Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2381/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано судом: 23.10.2018. Зареєстровано: 24.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2018.
Дата набрання законної сили: 28.03.2023
Результат оскарження 28.03.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 0640/2381/16/3748/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		10 жовтня 2018 року                                  м.Житомир                          справа № 806/2381/16  
		категорія 8.3.11
		 
		          Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Капинос О.В.,
		секретар судового засідання Недашківська Н.В., Шевчук Т.А.,
		за участю: представника позивача ОСОБА_1,
		представника відповідача Кузьміної К.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, за участю третьої особи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		встановив:
		 
		11.11.2016  ОСОБА_3 звернувся ж суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської державної податкової інспекції Головного управління Державної  фіскальної служби у Житомирській області від 13.07.2016 № 50495-13 щодо визначення  грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00грн.
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що  є власником  транспортного засобу   марки LAND ROVER моделі RANGER ROVER SPORT, типу універсал-В,  об'єм двигуна 4999 куб.см., рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1. 13.07.2016 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення  № 50495-13, яким визначено суму транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення було винесено безпідставно, оскільки зміна елементу податку допускається не пізніше як за шість місяців  до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Житомирської державної податкової інспекції Головного управління Державної  фіскальної служби у Житомирській області від 13.07.2016 № 50495-13 та скасовано його.
		Стягнуто з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 551,21 грн.
		Постановою   Верховного Суду від  05.06.2018  касаційну  скаргу  Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено частково.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі №806/2381/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
		При цьому у постанові Верховного Суду  зазначено,  що  підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстави податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо. Суд вважає, що відповідачем не виконаний обов'язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визнання податкового зобов'язання. Крім того, суд зазначив, що суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 прийнято до провадження адміністративну справу №806/2381/16 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 30.07.2018.
		30.07.2018 року протокольною ухвалою суду Міністерство економічного розвитку і торгівлі України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та оголошено перерву до 28.08.2018. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України було зобов'язано надати розрахунок вартості автомобіля марки LAND ROVER RANGER ROVER SPORT 2013 року випуску з об'ємом двигуна 4999 куб.см., станом на 01 січня 2016 року.
		28.08.2018 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи, у зв'язку з перебуванням з 04.09.2018 року по 20.09.2018 року у щорічній основній відпустці поза межами України.
		28.08.2018 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі до 17.09.2018. 
		Ухвалою суду від 17.09.2018 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 02.10.2018.
		02.10.2018 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2018.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень пояснив, що позивач в силу статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку, а наявний у нього автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком. Тому, Житомирською ОДПІ сформовано та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення від 28.07.2016 №50746-13 про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.
		Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, згідно поданої заяви просить справу розглянути без їх участі. Крім того, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшло пояснення, в якому зазначено, що у відповідності до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою КМУ  від 18.02.216 № 66, для цілей віднесення легкових автомобілів до об"єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку було розраховано середньоринкову вартість автомобілів, подано ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п"яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та забезпечено роботу офіційного веб-сайту в режимі, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об"єм циліндра двигуна, тип коробки передач та пробіг. Також вказав, що відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля  марки LAND ROVER RANGER ROVER SPORT з об'ємом циліндрів двигуна 5,0, бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року. Через відсутність даних про пробіг автомобіля позивача надати конкретну інформацію щодо його середньо ринкової вартості немає можливості. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER моделі RANGER ROVER SPORT, типу універсал-В,  об'єм двигуна 4999 куб.см., рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.7).
		13.07.2016 Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення №50746-13, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25000,00 грн. за 2016 рік. (а.с.6).  
		Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Перевіряючи спірне рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного .
		Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції, якою запроваджено транспортний податок.
		Згідно положень названої статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (підпункт 267.1.1).
		Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (підпункт 267.2.1).
		Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
		Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункту 267.4).
		Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
		Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
		Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
		Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01 січня 2015 року, запроваджено транспортний податок та власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3 000 куб. см є платниками транспортного податку.
		У відповідності до ст. 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирської міської ради Житомирської області від 10.06.2015 №932 затверджено Положення про порядок обчислення і сплати до міського бюджету транспортного податку (а.с. 8).
		Разом з тим, Законом України від 24 грудня 2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до ст. 267 Кодексу "Транспортний податок", які набрали чинності з 1 січня 2016 року.
		Зокрема, положення пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 ПК викладено в редакції, відповідно до якої об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що застосування  положень нової редакції статті 267 ПКУ не може мати місце у 2016, оскільки такі зміни не можуть вноситись пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. 
		Крім того, в судовому засіданні представник позивача вказав, що Житомирська міська рада прийняла рішення про внесення зміни в Положення про транспортний податок лише 14.07.2016.
		Водночас, представник відповідача вказує, що транспортний податок встановлюється саме Податковим кодексом України, а не міською радою.
		Суд критично оцінює доводи представника позивача та погоджується з доводами представника відповідача.
		Зокрема, Законом України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року, що набрав чинності 01 січня 2016 року, однак, змінено лише визначення об'єкта оподаткування транспортним податком, а не має місце запровадження транспортного податку як такого.
		Крім того, п. 4 Р. ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Пунктом 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених ст. 10 Податкового кодексу України.
		Суд зазначає, що в даному випадку не встановлюється новий податок та не змінюється його ставка, а лише змінюються вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, та якими має бути запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку встановленого ПК України, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому пп. 12.3.4 п. 12.3.4 ст. 12 ПК.
		Справляння транспортного податку, який є обов'язковим видом місцевого податку на майно, у 2016 році мав відбуватись відповідно до вимог ПК України, незалежно від прийняття відповідною місцевою радою рішення про встановлення такого податку.
		Таким чином, транспортний податок встановлений та регулюється саме Податковим Кодексом,  а не рішеннями місцевих рад, з огляду на що доводи представника позивача з приводу того, що встановлення транспортного податку залежить від рішення міської ради у даному випадку безпідставні.
		В контексті наведеного суд відмічає, що у 2016 році при визначенні суми податкового зобов"язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" підлягають врахуванню внесені до Податкового кодексу України зміни, що набрали чинності з 01.01.2016.
		Що стосується посилань представника позивача, що його автомобіль не є об"єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році та йому не надавався розрахунок середньої вартості автомобіля, який став підставою для винесення спірного рішення, суд зазначає таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником транспортного засобу марки  LAND ROVER моделі RANGER ROVER SPORT, типу універсал-В,  об'єм двигуна 4999 куб.см., рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1.
		Як вже зазначалося,  відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України  об'єктом оподаткування транспортним податком, на час виникнення спірних правовідносин, були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 459, вказане Міністерство є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.
		На офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розміщена інформація про середньоринкову вартість легкових автомобілів.
		Таким чином, оскільки Податковим кодексом не передбачено перелік документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля та не визначено органи, які мають право видавати такі документи, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об"єктів оподаткування транспортним податком покладено виключно на  Мінекономрозвитку.
		Так, Постановою КМУ від 18.02.2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика).
		Зокрема, в п.13 визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		У п.2 Методики вказано, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
		Пунктом 4 Методики передбачено, що інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 затверджено Порядок  визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.
		Цей Порядок встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.
		У п.2 Порядку вказано, що середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
		Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:
		Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),
		де
		Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні;
		Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;
		Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
		У разі коли неможливо визначити ціну ідентичного нового автомобіля в Україні (немає необхідних довідкових даних) допускається використання даних щодо аналогічних автомобілів.
		Відповідно до пояснень  Мінекономрозвитку України, які надані на запит суду, вартість автомобіля марки  LAND ROVER моделі RANGER ROVER SPORT, типу універсал-В,  об'єм двигуна 4999 куб.см., бензин, до 5 років експлуатації, станом на 01.01.2016 становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. (а.с.141-143)
		Крім того, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль, що належить позивачу зареєстровано 29.04.2014, тобто станом на 01.01.2016 строк експлуатації складає 2 роки.
		Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 378 грн. 00 коп.
		Отже, у 2016 році об'єктом оподаткування транспортним податком були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. 00 коп.
		Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи та чинних положень ст.267 ПУ України, позивач, як власник транспортного засобу з роком випуску до 5 років та середньоринковою вартістю понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, зобов"язаний сплатити до бюджету транспортний податок в розмірі 25000 грн, оскільки транспортний засіб, який знаходиться у його власності  відповідно до пп.267.2.1 п.267.2  ст.267 ПК України, є об"єктом оподаткування.
		Що стосується посилань представника позивача, що податковим органом не надавався розрахунок вартості автомобіля, суд зазначає, що Податковим кодексом не передбачено надсилання такого розрахунку вартості автомобіля з податковим повідомленням-рішенням.
		Крім того, в ході розгляду справи представник відповідача пояснив, що при винесенні спірного рішення для  визначення середньоринкової вартості транспортного засобу  використовувалась інформація з бази даних НАІС ДАІ, відомості, отримані від органів внутрішніх справ стосовно належного на праві власності позивачу автомобіля та враховувалися критерії відповідності розміщених на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку станом на 2016 рік. Зокрема, зазначив,  що перелік платників завантажується до АІС "Податковий блок" та на підставі отриманої інформації проводяться нарахування. Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів, розрахований Міністерством економічного розвитку і торгівлі України при цьому не надається. На підтвердження цих обставин, представником відповідача до матеріалів справи було надано скриншот відомостей з АІС "Податковий блок", розділ "Облік платежів", підрозділ "Транспортний податок", пункт "Перелік суб'єктів та об'єктів оподаткування".
		Вказані доводи об"єктивно підтверджуються вищенаведеним положеннями пп.267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, п.13 Методики та поясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до яких інформація про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п"яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, Мінекономрозвитку подається до ДФС.  
		При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п.267.6.10 п.267.6 ст. 267 ПК України фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.
		У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
		Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористався таким правом та  звертався до Житомирської ОДПІ з письмовою заявою про проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку чи об"єкту оподаткування.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №50495-13 від 13.07.2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000 грн. є правомірним, оскільки прийняте у межах чинного законодавства.
		Згідно з пп. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, у відповідності до приписів ч.2 ст.77 КАС України, доведено  законність спірного рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_3  не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,
		                                                               вирішив:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (пл.Перемоги,2, м.Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 39904577), за участю третьої особи   Міністерства економічного розвитку і торгівлі  України (вул.Грушевського,12/2, м.Київ, 01008, код ЄДРПОУ 37508596) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №50495-13 від 13.07.2016, відмовити. 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                                О.В. Капинос
		 
		 
		Повне судове рішення складене 22 жовтня 2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...