Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1854/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2018. Зареєстровано: 07.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Номер судового провадження: А/855/1365/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1854/17                                                                      Головуючий у 1-й інстанції:  Федорчук А.Б., 
		                                                                                       судді - Качур І.А., Келеберда В.І. 
		                                                                                      Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  30 жовтня 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                      Василенка Я.М.,
		суддів                                                Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                                      Баглай О.Є.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, -
		ВСТАНОВИВ:
		ПАТ «Укрнафта» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: 
		- визнати протиправним та скасувати додаток № 4 до наказу Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5 в частині пунктів з 217 по 265 включно, якими щодо ПАТ «Укрнафта» встановлені порушення приписів Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 та зобов'язано їх усунути у строк до 01.03.2017.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації одного з основних видів діяльності публічне акціонерне товариство "Укрнафта" отримало:
		- спеціальний дозвіл № 103 від 12.08.1997 на користування надрами Козіївського родовища (Харківська область), строк - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1074 від 23.09.1997 на користування надрами Липоводолинського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1075 від 23.09.1997 на користування надрами Качалівського родовища (Харківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1266 від 10.03.1998 на користування надрами Турутинського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1269 від 10.03.1998 на користування надрами Луквинського родовища (в інтервалі глибин 1.0-2.0 км, в межах першого ярусу складок) (Івано- Франківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1277 від 26.03.1998 на користування надрами Андріяшівського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1439 від 22.06.1998 на користування надрами Прилуцького родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1511 від 28.07.1998 на користування надрами Бугруватівського родовища (Сумська область), сірок дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1563 від 31.08.1998 на користування надрами Гнідинцівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1564 від 31.08.1998 на користування надрами Решетняківського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1596 від 05.10.1998 на користування надрами Малодівицького родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 1597 від 05.10.1998 на користування надрами Мільківського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1621 від 27.10.1998 на користування надрами Софіївського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1622 від 27.10.1998 на користування надрами Богданівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1643 від 12.11.1998 на користування надрами Харківцівське, ділянки Середняківське, Західно-Харківцівське, Східно-Харківцівське родовище (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1669 від 17.11.1998 на користування надрами Клинсько- Краснознаменського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1670 від 17.11.1998 на користування надрами Коханівської ділянки в інтервалі глибин 1050-1450 (Львівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1671 від 17.11.1998 на користування надрами Гоголівської ділянки (горизонти С-4, С-5) (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1685 від 07.12.1998 на користування надрами Новогригоріївського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1736 від 05.02.199 на користування надрами Щурівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1757 від 22.02.1999 на користування надрами Бориславського родовища до глибини 2850 м, ділянки Бориславська, Мражницька, Помірки, Нижньопепельська (Львівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 1773 від 16.03.199 на користування надрами Перекопського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 825 від 05.04.1999 на користування надрами Малосорочинського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №1857 від 26.04.1999 на користування надрами Рожнятівського родовища (глибина більше 4000м) (Івано-Франківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 1859 від 26.04.1999 на користування надрами Волошківського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2031 від 11.11.1999 на користування надрами Скороходівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2032 від 11.11.1999 на користування надрами Василівського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2033 від 11.11.1999 на користування надрами Талалаївського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2034 від 11.11.1999 на користування надрами Матлахівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2060 від 21.12.1999 на користування надрами Ярмолинцівського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2061 від 21.12.1999 на користування надрами Компанського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2075 від 22.12.1999 на користування надрами Мельничинського родовища (глибина понад 4000м) (Львівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2089 від 24.12.1999 на користування надрами Північно- Ярошівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2090 від 24.12.1999 на користування надрами Ярошівського родовища (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2091 від 24.12.1999 на користування надрами Східно- Рогинцівського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2139 від 21.02.2000 року на користування надрами Глинсько-Розбишівської ділянки Погарщинське та Чижівське (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2142 від 23.02.2000 на користування надрами Голубівського родовища (Дніпропетровська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2177 від 23.03.2000 на користування надрами Пасічнянського (в межах третього ярусу складок, в інтервалі глибин 3600-5000м) (Івано-Франківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2200 від 30.03.2000 на користування надрами Стрільбицької ділянки, Стрільбицька, Верхньостройський, Ямненський, Старосільська, ділянка ямненський і еоценовий (Львівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл №2223 від 16.08.2000 на користування надрами Східницького родовища (Львівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2224 від 16.08.2000 на користування надрами Хухринського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2308 від 13.11.2000 на користування надрами Південно- Гвіздецького родовища (Івано-Франківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2309 від 13.11.2000 на користування надрами Ромашівського родовища (Сумська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2794 від 16.10.2002 на користування надрами Лопушнянського родовища (Чернівецька область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 2795 від 16.10.2002 на користування надрами Західно- Козіївського родовища (Харківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 3347 від 20.07.2004 на користування надрами Північно- Долинського родовища (в межах першого ярусу структур до глибини 3200м) (Івано- Франківська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 3348 від 20.07.2004 на користування надрами Рудівсько- Червонозаводського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 4049 від 04.10.2006 на користування надрами Петрушівське, ділянки Купинське, Гайове, Петрушівське (Чернігівська область), строк дії - 20 років;
		- спеціальний дозвіл № 5247 від 16.12.2010 на користування надрами Середняківського родовища (Полтавська область), строк дії - 20 років.
		Наказом Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 зупинено дію вказаних вище спеціальних дозволів відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 та з урахуванням пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 7/2016 від 29.12.2016.
		Вважаючи оскаржуваний наказ в частині протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.  
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що суб'єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід'ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов'язок визначений державою в особі її уповноважених органів, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що з втратою чинності Постанови № 264 всі її положення, в тому числі й те, яким внесено зміни до пункту 25 Постанови № 865 щодо обов'язку надрокористувача кожні п'ять років проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ, втрачають свою обов'язкову силу, починаючи з 01.01.2011, тобто з дати набрання чинності Постанови № 1236, якою скасовано Постанову № 264, а тому відповідно й пункт 25 Постанови № 865 в редакції Постанови № 264 станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не застосовується, у зв'язку із чим позов необхідно задовольнити.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
		Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
		Згідно з статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
		В силу вимог Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015 (надалі - Положення №1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України (п.1), який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7).
		Пунктом 4 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
		Статтею 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - Порядок №615), яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
		Пунктом 10 Порядку № 615, встановлено, що невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
		Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення і прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку затвердженого кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
		Згідно з статті 26 Закону України «Про нафту і газ» дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути тимчасово зупинена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, безпосередньо або за поданням органів державного гірничо-технічного, екологічного і санітарного контролю та органів місцевого самоврядування у разі: порушення користувачем нафтогазоносними надрами або уповноваженим ним виконавцем робіт умов спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або угоди про умови користування нафтогазоносними надрами; виникнення внаслідок виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами на ділянці, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників користувача нафтогазоносними надрами або населення; неодноразового порушення вимог законодавства щодо охорони довкілля і раціонального використання нафтогазоносних надр; виконання на наданій ділянці робіт, не обумовлених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, крім пошуків і розвідки нових покладів нафти і газу в межах ділянки. Після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами надрокористувач зобов'язаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не знімає з користувача нафтогазоносними надрами обов'язку проводити роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не перериває строк дії цього дозволу. Дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами поновлюється після усунення користувачем нафтогазоносних надр причин, що обумовили зупинення його дії, і сплати усіх фінансових санкцій, накладених у зв'язку з причинами, що обумовили зупинення його дії.
		Як вбачається з оскаржуваного наказу № 5 від 11.01.2017 підставою для зупинення дії спеціальних дозволів надрокористування, виданих позивачу Державною службою геології та надр України визначено вимоги пункту 22 Порядку № 615 та пункту Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994 (далі - Положення № 865).
		При цьому, графою 7 Додатку 4 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким надано терміни для усунення порушень законодавства про надра» визначено, що ПАТ «Укрнафта» порушено п. 25 Положення № 865.
		Відповідно до п. 22 Порядку надання № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
		Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно щодо правомірності оскаржуваного наказу відповідача у частині зупинення дії зазначених спеціальний дозвіл на підставі вимог пункту 25 Положення № 865.
		Колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта про те, що відповідачем застосовано п. 25 Положення № 865 у недіючій редакції, а тому спірне рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, затверджено порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. До зазначеної постанови протягом усього терміну її дії було внесено цілу низку змін.
		Зокрема, п. 25 Положення № 865, згідно змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 (надалі - Постанова № 264), викладено у новій редакції. Головною метою прийняття Постанови № 264 було затвердження порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є взаємопов'язаними між собою процесами, що мають бути відрегульовані відповідно до вимог Податкового кодексу, на реалізацію положень якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».
		Підпунктами 1 та 2 п. 3 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, визначено, що основними завданнями ДФС є реалізація державної податкової політики та подання відповідних пропозицій Міністру фінансів.
		Позиція Державної фіскальної служби України зазначена в листі від 03.06.2016 № 9651/5/99-99-12-02-03-16, полягає в наступному.
		Надра, як частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст.1 Кодексу України про надра); є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (ст.13 Конституції України).
		Природні ресурси, зокрема, ресурси надр - економічний актив, що класифікується як нефінансовий невироблений актив (п. 7.21 Керівництва із статистик державних фінансів. Міжнародний валютний фонд, 2001), відображення вартості якого, як основного засобу виробництва передбачено п. 10.173 Системи національних рахунків, схваленої Організацією об'єднаних націй у 2008 році.
		Облік ресурсів надр, що можуть бути використаними або використовуються для генерування доходів як користувача у якості основного засобу гірничого підприємства, так і власника здійснюється не тільки в матеріальній, але й грошовій формах.
		Зокрема, ст. 5 Кодексу України про надара визначено, що ділянки надр в межах території України та її континентального шельфу із запасами корисних копалин, оціненими як промислові формують Державний фонд родовищ корисних копалин. При цьому, ст. 45 Кодексу України про надра визначено, що для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
		Вказані кондиції, включають не тільки оцінку кількісних факторів запасів корисних копалин, але й модифікуючі фактори інших умов розробки родовища, зокрема, технічних рішень в переробних технологіях, екологічних, економічних та маркетингових умов провадження господарської діяльності користувачів надр в межах конкретної ділянки надр, включаючи державне регулювання правовими та соціальними стандартами.
		Зокрема, 05.05.1997 Кабінет Міністрів України, затвердив Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої геолого-економічною оцінкою ділянки чадр вважається періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки (п. 2 класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду).
		Права та обов'язки користувача надр передбачають здійснення та забезпечення повноти логічного вивчення наданих у користування ділянок надр, що ст. 24 Кодексу України про надра.
		У відповідності до ст. 37 Кодексу України про надра повноваження із організації та координації геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі й частині модифікуючи факторів кондицій мінеральної сировини, а також із затвердження порядку розробки кондицій на мінеральну сировину (ст. 45 Кодексу), делеговано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення раціонального використання надр.
		Положення виконання державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, включаючи оцінку запасів корисних копалин геологічне вивчення яких виконано в період провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин на ділянці надр, який спрямований на забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865.
		У цьому положенні, з огляду на мінливість модифікуючих факторів, та з метою оцінки встановлення та/або зміни промислового значення запасів ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах ділянки надр, зокрема, передбачено виконання регулярної державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
		З огляду на викладене, припис п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин через кожні 5 років є обов'язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей.
		Крім того, ДФС у своєму листі повідомила, що відсутня потреба у внесенні змін до Положення, при цьому, зауважуючи, що вимога зазначеного пункту Положення не створює фінансове обтяження господарської діяльності користувачів ділянок надр, оскільки фінансовий ресурс на виконання робіт з геологічного вивчення створюється за рахунок використання коригуючого коефіцієнта, який у розмірі 70 % (п.п.252.22 ст. 252 Податкового кодексу України) застосовується до податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для ділянок надр, на яких своєчасно виконана регулярна геолого-економічна оцінка запасів.
		Також, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з абзацом 1 п. 25 Положення № 865 повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
		Згідно з роз'ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 №10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 п. 25 Положення викладено в новій редакції.
		Однак, ч. 3 ст. 45 Кодексу України про надра передбачив, що запаси корисних копалин підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, зареєстрованою в Мін'юсті України затверджено Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.
		Ця Класифікація адаптована до Міжнародної Рамкової Класифікації Організації Об'єднаних Націй викопних енергетичних та мінеральних запасів і ресурсів корисних копалин 2009 р.
		Відповідно до п. 2 Класифікації геолого-економічна оцінка ділянки надр -це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів.
		Геолого-економічна оцінка ділянки надр є складовою державної експертизи корисних копалин.
		Тобто, періодичний аналіз це аналіз, що проводиться систематично через певний інтервал часу. Залежно від інтервалу часу проведення аналізу виділяють: щоденний, тижневий, декадний, місячний, квартальний, річний.
		Таким чином, позивач, як суб'єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід'ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов'язок визначений державою в особі її уповноважених органів.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимоги відповідача, як уповноваженого органу держави, який здійснює права власності від імені Українського народу щодо проведення повторної експертизи запасів корисних копалин з метою об'єктивної оцінки мінерально-сировинної бази, забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання, створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища тобто в межах здійснення права власності та з урахуванням необхідності періодичного аналізу результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр (п. 2 Класифікації), тобто здійснення обліку та визначення ефективності використання корисних копалин в інтересах суспільства, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                            Василенко Я.М.                       
		 
		Судді:                                                                                                        Кузьменко В.В., 
		                                                                                                        
		                                                                                                                  Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 02.11.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...