Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/4607/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2018. Зареєстровано: 12.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2018.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/822/55/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		11 грудня 2018 року м. Чернівці справа № 727/4607/18
		Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого        Височанська Н. К. 
		суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.
		секретар Ковальчук Н.О. 
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, про стягнення шкоди, за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 серпня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Літвінової О.Г.- 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення шкоди. 
		Позов мотивовано тим, що з 23 вересня 2016 року він, як суддя у відставці, отримував в управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щомісячне довічне грошове утримання. 
		Відповідно до положення абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України зазначений орган Пенсійного фонду України, як податковий агент, щомісячно утримував з його щомісячного грошового утримання податок з доходів фізичних осіб. 
		За період з 23 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно розмір утриманого податку становить 48125,70 грн. 
		Однак, положення абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 ст.164 Податкового кодексу України Конституційний Суд України визнав неконституційними. 
		Вважає, що внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного у зазначеній частині закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання йому було заподіяно майнову шкоду у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 23 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 48125,70 грн.
		Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 серпня 2018 року позов задоволено. 
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України шкоди у розмірі 48125,70 грн., завданої законом, що визнаний неконституційним.
		В апеляційній скарзі Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області просить скасувати рішення суду і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. 
		Апелянт зазначає, що механізм відшкодування шкоди, завданої актами та діями, що визнані неконституційними будь-яким законом не врегульований, отже відшкодувати шкоду, завдану фізичним або юридичним особам завдану актами і діями, що визнані неконституційними, за рахунок Державного бюджету України неможливо.
		Вказує на те, що Державним казначейством України не здійснювалось будь-яких дій щодо порушення прав позивача, отже висновок суду першої інстанції в цій частині є безпідставним та необґрунтованим.
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не передбачено бюджетних призначень на відшкодування вищенаведеного виду шкоди. 
		Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач як суддя у відставці, отримував в управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щомісячне довічне грошове утримання.
		У зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України ОСОБА_2 з цього довічного грошового утримання було утримано 48125,70 грн. податку з доходів фізичних осіб за період з 23 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.04.2018р. (а.с.5,6).
		Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено,що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання,отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року,-у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
		Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
		Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.1175 ЦК України підлягає застосуванню тільки у випадку коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним і скасовується є безпідставними.
		Зважаючи на ту обставину, що зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у зв'язку з дією вищевказаних норм мало місце з вересня 2016 року по лютий 2018 року, ОСОБА_1 недоотримав належні йому виплати в розмірі 48125,70 грн. саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена а порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави наслідків, передбачених ст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів.
		Відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства.
		Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність змін, внесених до Податкового кодексу України, а тому щомісячне відрахування податку з грошового утримання позивача призвело до заподіяння йому збитків у вигляді неотриманих доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода)., які підлягають відшкодуванню в порядку ст.152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України.
		Доводи апеляційної скарги про безпідставність рішення суду в частині задоволення позовних вимог до Державної казначейської служби України, оскільки Державна казначейська служба України не вчиняла жодних протиправних дій, які порушували права позивача, не заслуговують на увагу.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд стягнув кошти безпосередньо з Державного бюджету України, а не з Державної казначейської служби, шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.
		Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі БК України) в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.
		Відповідно до п. 8 ст. 7, пп. 1, 2 ст. 23 БК України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».
		Отже, стягнення на користь громадянина майнової шкоди на підставі норм ст. 1175 ЦК України, провадиться за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку, а не безпосередньо з Державної казначейської служби України. 
		Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність закону, у якому встановлений механізм відшкодування шкоди, завданої актами та діями, що визнані неконституційними, отже відшкодувати шкоду, завдану фізичним або юридичним особам завдану актами і діями, що визнані неконституційними, за рахунок Державного бюджету України неможливо суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
		Відсутність норми матеріального права, яка регулює порядок відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, дає підстави застосувати аналогію закону, а у разі відсутності подібної правової норми - аналогію права.
		Відповідно до ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановлено, що суд безпосередньо застосовує Конституцію України, зокрема у разі, коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України.
		Оскільки право на відшкодування майнової шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, передбачено безпосередньо Конституцією України, доводи апеляційної скарги є безпідставними.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 серпня 2018 року залишити без змін.  
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Головуючий                     /підпис/                          Н.К. Височанська
		Судді:                           /підпис/                      А.І. Владичан
		                                           /підпис/                       І.Б. Перепелюк
		З оригіналом згідно: Н.К. Височанська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...