Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 661/1157/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2018.
Дата набрання законної сили: 17.10.2018
Номер судового провадження: 61-21047ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 661/1157/16-ц
		 
		провадження № 61-21047св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач), 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - ОСОБА_2,
		представник відповідача - ОСОБА_3
		третя особа - Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Бойко М. Є. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Борка А. Л., Кузнєцова О. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		15 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Позовна заява мотивована тим, що з 2007 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт батьківства ОСОБА_4 визнавав, проте, відомості про батька було внесено за вказівкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. Позовна заява щодо встановлення факту батьківства подана з метою оформлення спадщини ОСОБА_5, яка залишилася після смерті ОСОБА_4
		ОСОБА_6 просила встановити факт, що ОСОБА_4 є рідним батьком її сина, та зобов'язати Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 щодо відомостей про батька.
		Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.
		Встановлено факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року є батьком неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Зобов'язано Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5, де в графі «батько» зазначити - ОСОБА_4.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факти визнання померлим батьківства та сумісного проживання позивача з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, фотокартки з журналу відомостей про дітей старшої групи №6, в яких батьком записаний померлий та показання свідків, в своїй сукупності підтверджують факт того, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5
		Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.
		Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року залишено без змін.
		Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених вимог.
		У грудні 2016 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив виключно з показів свідків та фото доказів, які на думку позивача підтверджують батьківство ОСОБА_4, однак, на думку заявника, ці докази не встановлюють вказаний факт, та не підтверджують біологічне походження дитини від певної особи та їх кровне споріднення.
		ОСОБА_2 зазначила, що судами попередніх інстанції не було враховано її доводи щодо необхідності проведення у справі судової генетичної експертизи.
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У квітні 2018 року цивільна справа № 661/1157/16-ц надійшла до Верховного Суду.
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду вказаним нормам процесуального права не відповідають.
		Задовольняючи позовні вимоги, встановлюючи факт того, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 та зобов'язуючи внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5, де в графі «батько» зазначити - ОСОБА_4, суди попередніх інстанції виходили з того, що за життя останній визнавав ОСОБА_5 сином, мешкав разом із ним та позивачем, при цьому, судом прийнято до уваги сімейні фотографії, які доводять наявність родинних відносин між померлим та ОСОБА_5, та показання свідків, допитаних в судових засіданнях як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді Херсонської області.
		Проте погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій неможливо.
		Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
		Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
		Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 
		Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 
		Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
		Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»роз'яснено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України 2004 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
		Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України 2004 року, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/01, &aти;34, від 7 травня 2009 року).
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частина 3 статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень).
		Відповідно до норм статей 57 - 59 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) не обмежує сторін у поданні письмових доказів на підтвердження факту батьківства.
		У абзаці 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Позивачка ухилилася від проведення судової-генетичної експертизи та на підтвердження обґрунтованості свого позову клопотання в порядку статті 143 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) не заявляла, у той час, як тягар доведення походження дитини від померлого покладається на неї.
		Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та приймаючи до уваги надані позивачем докази, не звернув увагу на зазначене вище, не сприяв повному та всебічному розгляду справи, не встановив усіх фактичних обставин справи, не роз'яснив особам їх право щодо призначення у справі судово-генетичної експертизи, без проведення якої неможливо встановити факт походження дитини, та наслідки ухилення від проведення такої експертизи, ухвалив передчасне рішення.
		Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, недоліки суду першої інстанції не усунув, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Пунктом 2 частини першою статті 409 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Верховний Суд переглядає справи виключно з підстав і в порядку, встановлених ЦПК України, і не має можливості встановлювати обставини, які не були встановлені в рішенні, тому оскаржувані судові рішення на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Верховний Суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 141, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
		Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року скасувати.
		Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 275,60 грн судових витрат за розгляд касаційної скарги ОСОБА_2.
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:            Н. О. Антоненко   В. І. Журавель   В. М. Коротун   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...