Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 671/2061/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2018.
Дата набрання законної сили: 15.11.2018
Номер судового провадження: 61-39045ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 671/2061/17
		провадження № 61-39045св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач -ОСОБА_4,
		відповідач -Наркевицька селищна рада Волочиського району Хмельницької області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Ярмолюка О. І., у справі за позовом ОСОБА_4 до Наркевицької селищної об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Волочиського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Наркевицької селищної об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Волочиського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її рідний брат,            ОСОБА_6, і вона є єдиним спадкоємцем останнього за законом. Після смерті брата відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,8889 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дзеленецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області. Вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини через те, що здійснювала постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_7, 1925 року народження, інвалідом першої групи по зору, та чоловіком ОСОБА_8, інвалідом другої групи загального захворювання. Просила, продовжити їй строк для прийняття спадщини, як єдиному спадкоємцю другої черги за законом, після смерті її рідного брата, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за місцем її відкриття.
		Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2018 року у складі судді Бабій О. М. позов ОСОБА_4 задоволено.
		Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, терміном в два місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а саме здійснення нею постійного догляду за хворими родичами.
		 
		Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня                   2018 року задоволено апеляційну скаргу Наркевицької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, скасовано рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2018 року  та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, оскільки відсутні докази, що догляд за матір'ю перешкоджав з'явитись до нотаріальної контори або направити поштою заяву про прийняття спадщини.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду                від 31 травня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що предметом її доказування у цій справі був факт постійного догляду за хворими родичами за період з 15 березня до 15 вересня 2007 року, натомість суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги рішення у іншій цивільній справі, яке стосується іншого періоду, ніж шестимісячний строк після відкриття спадщини.
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_6, який був зареєстрований та проживав в с. Дзеленці Волочиського району Хмельницької області, спадкоємцем якого за законом є його сестра - ОСОБА_4, яка пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини.
		Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 31 серпня 2017 року, яке набрало законної сили та яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання, встановлено, що заявник15 січня 2007 року переїхала проживати до брата ОСОБА_6, у будинок АДРЕСА_1, де знаходилася до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
		За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
		В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня              2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Положення частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.
		Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, вказані позивачем як поважні - постійний догляд за чоловіком та матір'ю, такими в розумінні статті 1272 ЦК України не є, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що чоловік позивача потребує постійного стороннього догляду. Мати позивача, яка померла у листопаді 2012 року, потребувала догляду, оскільки була інвалідом першої групи по зору, однак це не перешкоджало позивачу подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті брата.
		Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що позивач не довела наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті брата, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця на вчинення цих дій, враховуючи при цьому те, що до суду ОСОБА_4 звернулась через десять років після відкриття спадщини.
		За таких обставин доводи касаційної скарги про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є безпідставними.
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції- без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргуОСОБА_4залишити без задоволення.
		 
		Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 31 травня 2018 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:   О. В. Білоконь   Є. В. Синельников    С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...