Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/6719/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2018. Зареєстровано: 01.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2018.
Дата набрання законної сили: 27.09.2018
Номер судового провадження: 22-ц/792/1263/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/6719/18
		Провадження № 22-ц/792/1263/18
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 вересня 2018 року м. Хмельницький
		 
		Апеляційний суд Хмельницької області
		в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах
		ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		секретар судового засідання Дорощук О.М.
		за участю: позивача, представника відповідача, представника третьої особи
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/6719/18 за апеляційною скаргою управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2018 року в складі судді Мороз В.О. по справі за позовом ОСОБА_4 до Держави України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, третя особа без самостійних вимог  Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
		в с т а н о в и в:
		У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом та просив стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України шкоду у розмірі 44132 грн. 08 коп. 
		Позов мотивовано тим, що з вересня 2016 року він, як суддя у відставці, отримував в управлінні Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щомісячне довічне грошове утримання. Відповідно до положення абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України зазначений орган Пенсійного фонду України, як податковий агент, щомісячно утримував з його щомісячного грошового утримання податок з доходів фізичних осіб. За період з 17 ____________________________________________________________________________________
		Головуюча в першій інстанції ОСОБА_5 Провадження № 22-ц/792/1263/18
		Доповідач  Костенко А.М. Категорія: 59
		вересня 2016 року по лютий 2018 року включно розмір утриманого податку становить 44132 грн. 08 коп. Однак, положення абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України Конституційний Суд України визнав неконституційними. Вважає, що внаслідок прийняття Верховною ОСОБА_2 України неконституційного у зазначеній частині закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання йому було заподіяно майнову шкоду у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 17 вересня 2016 року по лютий 2018 року включно у розмірі 44132 грн. 08 коп.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 44132 грн. 08 коп. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		В апеляційній скарзі представник Управління Державноїказначейської службиУкраїни ум.Хмельницькому Хмельницькоїобласті просить скасувати рішення суду і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Представник апелянта зазначив, що починаючи з 28.02.2018 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року утримання з щомісячного грошового утримання ОСОБА_4 припинено. Механізм відшкодування шкоди, завданої актами та діями, що визнані неконституційними будь-яким законом не врегульований. Вважає, що позивач не має права вимагати повернення відрахованого податку з дати внесення змін до відповідних норм Податкового кодексу України, оскільки саме в рішенні Конституційного Суду України передбачено, що дана норма втрачає чинність з моменту ухвалення даного рішення. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому. Управлінням Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області не вчинено жодних протиправних дій, які б могли призвести до порушення прав та інтересів позивача. 
		Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Так судом встановлено, що позивач як суддя у відставці, отримував в управлінні Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щомісячне довічне грошове утримання.
		У звязку з внесенням змін до Податкового кодексу України при виплаті щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4 з цього довічного грошового утримання позивача було утримано 44132,08 грн. податку з доходів фізичних осіб за період з 17 вересня 2016 року по лютий 2018 року, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 20.03.2018 року. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), положенняабзацу першогопідпункту 164.2.19пункту 164.2статті 164Податкового кодексуУкраїни,яким передбачено,що дозагального місячного(річного)оподатковуваного доходуплатника податкувключаються сумипенсій (включаючисуму їхіндексації,нараховану відповіднодо закону)або щомісячногодовічного грошовогоутримання,отримуваних платникомподатку зПенсійного фондуУкраїни чибюджету згідноіз законом,якщо їхрозмір перевищуєдесять розмірівпрожиткового мінімумудля осіб,які втратилипрацездатність (урозрахунку намісяць),встановленого на1січня звітногоподаткового року,-у частинітакого перевищення,а такожпенсій зіноземних джерел,якщо згідноз міжнароднимидоговорами,згода наобовязковість якихнадана ВерховноюОСОБА_2 України,такі пенсіїпідлягають оподаткуваннючи неоподатковуються вкраїні їхвиплати. Положенняабзацу першогопідпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. 
		Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. 
		Посилання апелянта на помилковість висновків суду про те, що утримання податку з грошового утримання ОСОБА_4 призвело до заподіяння йому шкоди, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст. 1175 ЦК України, є необґрунтованим.
		Зважаючи на ту обставину, що зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у звязку з дією вищевказаних норм мало місце з вересня 2016 року по лютий 2018 року, ОСОБА_4 недоотримав належні йому виплати в розмірі 44132 грн. 08 коп. саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена а порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України. 
		Неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави наслідків, передбачених ст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів. 
		Відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства. 
		Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність змін, внесених до Податкового кодексу України, а тому щомісячне відрахування податку з грошового утримання позивача призвело до заподіяння йому збитків у вигляді неотриманих доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода)., які підлягають відшкодуванню в порядку ст.152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України. 
		Доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України про безпідставність рішення суду в частині задоволення позовних вимог до Державної казначейської служби України, оскільки Державна казначейська служба України не вчинили жодних протиправних дій, які порушували права позивача, слід відхилити.
		Як вбачається з рішення, суд стягнув кошти безпосередньо з Державного бюджету України, а не з Державної казначейської служби, шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.
		 
		Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі  БК України) в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.  
		Відповідно до п. 8 ст. 7, пп. 1, 2 ст. 23 БК України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».  
		Отже, стягнення на користь громадянина майнової шкоди на підставі норм ст. 1175 Цивільного кодексу України, провадиться за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку, а не безпосередньо з Державної казначейської служби України. 
		Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області залишити без задоволення.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		   Повний текст судового рішення виготовлено 28 вересня 2018 року.     
		 
		 
		 
		Судді :                          А.М. Костенко
		 
		ОСОБА_2
		 
		            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...