Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/3477/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2018.
Дата набрання законної сили: 21.11.2018
Номер судового провадження: 61-31769ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                  
		Іменем України
		 
		21 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 126/3477/16-ц
		провадження № 61-31769 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка»,
		відповідачі:  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну 
		скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області 
		від 02 березня 2017року у складі судді Рудь О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Вінницькоїобласті від 28 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Нікушина В. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» (далі - ТОВ «Агрофірма «Джулинка») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про тлумачення змісту правочинів.
		 
		На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 16 липня 2007 року між зазначеним Товариством та відповідачами (з кожним окремо) укладено договори оренди землі, за умовами яких ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5надали у строкове платне володіння і користування належні їм на праві власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
		 
		Договори оренди укладено на 5 років та набрали чинності після їх підписання та державної реєстрації, що узгоджується з пунктами 8, 41 договорів оренди землі.
		 
		Державну реєстрацію договорів оренди, укладених між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведено 16 листопада 2007 року. Оскільки сторони обумовили, що договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації, строк оренди за зазначеними договорами мав закінчуватись 16 листопада 
		2012 року.
		 
		01 вересня 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_4, а 04 вересня 2009 року  з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладено додаткові угоди, за змістом яких пункт 8 договорів оренди викладено в новій редакції, зокрема погоджено, що договір оренди укладено на 5 років з моменту підписання додаткової угоди. Державну реєстрацію додаткових угод проведено 13 липня 2012 року.
		 
		Відповідачі обмежують право ТОВ «Агрофірма «Джулинка» на користування земельними ділянками, які були передані ними в строкове платне користування на підставі договорів оренди, мотивуючи закінченням строку дії договорів оренди, незважаючи на те, що строк їх дії становить 5 років з моменту реєстрації додаткової угоди, у зв'язку з чим строк договору закінчується 13 липня 
		2017 року.
		 
		Посилаючись на наведене, позивач просив розтлумачити пункт 8 договорів оренди землі від 16 липня 2007 року, з урахуванням внесених додатковими угодами змін, таким чином, що п'ятирічний строк оренди починається з 13 липня 
		2012 року та закінчується 13 липня 2017 року.
		 
		Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 02 березня       2017 року позов ТОВ «Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про тлумачення змісту правочину задоволено.
		 
		Витлумачено пункт 8 договорів оренди землі від 16 липня 2007 року, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 01 та 04 вересня 
		2009 року, укладеними між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (з кожним окремо), таким чином, що додаткова угода продовжує строк дії договору оренди на 5 років з моменту державної реєстрації зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі, тобто договір оренди землі діє з 13 липня 2012 року та закінчується 13 липня 2017 року. 
		 
		Вирішено питання про судові витрати.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди набуваються після відповідної державної реєстрації, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у цивільній справі № 6-643цс16. Оскільки набрання чинності додатковими угодами до договорів оренди землі є дата їх реєстрації -  13 липня 2012 року, строк дії договорів оренди продовжено на 5 років, тобто до 13 липня 2017 року.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилено, рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 02 березня 2017 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та законного висновку щодо наявності підстав тлумачення змісту правочину, оскільки саме з моменту державної реєстрації додаткових угод необхідно рахувати початок перебігу продовженого строку оренди землі, а саме: з 13 липня  2012 року до 13 липня  2017 року. 
		 
		У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у травні 2017 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та розглянути справу по суті. 
		 
		Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття  укладення договору та набрання ним чинності, що вказує лише на чинність договору, та не може змінювати дату його укладення і термін дії. Суди проігнорували, що моментом укладення договору є досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов шляхом підписання, а  не факт державної реєстрації правочину. В додаткових угодах передбачено, що договір укладено на 5 років з моменту підписання додаткової угоди, а тому початком дії договору фактично є 01 та 04 вересня  2009 року, а тому строк дії договорів оренди землі припинився 01 та 04 вересня 2014 року. Аналогічних висновків щодо строку дії договорів оренди дійшов Бершадський районний суд Вінницької області у справах № № 126/1308/16-ц, 126/3053/16-ц, 126/1769/16-ц, а тому зазначена обставина є преюдиційною.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року  
		№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). 
		 
		29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.
		 
		Судами установлено, що 16 липня 2007 року між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 
		2,09 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, терміном на 5 років. Договір зареєстрований у Бершадському районному відділі  Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» 
		16 листопада 2007 року.
		 
		04 вересня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 70 до зазначеного договору оренди землі, яка зареєстрована в Бершадському районному відділі Держкомзему 13 липня 2009 року.
		 
		16 липня 2007 між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,06 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, терміном на 5 років. Договір зареєстрований у Бершадському районному відділі  Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» 16 листопада 2007 року.
		 
		01 вересня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного договору оренди землі, яка зареєстрована в Бершадському районному відділі Держкомзему 13 липня 2009 року.
		 
		16 липня 2007 між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,52 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, терміном на 5 років, який зареєстровано в Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» 16 листопада  2007 року за № 040781600761.
		 
		04 вересня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 53 до зазначеного договору оренди землі, яка зареєстрована в Бершадському районному відділі Держкомзему 13 липня 2009 року.
		 
		16 липня 2007 між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,89 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, терміном дії на 5 років, зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» 16 листопада 2007 року.
		 
		01 вересня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до зазначеного договору оренди землі, яка зареєстрована в Бершадському районному відділі Держкомзему 13 липня 2009 року.
		 
		16 липня 2007 між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,86 га, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, який зареєстровано в Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК» 16 листопада 2007 року.
		 
		04 вересня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1109 до зазначеного договору оренди землі, яка зареєстрована в Бершадському районному відділі Держкомзему 13 липня 2009 року.
		 
		Пунктом 8 укладених всіх зазначених договорів оренди землі передбачено, що вони укладені на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		 
		Пунктом 1 додаткових угод пункт 8 договорів оренди землі викладено в наступній редакції: «Договір укладено на 5 років з моменту підписання додаткової угоди. Строк оренди визначено сторонами з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». 
		 
		Пунктом 2 додаткових угод передбачено, що вона є невід'ємною частиною договору оренди землі.
		 
		Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		 
		Правочин - це дія особи, яка відображає її внутрішню волю. Якщо волевиявлення виражене не чітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочину. Тому виникає необхідність у встановленні особливих правил тлумачення волі сторони правочину.
		 
		Статтею 213 ЦК визначено суб'єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину.
		 
		Суб'єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони).
		 
		На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частина друга статті 213 ЦК України).
		 
		Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом. Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил частин третьої, четвертої статті 213 ЦК є обов'язковим. 
		 
		Відповідно до цих норм при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з'ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.
		 
		 
		Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
		 
		Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
		 
		Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумачення правочину слід брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйнятне у відповідній сфері значення термінів, вжитих у правочині.
		 
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з'ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, тоді як пункт 8 договорів оренди землі від 16 липня 2007 року, із урахуванням змін до нього, викладено зрозуміло та послідовно. Крім того, звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту, позивач фактично порушив питання щодо визначення судом законодавства, яким регулюються правовідносини, що склалися між сторонами договорів, та визначення строку дії договорів оренди землі.
		 
		Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для тлумачення змісту окремого пункту правочину є безпідставними. 
		 
		Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково, та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. 
		 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, а тому оскільки ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Зі змісту частини тринадцятої статті 141 ЦПК України убачається, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Ураховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню, ухвалені у справі судові рішення скасовані та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог ТОВ «Агрофірма «Джулинка» судові витрати покладаються на позивача. 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
		 
		Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 02 березня 
		2017року та ухвалу Апеляційного суду Вінницькоїобласті від 28 квітня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.
		 
		В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про тлумачення змісту правочину відмовити.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 3 169, 40 грн за подання апеляційної та касаційної скарг.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                    В. А. Стрільчук
		Судді:                                                                                                В. О. Кузнєцов
		А. С. Олійник
		                                                                                                О.В. Ступак
		                                                                                                Г.І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...