Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1054/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2018.
Дата набрання законної сили: 21.11.2018
Номер судового провадження: 14-464цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		         
		21 листопада  2018 року
		м. Київ
		Справа № 461/1054/17-ц
		Провадження № 14-464цс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача ЛященкоН.П., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.,  Уркевича В. Ю.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2017 року (суддя Мисько Х. М.) та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року (судді Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Савуляк Р. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Залізничний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності,
		ВСТАНОВИЛА:
		У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - РСЦ МВС України у Львівській області) про усунення перешкод у здійсненні права власності.
		ОСОБА_3 зазначав, що йому на праві власності належить автомобіль марки Mersedes-Benz Vito, фургон малотонажний-В, на який постановою Прокуратури Львівської області від 23 травня 2011 року в межах кримінальної справи № 181-0311 було накладено заборону здійснення реєстраційних дій.
		Указана заборона є протиправною та порушує його право власності, оскільки позивач не був підозрюваним чи обвинуваченим у наведеній кримінальній справі. Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просив усунути йому перешкоди у здійсненні права власності шляхом зобов'язання ГУ НП у Львівській області та РСЦ МВС України у Львівській області зняти заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) щодо вказаного автомобіля, накладену постановою старшого слідчого Прокуратури Львівської області Сапуцького Р. Я. від 23 травня 2011 року в межах кримінальної справи № 181-0311. 
		Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що справу слід розглядати в порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (далі КПК України 2012 року), оскільки позивач просив звільнити автомобіль від обтяження у виді заборони на проведення реєстраційних операцій, накладеного в межах кримінального провадження.
		У травні 2017 року представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалами судів попередніх інстанцій було обмежено право ОСОБА_3 в доступі до правосуддя, яке гарантовано статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 15 травня 2013 року в справі № 6-26цс13. Справа має розглядатися за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту, тобто в порядку цивільного судочинства.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 18 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У травні 2018 року справу отримав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
		Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 3 жовтня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII).
		У справі, яка переглядається в касаційному порядку, суди встановили, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу в 2010 році придбав автомобіль марки Mercedes-Benz Vito, фургон малотонажний-В, 1997 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1.
		Після реєстрації вказаного автомобіля в органах ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області (на даний час - РСЦ МВС України у Львівській області) ОСОБА_3 отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та державні номерні знаки НОМЕР_3.
		У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до РСЦ МВС України у Львівській області, де позивачу повідомили, що на належний йому автомобіль накладено заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку).
		Зокрема, 17 червня 2011 року старшим слідчим Прокуратури Львівської області в кримінальній справі № 181-0311, порушеній 23 травня 2011 року, було накладено обмеження на проведення реєстраційних операцій відносно автомобіля марки Mercedes-Benz Vito, фургон малотонажний-В, 1997 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1.
		Постанову слідчого мотивовано розслідуванням кримінальної справи № 181-0311 відносно начальника ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		28 травня 2013 року слідчий відділ Залізничного РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області вніс відомості про вказане кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150060001639.
		Відповідно до повідомлення слідчого Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 30 листопада 2016 року № 14052/38/02-16 власник автомобіля ОСОБА_3 як у кримінальній справі № 181-0311, так і в кримінальному провадженні № 12013150060001639 не був та не є підозрюваним, обвинуваченим чи цивільним відповідачем.
		Отже, заборону на проведення реєстраційних дій було накладено під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі статті 126 КПК України 1960 року в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії.
		Відповідно до статті 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. 
		Пунктом 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року визначено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
		Таким чином, скасування арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом. 
		Аналогічних висновків ВеликаПалата Верховного Суду дійшла при розгляді справ № 335/12096/15-ц (постанова від 15 травня 2018 року), № 569/4374/16-ц (постанова від 23 травня 2018 року) та № 296/8586/16-ц (постанова від 7 листопада 2018 року).
		Частиною шостою статті 126 КПК України 1960 року, визначено, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
		Проте нормами КПК України 1960 року не було визначено процесуального порядку скасування арешту майна за зверненням осіб, які не є учасниками кримінального провадження. 
		Разом з тим відповідно до статті 174 КПК України 2012 року (у чинній редакції) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).
		Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).
		Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).
		Пункт 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року передбачає, що запобіжні заходи, в тому числі і скасування арешту майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
		Отже, арешт на майно, накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.
		Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії) обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Ураховуючи викладене, ВеликаПалата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 400, 402-404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  Н.П. Лященко     Судді:     Н.О. Антонюк       Л.М. Лобойко       С.В. Бакуліна        О.Б. Прокопенко      В.В. Британчук       Л.І. Рогач       Д.А. Гудима       І.В. Саприкіна       В.І. Данішевська       О.М. Ситнік        О.С. Золотніков     О. С. Ткачук      О.Р. Кібенко       В.Ю. Уркевич      В.С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...