Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/16465/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2018. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2018.
Дата набрання законної сили: 11.01.2019
Номер судового провадження: 2/161/4185/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/16465/18 
		Провадження № 2/161/4185/18
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		11 грудня 2018 року 
		   Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
		головуючого судді- Присяжнюк Л.М.,
		за участю секретарясудового засідання  Петрової В.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/16465/18 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернулася до суду із позовною заявою до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження. 26.08.2014р. її син був призваний Сватівським РВК Луганської області на військову службу по мобілізації до лав Збройних сил України у складі НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони «Айдар». В період з 26.08.2014 р. по 05.09.2014 р. ОСОБА_3 безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей у складі військової частини НОМЕР_2 . 05.09.2014 р. солдат ОСОБА_3 при виконанні бойового завдання поблизу с. Металіст Слов`яносербського району Луганської області загинув від отриманих поранень. Вказані обставини та факт загибелі ОСОБА_3 встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2017 р. у справі №161/16506/17. В результаті вказано позивач зазнала і зазнає моральних страждань, оскільки втратила сини, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральної шкоди в розмірі 60000,00 Євро, що становить 1944416,00грн. за офіційним курсом НБУ на день подачі позову. 
		Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.
		Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
		Позивач у судове засідання не з`явилася, натомість представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся через Посольство Російської Федерації, в підготовче судове засідання та судове засідання не з`явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановленіст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
		Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
		Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
		Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Райвідділом ЗАГСу м. Староконстантинів Хмельницької області 05.10.1981 року (а.с. 14).
		Відповідно до витягу із наказу Командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 від 26.08.2014 року №51, солдата ОСОБА_2 було призначено на посаду водія-електрика польової лазні роботи забезпечення і зараховано списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення (а.с. 15).
		Як встановлено судом із наявних у справі документів, а саме довідкою військової частини НОМЕР_2 №292 від 06.12.2014 року підтверджується, що в період з 26.08.2014 року ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Луганської та Донецької областей (а.с. 16).
		Згідно довідки про причину смерті від 06 квітня 2016 року №85, свідоцтва про смерть від 06 квітня 2016 року серії НОМЕР_4 «вогнепальне вибухове осколкове наскрізне поранення голови з пошкодженням головного мозку» солдата ОСОБА_2 послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Травма і причина смерті, так, пов`язані з захистом Батьківщини (а.с. 17, 18).
		Від втрати сина позивач зазнала і надалі зазнає душевних страждань, тому звернулася із позовом про стягнення моральної шкоди.
		Відповідно дост. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).
		Згідно зіст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VІІ від 15 квітня 2014 рокуіз змінами і доповненнями, внесеними відповідноЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15 вересня 2015 року №685-VІІІАвтономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		В силуст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Аналізуючи наведені обставини та докази у справі, суд дійшов висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відносно України (що є і загальновідомими фактами, а тому не підлягають доказуванню також і за нормами ч.2ст.61 ЦПК України), стала окупація частини території України, а саме в т.ч. частини Донецької області, де загинув син позивачів.
		Згідно з ч.2ст.2 ЦК Україниучасниками цивільних відносин є зокрема і іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		За вимогами ч.6ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
		З матеріалів справи вбачається, також і встановлено судом, що внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації частини Донецької області, загинув син позивача, що завдало їй значної моральної шкоди, що виражається в основному - це втратою в її житті сина ОСОБА_2 , при цьому позивач має необхідний та достатній обсяг цивільної правоздатності для звернення до суду з такими вимогами, як мати загиблого (І черга спадкоємців).
		Юридичний факт загибелі ОСОБА_2 від поранення при виконанні обов`язку військової служби 05.09.2014 року в с. Металіст Слов`яносербського району Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України встановлений та підтверджеєуться і рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2017 року у справі №161/16506/17, яке наданий час набрало законної сили.
		За правилами ч. 3ст. 61 ЦПК Україниобставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод тастаттею 8 Конституції Українигарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Відповідно дост.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
		Згідно зіст.23 ЦК Україниморальна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		За змістом ст.ст.1167,1168 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: в т.ч. у випадках, встановлених законом.
		Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Право на життя передбачені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., ІУ Женевською конвенцією 1949р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту,розділу ІІ Конституції України.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (п.1,2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01.08.1975р., договори укладені між Україною та Росією в т.ч. про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст.2 Статуту ООН, а тому є на переконання суду державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		При вирішенні вимог позивача, суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно якого вирішено зобов`язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами.
		Частиною 3 ст.10, ч. 1 ст.60 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом таст. 61 цього Кодексу.
		Відповідно дост. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідност. 212 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Обґрунтовуючи завдану відповідачем моральну шкоду в сумі по 60 000 євро позивач довела, що через власний душевний невгамовний біль, безперервні її страждання через втрату сина, які вона відчуває та буде відчувати роками, наявні підстави для задоволення її вимог в повному обсязі, у зв`язку з встановленим в судовому порядку фактом порушення відповідачем основоположних прав людини в Україні, що є справедливою компенсацією з агресора - Російської Федерації на користь батьків загиблого сина.
		На підставі вищевказаного,ст. 8 Конституції України, ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої 17.07.1997р., Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, ст.ст.23,1167,1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1944 416 (один мільйон дев`ятсот сорок чотири чотириста шістнадцять) гривень 00 копійок, що є еквівалентом 60 000,00 (шістдесяти тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської областішляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, місце знаходження: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду 
		Волинської області Л.М. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...