Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7696/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано судом: 05.11.2018. Зареєстровано: 06.11.2018. Оприлюднено: 07.11.2018.

Результат оскарження 16.04.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		25 жовтня 2018 року                                           справа №826/7696/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:
		позивача:                    Кузнецової Ю.В.;
		відповідача 1:          Гери Г.Г.;
		відповідача 2:          Артюшенко Ю.А.;
		                              Гейченка М.В.;
		                              Сторонського Р.Я.
		розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
		за позовомЗаступника Генерального прокурора в інтересах держави (далі по тексту - позивач)до1.  Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач  1, Держгеонадра України) 2.  Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро-Консалтінг" (далі по тексту - відповідач 2, ТОВ "Петро-Консалтінг")про1)  визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 09 січня 2018 року №08 у частині надання спеціального дозволу на користування надрами Шевченківського родовища, виданого TOB "Петро-Консалтінг"; 2)  визнання недійсним спеціального дозволу від 21 лютого 2018 року №6255 на користування надрами Шевченківського родовища, виданого TOB "Петро-Консалтінг"  На підставі частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1832/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1832" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України</a> в судовому засіданні 25 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв'язку з тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000927 за результатом проведення перевірки виявлено факт порушення законодавства під час видачі Держгеонадрами України спеціального дозволу від 21 лютого 2018 року №6255 на право користування надрами Шевченківського родовища TOB "Петро-Консалтінг" без проведення аукціону. Позивач зазначає що Держгеонадра України прийняла оскаржуваний наказ та надала відповідачу 2 спеціальний дозвіл від 21 лютого 2018 року №6255 на його виконання з порушенням вимог підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_17/pravo1/KP110615.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; нормативно-правовий акт № 615 від 30.05.2011" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615</a>, оскільки TOB "Петро-Консалтінг" не здійснювало за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та не здійснювало підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі по тексту - ДКЗ України) або ж за власні кошти не здійснювало апробацію в ДКЗ України за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років.
		Позивач зазначає, що TOB "Петро-Консалтінг" подало до Держгеонадр України лише Протокол ДКЗ від 02 листопада 2017 року, яким здійснено апробацію запасів Шевченківського родовища літієвих руд, а протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин не надало. Тому, на переконання позивача, відповідач 1 повинен був прийняти рішення про відмову в наданні TOB "Петро-Консалтінг" спеціального дозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища без проведення аукціону.
		Крім того, Заступник Генерального прокурора звертає увагу на те, що прийняття оскаржуваного наказу та надання відповідачу 2 спеціального дозволу на його виконання відбулось з порушенням вимог пункту 9 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_12_18/pravo1/KP940865.html?pravo=1" title="Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин; нормативно-правовий акт № 865 від 22.12.1994" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865</a>, так як TOB "Петро-Консалтінг" не долучило матеріалів геолого-економічної оцінки документів, які засвідчують його право на користування надрами, а саме спеціального дозволу на користування надрами; адже саме матеріали ГЕО були предметом державної експертизи, проведеної ДКЗ України, яка завершилась апробацією запасів для TOB "Петро-Консалтінг", що в результаті стало правовою підставою для прийняття Держгеонадрами України наказу від 09 січня 2018 року №08  та надання TOB "Петро-Консалтінг" спеціального дозволу від 21 лютого 2018 року №6255.
		З урахуванням викладеного, оскільки оскаржуваний наказ видано за відсутності правових підстав, позивач вважає, що його належить скасувати. В частині позовних вимог про визнання недійсним спеціального дозволу позивач керується аналогією закону, а саме нормами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_330/ed_2018_03_13/pravo1/T012665.html?pravo=1#330" title="Про нафту і газ; нормативно-правовий акт № 2665-III від 12.07.2001" target="_blank">статті 25 Закону України "Про нафту і газ"</a>, оскільки правові норми, які б передбачали можливість визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, відсутні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7696/18 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначену справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року поновлено позивачу строку звернення до суду.
		Відповідач 1 подав відзив, у якому заперечує проти позовних вимог, у зв'язку із тим, що TOB "Петро-Консалтінг" надало повний пакет документів геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію, обґрунтувавши, при цьому, необхідність проведення саме переоцінки вказаного родовища; при проведенні державної експертизи матеріалів ГЕО Шевченківського родовища у експертів не виникало зауважень стосовно повноти та якості виконаних робіт, достовірності даних про кількість запасів та ресурсів, доцільності проведення переоцінки запасів Шевченківського родовища; як результат, державна експертиза матеріалів геолого-економічної переоцінки Шевченківського родовища завершилась апробацією запасів Шевченківського родовища, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, на підставі протоколу ДКЗ 4152-ДСК від 02 листопада 2017 року. На переконання Держгеонадра України, апробація запасів Шевченківського родовища літієвих руд у відповідності до зазначеного протоколу ДКЗ України була законною та достатньою підставою для прийняття оскаржуваного наказу та надання відповідачу 2 спеціального дозволу від 21 лютого 2018 року №6255.
		 
		 
		 
		Відповідач 2 подав відзив на адміністративний позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку із тим, що спеціальний дозвіл видано TOB "Петро-Консалтінг" на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_17/pravo1/KP110615.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; нормативно-правовий акт № 615 від 30.05.2011" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615</a>, оскільки товариство здійснило геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який апробований ДЗК України, та спеціальними умовами спеціального дозволу передбачено зобов'язання надрокористувача затвердити підрахунок запасів корисних копалин у ДЗК протягом трьох років після видачі спеціального дозволу; відповідач 2 звертає увагу, що оскаржувані наказ та спеціальний дозвіл видані на підставі того, що заявник за власні кошти здійснив апробацію запасів корисних копалин в ДЗК, якій передувала законна процедура державної експертизи матеріалів геолого-економічної переоцінки Шевченківського родовища літію; при цьому така оцінка проведена з дотриманням вимог законодавства про надрокористування. Крім того, відповідач 2 звертає увагу на відсутність у Заступника Генерального прокурора підстав для звернення до суду, оскільки наведені ним обґрунтування не сумісні з розумінням "інтересів держави".
		Позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, у яких вказав, що відповідачі не спростували мотивів адміністративного позову та не обґрунтували законність прийняття оскаржуваного наказу та видачі спеціального дозволу, у зв'язку із чим просив задовольнити позов.
		TOB "Петро-Консалтінг" подало заперечення на відповідь позивача, у якому вказав, що аналіз підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 дає можливість констатувати, що особа може отримати спецдозвіл на користування надрами без проведення аукціону, якщо вона за власні кошти апробувала запаси корисних копалин в ДКЗ України; затвердження запасів у контексті вищезазначеного положення законодавства є додатковою обов'язковою умовою, яка повинна бути виконана надрокористувачем протягом трьох років після отримання спецдозволу. Так, у відповідності до Програми робіт з геологічного вивчення, що є додатком до угоди про умови користування надрами №6255, передбачено затвердження запасів літієвих руд по Шевченківському родовищу до кінця 4 кварталу 2019 року, тобто протягом трьох років після отримання спецдозволу. Відповідач 2 також стверджує, що TOB "Петро-Консалтінг" надало повний пакет документів геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію, зокрема правову підставу для проведення вказаних робіт.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
		Наказом Держгеонадра України від 09 січня 2018 року №08 відповідно до пункту 8  Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_17/pravo1/KP110615.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; нормативно-правовий акт № 615 від 30.05.2011" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615</a>, з дотриманням вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_23/pravo1/T172059.html?pravo=1" title="Про оцінку впливу на довкілля; нормативно-правовий акт № 2059-VIII від 23.05.2017" target="_blank">Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"</a>, у зв'язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 29 грудня 2017 року №19/2017) вирішено надати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з додатками.
		Так, відповідно до пункту 3 Додатку №1 до наказу згідно з підпунктом 1 пункту 8  Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_17/pravo1/KP110615.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; нормативно-правовий акт № 615 від 30.05.2011" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615</a>, ТОВ "Петро-Консалтінг" надано спеціальний дозвіл на користування надрами - видобування літієвих руд Шевченківського родовища у Донецькій області строком на 20 років.
		На виконання вказаного наказу 21 лютого 2018 року відповідач 1 видав ТОВ  "Петро-Консалтінг" спеціальний дозвіл на користування надрами №6255 на видобування літієвих руд Шевченківського родовища, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, строком на 20 років (далі по тексту - спеціальний дозвіл).
		 
		 
		Частина друга <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825296/ed_2018_03_13/pravo1/Z013200.html?pravo=1#825296" title="Кодекс України про надра; нормативно-правовий акт № 132/94-ВР від 27.07.1994" target="_blank">статті 16 Кодексу України про надра</a> (тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Так, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_17/pravo1/KP110615.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами; нормативно-правовий акт № 615 від 30.05.2011" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615</a>  затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі по тексту - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
		Згідно з пунктом 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
		Зміст підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 свідчить, що без проведення аукціону дозвіл може надаватись у таких двох самостійних випадках:
		1)  у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; 
		2)  у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
		Отже, твердження позивача про необхідність для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону виключно за умови дотримання заявником усіх двох вимог підпункту 1  пункту 8 Порядку №615, є помилковим.
		Як свідчать обставини справи, прийняття оскаржуваного наказу надання спеціального дозволу обумовлено апробацією запасів літієвих руд Шевченківського родовища в ДКЗ України. При цьому, зазначена апробація запасів корисних копалин на підставі відповідного протоколу ДКЗ України від 02 листопада 2017 року стала результатом державної експертизи матеріалів геолого-економічної переоцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища, проведеної TOB "Петро-Консалтінг".
		Досліджуючи у межах спірних правовідносин процедуру надання спеціального дозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища, зокрема обставини проведення геолого-економічної переоцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища, державної експертизи матеріалів ГЕО та, як наслідок, апробації запасів літієвих руд Шевченківського родовища для TOB "Петро-Консалтінг", суд керується наступними мотивами.
		Наявні у справі докази підтверджують, що 25 травня 2017 року між TOB "Петро- Консалтінг" та Казенним підприємством "Південукргеологія" укладено договір №7 на виконання науково-технічних послуг геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію з метою їх апробації в ДЗК України.
		На виконання цього договору погоджено та затверджено Технічне завдання на проведення геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію з метою визначення доцільності його розробки в сучасних економічних умовах.
		У відповідності до календарного плану робіт на створення науково-технічної продукції, який є додатком до технічного завдання, протягом 90 днів мали бути проведені наступні роботи: опрацювання геологічних матеріалів (35 днів), складання ТЕО постійних кондицій на розробку Шевченківського родовища літію (20 днів); написання звіту за результатами геолого-економічної переоцінки запасів Шевченківського родовища літію та передача його на розгляд в ДКЗ України з метою апробації запасів (20 днів); супровід розгляду звіту та апробація запасів і ресурсів Шевченківського родовища літію (15 днів). Відповідач 2  сплатив погоджену сторонами договору вартість робіт у сумі 400  000,00 грн.
		Виходячи зі змісту листа TOB "Петро-Консалтінг" від 21 червня 2017 року №01-06/02  до т.в.о. Голови Держгеонадра України Кирилюка О.В., відповідача 1 проінформовано про проведення геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію з метою подальшої апробації звіту в ДКЗ України.
		У цьому ж листі TOB "Петро-Консалтінг" просило в Держгеонадра України дозвіл на отримання у користування в установленому порядку геологічну інформацію у вигляді звіту "Попередня розвідка Шевченківського родовища, Центральна частина, Л.B. Ісаков, 1984-1988 рр." у повному обсязі.
		Оскільки геологічна інформація по Шевченківському родовищу літію має обмежений доступ, 21 липня 2017 року між Держгеонадрами України та TOB "Петро-Консалтінг" укладено угоду про конфіденційність №04-26Ю, відповідно до якої TOB "Петро-Консалтінг" зобов'язалось дотримуватись умов суворої конфіденційності при користуванні геологічною інформацією, яка міститься у звіті "(геологічний звіт: "Предварительная разведка Шевченковского месторождения (центральная часть), 1984-1988  гг. Великоновоселовский р-н Донецкой обл. УССР" Новомосковская ГРЭ объединения Южукргеология, Новомосковск, 1989, автор Исаков JI.B.)" інв. № 51341, який складається з семи книг, зокрема протоколу ДКЗ СРСР №10525 від 28.10.1988 р.".
		Між відповідачем 2, як замовником, та Державним геологічним підприємством "Державна Комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів "Геолекспертиза", як виконавцем, укладено договір №4026 про надання послуг від 03 серпня 2017 року, за результатом укладення якого для TOB "Петро-Консалтінг" надано послуги щодо експертизи вартості пакету геологічних матеріалів по Шевченківському родовищу літію, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області.
		У відповідності до експертного висновку від 09 серпня 2017 року №4026 вартість геологічної інформації Шевченківського родовища літію, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, запропонована у сумі 2 649 808,20 грн.
		У подальшому між Держгеонадрами України та TOB "Петро-Консалтінг" укладено договір купівлі-продажу права користування геологічною інформацією №90/11 від 29 серпня 2017 року, згідно з яким Держгеонадра України продає, а TOB "Петро-Консалтінг" купує право на користування узагальненою геологічною інформацією "(геологічний звіт: "Предварительная разведка Шевченковского месторождения (центральная часть), 1984-1988  гг. Великоновоселовский р-н Донецкой обл. УССР" Новомосковская ГРЭ объединения Южукргеология, Новомосковск, 1989, автор Исаков Л.B.)" по Шевченківському родовищу літію, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, за ціною в розмірі 2 649 808,20 грн. у відповідності до Експертного висновку від 09 серпня 2017  року №4026.
		 
		 
		Факт передачі права користування геологічною інформацією та оплати відповідачем 2 отримання права користування геологічною інформацією підтверджується актом прийому- передачі геологічної інформації від 01 вересня 2017 року.
		Відповідач 2 звернувся до відповідача 1 із заявою про реєстрацію роботи геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію від 26 вересня 2017  року (зареєстрована в Держгеонадрах України за вхідним №16415/02/10-17 від 29  вересня 2017 року), до якої надав наступні документи: 1) форма 3-гр (перелік об'єктів та досліджень з геологічного вивчення надр), зареєстровану в Держгеонадра України 22 вересня 2017 р., у 3  примірниках; 2) пояснювальна записка у 1 примірнику; 3) ситуаційний план у 1  примірнику; 4) договір купівлі-продажу права на користування геологічної інформації від 29 серпня 2017  р. №90/11 в 1 примірнику; 5) акт прийому-передачі геологічної інформації від 01 вересня 2017 року до договору №90/11 від 29 серпня 2017 р; 6) угода про конфіденційність №04-2610 від 21 липня 2017 р., укладена між TOB "Петро-Консалтінг" та Держгеонадрами України в 1 примірнику; 7) технічне завдання на проведення геолого-економічної переоцінки запасів та ресурсів Шевченківського родовища у 1 примірнику; 8) експертний висновок щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів літієвих руд Шевченківського родовища; 9) висновок Наукової ради з прогнозування ресурсів корисних копалин Держгеонадра України щодо геолого-економічної переоцінки запасів і ресурсів літію Шевченківського родовища в 1 примірнику.
		Відповідач 2 обґрунтував доцільність виконання робіт з геолого-економічної переоцінки Шевченківського родовища в зазначеному вище Експертному висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів літієвих руд Шевченківського родовища на окремі ділянки надрокористування, виконаного КП "Південукргеологія".
		За дорученням Держгеонадра України Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" у листі від 06 жовтня 2017 року №05/305-4033 повідомило відповідача 2, що подані реєстраційні документи на роботи та дослідження з геологічного вивчення надр зареєстровані Держгеонадра України під державним реєстраційним номером №У-17-450/1.
		На спільному засіданні представників НТР КП "Південукргеологія" та ТОВ "Петро-Консалтінг" з розгляду матеріалів звіту "Геолого-економічна переоцінка запасів та ресурсів Шевченківського родовища літію" за 2017 р." затверджено протокол №14 від 24 жовтня 2017  року, в якому зроблено висновок, що результати геологорозвідувальних робіт та геолого-економічної оцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища свідчать про підготовленість родовища для подальшого промислового освоєння.
		У відповідності до пункту 4 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_190/ed_2018_03_13/pravo1/Z013200.html?pravo=1#190" title="Кодекс України про надра; нормативно-правовий акт № 132/94-ВР від 27.07.1994" target="_blank">статті 38 Кодексу України про надра</a> при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин.
		Згідно з пунктом 3 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_12_18/pravo1/KP940865.html?pravo=1" title="Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин; нормативно-правовий акт № 865 від 22.12.1994" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865</a> (далі по тексту - Положення №865) основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема, оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання.
		Відповідно до пункту 7 Положення №865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.
		 
		Згідно з пунктом 9 Положення №865 матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо- геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій; техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничо переробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт; документи, що засвідчують право на користування надрами.
		У відповідності до пункту 2 Положення розпорядження геологічною інформацією, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_10_22/pravo1/KP950423.html?pravo=1" title="Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією; нормативно-правовий акт № 423 від 13.06.1995" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року №423</a> (далі по тексту - Положення №423) геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт.
		Згідно з пунктом 7 Положення №423 геологічна інформація, створена (придбана) на кошти державного бюджету і передана до Геоінформу, надається у користування на договірній основі, причому органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, державним органам у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр іноземних держав - безоплатно.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_06_14/pravo1/RE23689.html?pravo=1" title="Про затвердження Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр; нормативно-правовий акт № 263 від 14.06.2013" target="_blank">Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року №263</a> затверджено Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого (далі по тексту - Порядок №263), який установлює єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з'ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
		Пунктом 1.2 Порядку №263 передбачено, що дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
		Згідно з пунктом 1.4 Порядку №263 державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі: діючого спеціального дозволу на користування надрами; затвердженого в установленому порядку пооб'єктного плану виконавця РДГВН; висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об'єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.
		У відповідності до п. 1.5 Порядку №263 реєстрації підлягають такі види РДГВН геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини, у тому числі: геологознімальні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) із загальними пошуками і випереджаючими підготовчими дослідженнями, пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, попередня і детальна розвідка, геолого-економічна оцінка, дорозвідка родовищ, що розробляються, і тих, що не освоєні промисловістю; перерахування запасів раніше розвіданих родовищ.
		Пунктом 13 Положення №865 передбачено, що матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються за дорученням користувачів надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними інститутами, геолого-економічними підрозділами підприємств, іншими суб'єктами підприємництва, які можуть забезпечити кваліфіковане проведення цих робіт.
		Відповідно до пунктів 15, 26 Положення №865 запаси корисних копалин підлягають підрахунку та обліку відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.
		ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.
		Таким чином, TOB  "Петро-Консалтінг" проводило геолого-економічну переоцінку запасів літієвих руд Шевченківського родовища за наявності відповідних правових підстав, для чого попередньо отримав та оплатив в передбаченому законом порядку право на користування геологічною інформацією.
		За результатом аналізу матеріалів справи суд дійшов до висновку, що відповідачем  2 надано достатнє обґрунтування проведення саме переоцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища у зв'язку зі зміною стандартів оцінки запасів та ресурсів літію Шевченківського родовища, необхідністю отримання висновку про доцільність видобування літієвих руд Шевченківського родовища в сучасних економічних умовах.
		При цьому зміст обсяг матеріалів геолого-економічної переоцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища відповідає вимогам Положення №865, зокрема пункту 9, оскільки геолого-економічна переоцінка запасів Шевченківського родовища є видом робіт та досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр в розумінні законодавства України про надрокористування.
		Враховуючи державну реєстрацію в Держгеонадрах України робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр для TOB "Петро-Консалтінг" на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об'єкти надрокористування, відповідач 2 мав підстави для проведення геолого-економічної переоцінки запасів літієвих руд Шевченківського родовища, як виду РДГВН, та подальшого звернення до ДКЗ України для державної експертизи матеріалів ГЕО.
		Тому суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності у відповідача 2 документів, що засвідчують право на користування надрами, якими в розумінні позивача є спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр.
		З положень законодавства про надрокористування суд дійшов висновку, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, які зареєстровані відповідачем 2 у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку №263.
		При цьому, суд звертає увагу, що перевірка повноти та достовірності матеріалів ГЕО входить до компетенції саме ДКЗ України, яка в разі відсутності усіх необхідних документів у складі матеріалів ГЕО, має право повернути їх заявнику.
		Тобто, питання перевірки повноти та достовірності матеріалів ГЕО входить до сфери повноважень ДКЗ України, дії та рішення якої, в даному випадку - протокол ДКЗ України від 02 листопада 2017 року про апробацію, не є предметом спору.
		У свою чергу, законодавство про надрокористування не наділяє Держгеонадра України повноваженнями щодо перевірки складу матеріалів ГЕО на відповідність вимогам пункту 9  Положення №865, оскільки на розгляд в Держгеонадра України потрапляє саме протокол про апробацію запасів корисних копалин.
		Щодо посилань позивача на прийняття оскаржуваного наказу за відсутності рішення про затвердження запасів родовища суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Суд встановив, що на виконання спеціального дозволу між Держгеонадрами та TOB  "Петро- Консалтінг" укладено Угоду №6255 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 21 лютого 2018 року, відповідно до якої TOB "Петро-Консалтінг" зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.
		Відповідно до пункту 9 Програми робіт з геологічного вивчення, що є додатком до угоди про умови користування надрами №6255, передбачено затвердження запасів літієвих руд по Шевченківському родовищу до кінця 4 кварталу 2019 року, тобто протягом трьох років після отримання спецдозволу.
		Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років.
		Наведена правова норма дає підстави для висновку, що особа може отримати спецдозвіл на користування надрами без проведення аукціону, якщо для цієї особи апробовано запаси корисних копалин в ДКЗ України; у свою чергу затвердження запасів є наступною обов'язковою умовою, яка повинна бути виконана надрокористувачем, в даному випадку - протягом трьох років після отримання спецдозволу.
		За таких підстав вбачається, що у ДКЗ України та Держгеонадра України не було підстав вимагати у відповідача 2 документи щодо затвердження запасів Шевченківського родовища, як помилково вважає позивач. При цьому, в подальшому невиконання умови щодо затвердження запасів може мати наслідком зупинення дії спецдозволу на користування надрами.
		Крім того, на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" суд встановив, що обставини правомірності оскаржуваного наказу та надання ТОВ "Петро-Консалтінг" спеціального дозволу вже досліджувались та встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05  червня 2018 року в адміністративній справі №826/6766/18 за позовом Громадської організації "Автомайдан Київ" до Держгеонадра України, третя особа - ТОВ  "Петро-Консалтінг", про визнання протиправними та скасування наказу і спеціального дозволу, зміненим у мотивувальній частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року.
		Частина четверта <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_651/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#651" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України</a> визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05  червня 2018 року в адміністративній справі №826/6766/18, яке набрало законної сили (з урахуванням зміненої мотивувальної частини), встановлено, що наказ Держгеонадра України від 09 січня 2018 року №08 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на користування надрами №6255 від 21  лютого 2018 року на видобування літієвих руд Шевченківського родовища, яке знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, відповідають вимогам чинного законодавства.
		Враховуючи викладене та факти, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05  червня 2018 року в адміністративній справі №826/6766/18, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 09 січня 2018 року №08 у частині надання спеціального дозволу на користування надрами Шевченківського родовища, виданого TOB "Петро-Консалтінг" та про визнання недійсним спеціального дозволу від 21  лютого 2018 року №6255 на користування надрами Шевченківського родовища, виданого TOB "Петро-Консалтінг", нормативно та документально не підтверджуються.
		В частині наявності у позивача підстав для звернення із позовом до адміністративного суду суд керується наступним.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825239/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825239" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">131</a><a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825259/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825259" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">1 Конституції України</a> в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частина третя <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_198/ed_2018_07_03/pravo1/T141697.html?pravo=1#198" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1697-VII від 14.10.2014" target="_blank">статті 23 Закону України "Про прокуратуру"</a> встановлює, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з частиною третьою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#490" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України</a> у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до частин четвертої та п'ятої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#490" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України</a> прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1296/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1296" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статтею 169 цього Кодексу</a>.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Наведені законодавчі норми встановлюють, що прокурор звертається до суду з позовною заявою виключно у разі порушення або загрози порушення інтересів держави; при цьому визначальним є поняття "інтереси держави".
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1#6" title="Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України</a> (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		 
		 
		З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави та обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту, а суду належить встановити такі обставини.
		У даній справі Заступник Генерального прокурора обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, порядку надання дозволу на спеціальне користування надрами, посилаючись на норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_39/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#39" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 13 Конституції України</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_13/ed_2018_03_13/pravo1/Z013200.html?pravo=1#13" title="Кодекс України про надра; нормативно-правовий акт № 132/94-ВР від 27.07.1994" target="_blank">статті 4  Кодексу України про надра</a>.
		На думку позивача, порушення інтересів держави полягає у тому, що під час видачі Держгеонадрами України спеціального дозволу на користування надрами без правових підстав та всупереч встановленого порядку фактично порушено право власності Українського народу на надра, підірвано авторитет держави у цій сфері; крім того, видача спеціального дозволу без проведення аукціону призвела до неотримання державою грошових коштів у розмірі та обсязі, на які б держава могла розраховувати у разі проведення такого аукціону.
		Оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність видачі Держгеонадрами України спеціального дозволу на користування надрами та враховуючи відсутність органу, який би здійснював контроль за правомірністю рішень відповідача 1, суд вважає, що Заступник Генерального прокурора мав право звертатися до суду.
		Проте, з огляду на встановлену судом відсутність порушень вимог чинного законодавства при видачі спеціального дозволу на користування надрами, суд приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин факт порушення інтересів держави не доведений.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_625/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#625" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України</a> доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_636/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#636" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України</a> визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_644/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#644" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України</a> кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_651/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#651" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статтею 78 цього Кодексу</a>.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Заступника Генерального прокурора задоволенню не підлягає.
		Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_625/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#625" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">72-77</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1823" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">241-246 Кодексу адміністративного судочинства України</a>, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні адміністративного позову Заступнику Генерального прокурора в інтересах держави відмовити повністю.
		 
		Згідно з частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2017/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2017" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України</a> рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2017/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2017" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України</a> у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Частина перша <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2430/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2430" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України</a> встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3154/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#3154" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України</a> до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Заступник Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051);Державна служба геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16; ідентифікаційний код 37536031);
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Петро-Консалтінг" (02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд. 31; ідентифікаційний код 37063270)
		 
		Дата складення повного рішення суду - 01 листопада 2018 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...