Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/8342/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано судом: 23.10.2018. Зареєстровано: 24.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2018.
Дата набрання законної сили: 02.11.2018
Номер судового провадження: 1-кс/554/9906/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170040003400

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 17.10.2018 Справа № 554/8342/18 
		Провадження № 1-кс/554/9906/2018
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		слідчого - ОСОБА_4 ,
		підозрюваного  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, ром, з середньою освітою, не одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2016 р.н. та 2018 р.н., приватний підприємець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		17.10.2018 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що 17.10.2018, близько 07 год. 45хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на території центрального критого ринку за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 4, із хуліганських спонукань, а саме  з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням пристрою для відстрілу гумових куль, тобто предмету, спеціально пристосованому та заготовленому для нанесення тілесних ушкоджень, здійснив у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 декілька пострілів, у результаті чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ, струс головного мозку, кульове поранення потиличної ділянки зліва, а ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: кульове поранення верхньої губи.
		17.10.2018 відомості за даним фактом внесене до ЄРДР за №12018170040003400, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та розпочато досудове розслідування.
		17.10.2018 року о 09 год.00 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		17.10.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень(хуліганство).
		Посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити та не визначити розмір застави, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення.
		Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зобов`язувався з`являтися за першою вимогою до слідчого.
		Захисник просиввідмовити узастосуванні запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, обратибільш м`якийзапобіжний західа самедомашній арешт. Також зазначав, що у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати найменший розмір застави -20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного. Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родинийутриманців;
		5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Відповідно до вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).
		За змістом положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.
		Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України.
		Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу» (справа «Хайредінов проти України»).
		Статтею 183 КПК України визначено, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		У судовому засіданні слідчий і прокурор зазначали, що існують відносно підозрюваного ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.
		Так, в судовому засіданні прокурором доведено частково наявність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України, а саме , що підозрюваний може знищити , сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місце знаходження пристрою для відстрілу гумових куль .
		Разом з тим не знайшли свого підтвердження наявність ризиків, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до органів досудового розслідування, в суд, оскільки у нього існують міцні соціальні зв`язки, він працює, має постійне місце проживання, на утриманні двоє малолітніх дітей 2016 р.н. та 2018 р.н., також не доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як інкримінований йому злочин не є корисливим, раніше підозрюваний не судимий.
		Відповідно до положень ч.4ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.2.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Відповідно до приписів ч.1 та ч.2ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Згідно ч.6ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
		Відповідно до ч. 5ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
		Як вбачається з ч. 5ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
		Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.
		Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан, наявність міцних соціальних зв`язків, на утриманні двох малолітніх дітей, характеризуючи матеріали, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризику, визначеного ч.1ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.
		З урахуванням наведеного, вважаю можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20 год.00 хв. по 07 год.00 хв., враховуючи, що підозрюваний працює, який, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.
		Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,395 КПК України, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Клопотання слідчого задовольнити частково.
		Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 20 год.00 хв. до 07.год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, поклавши на нього наступні обов`язки: 
		-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; 
		-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; 
		-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
		В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
		Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність заст. 382 КК України.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
		Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення. 
		 
		 Слідчий суддя Октябрського 
		районного суду м.Полтави ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...