Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/17052/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2018. Зареєстровано: 11.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.
Дата набрання законної сили: 23.10.2018
Номер судового провадження: 2-а/523/27/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/17052/17
		Провадження №2-а/523/27/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"05" жовтня 2018 р.
		Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  Кисельова В.К.
		при секретарі-Дзюба Г.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та припису про усунення порушень,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить суд поновити строк на оскарження Постанови виконуючого обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.11.2017 року №    547/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та Припису головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.10.2017 року (номер бланку припису 617/17) про усунення порушення вимог містобудівного законодавства; Визнати протиправним і скасувати Припис головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.10.2017 року (номер бланку припису 617/17) про усунення порушення вимог містобудівного законодавства; Визнати протиправним і скасувати Постанову виконуючого обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.11.2017 року №   547/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		       Обґрунтовує вимоги тим, що 19.10.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110, причал № 195 «Ярмарочна».
		Перевірка здійснювалась на підставі звернення фізичної особи щодо самовільного будівництва на території зазначеного причалу.
		За наслідками вказаної перевірки було складено акт № 001053 про порушення вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1. В описовій частині ОСОБА_3, зокрема зазначено: «ОСОБА_1 самочинно були виконані будівельні роботи з будівництва трьохповерхової будівлі літ. «А», про що свідчить відмітка у технічному паспорті «Збудовано самочинно» станом на 18.10.2010 року.».
		В ОСОБА_3 зроблено такий висновок: «На момент перевірки зафіксовано, що даний обєкт експлуатується для проживання. Таким чином, ОСОБА_1 експлуатується закінчений будівництвом обєкт, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110, буд. 61, не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».».
		26.10.2017 року тією ж посадовою особою був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з тими ж самими мотивами та висновками, що зазначені були в ОСОБА_3.
		26.10.201 7року тією ж посадовою особою був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, і правил яким вимагається від ОСОБА_1 усунути виявлені порушення.
		08.11.2017 року виконуючим обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 було винесено постанову № 547/17 по справіпро адміністративнеправопорушення,якою ОСОБА_1притягнено доадміністративної відповідальності. 
		В оскаржуваній Постанові зазначено: «Визнати ОСОБА_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень...».
		Акт таПротокол булискладені увідсутність позивача, без будь-якого виклику на місце проведення перевірки та взагалі без повідомлення про факт перевірки і складання відповідних документів. У звязку з чим були порушені права передбачені ст.ст. 256, 279, 286 КУпАП бути присутнім при проведенні перевірки, при складанні акту та протоколу, при розгляді справи, а також надати з цього приводу необхідні докази, свої міркування та заперечення, пояснення та зауваження.
		Крім того, в ОСОБА_3 перевірки та Протоколі наведені недостовірні дані, а саме в розділі III ОСОБА_3 визначено, що участь у перевірці бере ОСОБА_1 (3 аркуш ОСОБА_3) при цьому також зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від його підпису (17 аркуш ОСОБА_3). Теж саме зроблено в Протоколі і Приписі.
		Доказів присутності при здійсненні перевірці, а так само і будь-якої відмови від підписання, не має і не може бути. Отже зміст вказаних документів не відповідає фактичним обставинам перевірки.
		ОСОБА_3 та Протокол складені однією особою без присутності будь-якої іншої особи. Враховуючи, що ОСОБА_3 складено за моєї відсутності, вважаю, що для належного підтвердження викладених в ньому обставин шляхом їх фіксації у документі, повинно було залучити також інших осіб, які б своїм підписом це засвідчили.
		За загальними правилами документообігу у діловодстві та за своєю юридичною природою акт (крім нормативно-правового акту) - це документ, який складається групою осіб та підтверджує встановлені ними факти або події. Для об'єктивного відображення (фіксування) певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництвом або перевіряючим органом. Характерна особливість тексту акта полягає в тому, що він містить висновки з фіксованих фактів і пропозиції.
		У матеріалах адміністративної справи зазначена не правильна адреса місця проживання. Так, позивач з 22.12.17 р. зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
		Всупереч наведеним нормам закону відповідач притягнув позивача до відповідальності не зясувавши всебічно, повно і обєктивно всі обставини справи в їх сукупності, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення.
		Як зазначено в матеріалах адміністративної справи, у відповідача наявні наступні документи: технічний паспорт на будинок літнього типу б/н від 18.10.2010 року, паспорт громадянина України, картка платника податків, наказ громадської організації № 43 від 08.04.2003 року. Також зазначається про наявність матеріалів фотофіксації.
		Однак, наведені документи не підтверджують висновків відповідача що обєкт експлуатується ОСОБА_1 для проживання, що ОСОБА_1 самочинно виконані будівельні роботи з будівництва трьохповерхової будівлі.
		Щодо самовільного будівництва трьохповерхового літнього будинку № 61, то в дійсності, на території причалу № 195 «Ярмарочна» був збудований будинок рибалки № 61, але не позивачем, а батьком дружини позивача - членом причалу ОСОБА_5 ще у травні 1991 року. При цьому з моменту побудови і по цей час будинок № 61 насправді є двоповерховим, а не трьохповерховим, як зазначено відповідачем.
		ОСОБА_3 всі перераховані відповідачем документи, що нібито є у нього в наявності і на підставі яких робиться висновок про винність ОСОБА_1, насправді є застарілими копіями. 
		Копія технічного паспорту б/н від 18.10.2010 р., на який посилається відповідач не містить року побудови будівлі тому не може прийматись ДО уваги щодо моменту побудови.
		Крім того,сам технічнийпаспорт,фотокопія якогознаходилась вадміністрації причалу№ 195«Ярмарочна»,був помилковимі недійсним.Так,у 2010році одночасновелика кількістьчленів причалу№ 195«Ярмарочна» черезуповноважену особувирішили замовитиі виготовититехнічні паспортина своїбудівлі дляподальшого їхоформлення.Внаслідок технічноїпомилки,на титульномулисті технічногопаспорту трьохповерховоїбудівлі іншоїособи,було вписанопрізвище позивача. Оригінал цього технічного паспорту був давно знищений і звідки його копія залишилась в адміністрації причалу не відомо.
		30.11.2017року дружиною позивача було передано кореспонденцію, направлену відповідачем за неправильною адресою. Про цю кореспонденцію вона випадково дізналась і отримала у відділенні поштового звязку.
		01.12.2017    року позивач звернувся до керівництва причалу № 195 «Ярмарочна» щодо надання інформації з приводу побудови та експлуатації будинку № 61. ОСОБА_6 ж дня керівником причалу було видано довідку про те, що: двохповерховий будинок рибалки № 61 побудований (травень 1991 року) на території причалу експлуатувався забудовником ОСОБА_5; у даний час вказаний будинок не експлуатується; технічний паспорт на трьохповерхову будівлю на імя ОСОБА_1 було складено помилково.
		Тому позивач вважає,що посадовоюособою відповідачабула проведенаперевірка зчисельними порушеннямизаконодавства України. Висновки,викладені вОСОБА_3 перевіркита Протоколіє необґрунтованими,недостовірними тане підтверджениминалежними доказами. Внаслідок чого, за результатом перевірки було протиправно винесено оспорювані Постанову та Припис.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.12.2017 року, відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та припису про усунення порушень.
		Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у відсутність позивача. 
		Вивчивши матеріали справи, судом встановлені обставини справи, а також відповідні правовідносини. 
		Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		19.10.2017Судом встановлено, про те що 19.10.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110, причал № 195 «Ярмарочна».
		Перевірка здійснювалась на підставі звернення фізичної особи щодо самовільного будівництва на території зазначеного причалу.
		26.10.2018року тією ж посадовою особою був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (далі Протокол) з тими ж самими мотивами та висновками, що зазначені були в ОСОБА_3.
		26.10.2018року тією ж посадовою особою був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, і правил яким вимагається від ОСОБА_1 усунути виявлені порушення (далі Припис).
		08.11.2018 року виконуючим обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 було винесено постанову № 547/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності.
		Згідно із ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва обєктів та до обєктів, що підлягають обовязковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
		Згідно п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення обєкта будівництва.
		Згідно п. п. 16, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається субєкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та субєктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Крім того, відповідно до п. 17.
		Згідно Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
		Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі ОСОБА_6 № 3038-VІ) експлуатація закінчених будівництвом обєктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності обєкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) субєктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення субєктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
		Абзацом 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що субєкти містобудування, які є замовниками будівництва обєктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання обєктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію  у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.
		Ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком обєктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Водночас, ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом обєктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, тобто посилює відповідальність порушників. ОСОБА_7 не містить застережень про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.
		Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449, однак ця постанова стосувалася лише обєктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися ОСОБА_4 Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.
		З дня набрання чинності у листопаді 1994 року ОСОБА_7 України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання обєктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (ОСОБА_7 України від 21.09.2000 №1988-III).
		19.01.2012 року, згідно із Законом України від 22.12.2011 №4220-VI, ОСОБА_7 України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що субєкти містобудування, які є замовниками будівництва обєктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання обєктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність обєкта до експлуатації чи акті готовності обєкта до експлуатації.
		Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. У своєму Рішенні від 9.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		ОСОБА_6 №208/94-ВР, зокрема положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.
		Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають зясовувати питання щодо наявності в діях субєкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного обєкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обовязку вводити обєкт в експлуатацію, невведення в експлуатацію та використання обєкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обовязку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.
		Враховуючи, що положення п.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання обєктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулюють питання відповідальності тих субєктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, а саме, не ввели в експлуатацію відповідні обєкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом, відповідальність за експлуатацію обєктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих субєктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обовязок, не ввели обєкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.
		З матеріалів справи вбачається про те, що представника відповідача дійшли висновків про експлуатацію будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (не прийняту в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). 
		Натомість, позивач не заперечує факт експлуатації обєкту будівництва. Однак, зазначає про те, будівництво приміщення, яке виступило обєктом перевірки, проводились ще у 1991 році. 
		Отже, оскільки на час закінчення будівельних робіт ОСОБА_6, на підставі якого на позивача накладено штраф (ОСОБА_6 України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 19.01.2012), не діяв, останнє виключає можливість притягнення позивача до відповідальності на підставі цього закону. 
		Відповідачем не доведено, що період виконання будівельних робіт приміщення та початку його експлуатації припадав на період після набрання чинності вказаним Законом та у період, коли був встановлений обовязок вчинення дій по прийняттю в експлуатацію результатів таких робіт. 
		Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.73КАСУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст.74КАСУкраїни обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з ч. 2 ст.77КАСУкраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 32, 73, 77, 241-243 КАС України, ст.ст. 34,36,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та припису про усунення порушень  задовольнити.
		2. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження Постанови виконуючого обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.11.2017 року №    547/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та Припису головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.10.2017 року (номер бланку припису 617/17) про усунення порушення вимог містобудівного законодавства.
		3. Визнати протиправним і скасувати Припис головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.10.2017 року (номер бланку припису 617/17) про усунення порушення вимог містобудівного законодавства.
		4. Визнати протиправним і скасувати Постанову виконуючого обовязки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.11.2017 року №    547/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		    Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з отримання судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя 
		 
		 
		 
		   Складено та підписано 10.10.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...