Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/31/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2018. Зареєстровано: 27.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2018.
Дата набрання законної сили: 27.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.11.2018 м. Дніпро Справа № 908/31/18
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Паруснікова Ю.Б.  доповідач;
		суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.
		розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі № 908/31/18 (суддя Боєва О.С.), повний текст рішення складено 13.09.2018
		за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Енергодар, Запорізької області
		в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК», м. Василівка, Василівського району, Запорізької області
		про стягнення збитків у сумі 87642,72 грн., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступником керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області заявлено позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: позивача  Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Запорізької області та місцевого бюджету Василівської міської ради суми 87642,72 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 позов задоволено. 
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Московська, 51; код ЄДРПОУ 32835327) на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Василівської міської ради (р/р № 33112331700045, код ЄДРПОУ 38025519, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач  Управління Державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області, стягувач  Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388); зарахування здійснити на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами» суму 87642 (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок дві) грн. 72 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Московська, 51; код ЄДРПОУ 32835327) на користь Прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а; код ЄДРПОУ 02909973) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. 
		Задовольняючи позов, відхиляючи доводи та заперечення відповідача, місцевий господарський суд зазначив у своєму рішенні про те, що ТОВ «Василівський завод МК» не доведено відсутності своєї вини у допущеному порушені, факт порушення підтверджується актом перевірки від 13.04.-27.04.2017, протоколом про адміністративне правопорушення № 006322 від 13.04.2017, постановою № 000150/01/02 від 13.04.2017 про накладення адміністративного стягнення, які відповідачем не оскаржувалися. 
		Факт здійснення стаціонарними джерелами викидів в атмосферне повітря без дозволу, завдання збитків державі саме в розмірі 87642,72 грн., протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний звязок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд вважає доведеним.
		Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» оскаржуючи його в апеляційному порядку, просить апеляційний суд:  скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі № 908/31/18 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга відповідача мотивована допущеними в рішенні Господарського суду Запорізької області порушеннями норм матеріального та процесуального права та неповнотою встановлених судом обставин справи.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:
		- призначення судом екологічної експертизи у справі в недержавній судово-експертній установі, свідчить про допущені місцевим господарським судом порушення статей 13, 99 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»;
		- суд мав би призначити у справі експертизу в державній спеціалізованій установі, якою, відповідно до затвердженої Наказом Мінюсту України Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 № 53/5 є Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз, що обслуговує Дніпропетровську та Запорізьку області (Додаток 1 до вказаної Інструкції);
		- суд безпідставно не поставив на вирішення експертизи запропоновані відповідачем питання;
		- експертною установою виставлено відповідачу рахунок-фактуру у неналежній та немотивованій формі на суму 49309,00 грн. без ПДВ, за відсутності розрахунку вартості експертизи та за ціни позову 87642,72 грн., що становить перешкоду відповідачу в доступі до правосуддя;
		- господарським судом безпідставно покладено витрати за проведення судової експертизи до вирішення спору по суті на відповідача, оскільки судом задоволено клопотання щодо проведення експертизи Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, а тому саме позивач мав сплачувати витрати на проведення відповідної експертизи;
		- при вирішенні справи по суті, місцевим господарським судом знехтувано зайнятість адвоката в іншому процесі та його клопотання про перенесення засідання, а тому, судове засідання призначене на 04.09.2018 відбулося без попереднього узгодження цієї дати з адвокатом відповідача та без його участі, що є порушенням права відповідача на справедливий суд.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Василівський завод МК» та вирішено здійснити перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі № 908/31/18 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		Згідно положень ч. 10 ст. 270, ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи, яка підпадає під визначення малозначної здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
		На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили.
		13.11.2018 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про додержання судом норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість скасування законного рішення та задоволення скарги ТОВ «Василівський завод МК».
		Державна екологічна інспекція у Запорізькій області 13.11.2018 також надала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає рішення суду першої інстанції правомірним, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає необхідним залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу відповідача без задоволення, з огляду на наступне.
		Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з 13.04.2017 по 27.04.2017, на підставі розпорядчих документів, наказу від 12.04.2017 № 143 та направлення на проведення позапланової перевірки від 12.04.2017 № 112, виданих начальником інспекції (а. с. 27-28 т. 1), проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Василівський завод МК» (надалі  відповідач).
		За результатами перевірки встановлено, що Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 06.05.2010 видано відповідачу дозвіл № 2320910100-30 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчика ТОВ «Василівський завод МК» терміном на 5 років по 05.05.2015.
		У звязку з закінченням дії дозволу, 25.12.2015 Департаментом екології та природних ресурсів видано відповідачу новий дозвіл № 2320910100-30 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном на 10 років по 24.12.2025.
		Разом з цим перевіркою встановлено, що відповідачем у період з 06.05.2015 по 24.12.2015 включно стаціонарними джерелами викидів: №№ 1-6, 8-11, 17-18, 20-22, 24, 26-28, 30-39 та у період з початку експлуатації по 24.12.2015 включно стаціонарними джерелами викидів: №№ 40-47 відповідачем за адресою: 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Московська, 51, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
		На підставі вищевикладеного, складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.04.-27.04.2017, яким встановлено, зокрема, що відповідачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та п. 2.5 умов та вимог, які встановлюються у дозволі № 2320910100-30 від 25.12.2015 на викиди.
		Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 З боку відповідача у справі Акт підписаний директором товариства ОСОБА_4, виконавчим директором ОСОБА_5 та головним інженером ОСОБА_6, без зауважень та заперечень (а. с. 29-36 т. 1).
		На підставі акту перевірки працівниками позивача 13.04.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення № 006322 (а. с. 43 т. 1).
		У зв'язку з виявленими порушеннями, постановою від 13.04.2017 № 000150/01/02 притягнуто до адміністративної відповідальності виконавчого директора відповідача - ОСОБА_5 (а. с. 44 т. 1). Постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржена і не скасована, штраф оплачений ОСОБА_5 в повному обсязі, про що свідчить квитанція від 19.04.2017 (а. с. 45 т. 1).
		05 травня 2017 року на підставі матеріалів перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області на імя директора відповідача винесено припис № 19/02-ПЗ, пунктом 3 якого було приписано до 30.06.2017 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а. с. 41-42 т. 1).
		На підставі довідки відповідача про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів за період з 06.05.2015 по 24.12.2018 та таблиць зі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин промислового майданчика наданих супровідним листом від 31.05.2017 за вих. № 105 та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, позивачем здійснено розрахунок суми збитків, заподіяних державні відповідачем. Згідно вказаного розрахунку, сума збитків, заподіяних державі відповідачем за період з 06.05.2015 по 24.12.2015 включно, становить 87642,72 грн. (а. с. 48-67 т. 1).
		09.08.2017 позивач звернувся до відповідача із претензією від 03.08.2017 № 97 (вих. № 2716/12 від 03.08.2017) про сплату шкоди заподіяної державі в розмірі 87642,72 грн.
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6903522572685 від 09.08.2017, поштове кореспонденція отримана уповноваженою особою відповідача за довіреністю 15.08.2017 (а. с. 46-47 т. 1).
		Відповідач заподіяну шкоду в добровільному порядку не відшкодував, що й стало предметом судового розгляду у даній справі.
		Статтями 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено обовязки підприємств, установ, організацій та громадян  суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря та передбачено вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.
		Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами  це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам  підприємцям експлуатувати обєкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного дозволі терміну. 
		Положеннями ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		У відповідності до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
		Згідно положень п. 2.2 вказаної Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. 
		Відповідно до пунктів 2.7., 2.8 вказаної Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обємної витрати газопилового потоку застосовується у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами субєктів господарювання.
		За результатами перевірки субєкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.
		Акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
		Згідно з пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
		Відповідно до пункту 3.11. Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
		Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, повязаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - є офіційним документом, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати обєкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
		Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		У відповідності до положень ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Згідно ст. 153 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язані: здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; …відшкодовувати збитки, заподіяні ним власникам чи первинним користувачам природних ресурсів.
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний звязок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
		Наявність всіх зазначених умов є обовязковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		У деліктних правовідносинах на позивача покладається обовязок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний звязок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Розрахунок шкоди в розмірі 87642,72 грн. здійснено позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639.
		Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Доказів сплати нарахованої шкоди в сумі 87642,72 грн. відповідачем суду не надано, відсутності своєї вини у допущеному порушені відповідач не довів.
		Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, яка міститься у листах від 23.11.2017 № 4056/12 та від 28.12.2017 № 4457/12, результати перевірки Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (акт перевірки, припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, а також протокол та постанова про адміністративне правопорушення, дії державних інспекторів під час перевірки та розрахунок розміру шкоди) відповідачем не оскаржувалися (а. с. 95-96 т. 1).
		З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача щодо здійснення викидів без відповідного дозволу; безпосереднього причинного звязку між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення державі збитків), вина відповідача полягає у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, що має наслідком відповідальність відповідача у вигляді стягнення заявлених позивачем збитків в розмірі 87642,72 грн., завданих державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, які підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу. 
		Доводи апелянта щодо призначення судом екологічної експертизи у справі в недержавній судово-експертній установі, колегія суддів відхиляє оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме адвокат відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової екологічної експертизи, в якому питання необхідності доручення проведення експертизи конкретній експертній установі чи експертові не порушував.
		В силу приписів ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
		Таким чином, за відсутності взаємної згоди сторін щодо визначення виконавця експертизи, місцевий господарський суд, з урахуванням доводів сторін, озвучених в судовому засіданні 29.03.2018, самостійно визначився з експертною установою та доручив проведення експертизи експертам Незалежного інституту судових експертиз (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 21, корпус 3, офіс 7), що не суперечить нормам діючого законодавства.
		Доводи відповідача щодо виставлення експертною установою рахунку- фактури у необґрунтованій та немотивованій формі на суму 49309,00 грн. без ПДВ, за відсутності розрахунку вартості експертизи та за ціни позову 87642,72 грн., що становить перешкоду відповідачу в доступі до правосуддя, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач не скористався своїм правом звернутися до експертної установи щодо надання йому відповідного обґрунтування рахунку. Натомість, відповідач будучи ініціатором проведення експертизи самоусунувся від обовязку щодо її проведення. 
		Для субєкта господарювання визначальними чинниками для звернення до суду є фінансова спроможність сплатити встановленого розміру судового збору та ймовірність його компенсації. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обовязків», п. 1 ст. 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо нього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом.
		Враховуючи те, що неможливість проведення судової експертизи виникла через невиконання відповідачем обовязку з оплати її вартості, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно розглянуто спір у справі на підставі наявних доказів.
		Крім того вказані відповідачем обставини могли бути підставою для оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи, чим відповідач не скористався. Теж саме стосується незгоди апелянта з питаннями, які були поставлені на вирішення експертизи, тобто апелянт мав право оскаржити ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи в цій частині.
		Доводи апелянта стосовно знехтування місцевим господарським судом клопотанням адвоката відповідача про перенесення судового засідання у звязку з зайнятістю його адвоката в іншому процесі та призначення судового засідання на 04.09.2018 без попереднього узгодження цієї дати з адвокатом, що є порушенням права відповідача на справедливий суд, колегія суддів також відхиляє, з огляду на наступне.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2018 підготовче засідання у справі № 908/31/18, на якому був присутній адвокат відповідача ОСОБА_7 - відкладено на 13.08.2018. Про дату, час і місце розгляду справи, сторони повідомлені під розписку, яка є наявною в матеріалах справи (а. с. 34 т. 2).
		13.08.2018 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, адвокат відповідача  ОСОБА_7 у судове засідання не зявився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив.
		Ухвалою суду від 13.08.2018 закрито підготовче провадження у справі № 908/31/18 та призначено справу до розгляду по суті на 04.09.2018. Ухвалу про призначення справи до розгляду по суті відповідач отримав 16.08.2018, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 45 т. 2).
		Неможливість адвоката прийняти участь у конкретному судовому засіданні не позбавляє відповідача забезпечити участь в засіданні іншого представника та не є обовязковою підставою для відкладення розгляду справи, у тому числі з огляду на те, що адвокат приймав участь в інших судових засіданнях та не був позбавлений права надавати свої пояснення щодо обставин справи.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а скаржником не наведено доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції викладені в рішенні.
		За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу - Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК» - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі № 908/31/18 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков
		 
		Судді:Л.М. Білецька
		 
		ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...