Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/7240/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2018. Зареєстровано: 04.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Номер судового провадження: 2/234/2350/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 234/7240/18 
		Провадження № 2/234/2350/18
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2018 року                                                         м. Краматорськ
		 
		Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Лисих Р.В.,
		розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу №234/7240/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Водафон Україна» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар, стягнення моральної шкоди, -
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		22.05.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ПрАТ «ВФ Україна» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар, стягнення моральної шкоди.
		Згідно позову, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для можливості мобільного зв'язку під час подорожі до Албанії у періоди з 04.10.2017 року по 08.10.2017 року, шляхом надання «Згоди абонента» в розумінні Умов користування мережами мобільного зв'язку Vodafon уклали Договір/Угоду з ПрАТ «Водафон Україна» - мобільним оператором Vodafon (ПрАТ «Водафон Україна») на отримання послуг роумінгу за тарифним планом «Роумінг як вдома» на 7 днів в Албанії. При цьому кінцеве обладнання (мобільні телефони) були обладнані СІМ-картами з такими номерами мобільних телефонів: ОСОБА_1 - НОМЕР_3 (придбаний в авторизованій точці продажу безпосередньо перед подорожжю; ОСОБА_2 - НОМЕР_4 (користується ним під час подорожей кілька років).
		Зазначені номери телефонів були заздалегідь підготовлені до підключення за правилами, встановленими ПрАТ «ВФ України».
		Після прибуття позивачів до Албанії, 04.10.2017 року позивачем ОСОБА_2 було здійснено налаштування обох мобільних терміналів відповідно до вимог, які дозволили коректно підключити бажаний тарифний план, але в кінці дня 04 жовтня позивачам стало зрозуміло, що приймати вхідні дзвінки не можливо ані від рідних/друзів з України, ані одне від одного. Про ці проблеми зі зв'язком за обома номерами позивачів позивач ОСОБА_2 повідомив оператору 04.10.2017 року через меседжер Facebook близько о 22 години, надалі листування тривало з цього моменту й до його припинення 06.10.2017 року. Також про вищевказану проблему позивачем було повідомлено Центр обслуговування абонентів (ЦОА) Відповідача за телефоном НОМЕР_5.
		05.10.2017 року в день народження позивачки ОСОБА_1 остання змогла отримати лише один вхідний дзвінок із України, тобто була позбавлена можливості отримати поздоровлення від друзів та знайомих з України виключно через проблеми з прийомом вхідних дзвінків. У зв'язку з цим позивачем ОСОБА_2 відправлено низку звернень про наявність проблем зі зв'язком та вимогами їх усунення, про що отримані повідомлення за номерами: 38844987; 38853578; 38854210. Після даних звернень позивачів, було повідомлено, що їх проблема вирішена, однак зв'язок не відновлювався. Проте, упевнене твердження фахівців ЦОА про усунення проблем зі зв'язком стало на заваді прийняттю рішення відшукати альтернативні засоби зв'язку напередодні відвідування футбольного матчу на стадіоні.
		У зв'язку з зазначеним позивачі вважать, що компанією «Водафон Україна», як виконавцем з надання послуг мобільного зв'язку, не було надано відповідно до «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 р. №295, замовлені та сплачені послуги з надання пакету «Роумінг, як вдома» на 7 днів під час перебування в Албанії з 04 по 08 жовтня 2017 року.
		Відповідно до положень ст.40 Закону України «Про телекомунікації» за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, оператор несе відповідальність в розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та Штрафу в розмірі 25% вартості послуг. Таким чином, майнова шкода, понесена позивачами, складає:
		ОСОБА_1 (номер НОМЕР_3):
		- 60,00 грн. - вартість придбаного стартового пакета, та
		-120,00 грн. - вартість замовлення послуги «Роумінг, як вдома»;
		-ОСОБА_2 (номер НОМЕР_4):
		-120,00 грн. - вартість замовлення послуги «Роумінг, як вдома».
		Штрафні санкції відповідно складають відповідно 30,00 грн. та 30,00 грн.
		14.11.2017 року позивачем ОСОБА_2 була направлено Претензія до відповідача, яка була зареєстрована за №4076, з викладенням наведеної інформації та пропозицією добровільно, в позасудовому порядку, компенсувати останнім прямі матеріальні збитки, а також компенсувати частину понесеної моральної шкоди. Однак, останні отримали відповідь, в якій відповідач зазначив, що згідно з даними, зв'язок в результаті розгляду заявки було відновлено. За результатами розгляду зазначеної Претензії відповідач не надав переконливих аргументів, а погодився компенсувати лише вартість замовлення послуги по 120,00 грн. кожному та надав інструкції щодо деактивації придбаного номера з можливістю повернення лише невикористаних коштів, а не повного розірвання договору купівлі-продажу стартового пакета з поверненням сплачених за нього грошей. Пропозиції добровільної, в розмірі 1/3 частини, компенсації моральної шкоди в позасудовому порядку, відповідач відмовив.
		Крім того, позивач ОСОБА_2 з метою з'ясування вищевказаних обставин звернувся з заявою від 28.11.2017 року до Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) та отримав відповідь НКРЗІ від 26.12.2017 р. №06/134-21726/Ш-18257, відповідно до якої у період з 04.10.2017 по 07.10.2017 р. за вищезазначеними номерами зафіксовані у мережі роумінг-партнера «Vodafon Albania» вхідні та вихідні дзвінки різної тривалості та вхідні SMS-повідомлення. Однак, позивачі вважають, що ці роз'єднання були зафіксовані коли позивачі намагалися вкотре перевірити можливість отримання послуг, а також про єдиний вхідний дзвінок, який отримала ОСОБА_1 з України в день народження.
		Понесену моральну шкоду позивачка ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 оцінено в 24000 грн. та 6000 грн. відповідно, оскільки подорож до Албанії планувалася задля того, щоб в колі друзів відсвяткувати день народження ОСОБА_1, саме 05.10.2017 року в м.Дуррес, а також наступного дня відвідати футбольний матч в м.Шкодер та підтримати збірну України з футболу у поєдинку зі збірною Косова. Комунікація з друзями, яких було запрошено на святкування дня народження, 05.10.2017 року була порушена через відсутність можливості приймати вхідні дзвінки, через що заздалегідь запланована святкова вечеря опинилася на межі зриву. Весь цей час позивачі були введені в оману черговими запевненнями контакт-центру відповідача ПрАТ «ВФ Водафон Україна», що проблем зі зв'язком відсутня. Наступного дня, під час відвідування футбольного матчу в м.Шкодер, позивачі також були позбавлені можливості повноцінного спілкування через проблеми зі зв'язком, які так і не були усунені відповідачем. 
		Таким чином, через відсутність можливості користуватися передплаченим сервісом, постійну, протягом кількох діб, оману відповідача стосовно наявності у позивачів можливості спілкуватись, зверхнє ставлення до вимог абонентів, отримання завідомо неправдивих аргументів від відповідача, позивачі зазнали певних душевних страждань. Крім того, понесена моральна шкода полягає в тому, що вони не мали можливості вільно розпоряджатися власним майном (мобільними терміналами) в день народження позивачки ОСОБА_1, внаслідок чого був зіпсований настрій та можливістю зриву святкової вечері, позивачі постійно знаходилися в небезпеці загубити одне одного на стадіоні в незнайомому місті іншої країни.
		Враховуючи викладене, посилаючись на вимоги ст. ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.40 ч.3 Закону України «Про телекомунікації», просять суд розірвати договір купівлі-продажу стартового пакета номер НОМЕР_3 та стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 грошову суму за стартовим пакетом в розмірі 60 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про телекомунікації» стягнути з відповідача на користь позивачів по 30 грн. в якості майнової відповідальності за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг, а також відшкодувати позивачці ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 24000 грн., а позивачу ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 6000 грн., як компенсацію моральної шкоди через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг. 
		 
		Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18.06.2018 року справа №234/7240/18 (провадження №2/234/2350/18) була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Копія вищезазначеної ухвали (відповідачу - разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів) було надіслано учасникам справи в порядку ст.272 ЦПК України, що підтверджується супровідним листом.
		Відповідно до ст.279 ч.8 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
		 
		27.07.2018 року від відповідача ПрАТ «ВФ Україна» в особі представника Лисих Р.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує щодо викладених в позовній заяві вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не мають підстав для їх задоволення. Зазначає, що відносини між ПрАТ «ВФ Водафон Україна» та абонентами «ВФ Передплата» регламентується Законом України «Про телекомунікації», Постановою №295 від 11.04.2012 року «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», тарифами оператора та «Умовами користування мережами мобільного зв'язку», які є відкритими та доступними для попереднього ознайомлення в представництвах оператора і на офіційному сайті загальнодоступному веб-сайті оператора. Відповідно до пояснень позивачів, останні були ознайомлені з зазначеними Умовами користування та самі надають роздруківку з зазначеного сайту оператора. 
		Стосовно факту надання телекомунікаційних послуг по мобільним номерам НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , представник відповідача зазначив, що в жовтні 2017 року в період з 04.10.2017 року по 07.10.2017 року обслуговування зазначених мобільних номерів здійснювалось роумінг-партнером ПрАТ «ВФ Україна» оператором «Vodafone Albania» (Албанія). Крім того, сервіси, які надаються абонентам ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», фіксуються сертифікованим технічним устаткуванням, що відповідає всім національним та міжнародним стандартам та відповідач у своїй діяльності використовує Автоматизовану систему розрахунків за телекомунікаційні послуги FORIS OSS.
		Згідно з даними, що автоматично надаються із вказаної системи 04.10.2017 року по номеру ОСОБА_1 о 01 год. 07 хв. та номеру ОСОБА_2 о 01 год.15 хв. було зафіксоване підключення послуги «Роумінг, як вдома» вартістю 120 грн. на 7 днів, та було надано оператором відповідно до замовленої послуги по кожному з зазначених номерів вхідні дзвінки в мережі Водафон - 100хв., інтернет - 120 МБ, СМС/ММС на всі напрямки 100 шт., та встановлена вартість на дзвінки на інші мережі України.
		Згідно з даними, що автоматично надаються із вказаної системи у формі Деталізованого рахунку про надані послуги по мобільному номеру НОМЕР_3 за період 04.10.2017 року по 07.10.2017 року вбачається надання наступних послуг на території Албанії: вхідні дзвінки - 26 шт., вихідні дзвінки - 8 шт., СМС - 0 шт., передача даних - 0 кб.
		Крім того, посилання позивачів про те, що по мобільному номеру ОСОБА_1 в день народження позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано лише один вхідний дзвінок, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Деталізованого рахунку про надані послуги ІНФОРМАЦІЯ_1 по мобільному номеру НОМЕР_3 було отримано 12 вхідних дзвінків з різних мобільних телефонних номерів та різною тривалістю.
		Згідно з даними, що автоматично надаються із вказаної системи у формі Деталізованого рахунку про надані послуги по мобільному номеру ОСОБА_2 за період з 04.10.2017 року по 07.10.2017 року, вбачається надання наступних послуг на території Албанії: вхідні дзвінки - 14 шт., вихідні дзвінки - 20 шт., СМС - 16 шт., передача даних - 0 кб.
		Також, самі позивачі зазначають в позовній заяві, що послуги за зазначеними мобільними номерами надавалися, оскільки, можливість здійснювати вихідні дзвінки була завжди. Крім того, позивачами наданий, як доказ по справі Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та телекомунікації від 26.12.2017 року №06/134-21726/Ш-18257 яким їх було повідомлено, що звернень від інших абонентів оператора телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна» щодо неякісного надання послуги «Роумінг, як вдома», зокрема на території Албанії, у період з 04.10.2017 року по 01.12.2017 року до НКРЗІ не надходило, та що Оператор підтвердив органу державного регулювання у сфері телекомунікацій, що у період з 04.10.2017 року по 07.10.2017 року за номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 зафіксовані у мережі роумінг-партнера вхідні та вихідні дзвінки різної тривалості та вихідні смс- повідомлення.
		Таким чином, вбачається що в період перебування мобільних номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в Албанії телекомунікаційні послуги роумінгу по зазначеним мобільним номерам надавалися відповідачем у обсязі та на умовах передбаченому послугою «Роумінг, як вдома», що підтверджується Деталізованими рахунками про надані послуг, а користування телекомунікаційними послугами підтверджено самими позивачами. Тому, зазначені обставини повністю виключають законність та обґрунтованість вимог застосування до відповідача штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, що передбачений п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про телекомунікації», а також виключають підстави для задоволення судом вимоги по розірвання договору купівлі-продажу з огляду на положення діючого законодавства, а саме п.1 абз.2 ч.1 ст.8 та п.12 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» або ч.4 ст.10 та п.12 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів».
		Відносно тимчасових перебоїв в зв'язку, що могли виникнути в період перебування мобільних номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в Албанії, ПрАТ «ВФ Україна» сповіщає, що попередження відносно причин можливого погіршення якості зв'язку та відповідальність оператора за певних умов викладена оператором у відкритих та загальнодоступних «Умовах користування мережами мобільного зв'язку», згода на застосування яких дали Позивачі активувавши стартові пакети.
		Крім того, у зв'язку з отриманням звернень та претензії позивачів, за декілька місяців до звернення останніх з позовною заявою, відповідачем самостійно, навіть за наявності в своїх діях повної правової поведінки, але проявивши лояльність до абонентів, було прийнято рішення про повернення на рахунок мобільних номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (відбулось коригування рахунків) 100% (по 120 грн.) коштів утриманих за замовлення сервісу та підключення 04.10.2017 року послуги «Роумінг, як вдома» по кожному з вказаних вище номерів. Зазначене коригування рахунків відбулось 24.11.2017 року.
		Щодо, заявленої вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди ПрАТ «ВФ Водафон Україна» зазначає, що договір, у якому б було передбачені випадки відшкодування моральної шкоди, сторони не укладали. Згідно із п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції). Однак, позивачами не додано жодного доказу на підтвердження своєї вимоги про відшкодування моральної шкоди. Не доведено взагалі, що в них погіршувався стан здоров'я, не надано суду будь-яких медичних документів, які б свідчили про вищевказані обставити. Також, позивачів в своїй позовній заяві не зазначають, в чому саме полягала моральна шкода, якими доказами це підтверджується, відсутнє посилання не чинне законодавство України.
		Відповідачі зазначають, що в період з 04.10.2017 року по 07.10.2017 року на території Албанії мобільні номери використовували саме позивачі, але встановити це достовірно неможливо, оскільки жодна особа, що використовує телекомунікаційні послуги, які надаються по вищевказаним мобільним номерам, не зверталася в установленому порядку згідно із п.2.2 Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.08.2011 року за №393 до ПрАТ «ВФ Україна» та реєстрацію в оператора. Тобто послуги по вищевказаним номерам надаються анонімно та доказів того, що саме відповідачі є власниками СІМ-карт з номерами, які останні зазначають, у позві відсутні. 
		Враховуючи викладене просив суд у задоволенні позову відмовити.
		 
		08.08.2018 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана відповідь на відзив відповідача ПрАТ «ВФ Водафон Україна» в якій позивачі зазначають, що фактично відповідачем не було проведено відповідної перевірки на предмет виявлення можливого несанкціонованого втручання в роботу телекомунікаційних мереж, признаки якого зазначав у своїх зверненням позивач ОСОБА_2 Також, позивачі не погоджуються з припущенням відповідача про наявність природних причин, на що посилається відповідач, як на виправдання неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань. Крім того, зазначають, що не може бути прийнято до уваги Положення п.12.3 Умов користування, де декларується самоусунення відповідача «від відповідальності за непрямі збитки, втрачену вигоду, які взагалі можуть виникнути», бо це прямо суперечить положенням п.5 частини 1 статті 4, частини 2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», частині 3 статті 40 Закону України «Про телекомунікації». Таке положення, нікчемне за своєю суттю, не може бути аргументом відповідача про відсутність в договорі його обов'язку компенсувати моральну шкоду, а взагалі має стати предметом уваги НКРЗІ.
		Також, позивачі не погоджуються з аргументацією відповідача про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до положень п.9 ч.3 ст.16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Згідно з положеннями ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завдано внаслідок порушення прав. Права позивачів на отримання телекомунікаційних послуг за укладеним договором були порушені Відповідачем, що підтверджується численними фактами, викладеними в позовній заяві, та жодним чином належно не спростованими відповідачем. Такі порушення не були усунуті фахівцями споживача, вони не здійснювали адекватних заходів щодо налагодження зв'язку належної якості та постійно вводили позивачів в оману відносно усунення проблем. Твердження відповідача про відсутність в позовній заяві доказів про підтвердження своєї вимоги про відшкодування моральної шкоди: відсутність висновків лікарів-спеціалістів, чеків про придбання ліків, звернення до лікарів, то позивачі зазначають, що у даному випадку моральна шкода полягає в душевних стражданнях від безпорадності, цинічній поведінці відповідача, самоусунення від спроб налагодити зв'язок належної якості, про що неодноразово відповідач отримував, відповідні звернення. 
		Також, позивачі зазначають, що факт володіння номером позивачки ОСОБА_1 доводиться фактом наявності на руках СІМ-карти зазначеного номера та товарного чека на її придбання, а факт володіння номером ОСОБА_2 доводиться відображенням процедури верифікації номера в роздруківці спілкування з фахівцем контакт-центру відповідача .
		Стосовно безпосередньо розміру моральної шкоди, в який вона оцінена позивачами, що цей розмір моральної шкоди (24000 грн. та 6000 грн.) визначено позивачами як мінімально достатній для нівелювання душевних страждань, які позивачі потерпіли, неможливості розпоряджатися власним майном відповідно до укладення договору, невжиття відповідачами заходів щодо виконання своїх зобов'язань за договором, постійного введення в оману.
		Враховуючи викладене просили суд позов задовольнити.
		 
		У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому.
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому.
		У судовому засіданні представник відповідача Лисих Р.В. позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.
		 
		Дослідивши позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Судом встановлено та визнано сторонами, що позивачі є користувачами послуг мережі мобільного зв'язку відповідача на підставі «Умов користування мережами мобільного зв'язку», яке здійснюють через два власних сертифікованих кінцевих обладнання (мобільні телефони). 04.10.2017 року позивачі по обох номерах їх мобільних телефонів здійснили підключення до послуги «Роумінг, як вдома» строком на 7 днів. Однак, у період з вечора 04.10.2017 року по 06.10.2017 року, під час перебування позивачів в країні Албанія, зазначена послуга надавалася відповідачем неякісно по причині невідомих перебоїв зв'язку у партнера відповідача компанії «Vodafone Albania» (Албанія). 
		Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про телекомунікації», Постановою КМУ №295 від 11.04.2012 року «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».
		Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.        
		Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
		Як вбачається з позовних вимог, позивачі просять розірвати договір купівлі-продажу стартового пакету, який використовувала ОСОБА_1, відповідно до положень ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» при цьому посилаючись на істотній недолік цього товару внаслідок неякісного зв'язку на території Албанії, а саме можливості здійснювати вихідні дзвінки та неможливістю приймати вхідні дзвінки.
		Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. 
		Згідно з п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. 
		Суду позивачами не надано доказів того, що придбана ними ідентифікаційна телекомунікаційна картка (СІМ-картка) за номером НОМЕР_3 мала істотні недоліки та не могла використовуватись. 
		Більш того, як встановлено в судовому засіданні з пояснень самих позивачів під час перебування в Албанії позивачка вільно здійснювала вихідні дзвінки, але мала проблеми з отриманням вхідних дзвінків. 
		З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що позивачка мала неякісний зв'язок не з причини істотного недоліку СІМ-картки, а з причини перебоїв зв'язку у телекомунікаційній мережі з причин, які не були встановлені в судовому засіданні.
		Поміж тим, відповідно до п.12.2 «Умов користування мережами мобільного зв'язку», які фактично були прийняти позивачами шляхом активації стартового пакету, визначено, що мобільний зв'язок у силу своїх природних умов поширення радіохвиль може погіршуватися, перериватися або супроводжуватися перешкодами поблизу будинків, у тунелях, підвалах та інших підземних спорудах через локальні особливості рельєфу і забудови, метеорологічних умов та інших причин. У зв'язку з цим, такі перешкоди або відсутність зв'язку в окремих місцях, або надмірний трафік та користування зв'язком у певних місцях та у певний час, які можуть негативно впливати на наявність та потужність радіосигналів не є фактом неналежного виконання оператором своїх зобов'язань. 
		Таким чином, на підставі наведеного суд доходить до висновку про відсутність підстав застосування до договору купівлі-продажу стартового пакету номер НОМЕР_3 наслідків, передбачених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», на яких наполягає позивач, та позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі - продажу стартового пакету номер НОМЕР_3 задоволенню не підлягають.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.40 Закону України «Про телекомунікації» оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність: 1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений - у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг.
		Позивачі просять застосувати вищевказану норму щодо відповідача у зв'язку з тим, що їм не була надана оплачена ними телекомунікаційна послуга.
		Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується самими позивачами, під час знаходження в Албанії вони мали можливість та здійснювали вихідні дзвінки, використовували СМС, але не могли повноцінно приймати вхідні дзвінки.
		З досліджених у судовому засіданні деталізованих рахунках по номерах позивачів вбачається, що за період з 04.10.2017 року по 06.10.2017 року вони здійснювали вихідні дзвінки, використовувалиСМС, а також отримували вхідні дзвінки.
		Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт ненадання оплачених телекомунікаційних послуг позивачам.
		Суд не бере до уваги заяву позивачів про те, що надані відповідачем деталізовані рахунки не відповідають дійсності та містять неповну й недостовірну інформацію, ймовірно через несанкціоноване втручання у роботу телекомунікаційної системи, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначеного твердження позивачами суду надано не було.
		Поміж тим, в судовому засіданні встановлено, що надані відповідачем деталізовані рахунки по номерах позивачів зроблено з Автоматизованої системи розрахунків за телекомунікаційні послуги FORIS OSS, яка згідно з дослідженими в судовому засіданні «Сертифікатами відповідності» відповідає вимогам ДСТУ 4467-1:2005, ДСТУ ETSI EN 300 386:2007, ГСТУ 45.022-2001, ГСТУ 61-034:2013, ТОСТ 12.1.003-83, К.20 та інших документів, які наведені у додатках до цих сертифікатів.
		Статтею 81 ЦПК Украї ни встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи, що відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи виключно в межах заявлених позовних вимог, а факт ненадання позивачам телекомунікаційних послуг у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення майнової відповідальності за ненадання телекомунікаційних послуг є недоведеними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
		 
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про телекомунікації» питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, якщо шкода завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Поміж тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» шкодою є завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
		В судовому засіданні не було встановлено, що позивачам була завдана будь-яка шкода їх життю, здоров'ю чи майну внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції) відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, проживає: АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства «Водафон Україна» (ЄДРПОУ 14333937, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар, стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення. 
		 
		Повний текст рішення складено 28.09.2018 року.
		 
		 
		 
		  Суддя   Д. Г. Костюков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...