Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10255/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 11.12.2018. Зареєстровано: 12.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2018.

Результат оскарження 11.06.2019 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/520/13113/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 05 грудня 2018 р.                                                                                 № 520/10255/18  
		          Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді -   Заічко О.В.   
		при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
		за участі: представника позивача - Мамалиги Б.А.,
		представника відповідача ( Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України) - Кобилинської О.К.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до           Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області - Головне           управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		          Позивач звернувся до        Харківського окружного адміністративного суду        з        зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відповідача 2, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ «АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» у розмірі 14 170 828,00  гривень; зобов'язати Відповідача 1 та Відповідача 2, підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 14170828,00 гривень, та направити його до Головного управління Державної казначейської Служби України у Луганській області, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		          В обґрунтування позову позивач зазначив про невиконання суб'єктами владних повноважень передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств позивачеві у розмірі 14 170 828,00 грн.
		          У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому доводи.
		          Представник відповідача Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов.
		          Представником третьої особи надано письмову позицію в якій зазначений представник вказав, що не є органом, який повинен вчинити  відповідні дії, на правлені на захист прав позивача.
		          У судове засідання представники відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області,  Головного            управління Державної казначейської служби України в Луганській області не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
		          Представник третьої особи у названих вище письмових поясненнях просив суд розглядати справу без його участі.
		          Представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
		          Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу без зазначених представників.
		          Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
		          Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 00190816). Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А (а.с. 28-33). 
		          Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах,  до 16.09.2016 року перебував за основним місцем обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС. З 16.09.2016 року позивача переведено на облік до  Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, де останній перебував до 31.12.2017 року.
		          З 01.01.2018 року позивача було переведено до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, що не заперечувалось присутніми у судовому засіданні представниками сторін та підтверджується матеріалами справи ( а.с.65).
		Судом встановлено, що позивач має надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 14 170 828,00 грн., яка виникла у зв'язку з перерахуванням: 20.05.2013 року 1452111,00 грн. ( частково 582251,00 грн.), в якості  авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 30.05.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 05.07.2013 року 500000 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 30.07.2013 року 1003074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 16.08.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 18.09.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 10.10.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 13.11.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року; 06.12.2013 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2013 року;15.01.2014 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2014 року; 27.02.2014 року 1503074,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2014 року; 28.03.2014 року 61912,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток 2014року.
		          Наявність переплати по сплаті податку на прибуток за 2013-2014 роки підтверджується платіжними документами та виписками по рахунку за відповідні періоди (а.с. 16-27).
		          Позивач звертався до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявами від 24.04.2014р. та 09.11.2016 роках  про  повернення надміру сплачених коштів ( а.с.13-14) однак відповідь на такі не отримав, висновок про повернення надміру сплачених коштів  підготовлений не був. При цьому, податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній. Така заява стосувалась переплати по податку на прибуток  за названі періоди.
		          В заявах вказаний напрямок повернення грошових коштів - на поточний рахунок позивача в установі банку. Такі заяви були подані в межах 1 095 днів від дня виникнення надміру сплаченого грошового зобов'язання.
		          Між позивачем та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС був підписаний акт (звірки) № 1275-07 від 15.09.2016 року (а.с. 15). Згідно акту звірки територіальний орган ДФС підтверджує наявність позитивного сальдо розрахунків в сумі 14 170 828,00 грн. станом з 01.01.2016 до 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000. 
		          В подальшому, після переведення позивача на облік до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, позивач також звернувся до зазначеного податкового органу   з  заявою від 09.11.2016 р.  про  повернення надміру сплачених коштів (а.с.67), при цьому, податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній, а заява стосувалась переплати по податку на прибуток  за названі періоди. В заяві вказаний напрямок повернення грошових коштів - на поточний рахунок позивача в установі банку. 
		          У відповідь на заяву позивач отримав від зазначеного відповідача лист про неможливість вчинення означених дій та, як вказував представник відповідача  Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, зазначена відповідь обумовлена спливом за період з  травня 2013 року по листопад 2013 року 1095 днів на подання такої заяви ( а.с.68).
		          Доказів проведення перевірок податкової звітності позивача за 2013-2014 роки, за результатами яких податкові зобов'язання позивача за вказаний період збільшувались, відповідачем не надано, будь-яких рішень про збільшення податкових зобов'язань позивача за 2013-2014 роки , уточнюючі розрахунки від позивача щодо збільшення податкових зобов'язань за 2013-2914 роки на суму 14 170 828,00 грн. не подавались.
		          По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
		          Відповідно до пп.14.1.115 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		          Відповідно до підпункту  17.1.10  пункту  17.1  статті  17 ПК України  платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		          Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		          Згідно п.43.3, п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
		          Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
		          Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час звернення позивача з заявами до контролюючих органів) контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		          Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6. ст.43 ПК України).
		          Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
		          Спірні правовідносини між сторонами регулюються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182) (далі Порядок № 787), який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (пункт 2 Порядку № 787).
		          Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 1146, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146), згідно п.7 якого після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
		          Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
		          Відповідно до п. 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
		          За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
		          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України було подано відповідні заяви, спочатку до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС у строк 1095 днів, а, в подальшому, до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, однак зазначеними контролюючими органами не було вчинено дій, передбачених даною нормою, зокрема, не подано не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		          Суд вказує, що порушення прав позивача є триваючим та бере свій початок з відповідної бездіяльності  СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, чим і було обумовлено подання повторно заяви до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, як органу, де перебував згодом на обліку позивач та  який міг відновити права позивача.
		          У свою чергу, останнім, як було встановлено в ході розгляду справи, не було вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, що обумовлює визнання його бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
		          Позивач повідомив суд про неможливість надання до контролюючих органів оригіналів первинних документів у зв'язку з  тим, що  адміністративну будівлю позивача в м. Алчевськ було захоплено невідомими особами, про що за даним фактом внесено відомості до ЄРДР (а.с. 36-38). Наразі такі документи перебувають на тимчасово окупованій території в м. Алчевськ Луганської області та не можуть бути вивезені без ризику для життя та здоров'я платника податків (його співробітників).
		          Слід зазначити, що перевід позивача на облік до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС був здійснений у тому числі, у відповідності з нормами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України  від 07.04.2016  № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016  за № 751/28881 (далі Порядок №422). 
		          Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (розділ І Порядку №422).
		          У день взяття на облік платника податків в органі ДФС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) або після закінчення поточного бюджетного періоду (для юридичних осіб, які після зміни місцезнаходження повинні сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року) відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 422).
		          Таким чином, інтегровані картки платників податків передаються в електронному вигляді та обліковуються за новим місцем обслуговування.
		          Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про  неможливість  відповідати за обставинами, які виникли до переведення позивача на облік до  Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.
		          Помилковими є також доводи відповідача Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України  стосовно пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України з огляду на наступне. 
		          Так порушення права позивача на повернення переплати з податку на прибуток, триває до теперішнього часу кожного дня тому, що початково - СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, а згодом і  Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС,  жодним чином не відреагував на подані заяви щодо повернення надмірно сплаченого податку на прибуток.
		          При цьому, за приписами ст. 43 ПК України, належним реагуванням на заяви є наявність висновку.
		          Також, з приводу пропуску строку 1095 днів за період  з  травня 2013 року по листопад 2013 року, доводи з приводу чого висловлено представником  відповідача - Харківського управління, суд вказує, що за цей період відповідну заяву позивачем було подано вчасно, ще у 2014 році до  СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС.
		          Отже, у даних правовідносинах суд зауважує, що початок перебігу строку звернення до суду має відраховуватись з кожного дня після дати, коли суб'єкт владних повноважень мав вчинити дії, щодо повернення податків, та до моменту звернення із позовом до суду, оскільки позивач вправі розраховувати на вчинення правомірних дій, передбачених податковим законодавством, з боку суб'єкта владних повноважень, при наявності на те виконаних позивачем необхідних процедур, а саме, початкового звернення саме до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби   із заявами про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток. 
		          Тому, шестимісячний строк, не можна визначати як «початок перебігу строку звернення до суду у порядку ст. 122 КАС України», а необхідно визначити як «початок перебігу бездіяльності», яка триває до теперішнього часу. 
		          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцію  та законами України.
		          Протиправна бездіяльність відповідача у справі мала характер тривалого в часі невиконання вимог імперативної правової норми, неперервного невиконанням обов'язків, передбачених Податковим кодексом України - триваючого порушення прав та інтересів позивача. 
		          Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		          Суд враховує правові висновки Верховного Суду в справах аналогічної категорії, зокрема, постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №826/18464/16; постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09 жовтня 2018 року у справі  №804/67/17.
		          При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні  від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння  майном повинно бути законним.
		          Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні  від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов'язки (див., серед багатьох інших органів влади, «Колишній король Греції та інші проти Греції» [GC], заяви №25701/94, §§79 і 82, ЄСПЛ 2000-XII).
		          Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		          Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		          Відповідачем - Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС України не було доведено правомірності допущеної бездіяльності, якою є пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. 
		          У свою чергу, з метою відновлення прав позивача суд зобов'язує саме Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, де наразі перебуває на обліку позивач, підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський коксохімічний завод" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 14 170 828,00 (чотирнадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень, та направити його до Головного управління Державної казначейської Служби України у Луганській області, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		          Прохання позивача в частині  зобов'язання відповідачів подати звіти про виконання судового рішення  не є  позовною вимогою і обов'язком суду, враховуючи положення ст. 382 КАС України.
		          Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
		          Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297  КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		          Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"  (вул. Вілєсова, буд. 20А,м. Сєверодонецьк,Луганська область,93400,  код ЄДРПОУ00190816)  до  Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області  (вул. Енергетиків, буд. 72,м. Сєвєродонецьк, Луганська область,93400,  код ЄДРПОУ39890583) , Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України  (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052,  код ЄДРПОУ40980123), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області - Головне  управління Державної казначейської служби України в Луганській області ( 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний,59  )  про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		          Визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" у розмірі 14 170 828,00 (чотирнадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень;
		          Зобов'язати  Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський коксохімічний завод" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 14 170 828,00 (чотирнадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень, та направити його до Головного управління Державної казначейської Служби України у Луганській області, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		          У задоволенні решти позову - відмовити.
		          Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області  (вул. Енергетиків, буд. 72,м. Сєвєродонецьк,Луганська область,93400,  код ЄДРПОУ39890583) за рахунок  бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"  (вул. Вілєсова, буд. 20А,м. Сєверодонецьк,Луганська область,93400,  код ЄДРПОУ00190816) у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
		          Стягнути з Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України  (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052,  код ЄДРПОУ40980123) за рахунок  бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"  (вул. Вілєсова, буд. 20А,м. Сєверодонецьк, Луганська область,93400,  код ЄДРПОУ00190816) у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
		          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		          Учасник справи, якому повне рішення  суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		          Повний текст рішення складено 11 грудня 2018 року.
		Суддя                                                                                Заічко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...