Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/6753/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2018. Зареєстровано: 08.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2018.
Дата набрання законної сили: 06.11.2018
Номер судового провадження: 857/1459/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1459/18
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: 
		головуючого судді Довгополова О.М., 
		суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
		з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		 
		суддя (судді) в суді першої інстанції  ОСОБА_3,
		час ухвалення рішення: 15:41:52,
		місце ухвалення рішення  м. Рівне
		дата складання повного тексту рішення не вказана,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 серії ЄАА № 352748 від 07.04.2018 року, якою він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. 
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЄАА № 352748 від 07.04.2018 року, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП шляхом застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп.
		Рішення мотивоване тим, що позивач виїхав на зустрічну смугу в результаті крайньої необхідності, яка викликана діями водія ТЗ «ВАЗ» та дотриманням безпечного інтервалу із зазначеним автомобілем, так як останній почав різко повертатись на зайняту позивачем смугу, тим самим виштовхнувши його на зустрічну смугу. При перегляді відеоматеріалу суд першої інстанції не встановив обставини, зазначені в оскаржуваній постанові поліцейського, а будь-яких інших обставин, які викладені в постанові, відповідачем суду не надано та судом не встановлено. Виходячи з наведеного, з посиланням на статтю 18 КУпАП суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач ОСОБА_4 діяв в умовах крайньої необхідності, що відповідно до ст. 18 КУпАП виключає адміністративну відповідальність за вчинені ним дії.
		Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Інспектор 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено усіх обставин справи, а саме чи мали місце у справі дії водія ТЗ «ВАЗ», який відповідно до письмових пояснень позивача почав різко повертатись на займану позивачем смугу, тим самим виштовхнувши його на зустрічну смугу, та якими доказами підтверджуються такі пояснення позивача. Вказує, що наданий відповідачем відеозапис відображає вчинене правопорушення з моменту початку обгону ТЗ «ВАЗ» та до його завершення. З даних відеоматеріалів чітко вбачається початок виїзду транспортного засобу ОСОБА_2 передньою частиною корпусу автомобіля на зустрічну смугу з відстані безпечного інтервалу із транспортним засобом, який було випереджено. Також вказує, що судом не встановлено, як саме діяв позивач під час даної події, незважаючи на те, що відеоматеріали містять інформацію стосовно дій позивача, що мають чітко визначені ознаки складу адміністративного правопорушення.
		Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. 
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.04.2018 року інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЄАА № 352748 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2 у вигляді сплати штрафу в розмірі 425 гривень.
		Як зазначено у вказаній постанові, 07.04.2018 року водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом на 384 кілометрі автодороги Київ-Чоп здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом в населеному пункті, чим порушив п.14.6 ПДР  порушення правил обгону, обгін на пішохідному переході.
		Як вбачається із письмових пояснень позивача, він виїхав на зустрічну смугу в результаті крайньої необхідності, яка викликана діями водія ТЗ «ВАЗ» та дотриманням безпечного інтервалу із зазначеним автомобілем, так як останній почав різко повертатись на займану позивачем смугу, тим самим виштовхнувши його на зустрічну смугу.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі  «Правила дорожнього руху»).
		Відповідно до підпункту «в» пункту 14.6. Правил дорожнього руху обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.
		Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до матеріалів відеофіксації з технічного пристрою та бодікамери Інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час складення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_4 був зупинений, оскільки керуючи транспортним засобом на 384 кілометрі автодороги Київ-Чоп здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом в населеному пункті, чим порушив п.14.6 ПДР  порушення правил обгону, обгін на пішохідному переході. Як видно з наданого відповідачем відеозапису, автомобіль почав обгін біля пішохідного переходу і закінчив даний маневр біля наступного, близькорозташовного до попереднього, пішохідного переходу. 
		Під час складення постанови про адміністративне правопорушення позивачем було оспорено дії інспектора та висловлено вимогу щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення. У звязку із відмовою складення такого, ОСОБА_4 вважає, що дії відповідача не відповідають законодавчо встановленій процедурі притягнення його до адміністративної відповідальності, а отже такою відмовою його права були порушені.
		З приводу наведеного твердження колегія суддів зазначає наступне. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 у відповідності до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Даною інструкцією чітко регламентовано випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Зокрема, відповідно до п. 4 Розділу 1 даної інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і пятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.
		У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.
		Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.
		Натомість вчинене позивачем правопорушення підпадає під ознаки ч.2 ст.122 КУпАП, якої немає в даному переліку, а отже не є винятком щодо правила, встановленого абзацом першим вищенаведеного пункту Інструкції. 
		Щодо твердження позивача про його дії в умовах крайньої необхідності, то колегія суддів вважає такий факт недоведеним на відміну від чітко відображеного на вищенаведеному відеозаписі факту вчинення адміністративного правопорушення. З наданих сторонами доказів, на думку суду, не можливо встановити чи мали місце дії водія ТЗ «ВАЗ», який відповідно до письмових пояснень позивача почав різко повертатись на займану позивачем смугу, тим самим виштовхнувши його на зустрічну смугу. Натомість, з даних відеоматеріалів чітко вбачається початок виїзду транспортного засобу ОСОБА_2 передньою частиною корпусу автомобіля на зустрічну смугу з відстані безпечного інтервалу із транспортним засобом, який було випереджено.
		Таким чином, суд критично оцінює твердження позивача про те, що він не вчиняв вказаного адміністративного правопорушення, оскільки таке є безпідставним та необґрунтованим, не відповідає дійсним обставинам справи та, на думку суду, давалось з метою уникнення відповідальності за вчинене.
		Обставин, за яких можна було би вважати, що працівник патрульної поліції не обєктивно поставився до позивача в процесі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та/або будь-яким чином перевищив свої повноваження, судом не встановлено. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена та складена на підставі встановлених інспектором обставин справи та у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Закону України «Про Національну поліцію», статті 252 КУпАП.
		Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
		Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що Інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 в постанові серії ЕАА № 352748 від 07.04.2018 року за частиною 2 статті 122 КУпАП правомірно згідно чинного законодавства України притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, а тому вказана постанова є законною та відповідає обставинам вчиненого правопорушення.
		Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд  
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2018 року у справі № 569/6753/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора 4 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення  скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6   ОСОБА_7  Повне судове рішення складено 07.11.2018 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...