Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0440/6401/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2018. Зареєстровано: 21.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2018.
Дата набрання законної сили: 26.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		                                                                                                                                                                                                                                                               ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             
		30 жовтня 2018 року  Справа № 0440/6401/18             Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СУНАТКО» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України  про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне підприємство «СУНАТКО»   звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 12.06.2018 р. № 781813/31459088, від 11.06.2018 р. № 775577/31459088, від 12.06.2018 р. № 781812/31459088; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржувані рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації винесені з порушенням, є обгрунтованими та не об'єктивними.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 02.10.2018р. та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
		Копії вищезазначеної ухвали та копії позовної заяви з додатками було отримано відповідачами, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи, проте,  станом на 30.10.2018р. відзиви на позовну заяву відповідачами до суду надано не було.
		Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
		Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
		Приватне підприємство «СУНАТКО» знаходиться на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 09.04.2001р., як платник податку. 
		Основним видом діяльності Приватного підприємства «СУНАТКО» є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), в тому числі виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.69); діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), що в тому числі передбачено даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських. В межах даних видів економічної діяльності надаються послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010, в тому числі переробка (розподіл пакетів, сортування, різання, маркування, пакування). 
		Судом встановлено, що між ПП «СУНАТКО» (далі-Продавець) та                                     ТОВ «ІНСТРУМЕНТ-В» (далі - Покупець) 03.01.2017р. було укладено договір про поставку продукції № 01/17, на підставі якого 04.01.2017р. було виставлено рахунок № 2 та відповідно здійснено поставку товару, а саме: пластин DNMG 150618 у кількості 20 шт. Позивачем було поставлено товар, що підтверджується виписаною видатковою накладною № 2 від  04.07.2017 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до платіжного доручення № 4 від 04.07.2017р. товар був оплачений в повному обсязі. Доставка продукції відповідно до п. 5 Договору № 01/17 від 03.01.2017 р. здійснювалась власним транспортом Покупця відповідно до довіреності № 36 від 04.07.2017 р. На підставі проведеної господарської операції було складено податкову накладну №2 від 04.07.2017 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.
		05.07.20017р. на підставі договору № 01/17 було виставлено рахунок № 4 та здійснено поставку товару, а саме: калібр-пробка гладка D19 Н9 ПР-НЕ - 2 комплекти та калібр-пробка гладка D22 Н9 ПР-НЕ - 2 комплекти. Позивачем було поставлено товар, що підтверджується виписаною видатковою накладною № 4 від 05.07.2017 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, відповідно до платіжного доручення № 9 від 05.07.2017р. товар був оплачений в повному обсязі. Доставка продукції відповідно до п. 5 договору № 01/17 від 03.01.2017 р. здійснювалась власним транспортом Покупця відповідно до довіреності № 37 від             05.07.2017 р. На підставі проведеної господарської операції було складено податкову накладну № 4 від 05.07.2017 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.
		Також, 07.07.2017р.  на підставі договору № 01/17 від 03.01.2017 р. було виставлено рахунок № 2 та здійснено поставку товару, а саме: калібр-кільце М170*3.0 8g НЕ у кількості 1 шт. калібр- кільце М12*1.75 7Н ПР-НЕ у кількості 1 комплект, калібр-кільце М16*2,0                7Н ПР-НЕ у кількості 1 комплект, калібр-кільце М20*2.5 7Н ПР-НЕ у кількості 1 комплект. Позивачем було поставлено товар, що підтверджується виписаною видатковою накладною № 2 від 07.07.2017 р., відповідно до платіжного доручення № 11 від 07.07.2017р. товар був оплачений в повному обсязі. Доставка продукції відповідно до п. 5 договору № 01/17 від 03.01.2017 р. здійснювалась власним транспортом Покупця відповідно до довіреності № 38 від 07.07.2017 р. На підставі проведеної господарської операції було складено податкову накладну № 2 від 07.07.2017р.
		У зв'язку з чим, ПП «СУНАТКО» склало податкові накладні № 2 від 04.07.2017 р.,             № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017 р. та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Згідно з отриманими позивачем  квитанціями №1 від 04.07.2017 р, №1 від             05.07.2017 р. та № 1 від 07.07.2017 р. було зазначено, що податкові накладні № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017 р. прийнято, але реєстрацію зупинено та виявлено помилки, а саме: ПН/РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8209 та  УКТ ЗЕД: 9017. 
		Також, податковим органом запропоновано надати позивачеві пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
		На вищезазначену пропозицію позивачем були направлені на адресу податкового органу повідомлення № 1 від 07.06.2018р. та №1, № 3 від 08.06.2018р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK, реєстрація яких зупинена. Також, надано пояснення та копії документів, а саме: рахунки, видаткові накладні, платіжні доручення, договір поставки продукції, договір постачання, рахунки-фактури; платіжні доручення, довіреності, договори оренди з додатками, довідка статистики, таблиця даних платника податку, відповідно до Додатку наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. № 567 з квитанцією про направлення, характеристика підприємства, штатний розклад на 01.02.2017 р.
		Однак, рішеннями Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) від 12.06.2018 р.                                № 781813/31459088, від 11.06.2018 р. №775577/31459088 та від 12.06.2018 р. за                               № 781812/31459088 було відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних  № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017 р. з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних  документів щодо постачання/придбання товарів/послу, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
		14.06.2018р. ПП «СУНАТКО»   було направлено скарги на рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з поясненнями до скарг. Проте, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 23.06.2018р. скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін.
		Позивач вважає винесені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
		Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня                 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про   цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
		Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно з яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
		Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зі змісту квитанцій №1 від 04.07.2017 р, №1 від 05.07.2017 р. та № 1 від 07.07.2017 р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.
		Суд звертає увагу на те, що фіскальним органом у вищезазначених квитанціях  зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної вказаним критеріям, натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
		Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
		1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
		2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
		Суд вважає, що фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях №1 від 04.07.2017 р, №1 від 05.07.2017 р. та № 1 від 07.07.2017 р. чітко вказати на  конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.
		Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Вичерпний перелік документів).
		Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
		1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
		2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
		Крім того, зі змісту квитанцій від №1 від 04.07.2017 р, №1 від 05.07.2017 р. та № 1 від 07.07.2017 р. вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567.
		Таким чином, у вищезазначених квитанціях фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
		Щодо формулювання фіскальним органом у квитанціях вимоги надання «та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» (тобто Наказу №567), суд зазначає, що таке визначення також є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.
		Суд звертає увагу, що Наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки».
		Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «; Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою».
		Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.
		Отже, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу №567.
		У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
		Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
		Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.
		Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. 
		Комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ПП «СУНАТКО»  від 12.06.2018 р. № 781813/31459088, від 11.06.2018 р. № 775577/31459088, від 12.06.2018 р. № 781812/31459088.
		Суд вважає вищезазначені рішення необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
		Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до яких було  відмовлено ПП «СУНАТКО» у реєстрації податкових накладних,  протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017р.  ПП «СУНАТКО», суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
		Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. 
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
		Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДФС України, як дискреційними, оскільки даний  суб'єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
		Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
		Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
		В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
		Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;                  2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
		Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП «СУНАТКО» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 3524,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 399 та №400 від 15.08.2018 р.
		Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524,00 грн. підлягає поверненню.                          
		Керуючись ст.ст. 139,  243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -   
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Приватного підприємства «СУНАТКО» (49000, м.Дніпро, вул.Філософська, буд.84 кв.22, код ЄДРПОУ 31459088) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 12.06.2018 р.  № 781813/31459088, від 11.06.2018 р. № 775577/31459088, від 12.06.2018 р.                                        № 781812/31459088.
		Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні   № 2 від 04.07.2017 р., № 4 від 05.07.2018 р. та № 2 від 07.07.2017р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.        
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «СУНАТКО» судовий збір у сумі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                        М.В. Дєєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...