Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2450/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; З них при перевезенні залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2018. Зареєстровано: 07.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2018.
Дата набрання законної сили: 23.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 листопада 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/2450/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Баранець О.М., Булгакова І.В., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.  
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
		відповідач - Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" 
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
		на постанову Одеського апеляційного господарського суду 
		від 10.04.2018
		у складі колегії судів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Богатир К.В.
		та рішення Господарського суду Одеської області 
		від 13.12.2017
		у складі судді Смелянець Г.Є.
		у справі № 916/2450/17
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
		до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" 
		про стягнення 169 900 грн.
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Короткий зміст позовних вимог 
		1. 11.10.2017 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі - ДП "МТП "Южний", відповідач) з позовом про стягнення 169 900 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 08 по 15 квітня 2017 року відповідачем зі станції Берегова Одеської залізниці відправлено на станцію Авдіївка Донецької залізниці чотири вагони №62257951, №55666473, №60728854, №60633963 з вантажем - вугілля кам'яне відповідно до накладних №40113201 від 10.04.2017, №40051054 від 08.04.2017, №40111528 від 10.04.2017; по прибутті вантажу на стацію призначення Авдіївка Донецької залізниці працівниками позивача на підставі вимоги вантажоодержувача було зважено зазначені вагони та виявлено розбіжності щодо фактичної маси вантажу, який прибув на станцію, із зазначеною відповідачем в накладній масою (недоваження), що є порушенням пункту 4.1. глави 1 Додатку 3 до СМГС; результат переважування зафіксовано в Книзі переважування вантажів та складено за результатами комісійного переважування спірних вагонів комерційні акти №482803/109 від 15.04.2017, №482803/112 від 15.04.2017, №482803/111 від 15.04.2017, №482803/110 від 15.04.2017, якими засвідчено недостачу у масі вантажу, який було відправлено відповідачем залізницею на станцію призначення позивача. Зазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення залізницею вантажу відповідача у вагонах №62257951, №55666473, №60728854, №60633963 відповідно до пункту 118 Статуту залізниць України, що відповідає ціні позову у справі.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3. 13.12.2017 Господарський суд Одеської області вирішив у задоволенні позову відмовити.
		3.1. Розглядаючи позовні вимоги, місцевий суд встановив, що зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці відповідачем на адресу одержувача - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) відправлено вантаж:
		- вугілля кам'яне, непоіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля Pocahontas) 08.04.2017 на підставі накладної №40051054 у вагоні №60728854; вантаж завантажено вантажовідправником; маса вантажу визначена на електронних вагах заводський №1, модель ваг 4501ВВ-100У/2СД та становить 69250 кг - маса вантажу, 23300 кг - тара вагону; правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником (відповідачем); під час перевезення вантажу на станції Покровськ Донецької залізниці вагон №60728854 було відчеплено та 13.04.2017 за досильною накладною №49468879 відправлено на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці;
		-          вугілля кам'яне, непоіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля Toms Creek) 10.04.2017 на підставі накладної №40113201 у вагонах №55666473 та №62257951; вантаж завантажено вантажовідправником; маса вантажу визначена на електронних вагах заводський №248, модель ваг "Пульстар" ВТВ 1СБ та становить у вагоні №55666473: 69300 кг - маса вантажу, 23400 кг - тара вагону, у вагоні №62257951: 69400 кг - маса вантажу, 23600 кг - тара вагону; правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником (відповідачем); 
		-          вугілля кам'яне, непоіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля Toms Creek) 10.04.2017 на підставі накладної №40111528 у вагоні №60633963; вантаж завантажено вантажовідправником; маса вантажу визначена на електронних вагах заводський №1, модель ваг 4501ВВ-100У/2СД та становить 69450 кг - маса вантажу, 23400 кг - тара вагону, правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником (відповідачем).
		Місцевим судом встановлено, що після надходження вагону №60728854 на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці 15.04.2017 на підставі заяви вантажоодержувача здійснено контрольне зважування вантажу у вагоні №60728854 та встановлено, що відповідно до накладної №40051054, на підставі якої здійснювалося відправлення вантажу, у вагоні №60728854 значиться вага: тара 23300 кг, нетто 69250 кг, тоді як працівниками залізниці було фактично виявлено брутто 90550 кг, тара 23300 кг, нетто 67250 кг; різниця у вазі складає 2000 кг недостачі.
		Місцевий суд встановив, що після надходження вагону №55666473 на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці 15.04.2017 на підставі заяви вантажоодержувача здійснено контрольне зважування вантажу у вагоні №55666473 та встановлено, що відповідно до накладної №40113201, на підставі якої здійснювалося відправлення вантажу, у вагоні №55666473 значиться вага: тара 23400 кг, нетто 69300 кг, тоді як працівниками залізниці було фактично виявлено брутто 90200 кг, тара 23400 кг, нетто 66800 кг; різниця у вазі складає 2500 кг недостачі. Також, проведено контрольне зважування вантажу у вагоні №62257951 та встановлено, що відповідно до накладної №40113201 у вагоні №62257951 значиться вага: тара 23600 кг, нетто 69400 кг, тоді як працівниками залізниці було фактично виявлено брутто 89600 кг, тара 23600 кг, нетто 66000 кг; різниця у вазі складає 3400 кг недостачі.
		Місцевим судом встановлено, що після надходження вагону №60633963 на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці 15.04.2017 на підставі заяви вантажоодержувача здійснено контрольне зважування вантажу у вагоні №60633963 та встановлено, що відповідно до накладної №40111528, на підставі якої здійснювалося відправлення вантажу, у вагоні №60633963 значиться вага: тара 23400 кг, нетто 69450 кг, тоді як працівниками залізниці було фактично виявлено брутто 90050 кг, тара 23400 кг, нетто 66650 кг; різниця у вазі складає 2800 кг недостачі.
		Місцевим судом встановлено, що вугілля кам'яне прибуло у справних вагонах, завантаження у вагонах на рівні бортів, без виїмок та поглиблень; поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась, вантаж маркований вапном; переваження здійснено на справних 100-тоних електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.04.2017 і приписаних до залізниці; переважування вантажу здійснювали: ДСМ ОСОБА_8, агент комерційний ОСОБА_14, приймоздавальник ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Черникова; при повторному зважуванні в присутності зазначених осіб нестача вантажу у спірних вагонах підтвердилась.
		Отже, залізницею виявлено надходження відправленого відповідачем вантажу у вагонах №62257951, №55666473, №60728854, №60633963 до станції призначення позивача з фактичною масою, що є меншою від його маси, зазначеної відповідачем у накладних №40113201 від 10.04.2017, №40051054 від 08.04.2017, №40111528 від 10.04.2017.
		Факт невідповідності маси вугілля кам'яного у спірних вагонах даним про його масу, зазначеним у перевізних документах (накладних), став підставою для складення залізницею в порядку пункту 129 Статуту залізниць України комерційних актів від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109 та №482803/110. Зазначені акти від імені залізниці підписано начальником станції Авдіївка Донецької залізниці ОСОБА_15, комерційним агентом ОСОБА_14 та інженером ОСОБА_16
		3.2. Приймаючи рішення про відмову в позові залізниці про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізних документах в порядку пункту 118 Статуту залізниць України, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не підтверджено належними та допустимими доказами щодо зазначення відповідачем у накладних помилкової маси вугілля кам'яного, яке перевозилось залізницею у спірних вагонах №62257951, №55666473, №60728854, №60633963, а комерційні акти від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109 та №482803/110 не прийняв до уваги як докази у справі з огляду на їх складення працівниками залізниці без дотримання вимог пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів). 
		Місцевий суд дійшов висновку, що з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, зазначеної у накладній, його фактичній масі, комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів, при цьому, залучення інших осіб для підписання комерційного акта не виключає вимоги до його оформлення за обов'язковими підписами трьох осіб від імені залізниці відповідно до приписів пункту 10 цих Правил.
		Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах №62257951, №55666473, №60728854, №60633963 комерційні акти від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109 та №482803/110 не містять обов'язкового підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а тому не є належними доказами наявності підстав для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді штрафу в порядку пункту 118 Статуту залізниць України.
		Доводи позивача про відсутність у штатному розписі станції Авдіївка Донецької залізниці посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) з посиланням на Штатний розпис структурного підрозділу "Станція "Покровськ" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" місцевий суд визнав необґрунтованими, оскільки зазначений штатний розпис залізниці введено в дію з 22.08.2017, тоді як комерційній акти складено працівниками залізниці 15.04.2017.
		Доводи позивача про те, що розбіжності у масі спірного вантажу також засвідчені у виписці з книги контрольних зважувань від 15.04.2017 суд першої інстанції не прийняв до уваги, так як ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та є внутрішнім документом позивача, що не може спростовувати фактичних обставин, встановлених згідно належних доказів у справі (комерційних актів).
		Доводи представника позивача у судовому засіданні 13.12.2017 про помилкове надання позивачем суду штатного розпису, який введений в дію з 22.08.2017, та про те, що у попередньому штатному розписі, який діяв до цього, також наявна інформація щодо відсутності посади вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), суд першої інстанції відхилив як такі, що не підтверджені належними доказами. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		4. 10.04.2018 Одеський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 у справі №916/2450/17 залишити без змін.
		4.1. Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі та його висновками про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог належними та допустимими доказами.
		4.2. При розгляді спору у справі №916/2450/17 апеляційним судом встановлено, що контрольне зважування вагонів №62257951, №55666473, №60728854, №60633963, які 15.04.2017 надійшли на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці із вантажем відповідача, здійснено позивачем на вимогу вантажоодержувача та встановлено невідповідність даних щодо маси вантажу, зазначеної відповідачем у накладних, та фактичної маси вантажу, який прибув на залізничну станцію позивача, про що складено відповідні комерційні акти.
		Апеляційний суд з посиланням на вимоги пункту 10 Правил складання актів щодо переліку осіб, які уповноважені на підписання комерційних актів на залізниці, дійшов висновку, що надані позивачем комерційні акти від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109, №482803/110 не є належними та допустимими доказами зазначення відповідачем помилкових даних щодо маси спірного вантажу, відправленого залізницею на станцію призначення позивача, так як так не містять обов'язкового підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
		Доводи позивача про можливість підписання спірних комерційних актів іншими працівниками залізниці з посиланням на обставини відсутності на станції призначення Авдіївка Донецької залізниці посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), на підтвердження чого суду надано довідку та штатний розпис, апеляційний суд відхилив як такі, що не відповідають вимогам пункту 10 Правил складання актів щодо переліку осіб, підписи яких є обов'язковими при складенні комерційного акта від імені залізниці та заміна яких іншими особами Правилами не передбачена. 
		Апеляційний судом не взято до уваги доводи позивача, викладені в доповненнях до апеляційної скарги, до яких долучено штатний розпис структурного підрозділу "Станція Красноармійськ" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", введений в дію з 01.03.2017, та не оцінено зазначений документ як доказ у справі, так як доповнення до апеляційної скарги було подано з пропуском визначеного частиною 1 статті 266 ГПК України процесуального строку без поважних причин.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги позивача
		5. Не погоджуючись з прийнятими у справі №916/2450/17 рішеннями по суті спору, позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на відповідача.
		5.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального права та за умов неналежної оцінки доказів у справі, наданих позивачем на підтвердження наявності підстав для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення вантажу залізницею спірними вагонами у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем у накладних маси вантажу, переданого залізниці для перевезення. 
		5.2. Позивач аргументував помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про обов'язкове підписання комерційних актів, складених від імені залізниці, підписами трьох осіб, перелік яких передбачено пунктом 10 Правил складання актів, оскільки зазначеними Правилами визначено можливість залучення інших працівників залізниці до підписання комерційного акта для забезпечення наявності в цілому підписів трьох осіб на такому акті.
		5.3. Позивач зазначив, що спірні комерційні акти підписано комерційним агентом ОСОБА_18, якого залучено до контрольного зважування спірних вагонів замість начальника вантажного району, посада якого штатним розписом станції Авдіївка Донецької залізниці не передбачена, що підтверджується довідкою №651 від 13.11.2017 за підписом начальника станції Авдіївка Донецької залізниці, яку судами необґрунтовано не прийнято до уваги як доказ у справі.
		5.4. Позивач зауважив, що відповідач не оскаржив в установленому порядку складені позивачем комерційні акти від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109, №482803/110, тому такі документи є належними та допустимими доказами у справі.
		5.5. Позивач доводив, що апеляційним судом необґрунтовано відмовлено йому у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доповнень до апеляційної скарги, оскільки на момент подання апеляційної скарги повний текст рішення місцевого суду на адресу позивача не надходив, в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту оскаржуваного рішення опубліковано не було, тому мотиви відмови в позові позивачу відомі не були, що зумовило подання ним доповнень до апеляційної скарги.
		Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу 
		6. Відповідач зазначив про довільне тлумачення позивачем приписів пункту 10 Правил складання актів у касаційній скарзі та правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначеної норми права при наданні оцінки спірним комерційним актам як таким, що складені неуповноваженими працівниками залізниці та не можуть бути оцінені як належні докази у справі.
		7. Відповідач доводив помилковість твердження позивача про неоскарження відповідачем складених позивачем комерційних актів з посиланням на приписи пункту 16 Правил складання актів, оскільки зазначений пункт визначає підстави для оскарження комерційного акта одержувачем вантажу, тоді як відповідач є відправником вугілля кам'яного, що підтверджується накладними.
		8. Відповідач погодився з висновками апеляційного суду про відхилення доповнень позивача до апеляційної скарги як таких, що подані з пропуском строку, визначеного частиною 1 статті 266 ГПК України, без обґрунтування позивачем причин пропуску зазначеного процесуального строку та неможливості подання долучених до доповнень до апеляційної скарги доказі до суду першої інстанції.
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 
		9. Господарський кодекс України
		Частина 1 статті 64 - підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
		Частина 3 статті 64 - підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
		Частина 3 статті 65 - для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. 
		10. Статут залізниць України (далі - Статут залізниць), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998
		Пункт 6 - накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
		Пункт 105 - залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
		Пункт 118 - за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
		Пункт 122 - за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
		Пункт 129 - обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
		11. Правила складання актів (стаття 129 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002
		Пункт 10 - комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
		12. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017
		Частина 2 статті 34 - обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		13. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017 
		Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		14. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу позивача щодо доводів про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 122 Статуту залізниць України, пунктів 10, 16 Правил складання актів.
		А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій 
		15. Спір у справі №916/2450/17 виник між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (позивач) та ДП "МТП "Южний" (відповідач) щодо правомірності пред'явлення залізницею до стягнення з відповідача, як відправника вантажу третій особі-одержувачу до станції призначення позивача, штрафу у зв'язку з неправильним зазначенням у накладних маси вантажу на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць.
		16. За змістом пунктів 6, 105, 118, 122 Статуту залізниць вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
		17. Приписами пункту 129 Статуту залізниць визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 2 статті 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) та частини 1 статті 77 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
		18. Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. 
		Так, пунктом 10 Правил передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
		Отже, в пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
		19. Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за результатами контрольного зважування вугілля кам'яного, що надійшло на станцію Авдіївка Донецької залізниці, працівниками позивача - ДСМ ОСОБА_8, комерційним агентом ОСОБА_14, прийомоздавальником ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Черніковою виявлено розбіжності у масі вантажу, зазначеній відповідачем у накладних №40113201 від 10.04.2017, №40051054 від 08.04.2017, №40111528 від 10.04.2017 про направлення вантажу у вагонах №62257951, №55666473, №60728854, №60633963 до станції Авдіївка Донецької залізниці, з фактичною масою вантажу, встановленою працівниками залізниці по його прибутті до станції призначення.
		Факт недостачі вантажу, відправленого відповідачем, зафіксовано позивачем у комерційних актах від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109, №482803/110, які підписано від імені залізниці начальником станції Авдіївка Донецької залізниці ОСОБА_15, комерційним агентом ОСОБА_18 та інженером ОСОБА_16
		20. Відхиляючи зазначені комерційні акти як належні та допустимі докази у справі, суди виходили з того, що їх оформлено з порушенням вимог пункту 10 Правил складання актів за відсутності обов'язкового підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), так як підписання комерційного акта іншими працівниками залізниці замість зазначеної посадової особи не допускається.
		21. Верховний Суд погоджується з таким застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій приписів пункту 10 Правил складання актів на виконання статті 129 Статуту залізниць та зазначає про імперативність визначеного пунктом 10 цих Правил суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
		Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від якої колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вважає за необхідне відступати.
		22. За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
		Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
		23. Місцевим та апеляційним судами у справі №916/2450/17 встановлено, що комерційні акти від 15.04.2017 №482803/111, №482803/112, №482803/109, №482803/110 підписано начальником станції ОСОБА_15, комерційним агентом ОСОБА_18, який брав участь у контрольному зважуванні спірних вагонів, що відповідає приписам пункту 10 Правил складання актів; також, спірні акти підписано інженером ОСОБА_16 як працівником станції Авдіївка Донецької залізниці. Разом з тим, доказів покладення на ОСОБА_16 обов'язків щодо підписання комерційних актів від імені залізниці як особи, підпис якої є обов'язковим для дійсності таких актів в силу пункту 10 зазначених Правил, позивачем судам не надано.
		З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та їх оцінку, як таких, що є неналежними доказами в обґрунтування господарського правопорушення згідно статті 118 Статуту залізниць,  касаційний суд погоджується з висновками за змістом оскаржуваних судових рішень про відмову в позові про стягнення штрафу за невідповідність даних щодо маси вантажу у накладних, що супроводжували вантаж залізницею до станції позивача, та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції положень пункту 10 Правил складання актів.
		24. Суд зазначає, що правові висновки, викладені у Постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №920/104/17 та від 27.06.2018 у справі №910/11599/17, на які посилалась колегія суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 08.10.2018 при переданні справи №916/2450/17 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зроблені за встановлення судами інших фактичних обставин, а тому не підтверджують різного застосування судами пункту 10 Правил складання актів, зокрема, щодо суб'єктного складу осіб, уповноважених на підписання комерційних актів при порушеннях на залізниці.
		А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги 
		25. Доводи скаржника відповідно до пунктів 5.1., 5.3., 5.4., 5.5. мотивувальної частини даної постанови Суд вважає необґрунтованими як такі, що зводяться до переконання касаційного суду здійснити переоцінку фактичних обставин справи, яким була дана відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно із статтею 300 ГПК України. Доводи скаржника згідно з пунктами 5.2. мотивувальної частини цієї постанови спростовуються висновками пунктів 15-23  її мотивувальної частини.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		26. З огляду на зазначене, Верховний Суд, розглянувши справу у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги позивача та залишення без змін постанови апеляційного суду від 10.04.2018 та рішення місцевого суду від 13.12.2017 у справі №916/2450/17 як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. 
		В. Судові витрати
		27. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
		2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2017 у справі №916/2450/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                Л.Й. Катеринчук
		Судді                                                                                                     О.М. Баранець 
		                                                                                                     І.В. Булгакова 
		                                                                                                     Т.Б. Дроботова 
		                                                                                                          Б.Ю. Львов 
		                                                                                                                 К.М. Пільков 
		                                                                                                                 В.П. Селіваненко 
		                                                                                                                 І.В. Ткач 
		                                                                                                      Н.Г. Ткаченко
		Правова позиція у справі №916/2450/17
		Верховний Суд зазначає про те, що пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 129 Статуту залізниць визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
		Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від якої колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вважає за необхідне відступати.
		За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
		Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                       Катеринчук Л.Й.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...