Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/5306/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2018. Зареєстровано: 30.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2018.
Дата набрання законної сили: 14.07.2020
Результат оскарження 14.07.2020 Рівненський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/122/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015030000000068

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/5306/16-к 
		Провадження № 1-кп/161/122/18
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 жовтня 2018 року                                 м. Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015030000000068 від 03 квітня 2015 року про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Боремель Демидівського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, з вищою освітою, вдови, інваліда II групи, заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, не судимої, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Чаруків Луцького району Волинської області, жительки та зареєстрованої АДРЕСА_3 , громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, на утриманні перебуває одна малолітня дитина - донька ОСОБА_5 , 2014 р.н.,не працює,не судимої,
		у вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.368КК України, 
		за участю прокурора  ОСОБА_6 , 
		обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України (далі Положення), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (далі ДФС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі  єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. 
		У відповідності з п. 2 цього Положення, ДФС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. 
		Серед основних завдань ДФС України є реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. 
		Відповідно до покладених на ДФС України завдань, указаний орган здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів; здійснює застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банках, фінансових санкцій до платників єдиного внеску; здійснює погашення податкового боргу платників податків, а також стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску; проводить роботу з відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов`язань та/або податкового боргу, погоджує з Мінфіном рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань платників податків чи податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного періоду, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, списання безнадійного податкового боргу; ініціює застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства. 
		Згідно п. 7 згаданого вище Положення, ДФС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, в тому числі Головне управління ДФС у Волинській області та Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області. 
		Відповідно до ст. 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
		Виходячи із положень ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" до числа працівників правоохоронних органів відносяться працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національного антикорупційного бюро України, органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів, органів і установ виконання покарань, органів державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно, службові особи ДФС України, реалізовуючи указані вище свої повноваження, виконують правозастосовні і правоохоронні повноваження (функції) і відповідно являються працівниками правоохоронного органу.
		Виходячи із викладених вище завдань і повноважень, покладених на ДФС України, ОСОБА_3 , наказом Державної фіскальної служби України № 748-о від 23 лютого 2015 року призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, яка відноситься до 5 категорії державних службовців. Обіймаючи вказану посаду заступника начальника Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області), що входить до системи ДФС України, та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", будучи службовою особою правоохоронного органу в зв`язку з постійним виконанням функцій представника влади, передбачених Положенням, грубо порушила свої службові обов`язки та обмеження, передбачені ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VIІ та Положення, використавши надану їй владу, в особистих корисливих цілях та в корисливих інтересах третіх осіб, вчинила злочин у сфері службової діяльності.
		Згідно наказу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 719 від 02 квітня 2015 року "Про розподіл обов`язків між керівництвом Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області" на заступника начальника вказаної інспекції ОСОБА_3 покладено забезпечення ефективності організації роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб.
		Так, відповідно до Положення про управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області основними завданнями Управління є: організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати єдиного внеску; податку на доходи фізичних осіб; податку на додану вартість самозайнятими особами; податків, зборів, внесків самозайнятих осіб; плати за землю з фізичних осіб; державного мита; здійснення заходів щодо забезпечення надходжень з вищевказаних податків, зборів, інших платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, а також контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 
		Зокрема, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником органу виконавчої влади, виконуючи функції працівника правоохоронного органу, в період з травня по серпень 2015 року, діючи умисно, за попередньою змовою та посередництвом заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Луцької ОДПІ ОСОБА_10 , з використанням наданої їм влади і службового становища, всупереч інтересам служби, одержувала від суб`єктів підприємницької діяльності на системній основі неправомірну вигоду за безперешкодне повернення та не створення умов по перешкоджанню повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 
		З метою отримання неправомірної вигоди та незаконного збагачення, ОСОБА_3 , за попередньою змовою та посередництвом ОСОБА_10 та іншими службовими особами ГУ ДФС у Волинській області та Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області, особи, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, організувала та створила штучні умови за безперешкодне відшкодування податку на додану вартість з юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є платниками податку на додану вартість, за яких юридичні особи та фізичні особи - підприємці змушені були за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість сплачувати неправомірну вигоду в розмірі 20-30 відсотків від суми зазначеної ними в декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, без сплати якої повернення коштів затягувалося, що змушувало платників податку передавати службовим особам Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області неправомірну вигоду.
		Крім цього, з метою отримання неправомірної вигоди та незаконного збагачення, ОСОБА_3 , за попередньою змовою та посередництвом ОСОБА_10 та інших службових особами ГУ ДФС у Волинській області та Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області, особи, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, організувала та створила умови за яких суб`єкти підприємницької діяльності за формальне проведення документальної перевірки підприємницької діяльності та зменшення податкових зобов`язань перед державою змушені були передавати службовим особам Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області неправомірну вигоду.
		Так, ОСОБА_3 , у період квітня - травня 2015 року, в денну пору доби, в м.Луцьку, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому на даний час місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержала в якості неправомірної вигоди від бухгалтера ФОП ОСОБА_11 - ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди 1000 гривень за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_11 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та за повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість із урахувань фінансових показників підприємця.
		Крім того, ОСОБА_3 , 12 травня 2015 року, в денну пору доби, в м. Луцьку, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому на даний час місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно одержала в якості неправомірної вигоди від бухгалтера ФОП ОСОБА_11 - ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди 700 гривень за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_11 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та за повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість із урахувань фінансових показників підприємця.
		Крім того, ОСОБА_3 , у травні - червні 2015 року в денну пору доби, в м.Луцьку, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому на даний час місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно одержала в якості неправомірної вигоди від бухгалтера ФОП ОСОБА_11 - ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди 500 гривень за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_11 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та за повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість із урахувань фінансових показників підприємця.
		Також, ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 , у травні 2015 року, більш точний час досудовим розслідуванням не установлено, з метою особистого збагачення, будучи об`єднані єдиним умислом спрямованим на одержання неправомірної вигоди від суб`єктів підприємницької діяльності, попередньо розробивши та погодивши між собою план своїх злочинних дій, направлений на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, для одержання в якості неправомірної вигоди від фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 грошових коштів за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, звернулася до бухгалтера ТзОВ "Апельсин" ОСОБА_14 із наданням послуги у сприянні їй в одержанні від підприємця грошових коштів, при тому не вводячи останню у злочинний характер своїх дій.
		ОСОБА_14 , будучи бухгалтером ТзОВ "Апельсин", постійно співпрацювала із заступником начальника управління  начальником відділу адміністрування доходів фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС України у Волинській області ОСОБА_4 , подаючи податкову звітність, одержуючи консультації щодо складання та здачі звітності, нарахування та сплати податкових платежів, а тому в силу своїх службових обов`язків та налагодження подальшої співпраці з останньою вимушена була погодитися і прийняти пропозицію ОСОБА_4 . 
		Одержавши від ОСОБА_14 усну згоду щодо одержання грошових коштів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 , з яким остання не була знайома, ОСОБА_4 продовжуючи злочинний характер своїх дій, діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , висунула вимогу ОСОБА_13 щомісяця передавати через бухгалтера ТзОВ "Апельсин" ОСОБА_14 , або ж за відсутності останньої залишати у продавця вказаного товариства ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_4 , які не були обізнані із злочинними діями ОСОБА_4 , грошові кошти в розмірі 30 відсотків відшкодованого ПДВ, при тому своїми умисними діями, направленими на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 створили йому такі умови, за яких останній вимушений був погодитися на передачу 30 відсотків відшкодованого йому податку на додану вартість, так як в іншому випадку відшкодування ПДВ не отримував і вказані особи з використанням наданої їм влади могли створити перепони у його підприємницькій діяльності у вигляді ініціювання позапланових перевірок, накладення штрафних санкцій тощо.
		У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди та подальшої передачі частини одержаних коштів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 04 червня 2015 року, у післяобідній час, більш точний час досудовим розслідуванням не установлений, за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинними планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, одержала - 5650 гривень, в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015 року в сумі  18864 гривень. У подальшому суму одержаних коштів дані особи розділили між собою.
		Крім того, ОСОБА_4 , з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 09 липня 2015 року, у післяобідній час, після 14 год. 30 хв., за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинними планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, повторно одержала від ОСОБА_13 в якості неправомірної вигоди - 6500 гривень, що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі  21922 гривень. У подальшому суму одержаних коштів дані особи розділили між собою.
		Також, ОСОБА_4 , з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 03 серпня 2015 року, у післяобідній час, після 14 год. 30 хв., за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинними планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, повторно одержала - 10900 гривень, в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в сумі  36528 гривень. У подальшому суму одержаних коштів дані особи розділили між собою.
		Також, ОСОБА_4 , 02 липня 2015 року, в денну пору доби, близько 12 год., в одному із приміщень першого поверху приміщення ГУ ДФС України у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, із відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, одержала від фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі  56200 гривень, що складає 20 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2015 року в сумі - 281016 гривень. У подальшому частину коштів із отриманої суми передала ОСОБА_3 .
		Крім того, у кінці травня 2015 року, у приміщенні ГУ ДФС у Волинській області при зустрічі із бухгалтером ФОП ОСОБА_17 - ОСОБА_18 , ОСОБА_3 поставила вимогу про передачу кожного місяця їй грошових коштів у сумах в залежності від обсягів господарської діяльності підприємця за не перешкоджання та створення додаткових перешкод для фінансово-господарської діяльності підприємця. Сума мала визначатися залежності від обсягу обороту за місяць та фінансової можливості підприємця, тим самим ОСОБА_3 дала бухгалтеру ОСОБА_18 зрозуміти, що в разі несплати їй коштів вона створить та забезпечить подальший тиск з боку податкових органів на фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_17 , так як вона наділена такими повноваженнями і реально має таку можливість в силу своєї службової діяльності.
		ОСОБА_18 , сприйнявши все це за реальну погрозу, не маючи іншого виходу з даної ситуації, для запобігання в майбутньому негативним наслідкам для ФОП ОСОБА_17 та для налагодження подальшої співпраці з ОСОБА_3 вимушена була погодитися на вимогу і прийняти пропозицію останньої щодо щомісячної передачі в якості неправомірної вигоди грошових коштів.
		Так, ОСОБА_3 , 16 червня 2015 року, в денну пору доби, близько 11 год. 30 хв., в м. Луцьку біля пам`ятника ОСОБА_19 , який знаходиться у парку біля Східноєвропейського національного університету, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вимагання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, одержала від бухгалтера ФОП ОСОБА_17 - ОСОБА_18 неправомірну вигоду в сумі  50000 гривень, за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_17 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та запобігання іншим негативним наслідкам у роботі підприємця зі сторони Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.
		Крім того, ОСОБА_3 , 17 липня 2015 року, в денну пору доби, близько 16 год., у службовому кабінеті № 254, приміщенні ГУ ДФС у Волинській області, де знаходиться її робоче місце, за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, шляхом вимагання, одержала від бухгалтера ФОП ОСОБА_17 - ОСОБА_18 неправомірну вигоду в сумі  25000 гривень, за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_17 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та запобігання іншим негативним наслідкам у роботі підприємця зі сторони Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.
		Також, ОСОБА_3 , 21 серпня 2015 року, в денну пору доби, близько 15 год., у службовому кабінеті № 254, приміщенні ГУ ДФС у Волинській області, де знаходиться її робоче місце, за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, шляхом вимагання, одержала від бухгалтера ФОП ОСОБА_17 - ОСОБА_18 неправомірну вигоду в сумі  45000 гривень, а саме: 54 купюри номіналом по 500 гривень із наступними номерними знаками: СБ4965836, АА3053142, ВБ 4646505, ВЗ3533388, АА 3020251, ЗГ 0109598, ВЗ4891659, БК2492960, ВБ1547832, СБ8763690, СБ 4965834, СБ 4965837, ЗЗ0543197, МА3114762, ЗБ7426543, СБ4965835, МВ0024104, ВЗ2496092, ЛИ1698788, МВ0024134, ГТ3764224, ВД7188524, ЛА8382241, СД0685029, БТ3302145, АА1662597, ЛА2908197, ВХ8205702, ЛВ7422651, ГТ1226357, ЛА 5081676, ЗИ7870213, ЛА0148719, ВХ2214683, ВВ6909557, МВ5770347, ВБ5851681, ЛБ 3899011, ВВ4363624, МА1871415, ВФ9926508, ЛА9136324, ВВ 9615823, ЛБ 7586178, ВГ5453398, ВБ3240765, ЛИ0325646, АА0969893, МВ4523299, ЛБ6642943, МВ6864004, ВЗ6645608, ГН1966251, ГК4277684, всього на суму 27000 гривень, а також 90 купюр номіналом по 200 гривень із наступними номерними знаками: МА5970789, ВГ0458053, ЕВ7885761, ЄВ2493886, ЕГ7896136, ЕД 7936361, СВ1117436, ЕЖ2604178, ЕВ4117032, ЕА8089984, ЗБ1671182, ЄЯ4411809, КД4331548, ЗЕ6240690, КА0891265, КА2044244, ЕГ0518177, ЕЕ0459052, ЕВ2762206, ВЕ7485871, ВГ6364297, АА6897158, ЕЮ0034993, ЗД6310934, ЕЄ4214430, ЄИ0811804, ЄИ8043379, ЄЖ9551879, ЄХ4230442, ЕЖ9943073, ЄЗ5484086, АА3693292, ЗБ1976502, ВВ0942913, КА8020439, ЄХ9531554, КГ5975051, АА2581439, КЄ2618523, МА1717572, ЗБ0378863, ЗЄ8404736, ЕВ9103795, ЕЮ4145730, КА0473474, ЄД4407629, ЕЄ0743126, ЄЄ3437097, ЄШ3483955, ЗБ4782652, КЕ0944357, МБ5754721, МБ6100658, ПА5316088, КГ7528381, ВЧ9332634, ПГ0268466, ПА4741254, ЗБ7663955, ЗБ8379430, ВЦ7266860, КБ9011915, ЄБ8587468, КА0166503, ЗЗ7029589, ЄШ0928731, МБ6042067, ЕЗ6818429, ЄВ5391599, ЕА2470620, ЕБ4604569, ЕШ6141452, КЧ6749469, ЗД1786346, ВЦ3529033, АЖ0339035, ЗГ0956868, КИ3829616, ВЧ7464624, КК3641994, КК2466251, ЕЕ7061177, ТА7481589, ЕЗ0552459, ПВ7286282, ЄЖ 6173128, ЗВ3105781, ЕЦ4813414, ЄД2949954, КМ5800146, всього на суму 18000 гривень, за не створення нею перешкод в роботі ФОП ОСОБА_17 у вигляді проведення позапланових перевірок, блокування роботи підприємця та запобігання іншим негативним наслідкам у роботі підприємця зі сторони Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.
		У подальшому, 21 серпня 2015 року, близько 15 год., після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 була викрита співробітниками прокуратури Волинської області та УСБУ у Волинській області, які вилучили у неї предмет неправомірної вигоди в сумі 45000 гривень.
		Таким чином, органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України (далі Положення), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (далі ДФС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі  єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. 
		У відповідності з п. 2 цього Положення, ДФС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. 
		Серед основних завдань ДФС України є реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. 
		Відповідно до покладених на ДФС України завдань, указаний орган здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів; здійснює застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банках, фінансових санкцій до платників єдиного внеску; здійснює погашення податкового боргу платників податків, а також стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску; проводить роботу з відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов`язань та/або податкового боргу, погоджує з Мінфіном рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань платників податків чи податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного періоду, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, списання безнадійного податкового боргу; ініціює застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства.
		Згідно п. 7 згаданого вище Положення, ДФС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, в тому числі, Головне управління ДФС у Волинській області та Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області. 
		Відповідно до ст. 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
		Виходячи із положень ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" до числа працівників правоохоронних органів відносяться працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національного антикорупційного бюро України, органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів, органів і установ виконання покарань, органів державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. 
		Відповідно, службові особи ДФС України, реалізовуючи указані вище свої повноваження, виконують правозастосовні і правоохоронні повноваження (функції) і відповідно являються працівниками правоохоронного органу.
		Виходячи із викладених вище завдань і повноважень, покладених на ДФС України, ОСОБА_4 наказом ГУ ДФС у Волинській області №12-о від 30 грудня 2015 року переведена на посаду заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, яка відноситься до 6 категорії державних службовців. Обіймаючи вказану посаду заступника начальника управління  начальника відділу адміністрування доходів фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, що входить до системи ДФС України, та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", будучи службовою особою правоохоронного органу в зв`язку з постійним виконанням функцій представника влади, передбачених Положенням, грубо порушила свої службові обов`язки та обмеження, передбачені ст.24 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII та Положення, використавши надану їй владу, в особистих корисливих цілях та в корисливих інтересах третіх осіб, вчинила злочин у сфері службової діяльності.
		Так, відповідно до Положення про управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області основними завданнями Управління є: організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати єдиного внеску; податку на доходи фізичних осіб; податку на додану вартість самозайнятими особами; податків, зборів, внесків самозайнятих осіб; плати за землю з фізичних осіб; державного мита; здійснення заходів щодо забезпечення надходжень з вищевказаних податків, зборів, інших платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, а також контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 
		Зокрема, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника начальника управління  начальника відділу адміністрування доходів фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником органу виконавчої влади, виконуючи функції працівника правоохоронного органу, в період з червня по серпень 2015 року, діючи умисно, за попередньою змовою із заступником начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС України у Волинській області ОСОБА_3 , з використанням наданої їм влади і службового становища, всупереч інтересам служби, одержувала від суб`єктів підприємницької діяльності на системній основі неправомірну вигоду за безперешкодне повернення та не створення умов по перешкоджанню повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 
		З метою одержання неправомірної вигоди та незаконного збагачення, ОСОБА_4 , з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , організувала та створила штучні умови за безперешкодне відшкодування податку на додану вартість з юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є платниками податку на додану вартість, за яких юридичні особи та фізичні особи - підприємці змушені були за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість сплачувати неправомірну вигоду в розмірі 20-30 відсотків від суми зазначеної ними в декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, без сплати якої повернення коштів затягувалося, що змушувало платників податку передавати службовим особам Луцької ОДПІ ГУ ДФС в області неправомірну вигоду. 
		Так, ОСОБА_4 у травні 2015 року, більш точний час досудовим розслідуванням не установлено, з метою особистого збагачення, з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , для одержання в якості неправомірної вигоди від фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 грошових коштів за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, звернулася до бухгалтера ТзОВ "Апельсин" ОСОБА_14 із наданням послуги у сприянні їй в одержанні від підприємця грошових коштів, при тому не вводячи останню у злочинний характер своїх дій.
		ОСОБА_14 , будучи бухгалтером ТзОВ "Апельсин", постійно співпрацювала із заступником начальника управління  начальником відділу адміністрування доходів фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС України у Волинській області ОСОБА_4 , подаючи податкову звітність, одержуючи консультації щодо складання та здачі звітності, нарахування та сплати податкових платежів, а тому в силу своїх службових обов`язків та налагодження подальшої співпраці з останньою вимушена була погодитися і прийняти пропозицію ОСОБА_4 . 
		Одержавши від ОСОБА_14 усну згоду щодо одержання грошових коштів від фізичної особи - підприємця ОСОБА_13 , з яким остання не була знайома, продовжуючи злочинний характер своїх дій, діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , висунула вимогу ОСОБА_13 щомісяця передавати через бухгалтера ТзОВ "Апельсин" ОСОБА_14 , або ж за відсутності останньої залишати у продавця вказаного товариства ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_4 , які не були обізнані із злочинними діями ОСОБА_4 , грошові кошти в розмірі 30 відсотків відшкодованого ПДВ, при тому своїми умисними діями, направленими на одержання неправомірної вигоди, створила йому такі умови, за яких останній вимушений був погодитися на передачу 30 відсотків відшкодованого йому податку на додану вартість, так як в іншому випадку відшкодування ПДВ не отримував. 
		У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди та подальшої передачі частини одержаних коштів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 04 червня 2015 року, у післяобідній час, більш точний час досудовим розслідуванням не установлений, за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинними планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, одержала - 5650 гривень, в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015 року в сумі  18864 гривень. У подальшому частину коштів із отриманої суми передала ОСОБА_3 .
		Крім того, ОСОБА_4 , з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 09 липня 2015 року, у післяобідній час, після 14 год. 30 хв., за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочиннми планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, повторно одержала - 6500гривень, в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі  21922 гривень. У подальшому частину коштів із отриманої суми передала ОСОБА_3 .
		Також, ОСОБА_4 , з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 03 серпня 2015 року, у післяобідній час, після 14 год. 30 хв., за посередництвом ОСОБА_14 , яка не була обізнана зі злочинними планами службових осіб державної фіскальної служби, в офісі ТзОВ "Апельсин", за адресою: м. Луцьк, вул. Бойка, 1, офіс № 210, повторно одержала - 10900 гривень, в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , що складає 30 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в сумі  36528 гривень. У подальшому частину коштів із отриманої суми передала ОСОБА_3 .
		Також, ОСОБА_4 , 02 липня 2015 року, в денну пору доби, близько 12 год., в одному із приміщень першого поверху приміщення ГУ ДФС України у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, із відома та за попередньою змовою із ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, одержала від фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі  56200 гривень, що складає 20 відсотків від зазначених підприємцем в деклараціях та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування, за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2015 року в сумі - 281016 гривень.
		Також, ОСОБА_4 , 23 липня 2015 року, в денну пору доби, близько 16 год., у своєму службовому кабінеті №№ 249, 250, який знаходиться у приміщенні ГУ ДФС України у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно одержала від ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі  2000 гривень за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2015 року в сумі - 281016 гривень.
		Крім того, 05 червня 2015 року, після 17 год. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_20 , яка здійснює оптово-роздрібну торгівлю пальним для заправки автотранспортних засобів, звернулася ОСОБА_4 з проханням надання неправомірної послуги по виділенню їй 100 літрів дизельного пального для проведення заправки автомобіля та здійснення поїздки на Київ. Враховуючи, що ОСОБА_4 здійснювала постійний контроль зі сторони Луцької ОДПІ за підприємницькою діяльністю ОСОБА_20 , надавала консультації щодо правильності ведення податкової звітності, а тому в силу своїх службових обов`язків та налагодження подальшої співпраці з нею, при тому усвідомлюючи, що ОСОБА_4 в силу свого службового становище може створити несприятливі умови для здійснення її підприємницької діяльності (ініціювати проведення позапланових перевірок, вчиняти різні перепони у прийнятті податкової звітності тощо), та за не вчинення перешкод у подальшому здійсненні підприємницької діяльності, вимушена була погодитися і прийняти пропозицію ОСОБА_4 , при тому давши згоду із урахуванням фінансової можливості на передачу 80 літрів дизельного пального. 
		У подальшому, 07 червня 2015 року, у денну пору доби, точний час досудовим розслідуванням не установлений, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно одержала від ОСОБА_20 в якості неправомірної вигоди 80 літрів дизельного пального на загальну суму  1128 гривень, яким ОСОБА_20 на власній автозаправочній станції за адресою: м. Луцьк, с. Прилуцьке  колишня територія Луцької нафтобази, за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , провела заправку направленого останньою транспортного засобу  буса, марки та номерних знаків досудовим розслідуванням не встановлено, дизельним пальним в кількості 80 літрів на загальну суму  1128 гривень, із урахуванням оптової вартості дизельного пального в розмірі 14 грн. 10 коп. за 1 літр.
		Крім того, ОСОБА_4 , 14 серпня 2015 року, у другій половині дня, точний час досудовим розслідуванням не установлений, біля приміщення ГУ ДФС України у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно одержала від ОСОБА_20 в якості неправомірної вигоди 100 літрів дизельного пального на загальну суму  1420 гривень у вигляді 5 талонів автозаправочних станцій "Укрнафта" по 20 літрів кожен, із урахуванням оптової вартості дизельного пального в розмірі 14 грн. 20 коп. за 1 літр. 
		Таким чином, органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України не визнала та показала, що будучи на посаді заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, в своїй роботі виключно керувалася положеннями про інспекцію та затвердженим розподілом обов`язків, згідно яких зобов`язана чітко виконувати покладені на неї обов`язки, спрямовані виключно на дотримання вимог діючого законодавства, зокрема, законів, підзаконних актів, методичних рекомендацій, наказів, алгоритму дій затверджених ДФС України та ГУ ДФС України у Волинській області, оскільки працювала у фіскальному органі. Зокрема, в її обов`язки входило проводити з участю працівників управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області різного роду співбесід з суб`єктами господарювання  фізичними особами, які перебувають на обліку, як платники податків щодо порядку дотримання ними вимог чинного законодавства, повноти та своєчасності сплати платежів та зборів в державний та місцевий бюджет, дотримання платниками позитивної податкової поведінки, направленої виключно на наповнення суб`єктами господарювання бюджетів всіх рівнів, в тому числі, щодо рівня виплати заробітної плати найманим працівникам, які працюють в суб`єктів господарювання та яка повинна виплачуватися у розмірі не меншому від мінімального рівня визначеного Законом України "Про державний бюджет", своєчасності сплати, перерахування єдиного соціального внеску та щодо своєчасності подачі податкової звітності. Такі співбесіди, консультації, роз`яснення проводилися зі всіма суб`єктами господарювання, які перебували на обліку, як платники податків, в той час, вона пригадує, коли таких нараховувалось близько 24 тис. чоловік. Її рід діяльності зобов`язував вести податкову історію таких платників так як від повноти сплати ними належних платежів та зборів залежало виконання доведених показників. Разом з тим, зазначала, що жодного відношення у свої роботі до юридичних осіб вона немала, оскільки юридичні особи закріплювалися за іншими структурними підрозділами, а не за нею. Крім цього, вона в силу покладених на неї посадових обов`язків не мала жодного впливу на процес прийняття рішень по виплаті або не виплаті бюджетного відшкодування податку на додану вартість або стосовно проведення чи не проведення відповідних перевірок таких підприємців. Також повідомила, що в двадцятих числах квітня місяця 2015 року, був такий випадок, що підійшовши до свого службового кабінету вона побачила під дверима згорнутий в двоє аркуш паперу. Розгорнувши вказаний папірець вона ознайомилася з його текстом. Такий текст на її думку носив вербувальний характер та з його змісту слідувало, що відповідні структурні підрозділи, пропонували їй у погрозливій формі співпрацю з ними, попередньо підшукавши самостійно співучасника, зібравши 50 тис. грн. та повідомивши СМС - повідомленням про свою готовність, як свого агента. Також даним листом, в разі її згоди співпрацювати в якості агента, їй було обіцяно кар`єрний ріст та великі перспективи в роботі. В протилежному випадку, погроза кардинальним поворотом всього її життя та роботи. Наголосила на тому, що копія такого листа вилучена слідчим під час обшуку її службового кабінету 21 серпня 2015 року. Так, у зв`язку з викладеними вище погрозами, побоюючись за своє життя та здоров`я і на виконання вимог закону та етики державного службовця вона відразу повідомила своє керівництво, а саме, зокрема спочатку підійшла до начальника інспекції ОСОБА_21 , після чого повідомила начальника ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_22 та разом з ОСОБА_21 з зазначеним листом пішла до начальника внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Волинській області Бондаря. Останній прочитавши лист в присутності своїх підлеглих, зробив для себе його ксерокопію, після чого пообіцяв у всьому розібратися, повідомив, що це все жарт та сказав, щоб вона йшла на робоче місце та приступала до своїх посадових обов`язків. Таким чином, після вищевикладених подій, а саме, після розголошення підкинутого листа та її фактичної відмови у співпраці з спецслужбами, так як вона вже це розуміє сьогодні, відразу почалися вчинятися по відношенню до неї протизаконні дії зі сторони правоохоронних органів, які в тому числі, полягали в незаконному втручанні у її особисте життя з метою здобуття будь  яких штучних та недопустимих доказів для притягнення її в майбутньому до кримінальної відповідальності. Так, 08 лютого 2016 року їй, слідчим в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_23 вручено повідомлення про підозру, а вподальшому і обвинувальний акт з яких слідує, що вона підозрююся/обвинувачуюся у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. Так, з приводу висунутого обвинувачення може пояснити наступне, а саме, що стосується нібито одержання нею в якості неправомірної вигоди від бухгалтера ФОП ОСОБА_11 - ОСОБА_12 грошових коштів. За даними епізодами обвинувачення зазначила, що вона ніякої неправомірної вигоди від будь  яких осіб, які могли б діяти в інтересах фізичної  особи підприємця ОСОБА_11 , за вчинення будь  яких дій чи не вчинення таких, не отримувала та вимог незаконного характеру будь  кому не висувала. При цьому, жодних вимог до ОСОБА_24 з приводу надання їй неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення нею будь  яких дій в інтересах третіх осіб, вона не висувала та крім цього, остання їй пропозицій такого характеру не озвучувала. Однак, не виключала того факту, що зі сторони правоохоронних органів, в тому числі, УСБУ у Волинській області, на ОСОБА_24 міг вчинятися психологічний тиск задля того, щоб вона надала покази, які цікавлять слідство та не відповідають дійсності. ЇЇ доводи, зокрема підтверджуються показами самої ОСОБА_24 , яка допитувалася в ході судового розгляду, а також тим фактом, що відносно останньої також здійснювалося втручання у приватне та особисте життя та вносилися відомості про вчинення нею кримінального правопорушення. Також, виходячи зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що її обвинувачують також у тому, що ОСОБА_4 , яка являється заступником начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб  начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Луцької ОДПІ, за попередньою домовленістю з нею, з метою особистого збагачення, будучи об`єднаними єдиним умислом спрямованим на одержання неправомірної вигоди від суб`єктів підприємницької діяльності, попередньо розробивши та погодивши між собою план своїх злочинних дій, направлений на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, для одержання в якості неправомірної вигоди від фізичної особи  підприємця ОСОБА_13 грошових коштів за безперешкодне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, звернулася до бухгалтера ТОВ "Апельсин" ОСОБА_14 із наданням послуги у сприянні їй в одержанні від підприємця грошових коштів, при тому не вводячи останню у злочинний характер своїх дій, а отримані грошові кошти розділила з нею. З приводу оголошеної їй підозри, а далі обвинувачення, за цим епізодом, що стосується отримання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_13 пояснила, що ніякої неправомірної вигоди від фізичної  особи підприємця ОСОБА_13 , за вчинення будь  яких дій чи не вчинення таких не отримувала та вимог незаконного характеру будь  кому не висувала. Вважає, що оголошена їй підозра, та й обвинувачення, за даними епізодами, ґрунтується виключно на припущеннях та є надуманою. Крім цього, із ОСОБА_4 , вона ні про які дії, у яких її підозрюють та обвинувачують, за вказаними епізодами не домовлялася та нічого подібного не обговорювала та остання з нею ніякими грошовими коштами, які могли виступати як предмет неправомірної вигоди не ділилася та про це чує вперше, виходячи зі змісту обвинувачення. Також, повідомила, що особу на ім`я ОСОБА_14 не знає та ніколи з даною особою не контактувала. Що стосується обвинувачення її за епізодом, нібито отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_16 вказала, що ніякої неправомірної вигоди від ОСОБА_16 , за вчинення будь  яких дій чи не вчинення таких, не отримувала та вимог незаконного характеру будь  кому не висувала. Вважає, що оголошена їй підозра та вподальшому обвинувачення, за даним епізодом також ґрунтується виключно на припущеннях та є надуманою. Крім цього, ОСОБА_4 з нею ніякими грошовими коштами, які могли виступати, як предмет неправомірної вигоди не ділилася та про це чує вперше виходячи зі змісту висунутого обвинувачення. Додала, що з ОСОБА_16 не перебуває у жодних відносинах, телефонних розмов з нею не вела. Крім цього, вважає що на підприємців, в тому числі, і на ОСОБА_16 , міг вчинятися тиск зі сторони правоохоронних органів, які зацікавлені у її дискредитації, так як зазначала вище її погрожували підкидаючи різні листи зі змістом погроз під службовий кабінет. Щож стосується оголошеної їй підозри та обвинувачення за епізодами, нібито отримання неправомірної вигоди від бухгалтера ФОП ОСОБА_17 - ОСОБА_18 , за не перешкоджання та не створення додаткових перешкод для фінансово  господарської діяльності підприємця, пояснила наступне. Так, на скільки їй відомо ОСОБА_18 , згідно трудового договору, являється бухгалтером фізичної особи  підприємця ОСОБА_17 . Сам ОСОБА_17 перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ, як платник податків приблизно з квітня 2014 року, який був перереєстрований з м.Житомира. Крім цього, ОСОБА_17 рахується одним з найбільших бюджетоформуючих платників зі сплати державного бюджету серед фізичних осіб, лише він забезпечує поступлень на близько 20%. Після перереєстрації з м.Житомира, ОСОБА_25 рахується платником за юридичною адресою Луцького району. Відповідно після проведення співбесід та зібраної інформації про платника, станом на 2015 рік він характеризувався як один із сумлінних, з позитивною податковою історією платників податків. Збільшення сплати податків даним платником відбувалося після чергового проведення співбесід, в тому числі, в присутності його довіреної особи  бухгалтера ОСОБА_18 . Крім цього, зауважила, що ОСОБА_25 ніколи не був заявником бюджетного відшкодування, хоча досяг високого рівня сплати податків до бюджету. За 2014 рік всього сплачено ним податків близько 3,7 млн. грн., а за 2015 рік близько 4,0 млн. грн. Також, звернула увагу на позитивну динаміку зростання сплати податків до бюджету. Бухгалтер ОСОБА_18 з періодичністю один раз в місяць приїжджала в Луцьку ОДПІ для обговорення питань пов`язаних з господарською діяльністю платника для одержання довідок, для звірки сплати податків, облікових баз даних, подачі звітності. Зокрема, бухгалтер ОСОБА_18 з`являлася до свого дільничного адмініструючого інспектора з метою звірки облікових даних платника, отримання консультацій, подачі звітності, а до неї вона заходила з метою отримання консультацій з приводу нововведень податкового законодавства, а такі консультації вона відповідно зобов`язана надавати згідно своїх обов`язків. Також зазначила, що їй у провину ставиться вчинення протиправних дій 16 червня 2015 року, однак, у зазначений слідством день та час вона ніяких протиправних дій не вчиняла та не могла вчинити, оскільки у цей день перебувала у відпустці, своїх службових обов`язків не виконувала та з ОСОБА_18 не зустрічалася. Ствердила, що 17 липня 2015 року, а саме, в тій частині, що жодної неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_18 не отримувала, а остання її такої не передавала. Також жодного тиску на здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_25 вона не вчиняла, що ще раз може підтвердити позитивна динаміка сплати ним податків до держбюджету, а також вважає, що сам ОСОБА_25 може це підтвердити, хоча до суду за повістками не з`являється. Щож стосується подій, які відбувалися у її кабінеті, 21 серпня 2015 року вказала, що ніяких грошових коштів від гр. ОСОБА_18 в якості неправомірної вигоди не отримувала, хоча не заперечувала того факту, що остання до неї приходила на консультацію та надавала для звірки документи, що стосувалося господарської діяльності ФОП ОСОБА_25 . З приводу проведення обшуку у її службовому кабінеті, вважає, що такий був проведений без належного на те дозволу, який мав би надаватися виключно судом. Крім цього, вказала, що до її службового кабінету спочатку зайшли, як їй пізніше стало відомо працівники УСБУ та прокуратури, які відразу пішли до її робочого столу, а пізніше коли до кабінету запросили її то їй відразу стало зле, у зв`язку з чим не пригадує, що далі відбувалося. Їй не надали можливості скористатися правовою допомогою, хоча для участі в слідчій дії прибув її захисник ОСОБА_7 . Єдине, що пригадує, у її кабінеті знаходилось близько 25 працівників правоохоронного органу, в тому числі в балаклавах, у неї забрали телефон та заборонили будь  кому дзвонити та виходити з кабінету. Вподальшому пам`ятає, що знаходилася на лікарняному ліжку. Про те, що у її кабінеті вилучали будь  які грошові кошти пригадати не може. У зв`язку з усім вищевикладеним вважає, що висунуте їй обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, які органом досудового розслідування використовуються, як припущення. Також нею не виключається той факт, що на свідків у даній справі міг вчинятися психологічний тиск у формі погроз притягнення їх до кримінальної відповідальності у випадку не надання свідчень, які цікавлять слідство. Таким чином винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні не вважає та просить її виправдати, оскільки жодних неправомірних дій не вчиняла.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України також не визнала та показала, що її позиція є незмінною від початку розслідування даного кримінального провадження. Стверджувала, що з ОСОБА_3 не домовлялася про вчинення будь  яких злочинних дій. Вважає себе чесною людиною. Зазначає, що працювала вона чесно і всі люди, які мали з нею ділові стосунки, жодних претензій в її сторону не висловлювали. Вказала, що з ОСОБА_13 не знайома. ОСОБА_26 їй відома як бухгалтер та ствердила, що в неї не просила отримувати грошові кошти. ОСОБА_27 її не надавала вимогу отримувати неправомірну вигоду від ОСОБА_28 для подальшої передачі її таких, та ніколи такої розмови між ними не було. Ствердила, що жодних розмов з ОСОБА_29 по питаннях передачі дизельного палива у неї не було. Також, вказала, що у своїй роботі не була підзвітна ОСОБА_3 . Вважає себе невинною у даному кримінальному провадженні та просить її виправдати.
		Вказані показання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суд, згідно до вимог ст. 23 КПК України, враховує та бере до уваги, оскільки вони не спростовані органами досудового розслідування під час досудового розслідування, ні в суді стороною публічного обвинувачення, натомість є послідовними, в сукупності підтверджуються іншими доказами, які досліджувались в судовому засіданні.
		Зокрема, в суді свідок ОСОБА_30 показав, що дійсно у нього була телефонна розмова з ОСОБА_4 , в ході якої, остання попросила, чи не могли би вони, перерахувати грошові кошти, в сумі 2 тисячі гривень для придбання канцтоварів. На що він відповів, що йому необхідно порадитися з керівником, для того, щоб той дав дозвіл на перерахування грошових коштів. Вказав, що грошові кошти в сумі 2 тисячі гривень, вони перерахували на рахунок підприємця, однак його прізвища на даний час пригадати не може. Також, зазначив, що хто саме надавав рахунок для перерахування грошових коштів, він теж не пригадує. Також, і не пригадує дати перерахування коштів в сумі 2 тисячі гривень. Він так зрозумів, що перераховували кошти у вигляді благодійної допомоги. Вказує, що більше жодних грошових коштів, окрім цього випадку, вони не перераховували. Зазначає, що до травня 2015 року знав ОСОБА_4 , як таку, яка працює в начальником податкової. Вказував, що у своїй роботі ОСОБА_4 відповідальна. У них були перевірки з податкової, в ході яких виявлялись порушення, з якими вони були згідні та сплачували штрафи. З ОСОБА_3 він познайомився в її кабінеті по робочих питаннях. Ствердно вказує, що ОСОБА_3 ніколи до нього не телефонувала і не вимагала перерахування будь - яких грошових коштів.
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що одного разу до неї зателефонувала ОСОБА_4 та попросила дати їй дизпаливо, десь 100 чи 200 літрів. На той час їй було відомо, що ОСОБА_4 часто їздила до Києва по питаннях усиновлення дитини. Ствердно вказала, що ОСОБА_4 не просила дизпаливо на податкову, та вона не допомагала ОСОБА_4 з користю держави. Вказує, що на той час, вона перебувала на обліку у Луцькій ОДПІ, однак, ОСОБА_4 її не вела, а вона лише консультувалась у неї. Вказувала, що 14 серпня 2015 року, вона особисто сама цього дизпалива ОСОБА_4 не давала та не передавала його на талон. Ствердно зазначила, що ОСОБА_4 у неї не вимагала дати їй дизпаливо, а лише попросила.
		Як вбачається із показань свідка ОСОБА_31 в суді, що в 2014  2015 роках у його підприємства була заборгованість, в ході якої була тяганина. Ствердно вказав, що жодних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йому не ставили. Також, зазначив, що ніяких хабарів (неправомірної вигоди) він нікому не платив. Зауважив, що на даний час, до ОСОБА_4 , претензій у нього немає.
		Допитана в суді свідок ОСОБА_12 показала, що привозила з села молоко від свекрухи, іноді дійсно купувала молоко у свекрухи, а іноді і у сусідів. Зазначила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , жодних грошових коштів не передавала. Ствердно вказувала, що ОСОБА_3 грошові кошти в сумі: 1000грн., 500 грн. і 700 грн., вона не передавала. Вказала, що на досудовому розслідуванні говорила слідчому, що неправомірної вигоди вона нікому не передавала. Протокол допиту, коли її допитувала в СБУ, вона підписала його не читаючи.
		В суді свідок ОСОБА_32 показала суду, що працівники її відділу проводили податкову перевірку у ОСОБА_16 з різних питань і планових і позапланових. Оскільки ОСОБА_16 була підприємцем. Ствердно вказала, що на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона не зустрічалась з ОСОБА_16 та не забирала будь  яких пакетів. Також, категорично ствердила, що ОСОБА_3 до неї не телефонувала з проханнями зустрітись з ОСОБА_16 . Вказувала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй нічого не повідомляли з приводу отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_33 . Ствердно вказала, що з ОСОБА_16 , вона не зустрічалась та нічого від неї не отримувала. Вона не пригадує, чи 14 квітня 2015 року, до неї телефонувала ОСОБА_3 і просила прискоритися з перевіркою у підприємця ОСОБА_16 . Вказала, що ОСОБА_3 її не ставила в рамки, з приводу проведення податкових перевірок, щодо вчинення перешкод або сприяння в проведенні податкових перевірок підприємців. Зазначила, що про підприємця ОСОБА_34 їй було відомо, однак ОСОБА_3 їй не давала вказівок з приводу проведення планової перевірки щодо цього підприємця. Ствердно вказала, що податкові ревізори до неї не зверталися з приводу вчинення тиску на них з боку ОСОБА_3 Категорично зазначила, що їй нічого не відомо про отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		Свідок ОСОБА_35 суду показав, що надавав пояснення оперуповноваженому, його викликали працівники правоохоронних органів, де показали відеозапис на якому він передавав пакет ОСОБА_3 , їх цікавив зміст даного пакету. Вказав, що до нього зателефонувала ОСОБА_3 та попросила заїхати до офісного приміщення ОСОБА_16 , по дорозі він заїхав до ОСОБА_16 , де з приміщення вийшов бухгалтер та передала йому пакет, який він передав ОСОБА_3 . Зазначив, що пакет передав в кабінеті ОСОБА_3 від ОСОБА_16 , однак вміст пакета йому був невідомий. Дати передачі пакета, він пригадати не може. Зазначив, що з ОСОБА_16 він знайомий під час проведення співбесід та в процесі проведення податкових перевірок. Вказав, що він був підпорядкований як куратор ОСОБА_3 . Стверджував, що процедура проведення податкових перевірок була одна для всіх. ОСОБА_3 не була особою, яка одна вирішувала питання ПДВ. Категорично ствердив, що з приводу надання чи отримання ОСОБА_3 або ОСОБА_4 неправомірної вигоди, очевидцем не був. Вказав, що ОСОБА_3 мала на нього вплив, як куратора, лише з приводу дотримання вимог законодавства. Категорично ствердив, що йому не було відомо, чи отримувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправомірну вигоду. Вказав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4  порядні люди, жодних претензій до них у нього не було. Також ствердив, що ОСОБА_3 жодних неправомірних вказівок йому не надавала. 
		В суді свідок ОСОБА_36 показав, що до нього зателефонувала ОСОБА_3 та повідомляла, щоб потрібно забрати пакети. Вказав, що закриті пакети він забирав два рази. Це відбувалося в центральному вході в приміщенні Луцької ОДПІ, він його передав ОСОБА_3 в її кабінеті, а другий раз пакет передавав сину ОСОБА_3 . Зазначив, що дат передачі пакетів, він не пригадує, лише пригадує, що два рази, пакети передавали різні жінки. Категорично ствердив, що про факти отримання та вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , йому нічого не відомо. 
		Допитаний в суді свідок ОСОБА_37 показав, що в 2013 роках він працював начальником управління оподаткування фізичних осіб ДФС у Волинській області, а обвинувачені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той час працювали в Луцькій ОДПІ. З обвинуваченими він досить добре знайомий, оскільки працювали вони разом на одному поверсі, знає їх як з позитивної сторони. Зазначив, що якось одного разу зранку до нього прибігла ОСОБА_3 з листком паперу та розповіла, що того листка їй хтось підкинув під двері, в якому було написано: "що ти ОСОБА_3 займаєшся хабарництвом, що в вашу групу входить ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ", і в кінці їй було запропоновано заплатити 40 чи 50 тисяч гривень і тоді їй за це нічого не буде. Вподальшому, вона з цим листком побігла до начальника ДФС. Також, зазначив, що йому було відомо про те, що якось до начальника управління зайшов високий чоловік, він ще звернув на нього увагу, оскільки той був одягнутий в дорогий верхній одяг, тоді начальник ще викликав до себе ОСОБА_3 . Згодом їм ОСОБА_3 розповідала, що цей чоловік підприємець ОСОБА_40 переходить до них з Житомирщини і буде платити податки. Однак, по питаннях цього підприємця ОСОБА_34 , приїздила його бухгалтер ОСОБА_41 , він добре бачив з якою повагою ОСОБА_42 відносилась до цієї ОСОБА_43 і йому дивно чути, що ОСОБА_42 , у неї щось брала. Ствердно вказує, що ОСОБА_3 точно ніяких грошей не вимагала. Також, вказав, що про факт отримання і вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_3 або ОСОБА_4 йому нічого не відомо. Категорично зазначає, що не передавав будь - яких грошових коштів ОСОБА_3 або ОСОБА_4 . Вказав, що в підприємця ОСОБА_34 не ставилося питання про відшкодування ПДВ, оскільки у нього були дуже серйозні обороти. Про факти проведення податкових перевірок в ОСОБА_34 повідомив, що платники перевіряється щороку. Вказав, що про факти проведення позапланових перевірок у підприємця ОСОБА_34 , йому не було відомо. Стверджує, що податкову перевірку проводить податковий інспектор і будь  яке рішення за інспектором, за результати перевірки він саме буде нести відповідальність. Категорично ствердив що йому не відомо, чи отримувала в травні 2015 року ОСОБА_4 грошові кошти від ОСОБА_44 і від ОСОБА_28 та чи отримувала ОСОБА_38 грошові кошти від ОСОБА_45 йому також цього не відомо.
		Допитана в суді свідок ОСОБА_46 показала, що станом на травень 2015 року мала право на відшкодування ПДВ. Вказала, що до неї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ставили вимоги з приводу відшкодування ПДВ, однак це були загальні вимоги, такі як наявність офісу, оренди. Ствердно вказала, що ОСОБА_3 не вимагала у неї 30 відсотків сплати для позитивного вирішення щодо відшкодування ПДВ. Категорично стверджує, що вона нікому з працівників податкової не платила коштів за відшкодування ПДВ. Зазначила, що розмову з ОСОБА_3 вона може охарактеризувати, як консультацію. Вказала, що їй нічого не відомо про одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди. ОСОБА_4 їй надавала консультації, однак жодних умов щодо змушування давати чи пропонувати неправомірну вигоду, вона для неї не створювала.
		Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона не пригадує, чи в травні 2015 року ОСОБА_10 просила в неї грошові кошти. Стверджує, що в магазин "Апельсин" їй конвертів з грошовими коштами для ОСОБА_4 ніхто не приносив. Вказала, що не пригадує чи телефонувала вона в травні 2015 року до ОСОБА_4 і повідомляла, що для неї передавалися грошові кошти. Також, вона не пригадує, чи в травні 2015 року передавалися пакунки для ОСОБА_4 . Ствердно вказала, що ОСОБА_3 будь  яких коштів в якості неправомірної вигоди вона не передавала. Також, зазначила, що не передавала грошових коштів для ОСОБА_4 . Вказала, що не вважає себе такою особою, що ОСОБА_4 отримувала неправомірну вигоду саме через неї. Ствердила, що їй не відомі факти, що ОСОБА_4 могла використовувати своє службове становище для збагачення. 
		Таким чином, аналізуючи показання допитаних в суді свідків у вказаному кримінальному провадженні, які отримані у відповідності до вимог КПК України, суд бере їх до уваги, і приходить до висновку, що вони повністю відповідають та узгоджуються з показаннями обвинувачених та їм не суперечать.
		Окрім того, в судовому засіданні стороною обвинувачення також надано та судом досліджено наступні письмові та речові докази.
		Зокрема, копія рапорту ст. о/у в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_47 від 03 квітня 2015 року, в якому зазначено, що останнім здобуто достовірну оперативну інформацію про факт вимагання неправомірної вигоди головним державним податковим ревізором інспектором Луцької ОДПІ ОСОБА_48 . В ході розмови ОСОБА_49 висунув вимогу ОСОБА_50 сплатити йому неправомірну вигоду в сумі 20 тис. грн. за зменшення суми донарахованих в ході проведення документальної перевірки податків зі 100 тис. грн. до 30 тис. грн., а тому в діях ОСОБА_51 вбачаються окремі ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Із копії повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року вбачається, що начальником СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_52 таке розпочато за заявою громадянина від 03 квітня 2015 року, за фактом вимагання службовими особами органу влади неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, де надалі копією постанови визначено процесуального прокурора у даному провадженні ОСОБА_53 .
		Разом з цим, з витягу із кримінального провадження № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року слідує, що заявником по провадженню являється ОСОБА_54 , із наступною фабулою, що службові особи органу влади, вступивши в злочинну змову між особою, висунули вимогу громадянину про передачу їм неправомірної вимоги за не вчинення цими службовими особами, в інтересах того хто надасть неправомірну вигоду, дій з використання наданих їм владних повноважень, та правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України.
		З рапорту ст. о/у в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_47 від 21 травня 2015 року вбачається, що ним в рамках вищевказаного кримінального провадження здобуто достовірну інформацію, що в діях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_32 та ОСОБА_55 вбачаються окремі ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Як слідує із відповіді від 22 травня 2015 року заступника начальника Управління - начальника відділу БКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_56 , що на виконання доручення № 17-726 вих.15 від 03 квітня 2015 року, в ході проведення комплексу слідчих (розшукових) дій в рамках роботи по кримінальному провадженню № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року, отримано інформацію про причетність до вимагання та одержання неправомірної вигоди в приватних підприємців м. Луцька та Луцького району за відшкодування з бюджету ПДВ наступних співробітників ГУ ДФС у Волинській області: заступник начальника Луцької ОДПІ ОСОБА_3 , заступник начальника управління оподаткування фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податків з фізичних осіб Луцької ОДПІ ОСОБА_4 , начальник відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ ОСОБА_32 , головний державний податковий ревізор інспектор відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_55 , а саме, що ОСОБА_4 , ОСОБА_32 та ОСОБА_55 систематично з використанням умовностей (розмови ведуться про замовлення молока, матерії чи іншого, коли кількість літрів чи метрів означає тисяч гривень неправомірної вигоди) телефонують приватним підприємцям, які відшкодовують з бюджету ПДВ, домовляються з ними про зустрічі, як правило в публічно доступних місцях, при цьому, під час зустрічей приватні підприємці або їх бухгалтери передають ОСОБА_4 , ОСОБА_32 та ОСОБА_55 неправомірну вигоду. Вподальшому, частину коштів вказані особи залишають собі, а решту передають ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 зустрічі під час яких одержує неправомірну вигоду проводить або в своєму службовому кабінеті або в публічно доступних місцях. 
		З доручення про проведення досудового розслідування вбачається, що начальник СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_57 відповідно до п. 1 ч. 2 ст.39, ч. 1 ст. 214 КПК України доручає провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому 25 травня 2015 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42015030000000124 за ч. 3 ст. 368 КК України старшому слідчому цього відділу ОСОБА_23 .
		Із повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42015030000000124 від 25 травня 2015 року слідує, що старшим слідчим СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_58 таке розпочато за матеріалами УСБУ у Волинській області від 25 травня 2015 року, за фактом вимагання службовими особами органу влади неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, де надалі постановою визначено групу процесуальних прокурорів у даному провадженні ОСОБА_59 , ОСОБА_53 .
		При цьому, постановою прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 26 травня 2015 року, якою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України та № 42015030000000124 від 25 травня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України об`єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер №42015030000000068.
		Із витягу від 26 травня 2015 року з кримінального провадження №42015030000000068 від 03 квітня 2015 року слідує, що по епізоду № 1 - заявником по провадженню являється ОСОБА_54 , за епізодом № 2 - матеріали правоохоронного органу, при цьому, слідчими вказано ОСОБА_23 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 .
		Постановою заступника прокурора Волинської області ОСОБА_62 від 01 липня 2015 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42015030000000124 від 25 травня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, ОСОБА_59 , ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , хоча 26 травня 2015 року вказане провадження вже об`єднано в інше провадження за № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України
		Із копії доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 03 квітня 2015 року начальника СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_65 вбачається, що СВ прокуратурою Волинської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно посадових осіб територіального підрозділу органу державної влади у Волинській області, за фактом вимагання неправомірної вигоди, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2015 року за № 42015030000000068, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому, УСБУ у Волинській області доручено організувати проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, з дотриманням вимог і положень Кримінального процесуального кодексу України, спрямованих на пошук та фіксацію даних про злочинну діяльність фігурантів у кримінальному провадженні, осіб, що стали об`єктами вимагання посадовими особами органу влади у передачі їм неправомірної вигоди, до 07 квітня 2015 року, проте, як відмічено раніше відповідь на нього надана тільки 22 травня 2015 року.
		З відповіді т.в.о. заступника начальника відділу БКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_66 від 31 липня 2015 року слідує, що на виконання доручення слідчого № 17-726 вих.15 в рамках кримінального провадження №42015030000000068 від 03 квітня 2015 року встановлено, що ОСОБА_3 (заступник начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) з 24 липня 2015 року у своїй протиправній діяльності додатково почала користуватися мобільним телефоном з абонентським номером (сім  картка) НОМЕР_1 , оператора телекомунікацій ПрАТ "МТС Україна".
		З відповіді заступника начальника Управління  начальника відділу БКОЗ ОСОБА_67 від 10 серпня 2015 року вбачається, що на виконання доручення слідчого № 17-726 вих.15 в рамках роботи по кримінальному провадженню №42015030000000068 від 03 квітня 2015 року встановлено, що ОСОБА_3 працює в службовому кабінеті № 254, ОСОБА_4 - №№ 249, 250, ОСОБА_32 - №247, ОСОБА_36 - № 247, ОСОБА_68 - № 241, ОСОБА_55 - № 507, ОСОБА_69 - №№№ 215, 217, які знаходяться в приміщенні ГУ ДФС у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, та мають державну форму власності.
		Як слідує із протоколу огляду місця події від 21 серпня 2015 року такий огляд проводився в робочому кабінеті № 254, заступника начальника Луцької ОДПІ ДФС України у Волинській області ОСОБА_3 . Під час якого, їй пред`явлено і оголошено постанову прокурора від 21 серпня 2015 року про проведення освідування особи. На виконання постанови прокурора та у зв`язку з вказівкою слідчого провести освідування, оперативний працівник СБУ ОСОБА_70 почав оглядати речі та грошові кошти, викладені ОСОБА_3 із власної сумочки, які проклав на приставний столик до службового столу ОСОБА_3 . Серед документів, які знаходилися на робочому столі ОСОБА_3 , оперативним працівником СБУ ОСОБА_71 виявлено паперовий пакет білого кольору, у якому знаходилися грошові кошти купюрами по 200 та 500 гривень. Усього в пакеті знаходилося грошових коштів на загальну суму 45000 гривень. 
		Протоколом огляду місця події від 25 серпня 2015 року встановлено, що огляд проводився в робочому кабінеті №№ 249, 250, заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_4 , який знаходиться в приміщенні ГУ ДФС у Волинській області, в ході якого вилучено мобільні телефони, комп`ютерну техніку (системні блоки), документи, тощо.
		Клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_72 про проведення обшуку від 21 серпня 2015 року у службових кабінетах №№ 249, 250 ОСОБА_4 , який знаходиться в приміщенні ГУ ДФС у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, з метою відшкодування предметів, документів, грошових коштів, чорнових записів, комп`ютерної техніки тощо, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 25 серпня 2015 року відмовлено.
		Клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_72 про проведення обшуку від 21 серпня 2015 року за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться у приватній власності її матері - ОСОБА_73 , з метою відшкодування предметів, документів, грошових коштів, чорнових записів, комп`ютерної техніки тощо, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у задоволенні якого також ухвалою слідчого судді від 25 серпня 2015 року відмовлено.
		Клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_72 про проведення обшуку від 21 серпня 2015 року у службовому кабінеті № 254 ОСОБА_3 , який знаходиться в приміщенні ГУ ДФС у Волинській області за адресою: м. Луцьк, Київський Майдан, 4, з метою відшкодування предметів, документів, грошових коштів, чорнових записів, комп`ютерної техніки тощо, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 25 серпня 2015 року відмовлено.
		Клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_72 про проведення обшуку від 23 серпня 2015 року у приміщенні магазину "Апельсин", що розташований за адресою м. Луцьк, вул. Бойка, 1, кабінет № 210, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_74 , з метою відшукання предметів, документів, грошових коштів, чорнових записів, комп`ютерної техніки тощо, які мають істотне значення у кримінальному проваджені, для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 28 серпня 2015 року відмовлено.
		Клопотанням старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_72 про проведення обшуку від 17 вересня 2015 року у приміщенні магазину "Апельсин", що розташований за адресою м. Луцьк, вул. Бойка, 1, кабінет № 210, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_74 , у задоволенні якого знову ж ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2015 року відмовлено.
		Протоколом затримання ОСОБА_3 від 21 серпня 2015 року, складеного старшим слідчим СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_23 .
		З висновку судової експертизи № 753 від 14 вересня 2015 року з оформленими фототаблицями вбачається, що п`ятдесят чотири банкноти Національного банку України номіналом "500 гривень" та дев`яносто банкнот Національного банку України номіналом "200 гривень", які вилучені під час огляду робочого кабінету ОСОБА_3 , відповідають аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу.
		Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 21 серпня 2015 року ОСОБА_18 вказувала, що в період часу з червня по серпень 2015 року заступник начальника Луцької ОДПІ ОСОБА_3 декілька раз (точної кількості разів не пригадує) вимагала та одержувала від неї, як представника ФОП ОСОБА_17 неправомірну вигоду в різних сумах, остання з яких складала 45 тисяч грн. за не створення перешкод у фінансово  господарській діяльності підприємства, вона це розцінювала як погрози, що у разі відмови, остання буде створювати перешкоди в роботі підприємства, у зв`язку з чим була змушена погодитись та передавала неправомірну вигоду.
		З наказу про переведення ОСОБА_4 № 12-о від 30 грудня 2014 року вбачається, що 30 грудня 2014 року її переведено на посаду заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб  начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області та покладено виконання обов`язків начальника управління доходів і зборів фізичних осіб Луцької ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області до дня призначення начальника відповідного управління.
		Відповідно до Положення про управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області затвердженого додатком до наказу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 21 липня 2015 року № 1550, основними завданнями Управління є: організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати єдиного внеску; податку на доходи фізичних осіб; податку на додану вартість самозайнятими особами; податків, зборів, внесків самозайнятих осіб; плати за землю з фізичних осіб; державного мита; здійснення заходів щодо забезпечення надходжень з вищевказаних податків, зборів, інших платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, а також контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість. 
		Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України № 748-о від 23 лютого 2015 року ОСОБА_3 призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, звільнена з посади заступника начальника Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області.
		Згідно наказу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 719 від 02 квітня 2015 року "Про розподіл обов`язків між керівництвом Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області" на заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_3 покладено забезпечення ефективності організації роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб. Юридичний відділ.
		Відповідно до наказу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 356 від 25 лютого 2015 року "Про затвердження Регламенту Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області", затверджено Регламент Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.
		Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх поданими сторонами кримінального провадження доказами, приходить до наступних висновків.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. 
		Згідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		Однак, як вбачається із наданих суду прокурором доказів, а саме, клопотань про проведення обшуків від 21 серпня 2015 року в службовому кабінеті № 254 ОСОБА_3 , в службовихкабінетах №№249,250 ОСОБА_4 , якізнаходяться уприміщенні ГУДФС уВолинській області, в задоволенні яких ухвалами слідчого судді від 25 серпня 2015 року відмовлено.
		Проте,прокурором поданосуду протоколиогляду місцяподії від21серпня 2015року та25серпня 2015року,які проведенов службовихкабінетах №254 ОСОБА_3 та №№ 249, 250 ОСОБА_4 .
		Таким чином,старшим слідчимпорушено вимогиКПК України,оскільки слідчимсуддею відмовленов задоволенніклопотань пропроведення обшукув службовихкабінетах № НОМЕР_2  ОСОБА_3 , №№ НОМЕР_3 ,250 ОСОБА_4 , які знаходяться у приміщенні ГУ ДФС у Волинській області, у тому числі, в частині їх подальшого узаконення в порядку, передбаченому ст. 233 КПК України.
		Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Приймаючи доуваги викладене,суд визнаєнедопустимими доказиі здобутимиіз істотнимипорушеннями Закону,зокрема,протокол оглядумісця подіївід 21серпня 2015року,який проводивсяв службовомукабінеті №254 ОСОБА_3 ,який знаходитьсяу приміщенніГУ ДФСу Волинськійобласті,а такожпротокол оглядумісця подіївід 25серпня 2015року в службових кабінетах №№ 249, 250 ОСОБА_4 , які знаходиться у приміщенні ГУ ДФС у Волинській області.
		Також, як встановлено судом в даному кримінальному провадженні змінювався ряд прокурорів, при цьому, з наданого прокурором ОСОБА_75 клопотання, суду стало відомо про те, що публічне обвинувачення даного провадження здійснювалося прокурором ОСОБА_76 , якого затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, після його затримання матеріали кримінального провадження № 42015030000000068, які ще не було подану суду, йому як новому прокурору не передані, у зв`язку із чим, прокуратурою Волинської області проводилося службове розслідування від 30 березня 2018 року, в результаті якого встановлено відсутність окремих службових документів з матеріалів даного кримінального провадження, які не подавались суду для дослідження, а тому по вказаному факту 05 квітня 2018 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018030000000098, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України. 
		З приводу даної інформації, судом вжито усіх можливих заходів щодо дотримання принципів диспозитивності, безпосередності дослідження доказів, змагальності сторін та їх рівності, а саме, неодноразово пропонувалось, а вподальшому зобов`язувалось сторону обвинувачення подавати суду будь - які докази, які належним чином відкрито іншій стороні у кримінальному провадженні для дослідження, у зв`язку із чим, у тому числі, 14 червня 2018 року постановлено ухвалу, якою доручено органу, який проводив досудове розслідування та прокурору забезпечити надання доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в тому числі, забезпечити явку усіх свідків сторони обвинувачення, подання інших письмових та речових доказів тощо, у визначений граничний строк.
		Оскільки,відповідно довимог ч.1ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Також, згідно до вимог ч. 2 ст. 92 КПК України слідує, що обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		В судовому засіданні прокурор клопотав про дослідження та долучення до матеріалів вказаного кримінального провадження та визнання їх доказами оригіналів клопотань про проведення негласних слідчих розшукових дій, оригіналів ухвал апеляційного суду Волинської області про надання дозволів на проведення таких негласних слідчих розшукових дій, а також копій (дублікатів) протоколів НСРД і копій (дублікатів) дисків до них.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі, будь - які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. 
		Згідно із ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. 
		Крім того, ч. 11 ст. 290 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		У відповідності до сформульовано правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 12 ст. 290 КПК України, який викладено в постанові Верховного Суду України № 5-237кс (15)17 від 12 жовтня 2017 року вказано, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. 
		Водночас відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
		При цьому, Суд зауважив, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
		Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. 
		За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.
		Частина 12 ст. 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обов`язку щодо відкриття матеріалів. Вона полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їхню доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
		Як вбачається із витягу реєстру, який доданий до обвинувального акту по вказаному кримінальному провадженню № 42015030000000068 та з пояснень захисників обвинувачених, та й самих обвинувачених, такі документи, як оригінали клопотань про проведення негласних слідчих розшукових дій, оригінали ухвал апеляційного суду Волинської області про надання дозволів про проведення негласних слідчих розшукових, сторонам не відкривалися під час досудового розслідування, ні в суді, належним чином, що є порушенням вимог ст. 290 КПК України.
		На підставі вимог ч. 2 ст. 89 КПК України, суд вважає що дані документи, які подаються прокурором для дослідження в суді мають характер недопустимості та не можуть бути досліджені в суді.
		З приводу дослідження копій (дублікатів) протоколів НСРД і копій (дублікатів) дисків до них суд вважає, що вони мають характер недопустимості та не можуть бути досліджені в суді, оскільки згідно до вимог ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. 
		Проте, як з`ясовано судом, такі документи не є оригіналами та здобутті під час досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, не відкривались у визначеному порядку іншій стороні.
		Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 254 КПК України виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається, а відповідно така інформація повинна була бути знищеною.
		Поряд з цим, стороною обвинувачення надані та досліджено судом рапорт ст./оу ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_47 від 03 квітня 2015 року, в змісті якого вказано, що здобуто достовірну оперативну інформацію про факт вимагання неправомірної вигоди головним державним податковим ревізором інспектором Луцької ОДПІ ОСОБА_77 , в діях якого вбачаються окремі ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також, стороною обвинувачення надано та досліджено судом витяг з кримінального провадження № 42015030000000068 від 03 квітня 2015 року, з якого слідує, що заявником по даному провадженню являється ОСОБА_78 . 
		Однак, в судовому засіданні захисник ОСОБА_9 вказав, що ці документи, а ні йому, а ні його підзахисній не відкриті, чим порушено вимог ст. 290 КПК України, а тому, суд визнає даний рапорт та витяг з кримінального провадження недопустимими доказами.
		Водночас,по епізодуінкримінованого вимаганнята отриманнянеправомірної вигоди ОСОБА_3 від ОСОБА_18 16 червня 2015 року, 17 липня 2015 року та 21 серпня 2015 року, допитана в суді свідок ОСОБА_18 показала, що вона передавала неправомірну вигоду ОСОБА_3 в червні, липні, серпні 2015 року. Вказала, що в кінці травня на початку червня 2015 року ОСОБА_3 їй повідомила, про те, що вона має передати грошові кошти за не створення перешкод в господарській діяльності. Зазначила, що її підприємець ОСОБА_17 був зареєстрований в Луцькій ОДПІ, а вона була у нього бухгалтером. Вказала, що в середині червня 2015 року, сума передавалася залежно від обсягів господарської діяльності  20 відсотків від суми обороту. Вказувала, що в червні передала ОСОБА_3 50 тисяч гривень, перед тим зідзвонювалась з ОСОБА_79 по телефону та домовлялась про зустріч. Зустріч відбулася в Луцьку, в парку навпроти Східноєвропейського університету, грошові кошти вона передавала в пакеті ОСОБА_3 . Зазначає, що сума неправомірної вигоди вказувалась за номером газети "Вісник". Також, в середині липня 2015 року передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25 тисяч гривень в конверті, вже в приміщенні податкової в кабінеті ОСОБА_3 . А 21 серпня 2015 року передала ОСОБА_3 вже грошові кошти в сумі 45 тисяч гривень, купюрами 500 і 200 грн. також в кабінеті ОСОБА_3 . Вказувала, що неправомірну вигоду ОСОБА_3 передавала за кошти підприємця ОСОБА_17 , які він видавав їй на господарські потреби, однак, цих коштів, які передала ОСОБА_3 вона документально не підтверджувала. Зазначила, що заяву про вчинення кримінального правопорушення написала 21серпня 2015 року, після передачі грошових коштів. Оскільки того дня, після передачі грошових коштів ОСОБА_3 в приміщенні Луцької ОДПІ до неї підійшов чоловік з СБУ і запросив проїхати з ним в приміщення СБУ і тоді вже вона написала заяву з приводу вимагання у неї ОСОБА_3 грошових коштів. Вказала, що з ОСОБА_3 вона познайомилася в 2014 році в період бесіди з підприємцем. ОСОБА_4 до неї не підходила і з нею розмов немала. 
		Дані показання свідка ОСОБА_18 суд не може покласти в основу обвинувачення по даному епізоду, оскільки на запитання учасників судового провадження та суду, яку саме вимогу ставила перед нею ОСОБА_3 з приводу передачі грошових коштів вона пояснити не змогла, лише посилалась на те, що ОСОБА_3 на той час займала посаду заступника начальника Луцької ОДПІ, Також, по питаннях блокування господарської діяльності свідок відповіла, що це стосувалось самого ОСОБА_34 , а не її. Також зазначила, що вона не має права підпису. 
		Крім того, сама свідок ОСОБА_18 , в судовому засіданні показала, що заяву про вчинення кримінального правопорушення нею написана 21 серпня 2015року,вже післяпередачі грошовихкоштів,оскільки тогодня,після передачігрошових коштів ОСОБА_3 в приміщенніЛуцької ОДПІдо неїпідійшов чоловікз СБУі запросивпроїхати зним вприміщення СБУ,а тому суд розцінює її показання як свідка, що надані під тиском, зокрема, у тому числі, за тих обставин, що 03 липня 2015 року СВ прокуратурою Волинської області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань окремий епізод № 3 в кримінальному провадженні за №42015030000000253 відносно фізичних осіб ФОП ОСОБА_16 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 та його бухгалтера ОСОБА_83 , ОСОБА_84  бухгалтер ФОП ОСОБА_85 та ПП ОСОБА_86 , а також інших суб`єктів підприємницької діяльності та їх бухгалтерів, які здійснюють господарську діяльність на території м.Луцька та Луцького району надають службовим особам органів влади, які займають відповідальне становище неправомірну вимогу, за попередньою кваліфікацією ч. 3 ст. 369 КК України, у тому числі, щодо ОСОБА_18 , як бухгалтер ФОП ОСОБА_17 (т. 1 а.п. 245 - 247).
		Також, окрім показань свідка ОСОБА_18 та протоколу огляду місця події від 21 серпня 2015 року, який визнано недопустимим доказом, зі сторони обвинувачення суду не подано будь - яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		По епізоду інкримінованого вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , 02 липня 2015 року та 23 липня 2015 року у ОСОБА_16 , також суду прокурором не подано жодних доказів, які б підтверджували винуватість обвинувачених по даному епізоду, оскільки свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні від дачі показань відмовилась, а окрім таких показань свідка сторона обвинувачення будь  яких інших законно здобутих доказів доведеності їх вини у кримінальному правопорушенні суду не надано.
		Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до вимог ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Так, зокрема, згідно із ст.ст. 8, 9, 17КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі "Тельфнер проти Австрії" від 20 березня 2001 року та "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 08 лютого 1996 року.
		Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений, зокрема, на прокурора.
		Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі "Капо проти Бельгії" (Capeau v Belgium) № 2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п. 25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення. 
		Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості у вчинені кримінального правопорушення.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року "Про посилення судового захисту і свободи людини і громадянина" визначено, що "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах добутих незаконним шляхом" "Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази, були отримані незаконним шляхом, суди зобов`язані визнати їх недопустимим та не враховувати, як підставу обвинувачення у вироку".
		Аналізуючи докази, на підставі яких стороною обвинувачення обґрунтовується обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вони є суперечливими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а частина, з них здобута із істотним порушення прав та свобод людини, відповідно недопустимими.
		В зв`язку з викладеним, суд приймає рішення про виправдування обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п.1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ними вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується останні.
		Згідно до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
		Судові витрати, згідно ст. 124 КПК України, що стосуються пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме, висновок техніко  криміналістичної експертизи № 753 від 14 вересня 2015 року - слід прийняти за рахунок держави, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		Арешт, накладений, у тому числі, на майно обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно ухвали слідчого судді від 11 вересня 2015 року слід зняти.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати невинними  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України та по суду виправданими, відповідно, за недоведеністю у вчиненні ними даного злочину на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Судові витрати в сумі 245 (двісті сорок п`ять) грн. 52 коп. за проведення експертизи спеціальних хімічних речовин техніко  криміналістичної експертизи (висновок № 753 від 14 вересня 2015 року) - прийняти за рахунок держави.
		Речові докази: 54 купюри номіналом по 500 гривень із наступними номерними знаками: СБ4965836, АА3053142, ВБ 4646505, ВЗ3533388, АА 3020251, ЗГ 0109598, ВЗ4891659, БК2492960, ВБ1547832, СБ8763690, СБ 4965834, СБ 4965837, ЗЗ0543197, МА3114762, ЗБ7426543, СБ4965835, МВ0024104, ВЗ2496092, ЛИ1698788, МВ0024134, ГТ3764224, ВД7188524, ЛА8382241, СД0685029, БТ3302145, АА1662597, ЛА2908197, ВХ8205702, ЛВ7422651, ГТ1226357, ЛА 5081676, ЗИ7870213, ЛА0148719, ВХ2214683, ВВ6909557, МВ5770347, ВБ5851681, ЛБ 3899011, ВВ4363624, МА1871415, ВФ9926508, ЛА9136324, ВВ 9615823, ЛБ 7586178, ВГ5453398, ВБ3240765, ЛИ0325646, АА0969893, МВ4523299, ЛБ6642943, МВ6864004, ВЗ6645608, ГН1966251, ГК4277684, 90 купюр номіналом по 200 гривень із наступними номерними знаками: МА5970789, ВГ0458053, ЕВ7885761, ЄВ2493886, ЕГ7896136, ЕД7936361, СВ1117436, ЕЖ2604178, ЕВ4117032, ЕА8089984, ЗБ1671182, ЄЯ4411809, КД4331548, ЗЕ6240690, КА0891265, КА2044244, ЕГ0518177, ЕЕ0459052, ЕВ2762206, ВЕ7485871, ВГ6364297, АА6897158, ЕЮ0034993, ЗД6310934, ЕЄ4214430, ЄИ0811804, ЄИ8043379, ЄЖ9551879, ЄХ4230442, ЕЖ9943073, ЄЗ5484086, АА3693292, ЗБ1976502, ВВ0942913, КА8020439, ЄХ9531554, КГ5975051, АА2581439, КЄ2618523, МА1717572, ЗБ0378863, ЗЄ8404736, ЕВ9103795, ЕЮ4145730, КА0473474, ЄД4407629, ЕЄ0743126, ЄЄ3437097, ЄШ3483955, ЗБ4782652, КЕ0944357, МБ5754721, МБ6100658, ПА5316088, КГ7528381, ВЧ9332634, ПГ0268466, ПА4741254, ЗБ7663955, ЗБ8379430, ВЦ7266860, КБ9011915, ЄБ8587468, КА0166503, ЗЗ7029589, ЄШ0928731, МБ6042067, ЕЗ6818429, ЄВ5391599, ЕА2470620, ЕБ4604569, ЕШ6141452, КЧ6749469, ЗД1786346, ВЦ3529033, АЖ0339035, ЗГ0956868, КИ3829616, ВЧ7464624, КК3641994, КК2466251, ЕЕ7061177, ТА7481589, ЕЗ0552459, ПВ7286282, ЄЖ 6173128, ЗВ3105781, ЕЦ4813414, ЄД2949954, КМ5800146  конфіскувати в дохід держави; грошові купюри номіналом 200 гривень із наступними номерними знаками: ПЗ4425326, ЕВ0738811, СБ5897670; номіналом 50 гривень із наступними номерними знаками: КМ1696932, ЕЮ3498320, РД5839363, КГ5497565, ПВ5272917, ПЕ3607063, СА0725855; номіналом 10 гривень із наступним номерним знаком: НОМЕР_4 ; номіналом 2 гривні, із наступними номерними знаками: НОМЕР_5 , РВ6155790, ПБ9656976, ПЖ3486657, ЄЧ4588437, КД3704742; номіналом 1 гривня із наступними номерними знаками: СГ4089720, СД8184139, РБ5092185, ПГ3156419, МЗ5588034, ЄЕ7640328, КЄ5247448, РЄ3154549, службове посвідчення Павлової ТК серії ВО093825 від 24 травня 2012 року, особистий знак № НОМЕР_6 , висновок про результати перевірки про очищення влади без дати, реєстраційні декларації по ПДВ за травень 2015 року, пластикові картки Приватбанк №№5457092301766451, НОМЕР_7 , Укргазбанку № НОМЕР_8 , флеш накопичувачі синього кольору KINGSTON, червоного кольору LEPK, чорнові записи на 3-х аркушах, службовий блокнот зеленого кольору за 2014 рік, мобільний телефон SAMSUNG, білого кольору у чохлі із двома сім-картками ІМЕІ НОМЕР_9 та НОМЕР_10  передати за належністю ОСОБА_3 ; лист-попередження - залишити при матеріалах судового провадження.
		Арешт, накладений, у тому числі, на майно обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно ухвали слідчого судді від 11 вересня 2015 року грошові кошти - 54 купюри номіналом по 500 гривень із наступними номерними знаками: СБ4965836, АА3053142, ВБ 4646505, ВЗ3533388, АА 3020251, ЗГ 0109598, ВЗ4891659, БК2492960, ВБ1547832, СБ8763690, СБ 4965834, СБ 4965837, ЗЗ0543197, МА3114762, ЗБ7426543, СБ4965835, МВ0024104, ВЗ2496092, ЛИ1698788, МВ0024134, ГТ3764224, ВД7188524, ЛА8382241, СД0685029, БТ3302145, АА1662597, ЛА2908197, ВХ8205702, ЛВ7422651, ГТ1226357, ЛА 5081676, ЗИ7870213, ЛА0148719, ВХ2214683, ВВ6909557, МВ5770347, ВБ5851681, ЛБ 3899011, ВВ4363624, МА1871415, ВФ9926508, ЛА9136324, ВВ 9615823, ЛБ 7586178, ВГ5453398, ВБ3240765, ЛИ0325646, АА0969893, МВ4523299, ЛБ6642943, МВ6864004, ВЗ6645608, ГН1966251, ГК4277684, всього на загальну суму 27000 гривень; грошові кошти - 90 купюр номіналом по 200 гривень із наступними номерними знаками: МА5970789, ВГ0458053, ЕВ7885761, ЄВ2493886, ЕГ7896136, ЕД 7936361, СВ1117436, ЕЖ2604178, ЕВ4117032, ЕА8089984, ЗБ1671182, ЄЯ4411809, КД4331548, ЗЕ6240690, КА0891265, КА2044244, ЕГ0518177, ЕЕ0459052, ЕВ2762206, ВЕ7485871, ВГ6364297, АА6897158, ЕЮ0034993, ЗД6310934, ЕЄ4214430, ЄИ0811804, ЄИ8043379, ЄЖ9551879, ЄХ4230442, ЕЖ9943073, ЄЗ5484086, АА3693292, ЗБ1976502, ВВ0942913, КА8020439, ЄХ9531554, КГ5975051, АА2581439, КЄ2618523, МА1717572, ЗБ0378863, ЗЄ8404736, ЕВ9103795, ЕЮ4145730, КА0473474, ЄД4407629, ЕЄ0743126, ЄЄ3437097, ЄШ3483955, ЗБ4782652, КЕ0944357, МБ5754721, МБ6100658, ПА5316088, КГ7528381, ВЧ9332634, ПГ0268466, ПА4741254, ЗБ7663955, ЗБ8379430, ВЦ7266860, КБ9011915, ЄБ8587468, КА0166503, ЗЗ7029589, ЄШ0928731, МБ6042067, ЕЗ6818429, ЄВ5391599, ЕА2470620, ЕБ4604569, ЕШ6141452, КЧ6749469, ЗД1786346, ВЦ3529033, АЖ0339035, ЗГ0956868, КИ3829616, ВЧ7464624, КК3641994, КК2466251, ЕЕ7061177, ТА7481589, ЕЗ0552459, ПВ7286282, ЄЖ 6173128, ЗВ3105781, ЕЦ4813414, ЄД2949954, КМ5800146, всього на загальну суму 18000 гривень; грошові купюри номіналом 200 гривень із наступними номерними знаками: ПЗ4425326, ЕВ0738811, СБ5897670; номіналом 50 гривень із наступними номерними знаками: КМ1696932, ЕЮ3498320, РД5839363, КГ5497565, ПВ5272917, ПЕ3607063, СА0725855; номіналом 10 гривень із наступним номерним знаком: НОМЕР_4 ; номіналом 2 гривні, із наступними номерними знаками: НОМЕР_5 , РВ6155790, ПБ9656976, ПЖ3486657, ЄЧ4588437, КД3704742; номіналом 1 гривня із наступними номерними знаками: НОМЕР_11 , СД8184139, РБ5092185, ПГ3156419, МЗ5588034, ЄЕ7640328, КЄ5247448, РЄ3154549; пластикові картки Приватбанк №№ НОМЕР_12 , НОМЕР_7 , Укргазбанку № НОМЕР_8 ; флеш накопичувачі синього кольору KINGSTON, червоного кольору LEPK; чорнові записи на 3-х аркушах, лист-попередження, службовий блокнот зеленого кольору за 2014 рік; мобільний телефон SAMSUNG, білого кольору у чохлі із двома сім-картками ІМЕІ НОМЕР_9 та НОМЕР_10  зняти.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
		 
		Головуючий:/підпис/
		Згідно з оригіналом:
		Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...