Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/4019/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2018. Зареєстровано: 18.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: 2-о/577/299/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 577/4019/18 
		Провадження № 2-о/577/299/18
		 
		 
		 
		 
		       
		            
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		15 листопада 2018 року                  м. Конотоп     
		Конотопський міськрайонний суд Сумської області
		 
		в складі: головуючого судді Галяна С.В.
		 при секретарі Кучер Л.П.
		роглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, ОСОБА_2 Федерація в особі: Посольства ОСОБА_2 Федерації в Україні про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		 ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою і просить встановити факт, що її вимушене переселення в червні 2015 року з окупованої території Донецької області України відбулося внаслідок збройної агресії ОСОБА_2 Федерації проти України та окупації ОСОБА_2 Федерацією частини території Донецької області. Вимоги обґрунтовує тим, що вона народилася 16.03.1963 року в м. Єнакієве Донецької області та проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. До початку збройної агресії ОСОБА_2 Федерації та подальшої незаконно окупаційної частини території Донецької області мала налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя. Після незаконної анексії АР Крим в м.Донецьк почалась активна підготовка до такого ж процесу. 11.05.2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувався так званий референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з погано прихованою метою відокремлення та проголошення так званих Луганської Народної Республіки та Донецької Народної Республіки, однак сам референдум так і не був визнаний, як Україною так і міжнародною спільнотою. 23.08.2014 року розпочалося масове вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних сил ОСОБА_2 Федерації. Озброєні бойовики зневажали будь-які права та моральні цінності громадян, тому в червні 2015 року вона була вимушена переміститись з місця свого постійного проживання на тимчасово окупованій території Донецької області до м. Конотоп, Сумської області, 1-й пров. вул. Усп. Троїцької , 14, де вона проживає і на даний час. 16.06.2015 року її було взято на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання 1-й пров. вул. Усп. Троїцької , 14 в м. Конотоп. Вона є членом Громадської органанізації Всеукраїнський рух Сила права. Необхідність встановлення такого факту мотивує тим, що саме внаслідок збройної агресії ОСОБА_2 Федерації проти України та тимчасової окупації частини території Донецької області України, ОСОБА_2 Федерацією порушено низку її прав і свобод, передбачених Конвенцією «про захист прав людини та основоположних свобод» від 04.11.1950 року, Протоколом до цієї Конвенції від 20.03.1952 року та протоколом № 4 до цієї конвенції від 16.09.1963 року. Вона має намір визначити свій статус як, особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, що обумовлює виникнення прав та обовязків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права, що і змусило звернутись до суду з заявою.
		Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.197).
		Заінтересована особа: Міністерство соціальної політики України в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку (а.с.195).
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 Федерації в особі: Посольства ОСОБА_2 Федерації в Україні в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку (а.с.190,196).
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з м. Єнакієве Донецької області до м. Конотоп Сумської області (а.с.30-33).
		Постановою Верховної ОСОБА_3 України «Про Заяву Верховної ОСОБА_3 України» «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_2 Федерації та подолання її наслідків» № 337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної ОСОБА_3 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_2 Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами ОСОБА_2 Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил ОСОБА_2 Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і ОСОБА_2 Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту ОСОБА_2 Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		З даної заяви Верховної ОСОБА_3 України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління ОСОБА_3 штабу Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації захопили будівлі ОСОБА_3 Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння нерегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації, а Чорноморський флот ОСОБА_2 Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому, лідер партії "Русское единство" ОСОБА_4 проголосив себе головою ОСОБА_3 Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента ОСОБА_2 Федерації "забезпечити мир і спокій в Криму". У відповідь на цей заклик Президент ОСОБА_2 Федерації звернувся до ОСОБА_3 Федерацій Федеральних зборів ОСОБА_2 Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід'ємної частини України Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу ОСОБА_2 Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім ОСОБА_2 Федерації, що підтверджується Резолюцією ОСОБА_3 ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
		17 березня 2014 року Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної ОСОБА_3 України від 15 березня 2014 року № 891-VІІ, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим підписали з президентом ОСОБА_2 Федерації "Договір про прийняття до ОСОБА_2 Федерації Республіки Крим і створення у складі ОСОБА_2 Федерації нових суб'єктів".
		21 березня 2014 року владою ОСОБА_2 Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VІІ від 15.04.2014 року, із змінами і доповненнями, Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України із зазначенням дати початку тимчасової окупації 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами ОСОБА_2 Федерації озброєні формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної ОСОБА_3 України «Про Заяву Верховної ОСОБА_3 України» «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_2 Федерації та подолання її наслідків», від 21 квітня 2015 року №337-VIII, зазначені події на сході України відбувалися за наступними обставинами.
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян ОСОБА_2 Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління ОСОБА_3 штабу Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації, формування російського козацтва та укомплектований чеченцями громадянами ОСОБА_2 Федерації, батальйон "Восток", а також були задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної Республіки" та "Донецької Народної Республіки". Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме "Луганська Народна Республіка" та "Донецька Народна Республіка" не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою.
		На засіданні ОСОБА_3 Безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня 2014 року, в звязку з агресією ОСОБА_2 Федерації проти України, делегація України заявила: «Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил».
		Нерегулярні збройні формування, задіяні ОСОБА_2 Федерацією у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси, які постачалися з території РФ. Це підтверджувалося поясненнями численно затриманих військовослужбовців Збройних Сил ОСОБА_2 Федерації.
		Підтвердженням окупації ОСОБА_2 Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької областей, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ ОСОБА_2 Федерації.
		На підтвердження вищевикладеного заявником було надано наступне.
		Статті «МЗС Британії назвав «прикрим фактом» референдум на Донбасі» та «Держдепартамент США знову заявив про невизнання референдумів на Донбасі» від 11 травня 2014 року, що опубліковані на інтернет порталі Кореспондент.net (а.с. 34,35).
		Статтю, опубліковану на інтернет порталі Новини Укрінформ «ЄС не визнає «референдум» на сході України» від 12 травня 2014 року ( а.с. 36).
		Інформація опублікована на сайті СБУ: «СБУ затримала російських «козаків»,  СБУ затримала на кордоні корегувальників вогню, які їхали в Україну з РФ», в яких засуджуються військові дії ОСОБА_2 Федерації на території України ( а.с. 37-38).
		Звіт Звідки відкрили вогонь? Розслідування транскордонних атак на сході України від 29.06.2016 року (а.с.40,67).
		Статті: "Bellingcat опублікував карту обстрілів України з території Росії", «В Єнакієве прибула колона танків під прапором Росії», Статті «ОСОБА_2 військові на танках і Градах перетнули український кордон», «Захарченко призначив окупованому Єнакієвому нового «мера (а.с.68-69,87,88).
		Постанова «ОСОБА_3 Міністрів ДНР» від 22.10.2014 року №40-1 (а.с. 94-95) та інші статті (а.с.96-98,123-128).
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		За наслідками військової агресії ОСОБА_2 Федерації прийнято постанову Верховної ОСОБА_3 України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Відповідно до абз. 2 Постанови Верховної ОСОБА_3 України «Про Заяву Верховної ОСОБА_3 України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами ОСОБА_2 Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року №145-VІІІ, зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія ОСОБА_2 Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.
		Також Постановою Верховної ОСОБА_3 України від 27 січня 2015 року № 129-VІІІ законодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_5 Європи, Парламентської ОСОБА_5 НАТО, Парламентської Асамеблеї ОБСЄ, Парламентської ОСОБА_5 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання ОСОБА_2 Федерації державою-агресором.
		Силові дії ОСОБА_2 Федерації, що тривають з 20 лютого 2014 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) ОСОБА_3 ОСОБА_5 ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року.
		Військові дії ОСОБА_2 Федерації на території України були визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій.
		Отже, при вирішенні даної справи знайшов своє підтвердження факт збройної (військової) агресії ОСОБА_2 Федерації відносно України, що є загальновідомим.
		За правилами ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Як розяснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		 Статтею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Видана 16.06.2015 року довідка № 783 від 16.06.2015 року посвідчує лише факт вимушеного переселення заявника з Донецької області до м. Конотоп і не встановлює причини такого переселення, оскільки даний орган не має таких повноважень (а.с.33).
		Враховуючи викладене, а також те, що заявниця переселилась з території Донецької області задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи, в результаті збройної агресії ОСОБА_2 Федерації, та те, що встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для визначення її статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. (жертви - потерпілого від міжнародного збройного конфлікту), що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цієюКонвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
		 Керуючись ст.ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-
		 
		 В И Р І Ш И В :
		 
		Встановити факт вимушеного переселення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, в червні 2015 року з окупованої території Донецької області України внаслідок збройної агресії ОСОБА_2 Федерації проти України та окупації ОСОБА_2 Федерацією частини території Донецької області україни. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.
		Повне найменування сторін: 
		Заявник ОСОБА_1 ( місце проживання: м. Конотоп, 1-й пров. вул. Усп. Троїцької , 14, кв. 23, РНОКПП: НОМЕР_1).
		Заінтересована особа: Міністерство соціальної політики України ( місцезнаходження: м. Київ, вул. Еспланадна,8/10, ЄДРПОУ: 37567866).
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 Федерація в особі: Посольства ОСОБА_2 Федерації в Україні (місцезнаходження: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27).   
		 
		   Суддя Галян С.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...