Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/3872/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2018.
Дата набрання законної сили: 13.11.2018
Номер судового провадження: 51-3205км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		13 листопада 2018 року
		м. Київ
		справа № 367/3872/17
		провадження № 51-3205 км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017року щодо ОСОБА_6 . 
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Ірпінського міськогосуду Київської області від 30 червня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 2 червня 2017 року, в межах кримінального провадження № 12017110040000846 між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_6 , яка обвинувачувалася у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК та призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку і покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
		На зазначений вирок заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017року, яким було затверджено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_6 . 
		 
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області (далі  прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років. Крім того, зазначає, що місцевий суд, у порушення вимог п. 1 ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), приймаючи рішення про затвердження угоди про примирення, поверхово віднісся до перевірки її на відповідність вимогам закону. Необхідність скасування судових рішень за вказаними у касаційній скарзі підставами прокурор обґрунтовує, покликаючись і на ч. 6 ст. 9 КПК.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу частково підтримав, а саме просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. 
		За змістом засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст. 26 КПК).
		З огляду на вказані положення, які складають зміст засади диспозитивності, у випадку ініціювання сторонами вирішення правового спору між ними самостійно, через укладення угоди у порядку, визначеному гл. 35 КПК, дії суду обмежується відповідним бажанням сторін.
		Послідовно забезпечуючи реалізацію вимог засади диспозитивності, законодавець виділив в окремій нормі КПК особливості апеляційного оскарження судових рішень на підставі угод, що передбачає звуження меж вимог, які можуть ставити в апеляції суб`єкти оскарження.
		Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Відповідно ж до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року затверджено угоду про примирення, укладену 2 червня 2017 року, в межах кримінального провадження №12017110040000846 між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_6 , відповідно до умов якої, останню визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК та призначено узгоджене вказаними сторонами покарання. 
		Апеляційний суд, встановивши, що у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК у прокурора були відсутні підстави для оскарження вищезазначеного вироку суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою, дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, керуючись положеннями ч. 4 ст.399 КПК.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення може бути оскаржений обмеженим колом суб`єктів та з чітко визначених законом підстав, зазначених у ч. 3 ст. 394 КПК. Зокрема, відповідно до положень зазначеної статті, прокурор може оскаржувати таке судове рішення виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 КПК угода не може бути укладена.
		У той же час, в апеляційній скарзі прокурор не вказував на порушення ч. 3 ст. 469 КПК, натомість зазначав про порушення судом першої інстанції вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 та п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК, які з огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК не давали йому право на оскарження вироку на підставі угоди про примирення.
		Окрім того, неприйнятним є й покликання у касаційній скарзі прокурора на необхідність застосування правила, закріпленого у ч. 6 ст. 9 КПК, згідно із яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.. 
		Враховуючи вимоги засади диспозитивності (ст. 26 КПК) і те, що п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК та ч. 4 ст. 399 КПК чітко регламентують питання спеціальних підстав для оскарження прокурором вироку за угодою про примирення, а також підстав та порядку відмови у відкритті провадження апеляційним судом (у тому числі й у випадках оскарження вироків за угодами), застосування положень ч. 6 ст. 9 КПК для розширення можливостей оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення виключається. 
		А тому доводи касаційної скарги прокурора про порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом при постановленні ухвали від 17 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою колегія суддів вважає безпідставними.
		І враховуючи те, що вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року в апеляційному порядку не переглядався, то з огляду на положення ч. 1 ст.424 КПК цей вирок не може слугувати й предметом перегляду у суді касаційної інстанції.
		Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог прокурора. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
		ухвалив:
		вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області  без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...