Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/890/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2018. Зареєстровано: 08.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2018.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Результат оскарження 26.11.2019 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/332/196/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080030000411

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		Справа № 332/890/18
		                       Провадження №: 1-кп/332/196/18 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2018 р.м.Запоріжжя 
		Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді:  ОСОБА_1 , 
		секретарях:      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		за участю прокурорів:  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника:          ОСОБА_8 ,
		потерпілого:          ОСОБА_9 
		представника цивільного 
		позивача тапотерпілого: ОСОБА_10         
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одруженого, останнє місце роботи - начальник служби по режиму та безпеки Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до редакційного завдання ПАТ «Телерадіокомпанія «Люкс», а саме: телеканалу новин «24», його працівники: журналіст - програми «Центр розслідувань України» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оператор ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та асистент телеоператора ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 15 лютого 2018 року прибули до центральної прохідної Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7 для зняття відеорепортажу щодо заборгованості по заробітній платі на вказаному підприємстві.
		Так, 15 лютого 2018 року приблизно об 11 годині 30 хвилин працівники телеканалу новин «24» журналіст ОСОБА_9 та телеоператор ОСОБА_12 , перебуваючи поблизу прохідної ЗДП «Кремнійполімер», діючи законно, почали відеозйомку сюжету. Відзнявши необхідну інформацію журналіст ОСОБА_9 та асистент телеоператора ОСОБА_13 сіли в свій автомобіль «Тойота» д.н. НОМЕР_1 , розташований поряд з прохідною вказаного заводу.
		Приблизно о 12 годині 00 хвилин до автомобілю працівників телеканалу новин «24», в якому знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_13 підійшов начальник служби безпеки ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_11 та попрохав покинути територію автостоянки заводу. На що ОСОБА_9 представився журналістом каналу «24», пояснивши, що вони проводять зйомку репортажу.
		ОСОБА_11 , маючи умисел на незаконне вилучення технічних засобів, якими користується журналіст у зв`язку зі своєю професійною діяльністю, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є журналістом, який знімає відеорепортаж, діючи умисно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, почав вимагати від них покинути територію, розташовану біля заводу, після чого рукою схопив відеокамеру «Panasonic», яка знаходилась в руках ОСОБА_9 та потягнув її на себе чим спричинив ушкодження, а саме відламав кріплення панелі «LED» та розірвав дріт навушників. Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, забрав з заднього сидіння автомобілю «Тойота» д.н. НОМЕР_1 радіомікрофон «SENNHEISER» е835 та акумуляторну батарею «ЕХТRА» NP  НОМЕР_2 , тим самим незаконно вилучив технічні засоби ПАТ «Телерадіокомпанія «Люкс», якими ОСОБА_9 користувався у зв`язку із своєю професійною діяльністю.
		 
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_11  свою провину та розмір цивільного позову не визнав у повному обсязі. Пояснив, що з березня 2015 року по травень 2018 року працював начальником служби по режиму та безпеки на ЗДП «Кремнійполімер». 15 лютого 2018 року він перебував у відгулі, однак із специфікою своєї посади, специфікою підприємства, яке має жовтий рівень безпеки, він у обідній час приїхав на роботу разом із сином, перевірити своїх підлеглих. Від охоронців підприємства дізнався що біля підприємства були люди з камерами та їх автівка «Тойота» перебуває біля прохідної. Він підійшов до автомобіля, постукав по корпусу, вийшов водій, який повідомив що вони журналісти, приїхали з Києва відзняти матеріал, журналіст перебуває в салоні авто та передивляється виконану роботу. Він відкрив задні ліві двері автомобіля та побачив чоловіка з камерою, якому запропонував пройти до нього у кабінет та разом продивитись відзнятий матеріал. Чоловік вийшов з салону з камерою через задні праві двері та почав від нього тікати, оббігати автомобіль. В цей час водій та чоловік з камерою сіли у автомобіль та поїхали. На землі залишили мікрофон та акумуляторну батарею. Нікому він не погрожував, ні за ким не бігав, до камери не торкався. Він підібрав залишені речі, які передав охоронцям підприємства та попросив свого сина, який весь цей час сидів у його авто, з приводу виниклої ситуації зателефонувати до органів поліції. Сам поїхав додому, оскільки хворіла його матір. Зробив припущення, що камера могла бути пошкоджена чоловіком, під час виходу з нею з автомобіля. Нічого протиправного у своїх діях не вбачає. 
		У подальшому, ОСОБА_11 змінив свою позицію, частково визнавши свою провину, пояснивши, що «він міг накричати на потерпілого та таким чином налякати його, від чого той міг уронити камеру, яка була в його руках, відеокамери він особисто не торкався, те що потерпілий був журналістом він не знав». Крім того, обвинувачений долучив у судовому засіданні квитанцію № 18219480 від 01.11.2018, згідно до якої, він сплатив 30000 грн. ПрАТ «Телерадіокомпанії Люкс» за часткове відшкодування збитків, змінивши тим самим своє ставлення до заявленого цивільного позову. Обґрунтував цю дію тим, що «раніше не судимий і так він вирішив». 
		 
		Незважаючи на те, що обвинувачений вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та розмір цивільного позову визнав частково, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_11 у інкримінованому злочині за обставинами, які викладені у вироку, повністю доведена в ході розгляду справи та підтверджується наступними показаннями та доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні:
		 
		- показаннями потерпілого  ОСОБА_9 , який в судовому засіданні зазначив, що працює журналістом у ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс». Він разом із оператором ОСОБА_12 та асистентом телеоператора ОСОБА_13 отримали редакційне завдання від керівництва щодо підготовки відеорепортажу стосовно заборгованості по заробітній платі на ЗДП «Кремнійполімер». 15 лютого поточного року, приблизно о 11-00 годині вони прибули до підприємства, представившись та пояснивши мету своїх дій взяли інтерв`ю у представника установи ОСОБА_14 . Він та ОСОБА_15 після зняття відеорепортажу пішли у свою машину, де він проглядав у навушниках отриманий матеріал. ОСОБА_16 пішов робити розкадровку заводу. У цей час він почув удар по машині, потім через деякий час ззовні відкрились задні двері автомобіля, де він сидів, у салоні автомобіля з`явився чоловік, як далі виявилось ОСОБА_11 , який не представився та без жодних пояснень намагався вихватити у нього із рук професійну камеру. Під час цих дій, ОСОБА_11 відламав ЛЕД панель камери та розірвав дріт навушників. Він через інші двері вибіг з камерою із автомобіля, а ОСОБА_11 , скориставшись цим, забрав із заднього сидіння автомобіля радіомікрофон та акумуляторну батарею, почав бігати за ним біля автомобіля, приблизно два кола, з метою відібрати камеру. Під час цих дій він зазначив, що виконує наказ керівництва підприємства. Заскочивши у автомобіль разом із ОСОБА_17 , вони заблокували двері та від`їхали від прохідної підприємства, де к ним приєднався оператор ОСОБА_18 . За цим фактом вони повідомили поліцію. На місце пригоди прибув начальник Заводського ВП, керівник підприємства ОСОБА_19 , який під час бесіди підтвердив той факт, що ОСОБА_11 діяв за його вказівкою, пропонував гроші за пошкоджену техніку. У подальшому працівники поліції передали йому раніше забрані ОСОБА_11 радіо мікрофон і акумуляторну батарею для зберігання як речові докази;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_12 , який в судовому засіданні зазначив, що працює телеоператором ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс». 15 лютого поточного року приблизно о 12-00 годині він, разом із журналістом ОСОБА_9 та водієм ОСОБА_13 прибули у місто Запоріжжя до прохідної ЗДП «Кремнійполімер» з метою відзняти репортаж за редакційним завданням. Його та ОСОБА_20 працівники служби охорони, яким вони представлялись, на територію підприємства не пустили. До них вийшов представник служби безпеки підприємства, у якого ОСОБА_21 взяв інтерв`ю. Відзнявши матеріал, він віддав камеру ОСОБА_22 , який пішов до машини переглянути відзнятий сюжет, сам  пішов оглядати загальний план підприємства. Знаходився від автомобіля редакційної команди на відстані 100 метрів. Почув удар по автівці, після чого бачив, як ОСОБА_20 , у руках якого була камера, навколо машини переслідував невідомий йому чоловік у білій куртці, як було далі з`ясовано  представник підприємства ОСОБА_11 . Після цього ОСОБА_21 вскочив у салон автомобіля разом із водієм, і автомобіль поїхав у його бік. Від колег дізнався, що ОСОБА_23 намагався забрати камеру за наказом свого керівництва. Під час протиправних дій ОСОБА_23 була пошкоджена професійна камера, зникли радіомікрофон, акумулятор, пошкоджені навушники. За цим фактом вони звернулись по поліції, яка проводила відповідну перевірку;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_13 , який в судовому засіданні зазначив, що працює водієм ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс». 15 лютого поточного року приблизно о 12-00 годині він, разом із журналістом ОСОБА_9 та оператором ОСОБА_12 прибули у місто Запоріжжя до прохідної ЗДП «Кремнійполімер» з метою відзняти репортаж за редакційним завданням. Він залишився у машині, а ОСОБА_16 та ОСОБА_21 пішли працювати. Бачив, як колеги спілкувались біля прохідної з представником підприємства. Через деякий час ОСОБА_21 повернувся до машини із камерою, та став переглядати відзнятий матеріал, ОСОБА_16 пішов оглядати територію заводу. Почув удар по корпусу автомобіля, вийшов із салону, побачив обвинуваченого, який вибачився, пояснив, що вдарив машину випадково. Після чого, чоловік запитав про місцезнаходження камери та не дочекавшись відповіді, відкрив двері автомобіля, почав виривати камеру з рук ОСОБА_24 . Останній, через інші двері, вибіг з салону машини з камерою, а ОСОБА_11 почав його переслідувати. В процесі переслідування ОСОБА_11 зазначив, що його керівництво наказало йому розбити їх камеру. Крім того, ОСОБА_11 з салону автомобіля поцупив радіомікрофон та акумулятор, порвав навушники. Вони заскочили у авто, та втекли від переслідувача. По дорозі забрали ОСОБА_25 , під`їхали до сусіднього підприємства, звідки повідомили працівників поліції про виниклу ситуацію;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_14 , який в судовому засіданні зазначив, що він працює заступником виконавчого директора з питань безпеки ЗДП «Кремнійполімер». 15 лютого поточного року він перебував на робочому місці. Приблизно о першій половині дня начальник служби охорони підприємства ОСОБА_26 йому доповів, що на територію підприємства намагаються потрапити невідомі люди, у яких при собі є відеокамера. Він вийшов на прохідну, побачив двох чоловіків, які представились журналістами, при собі мали камеру та мікрофон. Вони показали список з питаннями. Він повідомив журналістам, що не є уповноваженою особою з цих питань, рекомендував звернутись до керуючого та всі запитання адресувати йому безпосередньо. Після чого він пішов на своє робоче місце. ОСОБА_11 є його підлеглим та працює на посаді начальника служби безпеки ЗДП «Кремнійполімер», однак в той день він був вихідний після чергування. Що відбувалось біля прохідної підприємства йому невідомо, однак через деякий час приїхали працівники поліції разом із журналістами, від яких дізнався, що невідома особа, як потім з`ясувалось  ОСОБА_11 , намагався забрати у них камеру, яку пошкодив. Жодних вказівок ОСОБА_11 у той день він не надавав. Свідок підтвердив, що у присутності начальника Заводського ВП ОСОБА_27 , під час з`ясування обставин, за допомогою його телефону, журналіст ОСОБА_28 розмовляв із директором підприємства ОСОБА_29 . Про що була розмова  свідок пояснити не зміг;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_30   інспектора служби безпеки ЗДП «Кремнійполімер», який в судовому засіданні зазначив, що 15.02.2018 року у денний час він перебував на робочому місці та знаходився неподалік бюро перепусток на прохідній. Бачив як двоє чоловіків, у яких була відеокамера та мікрофон, намагались потрапити до підприємства, при чому вони йому не представились. Він рекомендував пройти їм до управління; 
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_31  охоронця ВАТ «Булава-ТТ», який в судовому засіданні зазначив, що 15.02.2018 року він перебував на чергуванні. У першій половині дня до прохідної заводу під`їхала автівка з «київськими номерами», з якої вийшло три чоловіка. Два з них зайшли в приміщення прохідної та намагались потрапити на територію заводу. При собі вони мали мікрофон та відеокамеру. Чи представлялись йому чоловіки  він не пам`ятає. Оскільки завод є режимним об`єктом, вхід лише через пропуски, він рекомендував чоловікам звернутись до бюро перепусток. Про зазначене він повідомив своєму начальникові ОСОБА_26 . Після цього, через нетривалий проміжок часу до підприємства приїхало багато людей, в тому числі і працівники поліції разом із журналістами. В цей день ОСОБА_11 він не бачив;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_26  начальника охорони ВАТ «Булава-ТТ», який в судовому засіданні зазначив, що 15.02.2018 року йому на телефон подзвонив охоронник ОСОБА_32 та повідомив що біля заводу ходять двоє чоловіків з відеокамерою та мікрофоном, зупиняють людей  спілкуються. До них підійшов начальник караулу ОСОБА_33 , якому вони представились як журналісти телеканалу новин «24». Після цього, приблизно через 15-20 хвилин до підприємства приїхало багато людей, в тому числі і працівники поліції разом із журналістами. В цей день ОСОБА_11 він не бачив;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_33   начальника зміну охорони ВАТ «Булава-ТТ», який в судовому засіданні зазначив, що 15.02.2018 року він перебував на чергуванні на 2 посту. Від начальника охорони ОСОБА_26 йому стало відомо, що двоє чоловіків із відеокамерою та мікрофоном намагаються пройти до підприємства. Підійшовши до цих осіб, які йому не представились, він пояснив що на підприємстві діє пропускний режим. Особи покинули будівлю прохідної. Про вказані обставини він повідомив начальника служби безпеки підприємства ОСОБА_11 , оскільки підрозділи безпеки і охорони підприємства взаємодіють між собою;
		 
		 
		 
		Свідки  ОСОБА_34 та ОСОБА_35  відмовились від дачі показань в порядку ст. 63 Конституції України.
		Свідки  ОСОБА_36 та ОСОБА_37  щодо суті пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення показів не дали, лише підтвердили той факт, що ОСОБА_11 15.02.2018 року був вихідний та у той день офіційно не працював.
		Під час виконання вимог ст. 349 КПК України, стороною обвинувачення було визначено допитати свідка ОСОБА_19 , під час подальшого судового розгляду прокурор відмовився від допиту вказаної особи у якості свідка обвинувачення, обґрунтувавши свою позицію як таку, що відпала у цьому потреба. Інші учасники процесу не наполягали на допиті ОСОБА_19 у якості свідка.
		 
		За клопотанням сторони обвинувачення, судом долучені та досліджені наступні документи:
		-Посадова інструкція № 45-01-05-15 начальника служби по режиму та безпеки ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_11 та відповідні належним чином завірені копії кадрового наказу № 28-ОК від 15.05.2015 року та розпорядження № 61 від 16.03.2017 про прийняття на роботу;
		-Заява ОСОБА_11 від 14.02.2018 року, подану за місцем роботи, щодо надання відгулу 15.02.2018 року за раніше відпрацьований час;
		-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2018 року, згідно змісту якого, свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_11 , як особу, яка 15.02.2018 року пошкодила відеокамеру;
		-Належним чином завірена копія редакційного завдання від 12.02.2018, згідно якого, ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» доручає знімальній групі у складі ОСОБА_38 та ОСОБА_39 виїхати до ЗДП «Кремнійполімер», провести аудіо та відео зйомку, взяти низку інтерв`ю у учасників, проінформованих осіб чи осіб, твердження котрих можуть розкрити суть теми «висвітлення ситуації щодо затримки заробітної плати ЗДП «Кремнійполімер» перед робітниками, накопичення боргів перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», Пенсійним фондом України»;
		-Належним чином завірена копія договору № 1.02/18 про надання послуг між ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_9 ;
		-Постанова від 16.02.2018 року про визнання речовим доказом мікрофон «Sennheiser» та акумуляторну батарею «Extra», добровільно видану ОСОБА_40 15.02.2018 року;
		-Заява ОСОБА_41 про добровільну видачу працівникам поліції мікрофону «Sennheiser» та акумуляторної батарею «Extra» від 15.02.2018 року;
		-Протоколи огляду предметів  речових доказів від 16.02.2018 року;
		-Постанова від 15.02.2018 року про визнання речовими доказами відеокамери «Panasonic»;
		-Протокол огляду місця події від 15.02.2018 року  автомобіля «Тойота Авенсис» д.н. НОМЕР_1 .
		Інших доказів учасниками судового провадження суду не надано.
		Проаналізувавши докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного, та винність ОСОБА_11 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах. До показань обвинуваченого в частині того, що він нікому не погрожував, ні за ким не бігав, до камери не торкався, суд відноситься критично, позицію ОСОБА_11 суд розцінює як обрану ним з метою уникнути від відповідальності за скоєний злочин. Зокрема, версія обвинуваченого спростовується показами потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , попереджених про наявність кримінальної відповідальності за 384, 385 КК України, які між собою узгоджені та послідовні, повністю викривають ОСОБА_11 у вчиненні протиправних дій  безпідставному висуванні незаконних вимог та погроз, намаганні незаконно вихопити з рук журналіста професійної відеокамери з подальшим її пошкодженням, відбиранням радіо мікрофону та акумуляторної батареї. 
		Суд приймає як належні докази показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 та ОСОБА_33 та потерпілого ОСОБА_9 , оскільки їх покази були послідовними, логічними та узгодженими з іншими дослідженими судом доказами. 
		Судом достовірно встановлено, що перед вчиненням протиправних дій, ОСОБА_11 був обізнаний що потерпілий ОСОБА_9 є журналістом, який виконував свою професійну діяльність на підставі наявного у матеріалах провадження редакційного завдання. Про це свідчать безпосередньо покази обвинуваченого та покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_33 , ОСОБА_26 та ОСОБА_42 . Фактично встановлені дії ОСОБА_11 , які виразились у вириванні з рук журналіста, при виконанні ним професійної діяльності, відеокамери з подальшим її пошкодженням та вилучення з салону авто, яким користувалась знімальна група, радіо мікрофону та акумуляторної батареї, охоплюються диспозицією інкримінованої статті обвинувачення. 
		Суд вважає пред`явлене ОСОБА_11 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.171КК України як незаконне вилучення технічних засобів, якими користується журналіст у зв`язку із своєю професійною діяльністю.
		Відповідно до положень пункту 8 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Показники демократії в медіа», журналісти повинні бути захищеними від фізичних погроз чи нападів через професійну діяльність. У демократичному суспільстві держави мають позитивні обов`язки вживати активні дії, спрямовані на захист життя та здоров`я журналістів від протиправних дій, пов`язаних з їх професійною діяльністю. 
		 
		При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує:
		- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавцем віднесений до категорії невеликої тяжкості;
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем попередньої роботи характеризується з позитивної сторони, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває;
		- обставини, які пом`якшують покарання: часткове відшкодування спричинених матеріальних збитків. З урахуванням алогічної позиції обвинуваченого відносно до зібраних та досліджених доказів причетності останнього до інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд не може визначити обставиною, що пом`якшує його покарання  щире каяття;
		- обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. 
		 
		Враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до встановлених обставин справи, позицію прокурора та представника потерпілого, негативну наявну практику в країні щодо порушень прав журналістів та системну безкарність за це, суд дійшов висновку про доцільність призначення покарання ОСОБА_11 в межах санкції інкримінованої статті обвинувачення у вигляді арешту. 
		Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. 
		По справі Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_11 матеріальних збитків на суму 98211,06 грн., які утворились в наслідок протиправних дій останнього. Зокрема, ОСОБА_11 відламав кріплення панелі «LED» відеокамери «Panasonic» AJ-PX270EN та розірвав дріт навушників, під час відбирання камери у журналіста ОСОБА_9 . Відновлювальний ремонт відеокамери склав 98211,06 грн., які були сплачені позивачем ТОВ «Інженер-Сервіс», що підтверджується рахунок-фактурою № 23265 від 20.02.2018 та платіжним дорученням № 12306 від 02.04.2018 року. Крім того позивач просить стягнути з ОСОБА_11 судові витрати, які згідно доданого орієнтовного розрахунку складають 8000 грн. ОСОБА_11 позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що до камери не торкався, зробив припущення що вона могла пошкодитись під час виходу з салону автомобіля журналіста ОСОБА_9 , який її тримав у руках. Дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням показів потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , наданих до позову документів: видаткової накладної № 83 від 31.08.2016р., інвентарної картки, рахунку-фактури № 23265 від 20.02.2018р., платіжного доручення № 12306 від 2.04.2018р., акту технічного обстеження відеокамери та редакційного завдання, суд вважає позов в частині стягнення матеріальних збитків на суму 98211,06 грн. обґрунтованим та підтвердженим матеріалами кримінального провадження, а тому підлягає задоволенню частково, з урахуванням частково сплаченого ОСОБА_11 матеріального збитку в сумі 30000 грн. Щодо стягнення з ОСОБА_11 судових витрат, з урахуванням доданого попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат у розмірі 8000 грн., суд залишає зазначені вимоги без задоволення у зв`язку із ненаданням відповідних доказів понесених витрат.
		Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст.349, 369, 373, 374, 376КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 3 місяців арешту.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту фактичного затримання.
		Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про стягнення з ОСОБА_11 матеріальних збитків на суму 98211,06 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» спричинених матеріальних збитків на суму 68211,06 грн.
		Речові докази: відеокамеру «Panasonic», мікрофон «Sennheiser» та акумуляторну батарею «Extra», переданих на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9  повернути потерпілому ОСОБА_9 .
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...