Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/7971/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 23.11.2018. Зареєстровано: 25.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2018.
Дата набрання законної сили: 22.11.2018
Номер судового провадження: 11-кп/4808/56/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090010001690

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/7971/18 
		Провадження № 11-кп/4808/56/18 
		Категорія ч.3 ст.185 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018090010001690 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Авдіївка Донецької області, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого:
		- 21.07.2011 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;
		- 12.12.2013 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.ст.70,71 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією майна;
		- 28.04.2017 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 8 місяців з конфіскацією майна;
		- 04.10.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст.187, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 4 місяці 24 дні з конфіскацією майна, звільнений 13.11.2017 за відбуттям строку покарання,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
		в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід  тримання під вартою ОСОБА_8 залишено без змін.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 постановлено рахувати з часу фактичного затримання 30 квітня 2018 року. Відповідно до ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення з 30.04.2018 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави 3289 гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №4.3-188/18 від 24.05.2018; №1.3-270/18 від 22.05.2018; №1.2-391/18 від 24.05.2018.
		Вирішено питання про речові докази в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.05.2018 на грошові кошти та речі, які вилучені в ході проведення огляду місця події  до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло. 
		Злочин вчинено за наступних обставин.
		ОСОБА_8 , маючи не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
		Так, 30.04.2018 року близько 12 год. 45 хв. ОСОБА_8  з метою вчинення крадіжки майна, яке знаходилось у приміщенні житлової квартири АДРЕСА_2 , прийшов до вхідних дверей вказаної житлової квартири.
		Перебуваючи на вказаному місці, ОСОБА_8 шляхом вільного доступу через вхідні двері, які на той момент не були зачинені на замок, незаконно проник до вказаного приміщення, в якому проживає потерпіла ОСОБА_10 .
		У подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи у коридорі вказаної квартири, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_10 знаходилась у приміщенні кухні, та не могла спостерігати за його протиправними діями, зайшов до приміщення вітальні, де діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно викрав із меблевої стінки ювелірні вироби, а саме золоту каблучку 585 проби масою 1, 6 грама, ринкова вартість як брухту металу, якої станом на 30.04.2018 згідно висновку експерта №4.3-188/18 від 24.05.2018 становить 1067 гривень 41 копійка, грошові кошти в сумі 36 000 гривень та грошові кошти в сумі 650 доларів США, що в грошовому еквіваленті на день вчинення крадіжки становить 17049 гривень 50 копійок, що належать потерпілій ОСОБА_10 . 
		Після вчинення крадіжки ОСОБА_8 покинув приміщення вказаної квартири, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 54 116, 91 гривень.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає призначене йому покарання надто суворим, а тому просить його пом`якшити, застосувавши ст. 69 КК України. Вважає, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував ряд пом`якшуючих обставин, зокрема: повне визнання ним вини, щире каяття, примирення з потерпілими та відшкодування їм завданих матеріальних збитків. 
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити;
		- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно фактичні обставини вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, доведеність його вини та кваліфікація дій за статтею КК України, за якою він визнаний винуватим, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється. В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 висловив свою незгоду щодо призначеного йому покарання, тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок в цій частині.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		При розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку суд першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, дотримався вказаних вимог закону.
		В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вказує на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого, внаслідок суворості.
		Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, та призначаючи покарання ОСОБА_8 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що обтяжують і пом`якшують покарання в силу ст. ст. 66, 67 КК України та визначив покарання в мінімальних межах, встановлених у санкції ч.3 ст. 185 КК України та не може вважатися надто суворим, є достатнім для виправлення обвинуваченого.
		Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, та призначаючи покарання ОСОБА_8 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем відбування покарання характеризується негативно, тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, востаннє 04.10.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.5 ст.185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст.187, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 4 місяці 24 дні з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 13.11.2017 за відбуттям строку покарання; не працює, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. 
		Крім того, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд врахував дані досудової доповіді органу пробації, відповідно до яких існує високий рівень ризику ймовірності вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження його волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб).
		Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання.
		При цьому, слід врахувати і роз`яснення в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш м`якого виду основного покарання або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини, що пом`якшують покарання, з урахуванням особи винного, не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не дає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.3 ст.185 КК України.
		Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання за ч.3 ст.185 КК України, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів, за умови реального відбування покарання та підстав для його пом`якшення колегією суддів не вбачається. 
		За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його скасування не встановлено.
		 
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...