Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2305/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано судом: 08.11.2018. Зареєстровано: 09.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2018.
Дата набрання законної сили: 08.11.2018
Номер судового провадження: 854/453/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		  
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2305/18
		Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. 
		          П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача Стас Л.В.
		суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
		за участю секретаря судового засідання - Худика С.А.,
		за участю представника апелянта - ОСОБА_2,
		за участю представника відповідача - Бойко М.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, ФОП ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив скасувати постанову № 49 від 06 квітня 2018 року про накладення штрафних санкцій в розмірі 25500 грн. за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем після того, як позивач виконав в повному обсязі та у встановлений строк розпорядчі документи відповідача  про усунення порушень - рішення від 13.03.2018 року № 293-301 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Також, позивач наполягав на тому, що він не є суб'єктом відповідальності за порушення, яке передбачене п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки частиною 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка поширює свою дію на спірні правовідносини, встановлено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
		При цьому апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на час прийняття відповідачем оскарженої постанови - 06 квітня 2018 року, ним було виконано рішення від 13 березня 2018 року № 293-301 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Усуненням порушень апелянт вважає утилізацію продукції (іграшок), на підтвердження чого 24 травня 2018 року він надів відповідний акт. 
		Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області надало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
		Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом  яким є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		Зазначає відповідач також і про те, що поняття «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль)» не є тотожними поняттями, та поняття «державний ринковий нагляд» не є складовою поняття «державний нагляд (контроль)», а штрафні санкції застосовані до апелянта за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (відповідальність встановлена п. 2 ч. 2 ст. 44 спеціального закону), а не по факту невиконання апелянтом рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (відповідальність передбачена ч. 4 ст. 44 спеціального закону).
		Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що 07.03.2018 р. відповідач прийняв наказ №400 «Про проведення планової перевірки» ФОП ОСОБА_4 за фактичною адресою розповсюдження продукції: АДРЕСА_1. Предмет перевірки: перевірка характеристик продукції-дитячі іграшки, мийні засоби (а.с.47).
		07.03.2018 р. відповідач видав направляння на здійснення перевірки №291 (а.с.48).
		13.03.2018 р. за результатами перевірки відповідач склав акт №94 в якому зафіксував виявлені порушення: п.18,44, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 р. №515.
		Також в акті №94 зазначений детальний опис виявлено порушення а саме: на продукції (м'яка іграшка 010. ш/к 6814660001045.; дата виготовлення 2016 р.; виробник Китай, імпортер відсутній та на іграшці піраміда 779-614 ш/к 6817790006140, дата виготовлення 2017 р., виробник Китай, імпортер відсутній), на прикріплений до неї етикетці та пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту; не зазначено найменування та адреса імпортера (а.с.50).
		13.03.2018 р. відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №293, №294, №295 в яких зазначений обмежувальний (коригувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності, строк виконання до 13.05.2018 р. (а.с.51-52).
		13.03.2018 р. відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №296, №297, №298, №299, №300, №301 в яких зазначений обмежувальний (коригувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення її у відповідність строк виконання до 13.05.2018 р.(а.с.54-59).
		30.03.2018 р. відповідач склав протокол №45 про виявленні порушення ФОП Кольца Д.В. ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». В протоколі зазначено, що суб'єкт господарювання не з'явився (а.с.60).
		06.04.2018 р. відповідач прийняв постанову №49 про накладання на позивача штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 25   500,00 грн. за порушення вимог п.2 ч.2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (а.с.61).
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення  ст. 1, ч. 4 ст. 4, ст. 11, п. 2 ч. 2 ст. 44, ст. 45 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та виходив з того, що позивач не заперечував сам факт встановлених порушень.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність  правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
		Відповідно до абзаців 7-9 ч. 1 ст. 1, ч. 1ст. 4, п. 4 ч. 1 ст. 11, ст. 23, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду» № 690 від 11.06.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 року за № 1096/21408,  п.п.3 п. 8 Положення про головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого  наказом Держпродспоживслужби № 22 від 25.02.2016 року, та відповідно до матеріалів справи - наказу про проведення планової перевірки (а.с. 47), направлення на проведення перевірки (а.с. 48), акту перевірки характеристики продукції (а.с. 49-50), рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів (а.с. 51-59), протоколу  про виявлені порушення (а.с. 60), апеляційний суд встановив, що відповідач  у спірних правовідносинах при проведенні перевірки, складані документів за результатами перевірки, винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та складанні протоколу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі  введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.
		Частиною 7 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
		Відповідно до ч. 12. ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» термін «розповсюджувач», «виробник», «імпортер», «ведення в обіг» вживається у значенні наведеному у Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідностей», зокрема в частині 1 ст. 1 якого  встановлено, що:
		- «розповсюджувач» - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;
		- «виробник» - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою;
		- «імпортер» - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;
		- «ведення в обіг» - надання продукції на ринку України в перший раз.
		Враховуючи зазначені норми, апелянт  під час перевірки був зобов'язаний надати  документи, які надали б змогу  ідентифікувати  суб'єкт господарювання, який поставив йому відповідну продукцію. Відповідно до матеріалів справи (а.с. 10-12, 49-50) апелянт зобов'язався до 26.03.2018 року надати документи, які мають бути додані до акта перевірки  у разі виявлення порушення вимог нормативно-правових актів чи нормативних документів, зокрема копії товарно-супровідної документації та технічної документації на таку продукцію. Проте ні при зверненні до суду першої інстанції з позовом, ні при поданні апеляційної скарги апелянт не надав доказів подання у визначений строк до відповідача копії товарно-супровідної документації та технічної документації на продукцію стосовно якої виявленні порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів, та стосовно якої відсутня інформація щодо імпортера.
		Враховуючи не надання апелянтом зазначених документів, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач, на підставі закону, обґрунтовано визнав апелянта  особою, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
		Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний суд зазначає про помилковість посилання апелянта на те, що до спірних правовідносин застосовуються приписи ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		В пункті 4 Розділу IX «Прикінцевих положень» Закону України №2735-VI «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» не зазначено про виключність нерозповсюдження лише зазначених в даному пункті статей, а також не вказано про розповсюдження на дані відносини інших статей Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п'ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.).
		В Законі України №2735-VІ «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» розділ IV «Вжиття заходів ринкового нагляду» визначає порядок проведення перевірок характеристик продукції, в якому наведені випадки застосування положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, міститься посилання щодо його застосування у таких випадках: видання та оформлення наказів та посвідчень на проведення перевірки (ч.5 ст. 23 Закону України №2735-VІ); щодо Акту перевірки (ч.1 ст. 23 Закону України №2735-VІ); відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) (ч.2 ст. 27 Закону України №2735-VІ); щодо прав суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції (ч.2 ст.7 Закону України №2735-VІ); повноваження, права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд (ч.5 ст.10 Закону України №2735-VІ).
		Закон України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» не містить посилань на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо порядку проведення перевірок характеристик продукції органами державного ринкового нагляду, цей Закон України №2735-VІ є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Закон України визначає порядок здійснення перевірок характеристик продукції, натомість Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо здійснення ними господарської діяльності.
		Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
		Дія Закону про ринковий нагляд поширюється на відносини щодо здійснення державного ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами (вимогам щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами), крім видів продукції, зазначених у цьому Законі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
		Також необхідно зазначити, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 Закону №2735-VІ), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 Закону №2735-VІ; за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 Закону №2735-VІ; на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів; на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції»).
		Натомість, рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою (ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції»).
		Тобто, постанова про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за своєю природою є різними актами органу державного ринкового нагляду і застосовуються в конкретно визначених випадках, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
		Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» визначається порядок прийняття вказаних актів. Зокрема статтею 23 вказаного закону передбачено Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та статтею 44 порядок прийняття Постанови про накладення штрафних (адміністративно-господарських) санкцій.
		У частині 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йдеться, про те, що «у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю) фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються».
		За приписами Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» розпорядчим документом про усунення порушень органу державного ринкового нагляду є Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних).
		Постанову про накладення штрафних санкцій №49 від 06.04.2018 року прийнято за порушення апелянтом вимог п.2 ч.2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), в тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, відсутність інформації про імпортера, що не відповідає вимогам технічних регламентів, а не по факту невиконання апелянтом рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
		В частині 4 статті 44 Закону України « Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає застосування окремих видів штрафних санкцій - саме за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
		Таким чином, доводи апелянта ґрунтуються на помилковому розумінні ним закону, а при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено та при апеляційному оскаржені не спростовано те, що до апелянта застосована адміністративно-господарська відповідальність у вигляді штрафу за виявлені порушення під час проведення перевірки  в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», який передбачає випадки звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності, але не у разі виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Виконання рішень є самостійним примусовим заходом, який спрямований на недопущення порушення у майбутньому або негайного припинення вчинення правопорушення суб'єктом господарювання та за не виконання цих рішень, як зазначено вище, встановлена окрема відповідальність положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,  328 КАС України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кольца Дмитра Вікторовича залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		Повний текст рішення складений 08.11.2018 року.
		 
		         Головуючий суддя  Стас Л.В.        Судді    Турецька І.О.    Шеметенко Л.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...