Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/7276/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2018. Зареєстровано: 11.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2018.

Номер судового провадження: 2/201/407/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		№201/7276/17
		провадження 2/201/407/2018
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд
		м. Дніпропетровська
		в складі: головуючого
		судді Антонюка О.А.
		з секретарем  Плевако О.О.
		за участі прокурора Дидюк Н.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 22 травня 2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, позовні вимоги не змінювалися, але уточнювалися і доповнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах, а його представник в ході судового засідання посилаються на те, що 06 березня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як продавцем, та Спільним підприємством ТОВ "Океанмаш - Будматеріали", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні за методом зниження ціни лота, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивна база "Локомотив" державного підприємства "Придніпровська залізниця" будівельною готовністю 10Д%, який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 12, (в подальшому вул. Набережна Перемоги, 1-К), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. На виконання вимог п. 6.3 договору та ст. ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - здійснювало контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу від 06 березня 2001 року. Відповідно до актів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16 грудня 2008 року, 02 грудня 2009 року, 22 вересня 2010 року, 29 червня 2011 року, 15 березня 2012 року, 05 лютого 2013 року встановлено факт відсутності робіт, спрямованих на завершення будівництва. Перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеною фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області встановлено наступне: за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 1К, розташовано об'єкт незавершеного будівництва невизначеного призначення, а саме: семиповерхова будівля із червоної цегли; вікна та двері відсутні; на момент проведення перевірки будівельні роботи на об'єкті не виконуються, виконавці будівельних робіт, будівельні матеріали та будівельна техніка відсутні; власник об'єкта або його уповноважена особа відсутні, об'єкт не експлуатується. За наслідками даної перевірки складено акт від 19 лютого 2014 року. 
		Таким чином, рішенням від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4139/14 вирішено розірвати договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази "Локомотив" (м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 12, нова адреса: вул. Набережна Перемоги, 1-К), укладений 06 березня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Спільним підприємством ТОВ "Океанмаш-Будматеріали". Зобов'язано СП ТОВ "Океанмаш -Будматеріали" повернути за актом приймання- передачі у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - водно-спортивну базу "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К.
		13 травня 2015 року в рамках виконавчого провадження Регіональне відділення здійснило заходи, щодо повернення об'єкту незавершеного будівництва „Водно-спортивної бази „Локомотив" вартістю 659002.36 грн, розташованого на земельній ділянці розміром 0.6 га, у місті Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 1-К, до державної власності, про, що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт про виконання судового рішення від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4139/14. Регіональним відділенням під час проведення роботи по підготовці до приватизації об'єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та встановлено наступне. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32053475 від 26 жовтня 2016 року, яким щодо державного майна, яке належить Регіональному відділенню, визнано форму власності приватна щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, пл. 0.5999 га та нежитлової будівлі, пл. 7503.8 кв. м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 1-К; власник: ОСОБА_1; підставою виникнення права власності зазначено іпотечний договір, серія та номер: 1619, виданий 25 липня 2016 року, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_2; письмова вимога з відміткою про отримання, серія та номер: б/н, виданий 26 серпня 2016 року, видавник: ОСОБА_1. 
		Регіональне відділення вважає іпотечний договір таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки об'єкт незавершеного будівництва - водноспортивна база "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К належить державі, що підтверджується рішенням від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі М 904/4139/14 та підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_1. На їх потім звернення до відповідача про зясування обставин вказаного та повернення майна спірне питання вирішене не було, була відмова. Позивач вважає вказане протиправним і порушуючим його права, а тому і звернувся в суд з цим позовом. Просив суд визнати вказаний іпотечний договір недійсним, визнати право власності за ними і витребувати майно з чужого незаконного володіння, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив; вказаним, на думку суду, позовні вимоги не визнав, всі істотні умови договору вони виконали, порушень відносно позивача допущено не було. Ніяких інших зобовязань відносно позивача на себе не брали і не беруть, будь-якої шкоди позивачу не завдавали. Вважає позовні вимоги безпідставними і не можливим їх задоволення; фактично просив слухати справу за наявними матеріалами справи без його участі. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
		Третя особа приватний нотаріус ДМНО До ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив; вказаним, на думку суду, вважав за можливе винесення рішення за наявними матеріалами справи на розсуд суду без її участі. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаної третьої особи відповідно до ст. 223 ЦПК України.
		   Вислухавши пояснення представника позивача і прокурора, зясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		   В судовому засіданні встановлено, що дійсно 06 березня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як продавцем, та Спільним підприємством ТОВ "Океанмаш - Будматеріали", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні за методом зниження ціни лота, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивна база "Локомотив" державного підприємства "Придніпровська залізниця" будівельною готовністю 10Д%, який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 12, (в подальшому вул. Набережна Перемоги, 1-К), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. На виконання вимог п. 6.3 договору та ст. ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - здійснювало контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу від 06 березня 2001 року. Відповідно до актів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16 грудня 2008 року, 02 грудня 2009 року, 22 вересня 2010 року, 29 червня 2011 року, 15 березня 2012 року, 05 лютого 2013 року встановлено факт відсутності робіт, спрямованих на завершення будівництва. Перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеною фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області встановлено наступне: за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 1К, розташовано об'єкт незавершеного будівництва невизначеного призначення, а саме: семиповерхова будівля із червоної цегли; вікна та двері відсутні; на момент проведення перевірки будівельні роботи на об'єкті не виконуються, виконавці будівельних робіт, будівельні матеріали та будівельна техніка відсутні; власник об'єкта або його уповноважена особа відсутні, об'єкт не експлуатується. За наслідками даної перевірки складено акт від 19 лютого 2014 року. 
		Рішенням від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4139/14 вирішено розірвати договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази "Локомотив" (м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 12, нова адреса: вул. Набережна Перемоги, 1-К), укладений 06 березня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Спільним підприємством ТОВ "Океанмаш-Будматеріали". Зобов'язано СП ТОВ "Океанмаш -Будматеріали" повернути за актом приймання- передачі у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - водно-спортивну базу "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К.
		13 травня 2015 року в рамках виконавчого провадження Регіональне відділення здійснило заходи, щодо повернення об'єкту незавершеного будівництва „Водно-спортивної бази „Локомотив" вартістю 659002.36 грн, розташованого на земельній ділянці розміром 0.6 га, у місті Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 1-К, до державної власності, про, що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт про виконання судового рішення від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4139/14. Регіональним відділенням під час проведення роботи по підготовці до приватизації об'єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та встановлено наступне. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32053475 від 26 жовтня 2016 року, яким щодо державного майна, яке належить Регіональному відділенню, визнано форму власності приватна щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, пл. 0.5999 га та нежитлової будівлі, пл. 7503.8 кв. м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 1-К; власник: ОСОБА_1; підставою виникнення права власності зазначено іпотечний договір, серія та номер: 1619, виданий 25 липня 2016 року, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_2; письмова вимога з відміткою про отримання, серія та номер: б/н, виданий 26 серпня 2016 року, видавник: ОСОБА_1. 
		Регіональне відділення вважає іпотечний договір таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки об'єкт незавершеного будівництва - водноспортивна база "Локомотив", вартістю 659002.36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0.6 га у м. Дніпропетровську, вул. Набережна Перемоги, 1-К належить державі, що підтверджується рішенням від 12 вересня 2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі М 904/4139/14 та підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_1. На їх потім звернення до відповідача про зясування обставин вказаного та повернення майна спірне питання вирішене не було, була відмова. Позивач вважає вказане протиправним і порушуючим його права, в добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду. 
		Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
		Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно з ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, серед іншого, що нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
		Згідно з ч. З ст. 6 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.
		Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Згідно із ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Отже, у випадку якщо майно вибуло у законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна не зважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).
		Отже, позивач має право звертатися з таким віндикаційним позовом до суду з цього приводу, що також підтверджується п. 22 постанови № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, який наголошує: «Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу України. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.».
		Судом встановлено також, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4139/14 від 12 вересня 2014 року задоволено позов прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ в області до СП ТОВ «Океанмаш - Будматеріали», розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - водноспортивної бази «Локомотив», розташованої на земельній ділянці площею 0.6 га за адресою: вул. Набережна Перемоги, 1-К у м. Дніпропетровську та зобов'язано повернути зазначений об'єкт незавершеного будівництва за актом-приймання передачі у державну власність. Дане рішення суду виконано у примусовому порядку. Разом з тим, згідно з Інформаційною довідкою №95935599 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного майна було зазначено ОСОБА_4, підстава виникнення права власності - рішення Дніпропетровського районного суду у справі №2-580. У Дніпропетровському районному суді матеріалами зазначеної справи встановлено, що рішенням суду від 23 березня 2007 року визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 27 січня 2006 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дійсним. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_5 право власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку розміром 0.0592 га за № 226 в м. Підгородне в Садовому товаристві «Горизонт Дніпропетровського району Дніпропетровської області; зобов'язано Дніпропетровське КП «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати з ОСОБА_5 право власності на зазначений садовий будинок.
		Крім того, першим слідчим відділом слідчого управління прокуратур області розслідується кримінальне провадження № 4201704000000045 від 24 квітня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (внесень: посадовими особами Дніпропетровського районного суду до матеріал цивільної справи №2-580 завідомо неправдивих відомостей, у тому числі рішення суду від 23 березня 2007 року, яке у подальшому використано фізичних особами для проведення державної реєстрації права приватної власності і державне нерухоме майно по вул. Набережна Перемога, 1-К у м. Дніпро тощо). Під час розслідування даного кримінального провадження проведеною виїмкою в КП «Бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської районної ради вилучено інвентарну справу на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку розміром 0.0592 га за № 226 у м. Підгородне у СТ «Горизонт» Дніпропетровського району, у якій знаходиться оригінал рішення Дніпропетровського районного суду від 23 березня 2007 року у справі №2-580. З тексту зазначеного рішення суду вбачається, що питання щодо визнання права приватної власності за ОСОБА_4 на нежитлову будівлю загальною площею 7503.8 кв. м та земельну ділянку площею 0.5999 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, розташовані по вул. Набережна Перемоги, 1-К у м. Дніпропетровську, Дніпропетровським районним судом під час розгляду справи №2-580 не розглядалось, відповідне рішення про визнання права власності - не приймалось.
		Встановлено також, що ОСОБА_6 ніколи не мала у власності об'єкт майна, розташований по вул. Набережна Перемоги, 1-К в м. Дніпропетровську, що підтверджується поясненнями ОСОБА_6, наданими під час розслідування провадження № 42017040000000456. На даний час досудове розслідування триває, встановлюються особи, причетні до вчинення злочину.
		Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
		Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно із ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимоги щодо невідповідності вимогам закону, визначених ст. 203 ЦК України.
		Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільно-процесуального кодексу України. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
		Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
		Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було. 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
		Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.
		Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
		Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджується. 
		При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити та визнати недійсним договір іпотеки № 1619 від 25 липня 2016 року, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на обєкт незавершеного будівництва Водно-спортивну базу Локомотив, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області обєкт незавершеного будівництва Водно-спортивну базу Локомотив, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 22 171 грн. 03 коп..
		Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
		   На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 3, 5, 15, 16, 60, 22, 151, 203, 215, 236, 316, 317, 319, 321, 326, 330, 387, 388 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву задовольнити.
		Визнати недійсним договір іпотеки № 1619 від 25 липня 2016 року, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2. 
		Визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на обєкт незавершеного будівництва Водно-спортивну базу Локомотив, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К.
		Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області обєкт незавершеного будівництва Водно-спортивну базу Локомотив, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 22 171 грн. 03 коп..
		Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Повний текст рішення складено 09 жовтня 2018 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...