Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/15556/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.

Номер судового провадження: 1-кс/369/4951/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018110200005999

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                     Справа № 369/15556/18
		                                    Провадження №1-кс/369/4951/18
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.12.2018 року                                 м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		розглянувши клопотання слідчого СВ КиєвоСвятошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200005999 від 14.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий СВ КиєвоСвятошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110200005999 від 14.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку жовтня 2018 року (більш точного часу не встановлено)  ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи вік останньої, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи і бажає їх вчинення, тобто посягаючи на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток малолітньої дитини, оголив свої статеві органи та намагався схилити потерпілу ОСОБА_8 торкатися їх із метою задоволення своєї статевої пристрасті. 
		Слідчим за погодженням з прокурором 14.10.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а саме у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.
		Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, підозрюється  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженець с.Сокиринці,Срібнянського районуЧернігівської області, громадянин України, українець, освіта середня спеціальна, не працюючий, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
		16.10.2018 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: 
		-    протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 13.10.2018;
		-    показами свідка ОСОБА_9 ;
		-    доданий аудіо запис до протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ;
		- висновком «Зеленої кімнати»
		-    іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності;
		На даний час у даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Однак, закінчити досудове розслідування протягом двох місяців, немає можливості, так як з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно:
		-Отримати висновок призначеної судово-психіатричної експертизи;
		-Отримати висновок призначеної судово-медичної експертизи;
		-Призначити судово-психологічну експертизу та отримати висновок по вказаній експертизі;
		виконати інші процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
		Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, а саме надалі існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: 
		- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
		- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
		Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв`язків, відтак, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі. (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
		Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
		Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
		-підозрюваний не має постійного місця проживання;
		-підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків;
		-підозрюваний не має постійного місця роботи.
		Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Необхідно зазначити наступне, даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
		Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно продовжити строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.
		Лише продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
		Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
		Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Відповідно доп.4ч.2ст.183КПК Українизапобіжний західне можебути застосований,окрім якдо  раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Крім того, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.
		У судовому засіданні прокурор вимоги даногоклопотання підтримав, зазначивши, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбаченіст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , може переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення у справі, впливати на свідків у зазначеному кримінальному провадженні та вчиняти інші правопорушення.
		Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.
		Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.
		14.10.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КК України.
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.
		Частиною 1ст. 177 КПКвстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може буди застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Частина 2ст. 156 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Обираючи ОСОБА_5 , запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.
		На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого СВ КиєвоСвятошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200005999 від 14.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10  задовольнити. 
		Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі арештний дім «Київський слідчий ізолятор», строком на 30 діб, тобто до 08 січня 2019 року (включно).
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...