Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/15589/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2018. Зареєстровано: 02.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2018.
Дата набрання законної сили: 10.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 жовтня 2018 року Справа № 804/15589/13-а  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання  Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача  ОСОБА_1 та представника відповідача  ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Антал» до Камянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне підприємство «Антал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 304448,00 грн. за основним платежем та на 152224,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 289951,00 грн. за основним платежем та на 144975,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р., апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областізалишено без задоволення, а постанову Дніпропетровськогоокружногоадміністративного суду від 11.12.2013р. залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 20.03.2018р. вищевказана справа була направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 №0000892220 про збільшення суми грошового зобовязання із податку на прибуток на 170257,93 грн. за основним платежем та на 85128,97 грн. за штрафними (фінісовими) санкціями (штрафами) та №0000902220 про збільшення суми грошового зобовязання із ПДВ на 162150,40 грн. за основним платежем та на 81075,20 грн. за штрафними (фінісовими) санкціями (штрафами).
		13.08.2018 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. призначено підготовче судове засідання на11.09.2018 р. та встановлено відповідачу пятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
		У підготовчому судовому засіданні 11.09.2018р. судом оголошено перерву до 03.10.2018р., у звязку із витребуванням у Червоногвардійськогорайонного суду м. Харкова належним чином завірену копію вироку від 09.07.2015р. по справі № 646/3810/15-к.
		У судовому засіданні 03.10.2018р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.10.2018р. 
		Також, у судовому засіданні 03.10.2018р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що висновки зроблені в акті перевірки є обгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки під час перевірки ПП «Антал» виявлено неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів, а саме, товарно-транспортних накладних, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 594399,00 грн.
		10.10.2018р. позивач надав до суду відповідь на відзив, якій зазначив, що відзив не містить правових та підтверджених доказами підстав проти позову. Господарські операції між ПП «Антал» та ТОВ «Газукраїна-2020» відповідають всім об ставинам для реально здійсненних господарських операцій платника податку, а саме: відбувся рух активів, підтверджена правосуб'єктность учасників господарських операцій, підтвердженно зв'язкок між фактом придбання товарів ПП «Антал» і його господарсь кою діяльністю. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем у відзиві невірно вказано суму заниження податків 594399,00 грн., оскільки з врахуванням постанови Верховного Суду від 13.06.2018р. становить 332408, 34 грн.
		У судовому засіданні 31.10.2018р. представник позивача позовні вимоги пітримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
		Так, основним видом господарської діяльності ПП «Антал» є оптова торгівля паливом. 
		В період з 10.04.2013 р. по 30.04.2013 р. податковим органом проведена планова виїзна перевірка позивача ПП «Антал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 15.05.2013 р. складено акт перевірки №388/22-2/25017898 (далі - Акт перевірки).
		Перевіркою виявлено порушення підприємством пп.14.1.36п.14.1ст.14, пп.138.1.1п.138.1, п.138.2, п.138.4ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 304448,00 грн. та порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 289951,00 грн.
		Визначаючи позивачу грошові зобов'язання, відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Газукраїна-2020»,ЗАТ «РУР ОСОБА_3А.», ТОВ «Брокер Сервіс», ТОВ «Добре Слово», ПП «Еверест» операції з перевезення та придбання товару з якими мають ознаки нереальності.
		На підставі акту перевірки податковим органомприйняті 10.06.2013 р. податкове повідомлення-рішення №000089220, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 456672,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 304448,00 грн., за штрафними санкціямив сумі 152224,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000902220, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 434926,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 289951,00 грн., за штрафними санкціямив сумі 144975,50 грн.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
		Відповідач не погодився з такими рішеннями судів та подав касаційну скаргу.
		13.06.2018р. постановою Верховного Суду України касаційну скаргу Верхньодніп ровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніп ропетровській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р.скасувати у частині позовних вимог проскасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 170257,93 грн. за основним платежем та на 85128,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 162150,40 грн. за основним платежем та на 81075,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р.залишити без змін.
		У постанові від 13.06.2018р. Верховий Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій на підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів, а саме: копії договорів поставки, договорів купівлі-продажу, специфікацій до них, видаткових та податкових накладних, накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, - за відсутності з боку ОДПІ інших доводів та доказів, які б беззаперечно спростовували відсутність реального характеру поставки позивачу від ЗАТ «РУР груп С.А.», ТОВ «Брокер Сервіс», ТОВ «Добре слово» товарів, - зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ОДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленогонормою частини другоїст. 71 КАС України(у редакції, чинній на дату ухвалення постанови апеляційного суду), правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум валових витрат (витрат) та податкового кредиту. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням нормст. 86 КАС України(у редакції, чинній на дату ухвалення постанови апеляційного суду). Відсутність певних реквізитів у документах, на підставі яких платник податків здійснив зміни у власному податковому обліку, або складання таких документів з певними порушеннями, які не призводять до неможливості ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції та/або ідентифікації змісту та обсягу господарської операції не призводять до втрати такими документами значення доказу правомірності здійснення змін у податковому обліку, якщо інші докази свідчать про фактичне виконання такої господарської операції.
		Разом із тим, Верховний Суд зазначив, що не можуть вважатися такими, що зроблені з повним встановленням обставин у справі висновки судів у частині формування позивачем сум витрат та податкового кредиту з посиланням на поставку позивачу палива від ТОВ «Газукраїна-2020». Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичної поставки позивачу від ТОВ «Газукраїна- 2020» товарів, наявності у податкових накладних, виписаних від імені цього постачальника значення доказу правомірності формування витрат та податкового кредиту; дати належну оцінку обставинам, встановленим у вироці Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015р. у справі № 646/3810/15-к, у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановле ним обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 23.07.2012 р. між ТОВ «Газукраїна - 2020» (Постачальник) та ПП «Антал» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2307/12-И-1, у відповідності з яким Постачальник зобов'язується передати у власність нафтопродукти, що іменуються в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього договору. Асортимент, ціна, кількість та умови поставки Товару зазначаються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору.
		Поставки від ТОВ «Газукраїна-2020» здійснювались як залізницею так і автомобільним транспортом. Сума поставки автомобільним транспортом склала 972902,44 грн. З урахуван ням загальної суми поставки 5955296,38 грн., сума поставки паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Газукраїна-2020» залізничним транспортом склала 4982393,94 грн.
		Перевезення яке здійснювалось автомобільним транспортом підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: ТТН №02246 від 23.10.2012р. - перевізник ПП «Еверест» (код ЄДРПОУ 25157493), відправник ТОВ «Газукраїна 2020», отримувач ПП «Антал», місце відвантаження м. Світловодськ. вул.Франка, 1а, місце розвантаження - м. Жовті Води; ТТН №40327 від 14.08.2012р. - перевізник ф.ОСОБА_4 (код НОМЕР_3), відправник ТОВ «Газукраїна 2020», отримувач ПП «Антал», місце відвантаження м. Світловодськ, вул.Франка, 1а, місце розвантаження - м. Жовті Води; ТТН №37509 від 25.07.2012р. - перевізник ф.ОСОБА_5 (код НОМЕР_4), відправник ТОВ «Газукраїна 2020»; отримувач ПП «Антал», місце відвантаження м. Світловодськ, вул.Франка, 1а, місце розвантаження - м. Жовті Води.
		У наданому суду відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що під час перевірки ПП «Антал» виявлено неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів, а саме, товарно-транспортних накладних, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.
		Суд зазначає, що відповідно дост. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Суд вважає, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. 
		За змістом п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Однак, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця.
		Рух активів у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ «Газукраїна 2020», підтверджується доказами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме: договір поставки від 23.07.2012р. № 2307/12-И-1, рахунки на оплату №1774 від 23.07.2012р., №2444 від 13.08.2012р. та № 4558 від 23.10.2012р.; видаткові накладні РН  0002831 від 25.07.2012р., № РН  0003919 від 14.08.2012р. та РН-0006566 від 23.10.2012р.; податкові накладні від 24.07.2012р. № 802, №638 від 13.08.2012р. та № 954 від 23.10.2012р.; розрахунок № 1000 від 23.08.2012р.; подорожні листи №99 від 25.07.2012р., №112 від 14.08.2012р. та №162 від 23.10.2012р.; паспорти якості № 1642 , № 2893 та № 2164; серти фікати відповідності, платіжні доручення №283 від 24.07.2012р., № 323 від 13.08.2012р., №443 від 23.10.2012р. та №448 від 25.10.2012р.; акти звірки розрахунків; бухгалтерські документи з 1С Підприємство; фото автомобілів, якими здійснювались перевезення по ТТН №02246 від 23.10.2012р., ТТН №40327 від 14.08.2012р. та ТТН №37509 від 25.07.2012р.
		Також, у матеріалах справи знаходяться копії документів стосовно перевізника, послуги якого оплачувались (поставки від ТОВ «Газукраїна-2020» ), а саме: договір 6-ТР про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.01.2012р.; інформація з ЄДРПОУ; довідка з ЄДРПОУ; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; ліцензія на перевезення небезпечних вантажів; договори оренди транспортних засобів; рахунки  фактури; акти здачі- прийняття робіт; податкові накладні; платіжні доручення; акт звірки взаєморозрахунків.
		Таким чином, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, враховуючи факт оприбуткування покупцем товару та наявність інших первинних бухгалтерських документів щодо господарських операцій, не може бути свідченням безтоварності таких операцій, оскільки вказує лише на дотримання чи порушення суб'єктом господарювання правил перевезення автомобільним транспортом, які не пов'язані з додержанням вимог податкового законодавства.
		Крім того, у матеріалах справи знаходиться довідка ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим №81/22.7 від 17.10.2013р. «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Газукраїна-2020» (37428778) з питань правових та господарських відносин з ПП «Антал» (25017898) за період з 01.01.2112 р. по 31.12.2012 р.», відповідно до якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Антал» їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП «Антал».
		Що стосується посилань податкового органу на вирок Червонозаводського районного суду м.Харькова від 09.04.2015р. по справі №646/3810/15 відносно посадової особи ТОВ «Газукраїна - 2020», яка умисно, з корисливих мотивів за винагороду придбала СПД (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, щозаподіяло велику матеріальну шкоду ПАТ НАК «Нафтогаз України», суд зазначає, що дана посадова особа ТОВ «Газукраїна - 2020» завдала матеріальної шкоди ПАТ НАК «Нафтогаз України», а не контрагентам останнього. Крім того, фінансово-господарські операції між ТОВ «Газукраїна - 2020» та ПП «Антал» у даній кримінальній справі не досліджувалась.
		Також, суд зазначає, що договір між ПП «Антал» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020» не був визнаний судом недійсним. Договір між сторонами було виконано в повному обсязі, нафтопродукти транспортовано за місцем призначення, визначеного накладними, а ПП «Антал» повністю проведена оплата за надані послуги із розрахункових рахунків.
		Стаття 61 Конституції Українизакріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
		Податковий кодекс Українирегламентує, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. 
		Суд зазначає, що жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум ПДВ, фактично сплачених в ціні придбання товару на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.
		Рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009р. «Булвес» АД проти Болгарії», які згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
		Враховуючи вищевикладене, твердження щодо відсутності господарських операцій повністю спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами, які відповідають вимогамст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виключає можливість застосування до ПП «Антал» з боку податкового органу положень п.138.1.1, п.138.1,п.138.2, п.138.4 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6ст.198 Податкового кодексу України.
		Отже, суд вважає, що ПП «Антал» виконано всі умови стосовно формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Газукраїна - 2020».
		Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, відповідач не довів правомірність винесення ним податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, у звязку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 241-246,256 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов Приватного підприємства «Антал» (вул. Петровського, 43А, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204, код ЄДРПОУ 25017898) до Камянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Медична, 9, м. Камянське, 51932, код ЄДРПОУ 39522811) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 170257,93 грн. за основним платежем та на 85128,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 162150,40 грн. за основним платежем та на 81075,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 РозділуVIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення складений 12.11.2018 року.
		 
		Суддя     ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...