Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1540/4353/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2018. Зареєстровано: 27.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2018.
Дата набрання законної сили: 21.11.2018
Номер судового провадження: 854/2470/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		  
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		21 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/4353/18
		Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. 
		П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
		суддів -  Бойка А.В., Шевчук О.А.,
		при секретарі Іщенко В.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 29.08.2018р.) про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та 3-ї особи Приватного підприємства «Дофін» про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		27.08.2018 року ОСОБА_2, в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду, до якого зобов'язався подати позовну заяву, із заявою про забезпечення ще неподаного до суду позову, в якій просив:
		- зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.11.2017 року за №01-06/189, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
		- заборонити 3-й особі - ПП «ДОФІН» та будь-яким третім особам проводити будь-які підготовчі і будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2  про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_2 07.09.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану вище ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.
		Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2018 року (головуючий суддя Федусик А.В.) було відкрито провадження у даній справі.
		Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року вказану справу було прийнято до провадження новоствореного апеляційного суду та остання була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2018р. о 14.30.
		В судове засідання суду апеляційної інстанції позивач (або його представник) з невідомих причин не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені. 
		Представник відповідача в судове засідання суду 2-ї інстанції також не прибув та надав заяву про розгляд справи без його участі.
		В зв'язку з неприбуттям сторін в судове засідання справа розглянута на підставі наявних в ній матеріалів.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 
		27.08.2018 року громадянин ОСОБА_2, діючи у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.153 КАС України, звернувся до окружного суду, до якого зобов'язався протягом 10-ти днів подати позовну заяву, із заявою про забезпечення ще неподаного до суду позову, в якій, в свою чергу, просив:
		- зупинити дію наданих ПП «ДОФІН» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.11.2017 року за №01-06/189, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
		- заборонити 3-й особі - ПП «ДОФІН» та будь-яким третім особам проводити будь-які підготовчі і будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		В подальшому, т.б. 25.09.2018р., ОСОБА_2 дійсно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування ОМР та 3-ї особи  ПП «Дофін», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про надання 07.11.2017 року за №01-06/189 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №223 та скасувати ці містобудівні умови забудови земельної ділянки №223, розташованої в АДРЕСА_1, офіційна резиденція виконавчого комітету ОМР, яка складається з основної будівлі літ. А, бесідки літ. Б, гаражу літ. В, сторожки літ. Г, навісу літ. Д, сараю літ. Е.
		По вказаній справі №1540/4619/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року відкрито загальне позовне провадження та справа вже призначена до розгляду на 23.11.2018р.
		Так, розглядаючи 29.08.2018р. вказану заяву (клопотання) та відмовляючи у її задоволенні, суд 1-ї  інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності факту необхідності забезпечення ще не поданого до суду позову саме у такий спосіб, відсутності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам саме заявника, а також з того, що останній фактично пов'язує забезпечення позову з протиправністю наданих відповідачем 3-й особі містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, в той час як ознаки протиправності оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень підлягають встановленню виключно при вирішенні справи по суті.
		Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, цілком погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.
		Так, як визначено ч.ч.1,2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Разом з тим, згідно з ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Таким чином, системний аналіз наведених вище норм діючого КАС України дозволяє дійти висновку про те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.
		Крім того, необхідно врахувати й положення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008р., в п.17 якого визначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
		Як вже зазначалося вище, приписи ст.150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є саме обґрунтована заява сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача). А під час розгляду клопотання щодо вжиття заходів для забезпечення позову суд, в свою чергу, повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Також, варто вказати й про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення адміністративного позову, згідно зі ст.ст.2,150,151 КАС України, повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача. 
		Як вбачається зі змісту самої заяви про забезпечення ще не поданого на той момент позову, будь-яких фактичних даних та належних доказів, які б свідчили про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.11.2017 року чи заборона усім 3-м особам проводити будь-які підготовчі і будівельні роботи на цій земельній ділянці до вирішення справи по суті, в даному випадку, може ускладнити виконання рішення суду чи привести до необхідності додавати значних зусиль для відновлення прав саме позивача, до суду 1-ї та 2-ї інстанцій не надано.
		Крім того, на думку судової колегії, зазначені у заяві заходи по забезпеченню позову дійсно фактично є предметом розгляду справи №1540/4619/18 і ці вимоги повинні вирішуватись виключно в порядку розгляду вказаної справи по суті в судовому засіданні постановою (або ухвалою) суду, а не в порядку вирішення питання про забезпечення позову. В іншому випадку, це не буде відповідати меті застосування правового інституту забезпечення позову.
		Таким чином, з врахуванням вказаних вище обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає висновок суду 1-ї інстанції про відмову позивачу у забезпеченні позову обґрунтованим та повністю відповідаючим змісту положень ст.ст.150,151 КАС України. 
		До того ж, слід зазначити і про те, що зі змісту приписів ст.ст.9,77 КАС України слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд 1-ї інстанції порушень матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали не допустив. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права. 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст.150,151,154,308,309,310,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови виготовлено 22.11.2018р. 
		 
		 
		Головуючий у справі
		суддя-доповідач:                                                             Ю.В. Осіпов 
		 
		Судді:                                                                            А.В. Бойко 
		 
		                                                                                                О.А. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...