Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14249/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2018.
Дата набрання законної сили: 06.12.2018
Номер судового провадження: 61-47381ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		     Ухвала 
		 
		06 грудня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/14249/17
		провадження № 61-47381ск18
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення пені по аліментам,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення пені по аліментам. 
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2012 року до червня 2017 року у розмірі 15 342 грн 59 коп.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статті 179 Сімейного кодексу України, та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
		 
		За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
		 
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1 762 грн.
		 
		Ціна позову у даній справі становить 15 342 грн 59 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).
		 
		Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
		 
		Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
		 
		Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.
		 
		Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		 
		З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в судді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
		 
		Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року.
		 
		Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                           Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...