Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0940/1502/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано судом: 02.10.2018. Зареєстровано: 03.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2018.
Дата набрання законної сили: 20.02.2019
Результат оскарження 20.02.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"02" жовтня 2018 р. справа № 0940/1502/18
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 4272,00 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положеньПодаткового кодексу Українинеобґрунтовано та безпідставно зробив висновок про наявність у позивача обовязку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, в результаті чого протиправно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912 визначив суму податкового зобовязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 4272,00 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.09.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.19-20). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Верховинська, будинок 42, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78333 від 09.11.2007 року, загальною площею 209 кв. м., йому нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 4272 грн., на підставі рішення Стецівської сільської ради від 29.01.2017 року, за встановленою ставкою податку в розмірі 1.5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
		Відповідачем вищенаведений відзив 07.09.2018 був надісланий позивачу, що підтверджується квитанцією про відправлення. Однак, відповіді на відзив у строк, встановлений судом та інших заяв позивач не подав, поважних причин ненадання відповіді на відзив у встановлений судом строк не повідомив.
		17.09.2018 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої останній просить суд проводити розгляд справи в присутності позивача, тому що це стосується його і будуть нові докази по суті.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року в задоволенні заяви позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
		Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
		Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Верховинська, будинок 42, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78333 від 09.11.2007 року, загальною площею 209 кв. м.
		Згідно з підпунктом54.3.3. пункту54.3. статті54 Податкового кодексу Українита відповідно до підпункту266.7.2 пункту266.7. статті266 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області визначено ОСОБА_1 за податковий період2017 рік суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 4272,00 грн. згідно податкового повідомлення рішення форми від 10.05.2018 за №0007890-13-0912 (а.с. 13) 
		Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача на відповідність положенням частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
		Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71) внесено низку змін доПодаткового кодексу України(далі -ПК України).
		01.01.2015 набрав чинностіЗакон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакціїстатті 266 Податкового кодексу України- введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
		Відповідно до статті 266.1.1.ПК Україниплатниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Згідно з підпунктом266.2.1пунктом266.2статті266 ПК Україниоб'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:
		1) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту266.4.1пункту266.4статті266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
		2) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з підпунктом266.4.1пункту266.4статті266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.
		3) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
		Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
		Відповідно до підпункту266.3.2. пункту266.3. статті 263 Податкового кодексу України база оподаткування обєктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Згідно з п.п.266.7.2п.266.7ст.266 ПК Україниподаткове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.266.5.1ст.266 ПК України).
		Суд зазначає, що станом на 01.01.2017 місячний розмір заробітної плати становив 3200 грн.
		Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.266.4.2ст.266 ПКУ).
		Згідно з пп.266.10.1п.266.10ст.266 ПК Україниподаткове зобов'язання за звітний рік сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		Суд звертає увагу, що відповідно до бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 як за власником рахується житлове приміщення за адресою: вул. Верховинська, будинок 42, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область, загальною площею 209 кв.м.
		Житлове приміщення, що належать Позивачу, є об'єктом оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому у ОСОБА_1 виникає обов'язок у 2017 році сплачувати вказаний податок відповідно до вимогстатті 266 ПК України.
		Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році"(далі - Закон 1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону 1791, встановлені такими органами місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовується з коефіцієнтом 0,5. 
		Судом встановлено, що податок на майно, відмінне від земельної ділянки запроваджений рішенням 15 сесії VII демократичного скликання Стецівської сільської ради Івано-Франківської області від 29.01.2017 за №85-15/2017 "Про запровадження податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки" згідно якого встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб з 01.01.2017 року у розмірі 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (поточного) року за 1 кв.м. бази оподаткування (додаток №1) (а.с.7-11).
		В 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконанняЗакону №1791, не застосовуються вимоги п.п.4.1.9п.4.1та п.4.5ст.4, п.п.12.3.4п.12.3, п.п.12.4.3п.12.4та п.12.5ст.12 ПК УкраїнитаЗакону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"(пункт 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1791.
		У разі прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік після 01.01.2017 року, термін з якого вони вступають в силу визначається в самому рішенні.
		За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд прийшов до висновку, що положеннястатті 266 Податкового кодексу України, в даному випадку, підлягають застосуванню контролюючим органом при встановленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік.
		Відповідно до вищенаведеного, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області правомірно проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, житлового будинку власником якого є ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: вул. Верховинська, будинок 42, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область, загальною площею 209 кв. м., на суму 4272,00 грн., та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912.
		Відповідно до частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відповідно до ч.1ст. 67 Конституції Україникожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відповідно до п.38.1ст.38 ПК Українивиконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
		Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачу, здійснене за податковим повідомленням - рішенням від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912, відповідає вимогам чинного законодавства, а отже позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки відповідач успірних правовідносинах, діяв відповідно до наданих йому повноважень у встановленому законом порядку. 
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Верховинська, 42, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78333) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 року за № 0007890-13-0912 - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		Суддя Матуляк Я.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...