Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15835/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2018. Зареєстровано: 13.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2018.
Дата набрання законної сили: 29.12.2018
Номер судового провадження: 2-о/161/261/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/15835/18 
		Провадження № 2-о/161/261/18 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 листопада 2018 року 
		                                           м.Луцьк
		 
		   Луцький міськрайонний суд Волинської області
		 
		в складі: головуючої судді -            Івасюти Л.В.
		при секретарі             Маковецькій Т.М.
		з участю представника заявника         ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи  Міністерство соціальноїполітики України,Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		           
		ОСОБА_2 заяву мотивує тим, що він є членом Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права», з метою захисту своїх прав, звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Заявуобґрунтовує тим,що віннародився ІНФОРМАЦІЯ_1 вс.Рівне Любомльськогорайону Волинськоїобласті,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_1  . 09.04.2014 , відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №303/2014, він був призваний у зв`язку з мобілізацією у Збройні Сили України Любомильсько-Шацьким РВК Волинської області. Службу проходив у званні лейтенанта, перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування «Північ» . У кінці лютого  на початку березня 2014 року перекинуті з Російської Федерації війська, без розпізнавальних знаків, окупували Кримський півострів. З цього моменту фактично розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
		Збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням Російської Федерації, порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди міжУкраїною іРосійською Федерацієюпро статуста умовиперебування Чорноморськогофлоту РосійськоїФедерації натериторії України від28.05.1997,для блокуванняукраїнських військовихчастин.На початковійстадії агресіїособовий складокремих російськихзбройних формуваньне маврозпізнавальних знаків. Верховною Радою України, з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захист інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах окупації прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII. З метою правової протидії агресору Верховною Радою України також прийнято Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, яким визначено механізм впровадження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів щодо Російської Федерації. На виконання зазначеного Закону України «Про санкції» Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 11.09.2014 року №829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» саме у зв`язку з військової агресією Російської Федерації.
		Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Російська Федерація продовжила свою військову агресію по відношенню до України. 23.08.2014 року розпочалося масове вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, зокрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бригади, 76-ї та 98-ї дивізій повітряно-десантних військ Збройних Сил Російської Федерації. Задіяння регулярних Збройних сил Російської Федерації у збройній агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: «За жодних обставин не чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та особовий склад)».
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 року визначено, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, що підтверджується фактами численних затримань громадян Російської Федерації та військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації. 
		За наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. 
		Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України. 
		Протягом 2014-2015 року в Україні було проведено шість хвиль мобілізації, за час яких призвано приблизно 65 тис. осіб. Станом на 08.08.2017 року статус учасника бойових дій отримали 306 199 українців, в тому числі 205 192 військовослужбовця Збройних Сил України Згідно з даними, які містяться на веб-сайті Представництва ООН в Україні від 28.02.2018 року, збройний конфлікт на сході України призвів до загибелі більше ніж 2 530 мирних жителів, а 9 000 було поранено. З огляду на те, що бойові дії в регіоні не припиняються, кількість жертв даного конфлікту лише зростатиме. За даними Генерального штабу України, з квітня 2014 року по кінець жовтня 2017 року, держава втратила близько 10710 військовослужбовців. З цих осіб 2333 військовослужбовці загинуло, 8377 отримали поранення і травми різного ступеня тяжкості 
		Що стосується порушень його прав, пов`язаних з російською агресією по відношенню до України, зазначає, що 09.04.2014 відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. №303/2014 він, ОСОБА_2 , був призваний у зв`язку з мобілізацією в Збройні Сили України Любомильсько-Шацьким РВК Волинської області. Службу він проходив у званні лейтенанта, перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В період з 07.05.2014 по 28.05.2014 брав безпосередньо участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення бойових дій на території Донецької області .
		Як зазначено у довідці про обставини травми від 10.06.2014 №219, 22.05.2014 під час виконання службових обов`язків в зоні проведення бойових дій на блокпості поблизу м. Волноваха Донецької області молодший лейтенант ОСОБА_2 отримав вогнепальне поранення. Дані статті, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет-видань, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації поблизу м. Волноваха Донецької області і саме цим військам протистояли українські військовослужбовці, що відносились до складу військової частини НОМЕР_1 , де зокрема він проходив військову службу.
		Після отриманого поранення його відразу доставили до ЦРЛ м. Волноваха, де було надано першу медичну допомогу та направлено для продовження стаціонарного лікування до ВМКУ ПР м. Харків, де перебував з 22.05.2014 по 03.06.2014 рр. у травматологічному відділенні. 22.05.2014, 23.05.2014 та 27.05.2014 йому було зроблено ПХО вогнепального поранення правої стопи, закрита репозиція уламків кісток стопи ПЧКДО по Ілізарову. 03.06.2014 р. для подальшого лікування санавіацією його було доставлено до ГВМКЦ ГВКГ МОУ, де було поставлено діагноз: «наскрізне вогнепальне кульове поранення (22.05.2014 р.) правої стопи з багатоуламковим переломом таранної, кубовидної та п`яткової кісток. Стан після ПХО вогнепального поранення правої стопи, закритої репозиції уламків кісток стопи ПЧКДО (22.05.2014 р.) по Ілізарову» .
		В період з 31.07.2014 по 26.08.2014 рр. він перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з приводу отриманих ушкоджень в ході участі в проведенні бойових дій на Сході України . З 30.08.2014 по 20.10.2014 та з 03.12.2014 по 22.12.2014 він знову перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні військової частини НОМЕР_2 з діагнозом: «Консолідуючі вогнепальні фрагментальні переломи кубовидної таранної п`яткової кісток правої ступні» . На підставі довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.12.2014 р. серії 12 ААА №137658 йому було встановлено другу групу інвалідності . 26.12.2014 р. на консультації травматолога у КЗ Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» йому було поставлено заключний клінічний діагноз: «Вогнепальний дефект кісткової тканини правої п`яткової кістки. Післятравматичний деформуючий артроз правого гомілково-ступневого суглобу, підтаранного суглобу 2-3 ст. Комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглобу, суглобів переднього та середнього відділів правої ступні» . У січні 2015 р. він проходив індивідуальну програму реабілітації, яка включає в себе ряд реабілітаційних заходів та їх реалізацію . Відповідно до витягу із наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2015 р. №45, його, лейтенанта ОСОБА_2 , який перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 02.03.2015 р. було виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направлення для зарахування на військовий облік до Любомльського ОРВК Волинської області . Відповідно до витягу із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 12.07.2017 року №334, поранення громадянина ОСОБА_2 : «Наслідки вогнепального, наскрізного, кульового поранення правої ступні з вогнепальними переломами кубовидної, таранної, п`яткової кісток (22.05.2014 р.), операції - хірургічної обробки ран, закритої репозиції відламків таранної, кубовидної, п`яткової кісток, фіксації відламків апаратом ОСОБА_3 (22.05.2014 р.) у вигляді слабоконсолідуючих багатоуламкови х переломів таранної, кубовидної, п`яткової кісток в апараті Ілізарова зі значним порушенням функції гомілково-ступневого суглоба, ступні з помірним порушенням функції ходи; зміцнілих шкірних рубців правої ступні» - пов`язане із захистом Батьківщини . 21.12.2015 року Управління соціального захисту населення Шацької райдержадмінстрації видало йому посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує наявність у нього інвалідності ІІ групи та надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни .
		Отже, саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією, він отримав поранення 22.05.2014 року поблизу м. Волноваха Донецької області України. Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров`я, передбачене статтею 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року. 
		Встановлення юридичного факту його поранення під час захисту Батьківщини 22.05.2014 року на території Донецької області України, яке сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, буде породжувати юридичні наслідки  набуття ним статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
		Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт поранення його, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час захисту Батьківщини 22.05.2014 року поблизу м. Волноваха Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		   Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, наведених у заяві, просить її задовольнити.
		Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились , хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
		Суд вважає за можливе розглядати заяву за їх відсутності по наявних в матеріалах справи доказах.
		Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, та подані заявником докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рівне Любомльського району Волинської області. Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є членом Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права».
		Судом встановлено, що 09.04.2014 р. відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. №303/2014 ОСОБА_2 був призваний у зв`язку з мобілізацією в Збройні Сили України Любомильсько-Шацьким РВК Волинської області. Службу проходив у званні лейтенанта, перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » .
		Судом встановлено, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014 року, всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням Російської Федерації, порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди міжУкраїною іРосійською Федерацієюпро статуста умовиперебування Чорноморськогофлоту РосійськоїФедерації натериторії України від 28.05.1997 року, для блокування українських військових частин. 
		Верховною Радою України з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захист інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, в умовах окупації, прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII, який визначив статус частини території України, як тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Датою початку тимчасової окупації визначено 20.02.2014 року.
		З метою правової протидії агресору Верховною Радою України також прийнято Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 року №1644-VII, яким визначено механізм впровадження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів щодо Російської Федерації. 
		Крім цього, Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 11.09.2014 року №829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» саме у зв`язку з військової агресією Російської Федерації.
		Зазначені вище нормативно-правові акти вказують на військову агресію Російської Федерації проти України, наслідком якої стала повна окупація та подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим.
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 року зазначено, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.
		Парламентська асамблея Ради Європи 12.10.2016 року прийняла дві резолюції щодо України, в яких російсько-українська конфлікт визначено як «російська агресія» і міститься заклик до Російської Федерації вивести свої війська з Донбасу. 
		Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 19.12.2016 року підтримано резолюцію Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та визнано Російську Федерацію державою  окупантом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема : вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року №129-VIII затверджено звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЕ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. 
		Результатом такого звернення стало визнання міжнародним співтовариством через схвалення 08.07.2015 року переважною більшістю членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ двох резолюцій, зокрема Резолюції «Продовження очевидних грубих і невиправлених порушень Російською Федерацією міжнародних норм і принципів ОБСЄ» та резолюції «Викрадені і незаконно утримувані громадяни України на території Російської Федерації», які засвідчили факт здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти держави України та факт протиправності утримання українських політичних в`язнів в Російській Федерації.
		Відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14.12.1974 року застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31.05.1997 року.
		Військові дії Російської Федерації на території України були визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій. Зокрема, резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи від 09.04.2014 року рішуче засуджує дозвіл Ради Федерації Федерального Зібрання Російської Федерації на застосування військової сили в Україні, російську військову агресію та подальшу анексію Криму, що є явним порушенням міжнародного права .
		Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи «Зниклі особи під час конфлікту в Україні» від 25.06.2015 року визнає, що військові дії на частині територій Донецької та Луганської областей України є агресією зі сторони Російської Федерації та вводить термін «окупований» по відношенню до Автономної Республіки Крим та м. Севастополь .
		Згідно з ч. 3 ст.82ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України. 
		Отже, наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України.
		Протягом 2014-2015 року в Україні було проведено шість хвиль мобілізації, за час яких призвано приблизно 65 тис. осіб. Станом на 08.08.2017 року статус учасника бойових дій отримали 306 199 українців, в тому числі 205 192 військовослужбовця Збройних Сил України.
		Згідно з даними, які містяться на веб-сайті Представництва ООН в Україні від 28.02.2018 року, збройний конфлікт на сході України призвів до загибелі більше ніж 2 530 мирних жителів, а 9 000 було поранено. 
		За даними Генерального штабу України, з квітня 2014 року по кінець жовтня 2017 року, держава втратила близько 10710 військовослужбовців. З цих осіб 2333 військовослужбовці загинуло, 8377 отримали поранення і травми різного ступеня тяжкості 
		Що стосується порушень ОСОБА_2 , пов`язаних з російською агресією проти України, суд зазначає наступне.
		Як вказано вище, 09.04.2014 р. відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. №303/2014 ОСОБА_2 був призваний у зв`язку з мобілізацією в Збройні Сили України Любомильсько-Шацьким РВК Волинської області. Службу ОСОБА_2 проходив у званні лейтенанта, перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В період з 07.05.2014 по 28.05.2014 рр. безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення бойових дій на території Донецької області .
		Як зазначено в довідці про обставини травми від 10.06.2014 року №219, 22.05.2014 року під час виконання службових обов`язків в зоні проведення бойових дій на блокпості поблизу м. Волноваха Донецької області молодший лейтенант ОСОБА_2 отримав вогнепальне поранення .
		Дані статті, та низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет-видань, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації поблизу м. Волноваха Донецької області і саме цим військам протистояли українські військовослужбовці, що відносились до складу військової частини НОМЕР_1 , де зокрема, ОСОБА_2 , проходив військову службу.
		Судом встановлено, що після отриманого поранення заявник був доставлений до ЦРЛ м. Волноваха, де було надано першу медичну допомогу та направлено для продовження стаціонарного лікування до ВМКУ ПР м. Харків, де перебував з 22.05.2014 по 03.06.2014 рр. у травматологічному відділенні. 22.05.2014, 23.05.2014 та 27.05.2014 рр. ОСОБА_2 було зроблено ПХО вогнепального поранення правої стопи, закрита репозиція уламків кісток стопи ПЧКДО по Ілізарову. 03.06.2014 р. для подальшого лікування санавіацією мене було доставлено до ГВМКЦ ГВКГ МОУ, де було поставлено діагноз: «наскрізне вогнепальне кульове поранення (22.05.2014 р.) правої стопи з багатоуламковим переломом таранної, кубовидної та п`яткової кісток. Стан після ПХО вогнепального поранення правої стопи, закритої репозиції уламків кісток стопи ПЧКДО (22.05.2014 р.) по ОСОБА_3 ».
		В період з 31.07.2014 по 26.08.2014 рр. заявник перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з приводу отриманих ушкоджень в ході участі в проведенні бойових дій на Сході України .
		З 30.08.2014 по 20.10.2014 рр. та з 03.12.2014 по 22.12.2014 рр. - заявник перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні військової частини НОМЕР_2 з діагнозом: «Консолідуючі вогнепальні фрагментальні переломи кубовидної таранної п`яткової кісток правої ступні» . 
		Медико-соціальною експертною комісією від 22.12.2014 р. серії 12 ААА №137658 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності .
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2014 р. на консультації травматолога у КЗ Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» Шостаку Д.В. було поставлено заключний клінічний діагноз: «Вогнепальний дефект кісткової тканини правої п`яткової кістки. Післятравматичний деформуючий артроз правого гомілково-ступневого суглобу, підтаранного суглобу 2-3 ст. Комбінована контрактура правого гомілково-ступневого суглобу, суглобів переднього та середнього відділів правої ступні» .
		Відповідно до витягу із наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 02.03.2015 р. №45, лейтенанта ОСОБА_2 , який перебував у розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 02.03.2015 р. було виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направлення для зарахування на військовий облік до Любомльського ОРВК Волинської області .
		21.12.2015 року Управління соціального захисту населення Шацької райдержадмінстрації видало ОСОБА_2 посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує наявність інвалідності ІІ групи та надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни .
		Як встановлено судом, в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією, ОСОБА_2 , отримав поранення 22.05.2014 року поблизу м. Волноваха Донецької області України.
		Внаслідок військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено право ОСОБА_2 на життя і здоров`я, передбачене статтею 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року. 
		Постановою Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі №363/632981/16-ц заяву фізичних осіб про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено, та встановлено, що їх вимушене переселення з окупованої території Луганської області відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації протии України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області. 
		У вказаній цивільній справі Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення факту, що має юридичне значення щодо вимушеного переселення заявників з окупованої території Луганської області, відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між переселенням осіб із зони проведення бойових дій на сході України та військовою агресією Російської Федерації. Верховний Суд дійшов исновку про те, що відповідальність за порушення, визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території України несе Російська Федерація як держава-окупант відповідно до норм і принципів міжнародного права. Відтак від встановлення юридично значимого факту у заявників залежить виникнення, зміна та припинення правовідносин, в яких вони через дії Російської Федерації, вимушено беруть участь. 
		Крім того, Верховний Суд дійшов висновку про те, що правило про застосування щодо Російської Федерації судового імунітету, передбачене ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», не порушується визначенням іноземної держави в якості заінтересованої особи. Такий висновок зроблено на підставі того, що у вказаній справі окремого провадження Російська Федерація бере участь як заінтересована особа, а не виступає із вимогами як сторона чи третя особа у справі позовного провадження, а підставою подання громадянами України заяви про встановлення відповідного факту є тимчасова окупація Російською Федерацією частини території України. Верховний Суд вказує на необхідність врахування приписів п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 року №13 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» та ч. 4 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо можливості застосування Україною реторсії, правомірних обмежувальних заходів у відповідь на аналогічні заходи іншої держави.
		   Враховуючи наведене , суд вважає, що заява ОСОБА_2 є обгрунтованою та підлягає до задоволення.
		   Керуючись ст.ст. 2, 5 ,ч.3 ст.12 , 293-294 ЦПК України , Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву задовольнити. 
		Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт поранення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час захисту Батьківщини 22.05.2014 року поблизу м. Волноваха Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...