Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/3616/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 27.11.2018. Зареєстровано: 28.11.2018. Оприлюднено: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 21.11.2018
Номер судового провадження: А/855/1249/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3616/17                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 листопада 2018 року                                                                          м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		                     Головуючого-судді:                             Кучми А.Ю.
		                                           суддів:                              Аліменка В.О., Безименної Н.В.
		                     за участю секретаря:                           Тищенко Н.В.,      
		розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1713/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1713" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 229 КАС України</a> у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації,-
		                                            В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі № 2160/К/99-99-13-02-03-14/ІПК від 06.10.2017, з питань порядку оподаткування грошових коштів, отриманих платником податків за договором про відступлення права вимоги у спільній діяльності.
		Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що індивідуальна податкова консультація ДФС від 06.10.2017 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки договори про відступлення права вимоги були укладені позивачем в рамках договорів про спільну діяльність у будівництві ще до завершення будівництва та введення об'єктів в експлуатацію, тому до Нового кредитора переходило право вимоги на ще недобудований об'єкт, який лише після введення в експлуатацію набував статусу об'єкту нерухомості. Договір уступки права вимоги на недобудоване житлове приміщення є не договором купівлі-продажу нерухомості, а за своєю суттю, є договором купівлі-продажу рухомого майна у вигляді матеріалів, обладнання тощо, що були використані у процесі цього будівництва та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14072/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14072" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167.2</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14070/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14070" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167 ПК України</a> (5%).
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що дохід у вигляді коштів, отриманих фізичною особою, яка не є податковим агентом, за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві включається до її загального місячного (річного) оподаткованого доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. 
		Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2574/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2574" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 316 КАС України</a>, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		За матеріалами справи ОСОБА_2 листом від 31.08.2017 звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом про надання податкової консультації.
		У даному листі позивач зазначив, що він, як фізична особа, на підставі договору про спільну діяльність у будівництві житлових будинків, виступав учасником спільної діяльності у будівництві житлових будинків. Уповаженою особою за цим договором виступав суб'єкт господарювання - юридична особа (на загальній системі оподаткування), на яку покладалися функції ведення спільних справ та організації будівництва.
		Після введення будинків в експлуатацію, уповноважена особа, на підставі Акту про розподіл площ, який є невід'ємною частиною договору про спільну діяльність, зобов'язана була розподілити приміщення учасникам договору, які, в свою чергу, реєструють право власності.
		Ще до введення будинків в експлуатацію, з різних причин, позивач прийняв рішення про припинення участі у спільній діяльності щодо окремих житлових та нежитлових приміщень та відступив свої права за договором про спільну діяльність на користь третіх осіб шляхом підписання договору про відступлення права вимоги у спільній діяльності.
		Частка позивача складалась з декількох житлових та нежитлових приміщень, які на момент підписання даного договору ще не були збудовані.
		Відповідно до договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор передає належну йому частину права вимоги згідно з договором про спільну діяльність у будівництві житлових будинків, а новий кредитор приймає належну йому частину права вимоги, що належало первісному кредитору, а саме новий кредитор набуває права на квартири та нежитлові приміщення.
		З урахуванням зазначених обставин, з метою правильного оподаткування операції з відступлення права вимоги, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач просив надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку оподаткування грошових коштів, які він отримав за договором про відступлення права вимоги у спільній діяльності.
		Листом № 2160/К/99-99-13-02-03-14/ІПК від 06.10.2017 Державна фіскальна служба України надала позивачу податкову консультацію, в якій зазначила, що дохід у вигляді коштів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи, яка не є податковим агентом, за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
		Не погодившись зі змістом наданої податковим органом консультацією, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при наданні оскаржуваної податкової консультації не врахував норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Цивільного кодексу України</a> (що регулюють заміну кредитора у зобов'язанні, визначення права власності, виникнення та переходу такого права) та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">Податкового кодексу України</a> (які дають визначення доходу), діяв всупереч одного з основних принципів податкового законодавства України, а відтак така податкова консультація підлягає скасуванню в судовому порядку.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Зі змісту податкової консультації вбачається, що позиція контролюючого органу базується на тому, що кошти які отримав первісний кредитор - фізична особа від нового кредитора - фізичної особи за передані права у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві є доходом у вигляді коштів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи, яка не є податковим агентом, за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві, у зв'язку з чим такі кошти включаються до загального місячного (річного) доходу первісного кредитора на загальних підставах.
		Так, відповідно до підпункту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_11272/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#11272" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">14.1.255</a> пункту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10766/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#10766" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">14.1</a> статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10765/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#10765" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">14 Податкового кодексу України</a> відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
		Частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843581/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843581" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 512 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
		Згідно частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843578/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843578" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 509 ЦК України</a> зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Тобто, передання права вимоги полягає в тому, що кредитор поступається своїм правом вимагати виконання зобов'язання іншій особі - новому кредиторові, а в свою чергу новий кредитор має право вимагати від боржника виконання зобов'язання.
		Оскільки договори про відступлення права вимоги були укладені позивачем в рамках договорів про спільну діяльність у будівництві ще до завершення будівництва та введення об'єктів в експлуатацію, то до нового кредитора переходило право вимоги на ще недобудований об'єкт, який лише після введення в експлуатацію набував статусу об'єкту нерухомості.
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843377/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843377" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 331 Цивільного кодексу України</a> право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		Згідно пункту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14371/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14371" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">172.2</a> статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14367/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14367" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">172 Податкового кодексу України</a> дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14072/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14072" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167.2</a> статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14070/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14070" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167</a> цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14070/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14070" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">Кодексу</a>.
		У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.
		Пунктом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14071/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14071" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167.1</a> статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14070/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14070" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167 Податкового кодексу України</a> встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
		Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом (пункт 167.2 вказаної статті).
		Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що договір уступки права вимоги на недобудоване житлове приміщення є не договором купівлі - продажу нерухомості, а за своєю сутністю, є договором купівлі продажу рухомого майна у вигляді матеріалів, обладнання тощо, що були використані у процесі цього будівництва та не може підлягати оподаткуванню за ставкою 18%.
		Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС у роз'ясненні від 11.04.2017 на запит позивача щодо питання яким чином оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу права вимоги на нерухоме майно у вигляді житлового приміщення в будинку, будівництво якого не завершено та не здано в експлуатацію зазначив, що договір уступки права вимоги на недобудоване житлове приміщення є не договором купівлі - продажу нерухомості, а за своєю сутністю, є договором купівлі продажу рухомого майна у вигляді матеріалів, обладнання тощо, що були використані у процесі цього будівництва та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14072/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14072" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167.2</a> статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_14070/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1#14070" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">167 Податкового кодексу України</a> (5%)
		У Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій на офіційному веб-сайті ДФС України зареєстровано індивідуальну податкову консультацію за № 1612/Д/99-99-13-02-03- 14/ІПК від 15.08.2017 в якій роз'яснено практичне застосування норм податкового законодавства з питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги у спільній діяльності.
		Так, в індивідуальній податковій консультації за № 1612/Д/99-99-13-02-03- 14/ІПК від 15.08.2017, посилаючись на аналогічні норми чинного законодавства, що і в індивідуальній податковій консультації, яка була надана позивачу, та майже з ідентичним правовим обгрунтуванням, відповідач дійшов вже зовсім до протилежних висновків з практичного застосування норм податкового законодавства та роз'яснив, що у разі якщо за договором відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві до нового кредитора - фізичної особи переходять права первісного кредитора - фізичної особи у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у первісного кредитора не виникає об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
		Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 30.03.2016 у справі № 6-265цс-16 є недоцільним, оскільки в зазначені постанові дається оцінка майновому праву, яке є предметом договору підряду. Верховний Суд України дійшов висновку про те, що <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843958/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843958" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 876 ЦК України</a> щодо визначення замовника власником об'єкта будівництва застосовується у взаємозв'язку зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843377/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843377" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 331   ЦК України</a> щодо вимоги обов'язкової наявності права власності або права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно. Проте, позивач звертаючись за податковою консультацією до податкового органу зазначав, що в даному випадку має місце саме договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає належну йому частину права вимоги згідно договору про спільну діяльність у будівництві житлових будинків, а новий кредитор приймає належну йому частину права вимоги, що належало первісному кредитору, а саме новий кредитор набуває права на квартири та нежитлові приміщення. Тобто, у запиті про надання індивідуальної консультації не йшлось ані про договір купівлі-продажу прав, ані про договір підряду.  
		Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при наданні оскаржуваної податкової консультації не врахував норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Цивільного кодексу України</a>, що регулюють заміну кредитора у зобов'язанні, визначення права власності, виникнення та переходу такого права та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_08/pravo1/T10_2755.html?pravo=1" title="Податковий кодекс України (ред. з 01.01.2017); нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">Податкового кодексу України</a>, які дають визначення доходу, тобто діяв всупереч нормам чинного законодавств.
		Доводи викладені в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Керуючись ст. ст.  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1832/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1832" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">242</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1839/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1839" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">243</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1978/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1978" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">251</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2533/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2533" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">308</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2542/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2542" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">310</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2566/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2566" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">315</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2574/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2574" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">316</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2606/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2606" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">321</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2613/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2613" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">322</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2645/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2645" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">325</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2655/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2655" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">328</a>,  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2668/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2668" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">329 Кодексу адміністративного судочинства України</a>, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2655/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2655" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">328</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2668/ed_2018_10_02/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2668" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">329 КАС України</a>.
		Повний текст постанови виготовлено 26.11.2018.
		 
		Головуючий-суддя:                                                                                А.Ю. Кучма
		 
		                      Судді:                                                                               В.О. Аліменко
		                                       
		                                                                                                                Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...