Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11661/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2018. Зареєстровано: 16.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 25.02.2019
Результат оскарження 25.02.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		15 листопада 2018 року                      № 826/11661/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен - Трейдінг»  до  Державної архітектурно-будівельної інспекції України про                 визнання протиправними дій та рішення та зобов'язання вчинити дії   
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу № 58-«Д» від 06 липня 2018 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким анульовано дозвіл на проведення будівельних робіт.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року відкрито провадження по справі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення адміністративного позову від 01 серпня 2018 року зупинено дію наказу № 58-«Д» від 06 липня 2018 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України до набрання законної сили рішенням у справі.
		26 вересня 2018року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:
		- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.03.2018 року;
		- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.03.2018 року;
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код згідно з ЄДР - 37471912) від 06 липня 2018 року № 58 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 22 вересня 2017 року № ІУ 113172651310 «Реконструкція майнового комплексу під торговельно-громадський комплекс з підземним паркінгом на просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва»;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код згідно з ЄДР - 37471912) від 06 липня 2018 року № 58-«Д» Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні приписи, рішення та наказ відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті всупереч положень діючого законодавства, з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушують права і законні інтереси позивача.
		Відповідач згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки спірні акти відповідають вимогам чинного законодавства.
		Позивачем було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі представника позивача. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
		Судом було отримано заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КДД ІНЖИНІРИНГ», за змістом якої представник вказаного підприємства залучити ТОВ «КДД ІНЖИНІРИНГ» до участі у справі в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет стороні на стороні позивача.
		З огляду на  приписи частини першої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 12.11.2018р. заяву було повернуто заявнику.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		13 березня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано Направлення для проведення планового (позапланового) заходу №б/н (далі по тексту - Направлення).
		26 березня 2018 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Олексієм Сергійовичем було складено Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі по тексту - Акт). 
		Актом встановлені наступні порушення: п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45; п. 4.30, п. 6.2.2, п. 4.16, п.4,17, п. 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»; ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», п. 5.5, п. 5.9., п. 6.3.1.3, п. 6.3.3.1, п. 6.2.5, п. 6.2.6 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі», ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України та Порядок погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України № 721 від 30 листопада 2012 року.
		Також, 26 березня 2018 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Олексієм Сергійовичем було складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі по тексту - Припис про усунення порушення) та Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (надалі по тексту - Припис про зупинення робіт). 
		На виконання вимог вищезазначених Приписів відповідачем проведено контрольний захід щодо позивача, про що складено відповідний акт від 14 травня 2018 року, за результатами якого встановлено, що позивачем не виконано вимоги таких приписів.
		06 липня 2018 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу метрології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України прийнято рішення №58 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт».
		06 липня 2018 року Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на підставі рішення №58 Головного інспектора будівельного нагляду відділу метрології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06 липня 2018 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» відповідачем видано Наказ № 58-«Д» «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», відповідно до якого відповідач вважає анульованим дозвіл на виконання будівельних робіт від 22 вересня 2017 року № ІУ 113172651310 «Реконструкція майнового комплексу під торговельно-громадський комплекс з підземним паркінгом на просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва», замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» та виключено з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 22 липня 2017 року № ІУ 113172651310.
		Вважаючи, що вказані акти не відповідають вимогам законодавства, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		Дослідивши надані сторонами докази, проаналізувавши наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 41 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (частина 4 статті 41 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553). 
		Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
		Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
		Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, окрім іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством (пункт 12 Порядку № 553).
		Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		Згідно з пунктом 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
		У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
		Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
		Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
		Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Таким чином, законодавчо закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, видає один з можливих приписів - про усунення виявлених порушення або про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
		Разом з тим, як встановлено судом, всупереч наведених положень пункту 17 Порядку № 553, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві не було складено Протокол, при цьому, відповідачем складені одночасно обидва приписи про усунення порушення та про зупинення будівельних робіт.
		Суд звертає увагу на те, що з наявних у матеріалах справи документів, а саме Припису про усунення порушення та Припису про зупинення робіт вбачається, що обидва приписи видані директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» ОСОБА_4 
		При цьому, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами посилання позивачів на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, згідно з якими з 06.09.2017 року керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармен-Трейдінг» є Новаківський О.І. 
		Щодо інформації та посилань на нормативно-правові акти, які містяться у оскаржуваних Приписі про усунення порушення та Приписі про зупинення робіт, суд звертає увагу на наступне. 
		Відповідач зазначає про порушення позивачем наступних державних будівельних норм:
		Відповідно до пунктів 6.2.5, 6.3.1.3, 6.3.3.1 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» номери підвищеної комфортності (апартаменти, президентські, люкс, дуплекс) слід проектувати в складі двох і більше житлових кімнат, а також не менше двох санітарних вузлів. Склад інших додаткових приміщень і обладнання, включаючи кухонне, визначається завданням на проектування. Рекомендується влаштування барної стійки, що прилягає до вітальні.
		У складі апартаментів допускається передбачати приміщення для помічників (житлову кімнату, службову кімнату із шафами, санвузол). Допускається проектування апартаментів (типу «дуплекс») у двох рівнях.
		Склад приміщень апартаментів квартирного типу встановлюється завданням на проектування.
		У всіх готелях місткістю від 100 місць у приймально-вестибюльній групі приміщень згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 слід передбачати приміщення медпункту з санвузлом .
		У складі готелів відповідно до їх місткості та категорії передбачаються приміщення побутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ВСН 54, а показники площ приймати за таблицею 4.
		В даному контексті позивачем було зазначено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що на 2-ому поверсі секції 1.3 в зоні коридору знаходиться приміщення поверхового обслуговування площею 15 кв.м. з санвузлом, яке буде використовуватися для влаштування медпункту; на перших поверхах комплексу розташовані приміщення магазинів, ресторанів та кафе, частина яких використовуватиметься для обслуговування апартаментів; на кожному поверсі апартаментів передбачені приміщення поверхового обслуговування.
		Оскільки у складі апартаментів допускається наявність приміщення для помічників (житлової кімнати, службової кімнати із шафами, санвузла), однокімнатні приміщення, про які зазначає відповідач, - це приміщення для помічників.
		Відповідно до п.6.2.6. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» усі номери повинні мати вбудовані шафи для верхнього одягу, білизни, багажу, розміщені в передпокої або житловій кімнаті, із мінімального розрахунку одна шафа (0,60 м х 0,55 м) на одного проживаючого.
		Допускається заміна вбудованих шаф корпусними меблями.
		У номерах з кількістю кімнат три і більше при спальних приміщеннях слід передбачати гардеробні площею не менше 6 м2.
		Позивачем було зазначено, а відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами, що в апартаментах не передбачено вбудованих шаф, оскільки номери будуть облаштовані корпусними меблями; на типовому поверсі секції 1.1 та секції 2.2. запроектовано по 2 (два) трикімнатних апартаменти; існуюче планування дозволяє розмістити при спальних кімнатах гардеробні площею не менше 6 м2.
		Відповідно до п. 5.5, п. 5.9 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» у складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені: упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення (з розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого); майданчики для стоянки автомобілів (див. 5.7); майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів згідно з вимогами ДБН 360 і ДБН В.2.3-5; внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів до готелю згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.1.1-7.
		Відкритий майданчик для короткочасної стоянки біля головного входу проектується з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів.
		Щодо цього позивачем зазначено, що згідно з табл. 7.6, ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для готелів вищої категорії на 100 номерів передбачено 15-20 машино-місць. В проектному рішенні передбачено 357 номерів для яких потрібно 54 машиномісця. В проекті передбачено підземний паркінг на 161 машиномісць.
		Відповідач у своїх відзивах не довів протилежного.
		Пунктами 4.30, 6.2.2., 4.16, 4.17 4.19 ДБН А.3.2-2-2009. «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» передбачено наступне: усі особи, що перебувають на будівельному майданчику, зобов'язані носити захисні каски, сигнальні жилети.
		Керівники робіт, інженерно-технічні робітники, стропальники та особи, що відвідують будівельний об'єкт (представники інспектуючих організацій, інвестори тощо) повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети. Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються.
		Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж і на відстані менше ніж від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.
		Огорожі слід доставити на об'єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.
		Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.
		До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать: місця поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок; місця поблизу неогороджених перепадів по висоті і більше; місця, де можливе перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
		До зон потенційно небезпечних факторів належать: ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться; поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування; зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів; зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними). Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е.
		Небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначати в процесі розроблення будгенплану об'єкта та у подальшому позначати на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.
		Зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. За необхідності виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у ПВР повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці.
		Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами те, що відсутні порушення пунктів 4.30, 6.2.2., 4.16, 4.17 4.19 ДБН А.3.2-2-2009. «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».
		При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пункт 4.16 ДБН А.3.2-2-2009. «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» є описовим.
		Суд не бере до уваги посилання відповідача на пункт 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45; статтю 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пункт 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», оскільки позивача не було ознайомлено із Приписом про зупинення робіт та Приписом про усунення порушення.
		Судом досліджено положення Порядку погодження місця розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого Наказом Мінінфраструктури №721 від 30.11.2012р., та Повітряного кодексу України, в частині, що стосується особливостей здійснення будівництва на приаредромних територіях.
		Зокрема, судом враховано положення статті 69 Повітряного кодексу України, відповідно до якої будівлі і природні об'єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
		На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать:
		1) будівництво, вибухові роботи;
		2) діяльність, що сприяє скупченню птахів;
		3) установлення радіовипромінювальних пристроїв;
		4) роботи, пов'язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір;
		5) роботи, пов'язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів;
		6) діяльність, пов'язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому;
		7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.
		Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.
		Для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.
		Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування за взаємною згодою та за згодою органів місцевого самоврядування мають право встановлювати на приаеродромній території та за її межами наземні засоби зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі, користуватися правом доступу до такого обладнання.
		У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об'єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об'єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.
		Якщо дерева або гілки дерев становлять перешкоду для повітряного руху або розміщуються поблизу повітряних ліній електрозв'язку та електропостачання, антенно-фідерних пристроїв наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів, які заважають їх установленню або роботі, експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування мають право вимагати усунення цих перешкод. Вимоги щодо обмежень та обліку перешкод встановлюються авіаційними правилами України.
		На відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.
		Органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов'язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
		Будь-яка шкода, заподіяна власникові або експлуатантові аеродрому, постійного злітно-посадкового майданчика чи аеропорту та споживачу їхніх послуг, у тому числі експлуатанту повітряного судна, внаслідок порушень, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією чи іншою діяльністю на приаеродромній території, підлягає відшкодуванню відповідно до закону.
		Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
		Частина 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1)          подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
		2)          наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3)          встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		4)          скасування містобудівних умов та обмежень;
		5)          систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Структура вказаної правової норми вказує, що в імперативному порядку зобов'язано Відповідача приймати рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, виключно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Матеріалами справи не підтверджується, що Наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 06 липня 2018 року № 58-«Д» видано, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з вищезазначеним наказом, він виданий Відповідачем на підставі рішення №58 Головного інспектора будівельного нагляду відділу метрології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06 липня 2018 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», проте, яким саме нормативно-правовим актом України уповноважено приймати таке рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу метрології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Відповідачем не зазначено.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оскаржувані Приписи, Рішення та Наказ Відповідача «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 06 липня 2018 року № 58-«Д» видано не на підставі, не на підставі повноважень та не у спосіб, що передбачено Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З вищенаведеного в сукупності вбачається, що висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірних приписів, рішення та наказу є помилковими, отже такі акти не відповідають критеріям, закріпленим частиною другою  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими  статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно з частиною першою  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою  статті 19 Конституції України  та частиною другою  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Кармен-Трейдінг» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями  72-77,  139,  242- 243,  245-246,  250,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.03.2018 року.
		Визнати протиправними та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.03.2018 року.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код згідно з ЄДР - 37471912) від 06 липня 2018 року № 58 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 22 вересня 2017 року № ІУ 113172651310 «Реконструкція майнового комплексу під торговельно-громадський комплекс з підземним паркінгом на просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва»;
		Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код згідно з ЄДР - 37471912) від 06 липня 2018 року № 58-«Д» Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...