Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/74/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2018. Зареєстровано: 07.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2018.
Дата набрання законної сили: 26.11.2018
Номер судового провадження: 857/894/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/894/18
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
		суддів Пліша М.А,Шинкар Т.І.,
		за участі секретаря судового засідання 
		позивач: ОСОБА_2
		відповідач: Петрова О.М. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року (головуючий суддя Гаврилко Є.С., м. Ужгород, повний текст рішення складено 10 квітня 2018 року) у справі №807/74/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		                                                     В С Т А Н О В И В :
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_4, позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі по тексту - відповідач) та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0023541311 від 24.02.2018 року, № 0023671311 від 24.01.2018 року та №0023911311 від 24.01.2018 року. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0023801311 від 24.01.2018 року та рішення про застосування штрафних санкцій № 0023821311 від 24.01.2018 року.  Стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		 
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, Ідентифікаційний код 39393632) про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
		Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2018 року за №№ 0023541311, 0023671311 та 0023911311.
		Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 січня 2018 року за № Ф-0023801311 грн..
		Визнано протиправним та скасовано рішення № 0023821311 про застосування штрафних санкцій від 24 січня 2018 року.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, Ідентифікаційний код 39393632) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)  судові витрати у розмірі 3396,89 грн..
		Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. 
		Апелянт вважає, що матеріали справи підтверджують твердження податкового органу щодо правильності донарахування суми єдиного податку за три квартали 2016 року у розмірі 46 817,71 грн., донарахування суми податку на доходи фізичних осіб з оподатковуваного доходу, що підлягало сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 168 498,84 грн., донарахування суми військового збору, що підлягало сплаті до бюджету за 2015 рік в розмірі 13 185,59 грн. та донарахування розміру суми єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 45050,92 грн. за рахунок заниження та не відображення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 доходу, отриманого від здійснення діяльності.  
		У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив всі обставини справи та дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		 
		Судом першої інстанції  встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та виконання валютного законодавства, за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2017 року, про що був складений відповідний акт за № 1379/07-16-13-11/НОМЕР_1 від 21 грудня 2017 року (а.с. 14-52), якою зокрема встановлено порушення позивачем:
		- п. 292.6 ст.292 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано суму єдиного податку по декларації за три квартали 2016 року у розмірі 46 817,71 грн.;
		- п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4. ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано суму податку на доходи фізичних осіб з оподаткованого доходу, що підлягає сплаті до бюджету, за 2015 рік в сумі 168498,84 грн.;
		- пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 13185,59 грн.;
		- ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розділу III, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , в результаті чого донараховано суму єдиного внеску за 2015 рік в сумі 45050,92 грн..
		За результатами розгляду заперечення платника висновки акту перевірки № 1379/07-16-13-11/НОМЕР_1 від 21.12.2017 р. залишено без змін.
		На підставі акту перевірки № 1379/07-16-13-11/НОМЕР_1  від 21 грудня 2017 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було прийнято:
		- податкове повідомлення-рішення № 0023541311 від 24 січня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 58522,14 грн., у т.ч. 46817,71 грн. за податковим зобов'язанням та 11704,43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 71, 72);
		- податкове повідомлення-рішення № 0023671311 від 24 січня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 210623,55 грн., у т.ч. 168498,84 грн. за податковим зобов'язанням та 42124,71 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 73, 74);
		- податкове повідомлення-рішення № 0023911311 від 24 січня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 16481,99 грн., у т.ч. 13185,59 грн. за податковим зобов'язанням та 3296,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 75,76);
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0023801311 від 24 січня 2018 року, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 45050,92 грн. (а.с. 77);
		- рішення про застосування штрафних санкцій № 0023821311 від 24 січня 2018 року, яким застосовано штраф у розмірі 9010,18 грн. за донарахування за результатами перевірки контролюючим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 45050,92 грн. (а.с. 78,79).
		 
		Висновки суду першої інстанції про помилковість та невідповідність  висновків податкового органу щодо донарахованих платежів обґрунтовані тим, що в порушення процесуальної норми статті 77 частини 2 КАС України відповідачем жодного доказу, який би міг свідчити про одержання ФОП ОСОБА_4 у 2016 році суми коштів у розмірі 363400 грн. у якості виручки за операціями з продажу товарів (робіт, послуг), не надано, у матеріалах справи відповідні належні та допустимі докази відсутні. В той час як, сам факт внесення платником власних грошових коштів у вказаному розмірі на свій банківський рахунок з метою поповнення власних обігових коштів, без визначення інших джерел їх надходження, не може бути підставою для віднесення таких коштів до складу виручки від здійснення підприємницької діяльності. 
		Щодо обставин того, що у 2014 році позивач, будучи фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку 2 групи, жодних послуг по оренді нежитлового приміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 не надавав та доходів від надання в оренду власного нерухомого майна не отримував,  суд першої інстанції покликався на відсутність договірних відносин щодо об'єкта оренди, а тому у позивача були відсутні підстави для переходу з першого числа І кварталу 2015 року на загальну систему оподаткування. Позивач у 2015 році перебував на спрощеній системі оподаткування правомірно та вірно оподатковував отримані ним у 2015 році доходи за правилами глави «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України. Вказані обставини заперечують наступні донарахування щодо суми військового збору, що підлягав сплаті до бюджету за 2015 рік в розмірі 13 185,59 грн. та донарахування розміру суми єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 45050,92 грн. за рахунок заниження та не відображення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 доходу, отриманого від здійснення діяльності. 
		 
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне вказати наступне.  
		 
		ФОП ОСОБА_4 підприємницьку діяльність здійснює з 04 квітня 2003 року та перебуває на обліку у ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 04.04.2003 року (а.с. 80), виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.05.2017 року (а.с. 81)). У період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2016 року ФОП ОСОБА_4,  перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку 2 групи (свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 31.05.2012 року (а.с. 82).
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Головного управління ДФС у Закарпатській області № 1379/07-16-13-11/НОМЕР_1 від 21.12.2017 року, донараховуючи суму єдиного податку по декларації за три квартали 2016 року у розмірі 46817,71 грн. контролюючий орган виходив з того, що ФОП ОСОБА_4 занизив свій дохід платника єдиного податку, отриманий від провадження діяльності, на суму 312118,04 грн., який є сумою перевищення допустимого обсягу доходу платника єдиного податку та який, в силу вимог статті 293 пункту 293.4 Податкового кодексу України, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відсотків.
		 
		Також встановлено, що на підставі виписок банку про рух коштів до складу доходу ФОП ОСОБА_4, у період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року контролюючим органом включено суму коштів внесених платником на свій розрахунковий рахунок у розмірі 363400 грн. (сторінка 13 акту перевірки). Даний факт не заперечується сторонами.
		 
		Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.54 Податкового кодексу України, у редакції чинній протягом 2016 року, було визначено що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
		Згідно статті 292 пункту 292.1 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		Матеріали справи містять виписки по банківському рахунку № НОМЕР_4, відкритому у Філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року (а.с. 83-87). У вказаний період ФОП ОСОБА_4 самостійно внесено на вказаний банківський рахунок грошові кошти на загальну суму 363400 грн. із призначенням платежу «внесення власних коштів». 
		 
		Колегія суддів вважає, що відсутність інформації платником єдиного податку щодо внесення на власний розрахунковий рахунок виручки ( доходу) за попередні звітні періоди не дає підстави для  застосування п.292.9 статті 292 ПКУ. 
		 
		Відповідно до п. 291.4. статті 291 ПК України, до другої групи платників єдиного податку відносяться суб'єкти господарювання - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
		 
		За змістом п.292.1. ПК України доходом платника єдиного податку є:
		для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
		У відповідності до п. 292.3. ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
		Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
		Згідно з пп.298.2.3 п.298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу.
		Відповідно до вимог пп.298.2.3 п.298.2 статті 298 ПК України ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з перевищенням обсягу доходу за три квартали 2016 року з 01.10.2017 року здійснив перехід на ІІІ групу єдиного податку. 
		За даними перевірки  та на підставі наданих до перевірки виписок банку про рух коштів сума доходу ФОП ОСОБА_4 у періоді з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року складала 1 837 314,49 грн., що включає внесення власних коштів в розмірі 363 400,00 грн..
		Кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку. 
		З врахуванням наведеного, податковим органом правомірно збільшено суму доходу, що оподатковується єдиним податком за ставкою 15 відсотків по декларації за три квартали 2016 року у розмірі 312118,04 грн.. Оскільки ФОП ОСОБА_4 в порушення вимог п.292.6 ст.292 ПКУ занизив суму єдиного податку по декларації за три квартали 2016 року, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0023541311 від 24 січня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання  по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 58522,14 грн., у т.ч. 46817,71 грн. за податковим зобов'язанням та 11704,43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.а.с. 71, 72).
		Нормами пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (фізичним особам - підприємцям) бути платниками єдиного податку.
		Згідно з пп.5 п.298.3 статті 298 ПКУ у заяв про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010. 
		У відповідності до пп 298.2.3.ст. 298 ПКУ  платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 
		- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
		-у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. 
		У заяві ФОП ОСОБА_4 про застосування спрощеної системи оподаткування №2277/10 від 19.01.2012 року не зазначено КВЕД 68.20- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна. 
		Що стосується твердження суду першої інстанції про те, що між позивачем та  ОСОБА_5 відсутні договірні відносини щодо об'єкта оренди, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з нежитлового приміщення площею 30 кв.м, вказані обставини спростовуються відомостями, які подавались ФОП ОСОБА_5 при оформленні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період 2013-2015 років, та подання заяви про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій. У вказаних заявах вказується про наявність місця торгівлі АДРЕСА_2, тип об'єкта - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», та підстави права користування вказаним приміщенням - договори оренди за період 2013 -2015 роки. 
		Порушення ФОП ОСОБА_4 правил застосування спрощеної системи оподаткування ( надано послуги по оренді нежитлового приміщення фізичній особі підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування  та отримано дохід від діяльності, не зазначеної про застосування спрощеної системи оподаткування),  є доказом порушення позивачем пп.291.4ст.291, абз.5пп 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ, що стало підставою для переведення позивача з першого кварталу 2015 року по четвертий квартал 2015 року на загальну систему оподаткування. 
		У зв'язку із здійсненням позивачем у 2015 році господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування, ФОП ОСОБА_4 не здійснював облік витратної частини, в результаті чого перевіркою самостійно визначено розмір фактично понесених витрат на підставі первинних документів наданих для перевірки : банківських виписок по розрахункових рахунках. З врахування цих документів розмір витрат за 2015 рік підтверджується у розмірі 7943, 60 грн. при визначеному за результатами податкової перевірки розміру оподатковуваного доходу за 2015 рік  в розмірі 879 039,34 грн..
		Згідно з п.177.2 ст.177 ПКУ  Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.  
		З врахуванням наведеного розрахунок податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік у розмірі 168 498,84 грн. та охоплений податковим повідомленням - рішенням від 24.01.2018 року  №0023671311 здійснений податковим органом у відповідності до вимог Податкового кодексу України. 
		 
		З врахуванням того, що за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року визначений розмір оподатковуваного доходу становить 879 039,34 грн., нарахування військового збору за 2015 рік в розмірі 13 185,59 грн. та розміру штрафної санкції, а також донарахування суми єдиного внеску за 2015 рік в розмірі 45 050,92 грн. здійснено в контексті положень пп.1.2 пп.1.3,пп.1.4 п.16.1 підр.10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177 розд.VI Податкового кодексу України, а також ч.1 п.2  ст.6, ч.2 п.1 ст.7 розд. ІІІ, п.11 ст.8 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
		 
		Відповідно до пункту 2 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		 
		Згідно частин 1 та 2 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував  обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		                                                       П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 807/74/18 - скасувати. Прийняти нову постанову якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.  
		 
		 
		Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш   Т. І. Шинкар      Повне судове рішення складено 06.12.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...