Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/16939/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2018.
Дата набрання законної сили: 29.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/16939/16                                                                                                                       Головуючий в суді І інстанції Новак А.В.
		Провадження № 22ц-824/245/18                                                                                                      Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 листопада 2018 року                                                                                                               м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого Мельника Я.С.,
		суддів: Іванової І.В., Матвієнко Ю.О.,
		за участі секретаря Лисиці Ю.С.,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що наказом  Голови правління ПАТ «ХДІ страхування» № 73-к 19 вересня 2016 року він був звільнений з посади радника Голови правління цього товариства за статтею 38 КзПП України.
		Зазначив, що ним до Товариства в цей період не подавалося жодної заяви про звільнення за власним бажанням. Вказує, що орієнтовно у 2014 році ним подавалася така заява про звільнення ще на ім'я колишнього Голови правління ПАТ «ХДІ страхування» ОСОБА_5, однак тоді він змінив своє рішення щодо припинення трудових стосунків з відповідачем та продовжив виконувати свої посадові обов'язки, але у вересні 2016 році зазначена заява кимось, начебто від його імені, була направлена поштою відповідачу, і яка була використана для винесення наказу про його звільнення за власним бажанням.
		Позивач вказує, що він таку заяву не подавав, намірів звільнятися не мав, а тому вважає його звільнення незаконним, тому просить суд визнати його звільнення незаконним та поновити на посаді,  починаючи з 20 вересня 2016 року.
		Крім того, зазначає, що при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 52 712, 65 гривень та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 16 587 гривень, та  середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 772 488, 96 гривень за період з 20.09.2016 року по 28.03.2018 року та середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 772 488, 96 гривень за період з 20.09.2016 року по 28.03.2018 року.
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року позов задоволено, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади радника Голови правління ПАТ «ХДІ страхування» за статтею 38 Кодексу законів про працю України відповідно до наказу № 73-к від 19 вересня 2016 року, поновлено його на цій посаді, стягнуто з відповідача на користь позивача  невиплачену заробітну плату у розмірі 52 712, 65 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 16 587 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 772 488, 96 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 772 488, 96 грн., 24 254, 40 грн. витрат за проведення судової експертизи та на користь держави 6890, 00 грн. судового збору.
		Не погоджуючись із цим рішенням, представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Згідно до ст. 376 ЦПК України,  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент видачі наказу про звільнення ОСОБА_3 у позивача було відсутнє волевиявлення на звільнення за власним бажанням із займаної посади,  докази того, що ОСОБА_3 в вересні 2016 року особисто писав і подавав таку заяву у матеріалах справи відсутні, в зв»язку з чим звільнення позивача за статтею 38 КЗпП України відбулося у незаконний спосіб, тому з відповідача підлягають стягненню відповідні суми невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судові витрати.
		Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, відповідно до наказу № 73-к від 19 вересня 2016 року, був звільнений з посади Радника Голови правління ПАТ «ХДІ страхування» за статтею 38 Кодексу законів про працю України.
		ОСОБА_3 посилається на те, що у нього було відсутнє волевиявлення на звільнення за власним бажанням, оскільки заява, яка стала підставою для видачі наказу про його звільнення була написана ним і подавалася попередньому Голові Правління Товариства ОСОБА_5 у 2014 році.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила дану обставину  і показала, що ОСОБА_3 неодноразово подавалися заяви про звільнення, однак він у подальшому кожен раз змінював своє рішення звільнятися та продовжував виконувати посадові обов'язки. Також вказувала, що заява надана їй для огляду в судовому засіданні, що мітиться в матеріалах справи, та була досліджена експертом, дійсно подавалася їй, однак оскільки у ній не було зазначено, що вона була адресована саме їй, як Голові Правління Товариства та не містила дату написання, то відповідно і не була зареєстрована у відділі кадрів. В подальшому, яким чином ця заява потрапила до керівництва Товариства вона пояснити не може, проте допускає, що ця заява могла лишитися між іншими документами у її робочому кабінеті, які підлягали утилізації.
		З висновку судово-технічної експертизи документів № 9142/17-32/9143/17-33 від 11.08.2017 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3, який міститься нижче рукописних записів у заяві ОСОБА_3 про звільнення за власним бажанням, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів, а рукописні записи у заяві ОСОБА_3 про звільнення за власним бажанням, зареєстрованій в ПАТ «ХДІ страхування» 05.09.2016 за № 936 виконані ОСОБА_3 і, що рукописні записи (буквені та цифрові) на конверті з поштовою наклейкою рекомендованого листа під № 0100142534945, який 02.09.2016 року був надісланий на адресу ПАТ «ХДІ страхування», виконані не ОСОБА_3, а іншою особою та, що підпис від імені ОСОБА_3, який міститься нижче рукописних записів у заяві ОСОБА_3 про звільнення за власним бажанням, зареєстрованій в ПАТ «ХДІ страхування» 05.09.2016 за № 936 виконані ОСОБА_3.(т.2 а.с.163-169).
		З висновку судово-технічної експертизи документів № 9144/17-34/2913-2923/18-34 від 05.02.2018 року вбачається, що в заяві від імені ОСОБА_3 про звільнення за власним бажанням, зареєстрованій в ПАТ «ХДІ страхування» 05.09.2016 за № 936 ознак штучого зістарювання документів не виявлено та, що рукописний текст та підпис в заяві про звільнення за власним бажанням, зареєстрованій в ПАТ «ХДІ страхування» 05.09.2016 за № 936 було виконано ймовірно раніше серпня 2014 року (т.3 а.с.91-98).
		Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що у ОСОБА_3 мало місце волевиявлення на подання заяви про звільнення за власним бажанням з посади Радника Голови правління ПАТ «ХДІ страхування» і, що така заява 05 вересня 2016 року за № 936 ним в передбаченому законом порядку подавалася та, що заява, яка стала підставою для видання наказу про його звільнення, не може вважатися заявою ОСОБА_3 про його намір звільнитися за власним бажанням, оскільки вона була використана поза волею позивача, так як в передбаченому законом порядку ним до адміністрації товариства станом на час його звільнення не подавалася.
		При цьому колегія суддів вважає, що наявна у відповідача заява про звільнення ОСОБА_3 також і за змістом не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не зазначено взагалі ні дати її написання, ні дати, з якої заявник бажає звільнитися і, що ця обставина в сукупності з вищенаведеними висновками експертів та показами в суді свідка ОСОБА_5 свідчить про відсутність  у позивача в цей період волевиявлення на звільнення за власним бажанням. 
		Також, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що позивач, як незаконно звільнений працівник, за законом має право на отримання  середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому рішення суду у цій частині також відповідає вимогам закону.
		Проте, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 772 488, 96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки це є фактично подвійним стягненням сум як за ст. 117 КЗпП України та і за ст. 235 КЗпП України, що суперечить ст. 61 Конституції України, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
		 Інші доводи апеляційної скарги позицію апелянта не підтверджують, висновків суду першої інстанції не спростовують, як такі, що не ґрунтуються на законі і на правильність судового рішення не впливають. 
		При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, тому в іншій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня  2006 року).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
		 
		Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» задовольнити частково.
		 
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
		 
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:                               Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...