Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/499/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2018. Зареєстровано: 07.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2018.
Дата набрання законної сили: 26.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" листопада 2018 р.                                                          Справа №907/499/18
		 
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого судді                                                            Орищин Г.В.
		суддів                                                                                Галушко Н.А.
		                                                                                          Плотніцького Б.Д.
		секретар судового засідання Лялька Н.Р.
		розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дмитріва Андрія Васильовича
		на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2018 (суддя Пригара Л.І., ухвалу підписано 22.08.2018) про забезпечення позову
		у справі № 907/499/18
		за позовом фізичної особи-підприємця Фери Михайла Васильовича, с.    Ганичі Тячівського району Закарпатської області
		до відповідача-1: Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації, м.Тячів Закарпатської області,
		відповідача-2: фізичної особи-підприємця Дмитріва Андрія Васильовича, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області
		про визнання недійсним та скасування рішення уповноваженого органу Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації, оформленого протоколом № 47 від 22.03.2018; визнання недійсним та скасування договору поставки №181 від 06.04.2018, укладеного між Управлінням освіти Тячівської районної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем Дмитрівим А.В.,
		 
		представники:
		від позивача - не з'явився,
		від відповідача-1 - не з'явився,
		від відповідача-2 - Дмитрів А.В.
		 
		 
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2018 у справі №907/499/18 частково задоволено заяву фізичної особи-підприємця (надалі - ФОП) Фери М.В. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, до вирішення спору по суті, вчиняти дії з виконання умов договору поставки №181 від 06.04.2018, а саме, заборонено: 1)    ФОП Дмитріву А.В. вчиняти дії з виконання умов договору поставки №181 від 06.04.2018, а саме, здійснювати поставку Управлінню освіти Тячівської районної державної адміністрації твердого палива - брикетів торф'яних (лот 2); 2) Управлінню освіти Тячівської районної державної адміністрації вчиняти дії з виконання умов договору поставки №181 від 06.04.2018, а саме, здійснювати оплату твердого палива - брикетів торф'яних (лот 2), поставленого ФОП Дмитрівим А.В. В частині задоволення заяви ФОП Фери М.В. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі вчиняти дії з виконання умов договору в частині поставки та оплати вугілля кам'яного - відмовлено.
		Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з наступного:
		1) виконання відповідачами під час розгляду даної справи умов договору поставки №181 від 06.04.2018 зробить неможливим поновлення позивача у правах, за захистом яких він звернувся до суду із позовом, а саме, права на об'єктивний та неупереджений розгляд поданої тендерної пропозиції, а також права бути стороною за договором, який укладається за результатами процедури закупівлі, які були порушені внаслідок прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення;
		2) з цих самих підстав невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду у даній справі та, у випадку задоволення позову, призведе до безпідставного використання бюджетних коштів внаслідок виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 умов договору поставки №181 від 06.04.2018;
		3) заходи до забезпечення позову у даній справі не позбавляють відповідачів їх конституційних прав на здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише обмежують право вчиняти певні дії, спрямовані на виконання умов договору поставки №181 від 06.04.2018, визнання недійсним якого є предметом спору у даній справі;
		4) оскільки позовні вимоги у даній справі не стосуються поставки кам'яного вугілля і поставку такого не передбачають умови оскаржуваного договору №181 від 06.04.2018, то у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі до вирішення спору по суті вчиняти дії по поставці та оплаті кам'яного вугілля відмовлено.
		 
		Дану ухвалу оскаржив ФОП Дмитрів А.В., покликаючись, зокрема, на наступне:
		1) на думку скаржника, необхідність застосування обраних заявником заходів забезпечення позову не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Крім того, заявником не доведено, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову унеможливить чи ускладнить виконання рішення суду та не доведено, що вжиття відповідних заходів ефективно поновить його порушені права. Станом на даний час укладення договору поставки з ФОП Ферою М.В. в рамках проведеної процедури відкритих торгів є неможливим з огляду на те, що строк дії тендерної пропозиції ФОП Фери М.В. закінчився 07.05.2018. Заявник не наводить жодних аргументів, доводів та розрахунків у зв'язку з чим та в якому розмірі йому буде завдана шкода внаслідок виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 умов оскаржуваного договору поставки;
		2) вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову є неспіврозмірними із заявленими позивачем вимогами та з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті вжиття цих заходів забезпечення позову. Так, відповідно до умов договору передбачено поставку торф'яних брикетів до 29-ти навчальних закладів Тячівського району Закарпатської області, відсутність якої може мати наслідком зрив початку опалювального сезону та потягнути негативні наслідки для здоров'я дітей. Крім того, договір поставки №181 від 06.04.2018 почав фактично виконуватися обома відповідачами: відповідач-2 здійснив часткову поставку, яка частково була оплачена відповідачем-1. Станом на даний часу у відповідача-1 існує заборгованість перед відповідачем-2 в розмірі 142743,46 грн. Заборона відповідачу-1 здійснювати оплату має наслідком ненадходження до бюджету платежів та зборів, а також ставить під загрозу господарську діяльність відповідача-2;
		3) судове рішення за результатами розгляду даної справи не потребує вчинення жодних дій щодо його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, у зв'язку з чим, на думку скаржника, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду - відсутні;
		4) місцевий господарський суд, всупереч вимогам ч.7 ст. 140 ГПК України, не повернув позивачу його заяву про забезпечення позову у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим ст.139 ГПК України (заява містить неточне найменування відповідача-1; у заяві не вказано ідентифікаційних кодів відповідачів, ціни позову та не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення).
		 
		ФОП Фера М.В. подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити оскаржувану ухвалу без змін з огляду на наступне:
		1)    виходячи зі змісту рішення постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №2159-р-пк-пз від 12.03.2018, позивач вважає, що відповідач-1 не мав права здійснювати повторний розгляд тендерних пропозицій, а повинен був автоматично укласти договір поставки за результатами спірної закупівлі саме з позивачем. Виходячи з цього, позивач вважає свої права порушеними, оскільки він не отримає очікуваного доходу та понесе матеріальні збитки перед контрагентами за попередніми домовленостями по поставці твердого палива;
		2) виконання відповідачем-2 умов договору поставки №181 від 06.04.2018 фактично та юридично унеможливить виконання рішення у даній справі, нівелює рішення постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надасть змогу відповідачу-1 маніпулювати цими рішеннями на свій розсуд;
		3) щодо можливості зриву опалювального сезону у навчальних закладах Тячівського району, то позивач готовий протягом 3-х днів з моменту отримання від відповідача-1 заявки та гарантійного листа про оплату, поставити на його адресу тверде паливо в необхідній кількості. 
		 
		Від відповідача-1 на адресу суду надійшла заява, у якій він підтримав апеляційну скаргу відповідача-2, а також просив розглядати справу без його участі.
		 
		Окрім того, відповідач-2 подав до суду клопотання про застосування щодо позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з спробами позивача затягнути розгляд справи. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вирішила відмовити в його задоволенні. 
		 
		Позивач (скаржник) не забезпечив участі свого представника в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Окрім того, розгляд справи в судових засіданнях 25.10.2018 та 15.11.2018 вже відкладався у зв'язку з неможливістю забезпечити позивачем явку свого представника.
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, а також те, що завершився процесуальний строк для розгляду апеляційної скарги у даній справі, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників позивача та відповідача-1.
		 
		Розглянувши матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представника відповідача-2, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне:
		 
		На початку 2018 року Управлінням освіти Тячівської районної державної адміністрації в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі», проводилася процедура закупівлі твердого палива - код ДК 021:2015:09110000-3 (два лоти: лот 1- вугілля кам'яне марки ДГР 0-200; лот 2 - брикети торф'яні) згідно з оголошенням №UA-2018-01-19-002450-b, розміщеним на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (prozorro.gov.ua).
		За результатами закупівлі (протокол №43 від 14.02.2018 уповноваженої особи Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації щодо вирішення організаційних питань, пов'язаних з проведенням процедур закупівель): 1) визначено переможця по процедурі відкритих торгів по лоту 1 - ТзОВ «ВПК Захід»; 2) відхилено тендерну пропозицію ФОП Фери М.В. по процедурі відкритих торгів по лоту 2 на підставі ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з наявністю підстав, зазначених у статті 17 та ч.7 ст.28 цього Закону (у зв'язку з невідповідністю поданої пропозиції кваліфікаційним критеріям, а саме, через недостовірність інформації про наявність досвіду в частині виконання аналогічних договорів); 3) відхилено тендерну пропозицію ТзОВ «Енік Енерджі Груп» по процедурі відкритих торгів по лоту 2; 4) визначено переможця по процедурі відкритих торгів по лоту 2 - ФОП Дмитріва А.В.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФОП Фера М.В. звернувся із скаргою про порушення законодавства у сфері публічних закупівель до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. За наслідками розгляду вказаної скарги, рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №2159-р/пк-пз від 12.03.2018 зобов'язано Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП Фери М.В. та рішення про визначення ФОП Дмитріва А.В. переможцем за процедурою закупівлі «паливо 2 лоти: 1 - вугілля кам'яне марки ДГР 0-200; лот 2- брикети торф'яні» за лотом № 2.
		У зв'язку з наведеним, рішенням уповноваженої особи Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації щодо вирішення організаційних питань, пов'язаних з проведенням процедур закупівель (протокол №47 від 22.03.2018), було відмінено рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП Фери М.В. та забезпечено її повторний розгляд.
		За результатами повторного розгляду було відхилено тендерну пропозицію ФОП Фери М.В. на підставі ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» як таку,  що не відповідає вимогам тендерної документації (у зв'язку з невідповідністю поданої пропозиції кваліфікаційним критеріям, а саме, через наявність у складі тендерної пропозиції інформації лише про одного працівника). За результатами розгляду, також, повторно відхилено пропозицію ТзОВ "Енік Енерджі Груп" та визначено переможцем по процедурі відкритих торгів по лоту 2 ФОП Дмитріва А.В.
		06.04.2018 між Управлінням освіти Тячівської районної державної адміністрації (замовником) та ФОП Дмитрівим А.В. (постачальником) укладено договір поставки №181, за умовами якого постачальник зобов'язався до кінця 2018 року поставити замовнику тверде паливо - код ДК 021:2015:09110000-3 (паливо - 2 лоти: лот 1- вугілля кам'яне марки ДГР 0-200; лот 2 - брикети торф'яні) по лоту № 2 у кількості, визначеній специфікацією, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такий товар. Відповідно до п.5.2 договору визначено місце поставки товару із зазначенням, що поставка здійснюється в навчальні заклади Тячівського району Закарпатської області.
		 
		Відповідно до    ст. 136 ГПК України,    господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу    заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Статтею 137 ГПК України    встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити відомості про предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
		Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Таким чином, виходячи зі змісту статей 74, 136, 137, 139 ГПК України, при вирішенні заяви сторони про забезпечення позову, суду слід:
		1) надати оцінку твердженням заявника про наявність обставин, які можуть спричинити: а) істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі; б) істотне ускладнення чи неможливість ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
		2) визначити, чи пропоновані заявником види заходів забезпечення позову відповідають статті 137 ГПК України;
		3) визначити, чи пропоновані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		13.08.2018 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява ФОП Фери М.В. до Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації та до ФОП Дмитріва А.В. про: 1) визнання недійсним та скасування рішення Уповноваженого органу Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації, оформленого протоколом №47 від 22.03.2018; 2) визнання недійсним та скасування договору поставки №181 від 06.04.2018, укладеного між Управлінням освіти Тячівської районної державної адміністрації та ФОП Дмитрівим А.В.
		Підставами даного позову позивач вважає невідповідність оскаржуваного рішення відповідача-1 положенням Закону України «Про публічні закупівлі» та рішенню постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №2159-р-пк-пз від 12.03.2018. Вказане тягне за собою, на думку позивача, недійсність оскаржуваного договору поставки.
		Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (викладена в тексті позовної заяви) шляхом заборони відповідачам    у справі до вирішення спору по суті    вчиняти дії по виконанню умов договору поставки №181 від 06.04.2018, а саме: 1)    заборони відповідачу-2 поставляти вугілля кам'яне та брикети торф'яні; 2) заборони відповідачу-1 здійснювати оплату вугілля кам'яного та брикетів торф'яних, поставлених відповідачем-2.
		Підставами для забезпечення позову ФОП Фера М.В. вважає існування наступних обставин: 1)    з фактичних дій відповідачів вбачається, що вони намагаються виконати умови договору поставки №181 від 06.04.2018; 2)    виконання відповідачами умов оскаржуваного договору може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі; 3) після виконання умов договору у справі відповідач-2 може припинити свою господарську діяльність, внаслідок чого значних збитків може понести як позивач, так і держава. 
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2018 відкрито провадження у справі № 907/499/18 за вказаною позовною заявою.
		Також, як було зазначено вище, іншою ухвалою місцевого господарського суду від 20.08.2018 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову у даній справі в частині заборони відповідачам вчиняти дії, спрямовані на виконання умов договору №181 від 06.04.2018 по поставці брикетів торф'яних.
		 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, а також заяви від 17.08.2018 (а.с. 37), заявник належно не обґрунтував необхідності забезпечення позову у даній справі, а лише обмежився твердженням про те, що виконання відповідачами умов оскаржуваного договору може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також про те, що відповідач-2 може припинити свою господарську діяльність
		З вказаного неможливо зробити висновок, які саме ризики невиконання чи ускладення виконання рішення існують та з яких фактичних обставин справи заявник зробив висновок про існування ризику припинення відповідачем-2 своєї господарської діяльності.
		Водночас, як було зазначено вище, місцевий господарський суд додатково навів наступні підстави для застосування заходів забезпечення позову у даній справі: 1) виконання відповідачами умов спірного договору поставки зробить неможливим поновлення позивача у правах, за захистом яких він звернувся до суду із позовом, а саме, права на об'єктивний та неупереджений розгляд поданої тендерної пропозиції, а також права бути стороною за договором, який укладається за результатами процедури закупівлі, які були порушені внаслідок прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення; 2) невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до безпідставного використання бюджетних коштів внаслідок виконання відповідачами умов спірного договору поставки.
		 
		На думку колегії суддів, місцевий господарський суд при цьому дійшов до передчасного висновку про порушення прав позивача внаслідок прийняття Уповноваженим органом Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №47 від 22.03.2018, оскільки такий висновок стосується розгляду спору по суті і суд не вправі робити такого висновку на стадії вирішення заяви про забезпечення позову.
		Колегія суддів також вважає невірним висновок суду першої інстанції  про те, що виконання відповідачами своїх обов'язків за спірним договором поставки унеможливить поновлення позивача у праві бути стороною за договором поставки за лотом №2 предмету закупівлі «тверде паливо - код ДК 021:2015:09110000-3 (два лоти: лот 1- вугілля кам'яне марки ДГР 0-200; лот 2 - брикети торф'яні)», оскільки:
		1) рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 2159-р/пк-пз від 12.03.2018 ФОП Феру М.В. не визнано як переможця предмета закупівлі, а лише зобов'язано відповідача-1 скасувати своє попереднє рішення щодо відхилення однієї тендерної пропозиції та визначення переможця за іншою тендерною пропозицією;
		2) у зв'язку з цим, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Уповноваженого органу Управління освіти Тячівської районної державної адміністрації, оформленого протоколом №47 від 22.03.2018, як такого, що не відповідає рішенню постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 2159-р/пк-пз від 12.03.2018, не може мати наслідком автоматичного набуття позивачем статусу переможця за відповідним предметом закупівлі.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі»,  тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
		Відповідно до п.4 тендерної документації (а.с. 112) встановлено строк дійсності тендерних пропозицій учасників 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
		З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що відкриття тендерних пропозиції за лотом №2 відбулося 07.02.2018, а отже такі були дійсними до 08.05.2018.
		Таким чином, внаслідок задоволення позову у даній справі відповідач-1 не матиме змоги провести повторний розгляд тендерних пропозицій, що матиме наслідком необхідність проведення нової процедури закупівлі.
		Також, у випадку задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору поставки, чинним законодавством передбачено механізми захисту прав договірних сторін, зокрема, визначені ст. 216 ЦК України. 
		Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, про які просить позивач, є безпідставним, оскільки позивач не обґрунтував наявності підстав для вжиття таких заходів та, крім того, наявності таких підстав не вбачається з обставин справи.
		На думку колегії суддів, з матеріалів оскарження ухвали не вбачається наявності обставин, які можуть спричинити істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі, чи неможливість ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Твердження позивача про ймовірність припинення відповідачем-2 своєї фінансово-господарської діяльності та висновок місцевого господарського суду про ймовірність безпідставного використання бюджетних коштів внаслідок виконання відповідачами умов спірного договору поставки - не обґрунтовані жодними доказами чи фактичними обставинами. 
		Додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
		Статтею 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 910/2341/17,  при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		З умов спірного договору поставки (п.5.2) та тендерної документації (а.с. 114-116) вбачається, що відповідне тверде паливо поставляється до навчальних закладів Тячівського району Закарпатської області. З інформації, розміщеної на офіційному сайті Тячівської районної державної адміністрації вбачається, що відповідно до розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 22.10.2018 №507, з 24 жовтня 2018 року розпочато опалювальний сезон 2018-2019 років для установ бюджетної сфери та населення.
		Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у даній справі може мати наслідком зрив опалювального сезону для 29-ти навчальних закладів та можливі негативні наслідки для здоров'я учнів та працівників вказаних навчальних закладів, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		Стосовно клопотання відповідача-2 про стягнення з позивача 13600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		В обґрунтування вищезазначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач-2 покликається на договір №1-08/18 від 29.08.2018, попередній (орієнтовний) розрахунок вартості наданих послуг від 29.08.2018 на суму 13600,00 грн. та рахунок на оплату №01 від 29.08.2018 на суму 13600,00 грн. (а.с. 133-135). Водночас, згідно виписки з банківського рахунку Адвокатського бюро «Уляни Вовк» (а.с. 136), вбачається, що 31.08.2018 відповідач-2 здійснив оплату на користь вказаного адвокатського бюро в розмірі 2040,00 грн. із призначенням платежу: «оплата за надання правової допомоги згідно рахунка №01 від 29.08.2018».
		Зважаючи на наведене, колегія суддів вбачає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача-2, та у зв'язку із задоволенням його апеляційної скарги, стягнути з позивача підтверджену суму понесених відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2040,00 грн.
		 
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		У зв'язку з вищевикладеним, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 129, 271, 275, 280, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дмитріва Андрія Васильовича задоволити.
		 
		Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2018 у справі №907/499/18 про забезпечення позову - скасувати.
		В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Фери Михайла Васильовича про забезпечення позову у справі №907/499/18 - відмовити.
		 
		Стягнути з фізичної особи-підприємця Фери Михайла Васильовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця Дмитріва Андрія Васильовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 1762,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 2040 грн. витрат на професійну правову допомогу.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.
		Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Закарпатської області.
		 
		Повний текст постанови складено 07.12.2018.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                  Г.В. Орищин
		 
		суддя                                                                                Н.А. Галушко
		 
		суддя                                                                                Б.Д. Плотніцький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...