Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7218/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2018. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.
Дата набрання законної сили: 31.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 грудня 2018 року                      № 826/7218/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю " Нова Слобідка" ( 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, Н/П№43)доДепартаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 3)про визнання протиправним та скасування припису ,     О Б С Т А В И Н И    С П Р А В И:
		Товариство з обмеженою відповідальністю " Нова Слобідка" ( 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, Н/П№43) (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 3) (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування припису № 311/п від 26 квітня 2016 року, винесений Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код в ЄДР 02231933.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є органом контролю, який зобов'язаний дотримуватись вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності». Однак, такі вимоги відповідачем під час проведення у квітні 2016 року перевірки на земельних ділянках площею 3924 кв.м та 8688 кв.м на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва є ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ», якому земельні ділянки під забудову були надані рішенням Київської міської ради та забудова здійснюється на земельній ділянці площею 1,4892 га, яка розташована на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, яка належить ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В, зареєстровано в реєстрі за №2184.
		Позивач вважає вимоги відповідача про зобов'язання ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» припинити будь-які роботи на земельній ділянці за вказаною адресою неправомірними, оскільки вказані вище земельні ділянки не входять до історичних ареалів міста, перебувають за межами архітектурних і археологічних заповідників, архітектурних і археологічних охоронних зон і зон регулювання забудови, пам'ятки чи об'єкти археологічної спадщини на її території не обліковуються, не входить у межі зони охоронюваного ландшафту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.02.2012 № 979 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і он охорони пам'яток історії та культури у м. Києві».
		У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та додатково наданих поясненнях.
		Відповідач заперечував по суті заявлених позовних вимог, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.
		У судовому засіданні судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7 - 9 у Дніпровському районі м. Києва» наданий дозвіл на будівництво (у розумінні законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення - ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій») багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази та визначено цільове та функціональне призначення земельних ділянок та об'єкта забудови на земельних ділянках по вул. Микільсько-Слобідській, 7-9.
		На підставі вищезазначеного рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 68/1902 між ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ» та Київською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок, які в наступному поновлені на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 р. № 641/10129 «Про поновлення ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об'єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва», а саме: Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 30, щодо оренди земельної ділянки площею 3924 кв.м; Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 29, щодо оренди земельної ділянки площею 8688 кв.м.
		Замовником будівництва об'єкту будівництва на земельних ділянках площею 3924 кв.м та 8688 кв.м на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва є ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ», якому земельні ділянки під забудову були надані рішенням Київської міської ради.
		Забудова здійснюється на земельній ділянці площею 1,4892 га, яка розташована на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, яка належить ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В, зареєстровано в реєстрі за №2184.
		Відповідно до Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02.11.2010 р., укладеного між ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ» та «НОВА СЛОБІДКА», ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ» передає ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» як Інвестору функції замовника будівництва Об'єкта в частині будівництва Об'єкта на земельних ділянках, право користування якими належить ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ». Функції замовника будівництва Об'єкта в частині будівництва Об'єкта на земельній ділянці, яка належить Інвестору, виконуються Інвестором як забудовником на власній земельній ділянці.
		ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» здійснює забудову земельної ділянки площею 1,4892 га, яка належить йому на праві власності як замовник будівництва, та забудову земельних ділянок площею 3924 кв.м та площею 8688 кв.м як інвестор, який виконує функції замовника будівництва на підставі Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02.11.2010 р.
		ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» на виконання функцій замовника будівництва отримані в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 4913/0/18-1/009-12.
		На підставі отриманих Містобудівних умов було здійснено проектування об'єкта будівництва - житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом. Позитивний висновок експертизи проекту наданий ТОВ «Укрбудекспертиза» 22 травня 2014 р. за № 3-223- 13-ЕП/КО.
		Державною архітектурно-будівельною інспекцією України виданий Дозвіл на виконання будівельних робіт № IV 115142380364 від 26.08.2014 р.
		Актом огляду від 19 лютого 2016, складеним Департаментом встановлено, що на вищевказаних земельних ділянках, що розташовані на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, розташований будівельний майданчик, огороджений парканом, на будівельному майданчику частково виконані земляні роботи, розчищено територію, шляхом зняття родючого шпару ґрунту.
		Актом огляду від 26 квітня 2016, складеним Департаментом, встановлено, що на вищевказаних земельних ділянках, що розташовані на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, розташований будівельний майданчик, огороджений парканом, на будівельному майданчику частково виконані земляні роботи, розчищено територію, шляхом зняття родючого шпару ґрунту.
		26 квітня 2016 року Департаментом культури Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент культури КМДА, Відповідач) було складено припис № 311/п (надалі - Припис). Вказаним приписом зобов'язано ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» припинити будь-які роботи на земельній ділянці по вулиці Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, зобов'язано ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» вчинити певні дії.
		Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням позивач оскаржив припис відповідача від 26 квітня 2016 № 311/п до суду.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
		Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
		- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
		- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
		- обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
		- виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		У частині четвертій ст. З Закону визначено, що орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.
		Відповідно до підпунктів 1, 4-6, 9, 10, 13-17 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; укладення охоронних договорів на пам'ятки та інші.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Однак, закріплюючи за спеціально уповноваженими органами у сфері охорони культурної спадщини, до який віднесений і відповідач, широкого ряду повноважень, Закон України «Про охорону культурної спадщини» разом з тим, не встановлює спеціального порядку реалізації наданих повноважень, у тому числі у сфері здійснення контролю за виконанням цього Закону.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - «державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Згідно з частиною першою ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Абзацами другим, третім, четвертим ст. 2 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено вичерпний перелік органів, на які дія цього Закону не поширюється, серед яких органи уповноважені здійснювати контроль за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини - відсутні.
		Статтями 5 та 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено порядок проведення планових та позапланових перевірок у сфері господарської діяльності.
		Абзацом шостим частини другої ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
		Критерій за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо об'єктів культурної спадщини, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 21, що діяла у момент винесення оскаржуваного рішення відповідача.
		Преамбулою указаної постанови визначено, що вона прийнята на підставі ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Також, відповідно до частини десятої статті 4 та частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, є формою здійснення державного нагляду (контролю).
		Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.02.2016 року та 26.04.2016 року головними спеціалістами відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту культури КМДА Азатьян В.О. та Лучкіною Ю.В. проведено огляд території, а саме будівельного майданчику, що розташований за адресою вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, що використовується позивачем для провадження господарської діяльності у сфері будівництва, про що склали відповідні Акти.
		Системний аналіз вказаних норм приводить до висновку, що дії відповідача - є заходами контролю у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини» і такі дії повинні вчинятися у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку.
		Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджено Розпорядженням КМДА від 15.06.2015 № 575. Відповідно до п. 1 Положення відповідач є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, підпорядковується Київської міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міські раді, а з питань виконання функцій державної влади - Міністерству культури України.
		Відповідно до частини четвертої ст. 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
		Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі.
		Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
		Стаття 6 Закону України встановлює підстави до проведення позапланових заходів контролю, серед яких звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
		Згідно з вимогами частини одинадцятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
		Акти огляду від 19.02.2016 р. та від 26.04.2016 р., що складені уповноваженими особами відповідача та стали підставою до складення оскаржуваного Припису від 26.04.2016 №311/п не містять інформації, про те чи є такий захід плановим, або позаплановим та на підставу його проведення.
		Відповідачем надано пояснення, що така перевірка проведена на виконання звернення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.02.2016 р.
		Матеріали справи містять лист Слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Мєшкового К.О. від 10.02.2016 з вих. № 1534/СВ/125/50-2016. У вказаному листі вказано, що такий лист скерований на адресу відповідача у зв'язку з необхідністю проведення перевірки з метою встановлення фактів руйнування культурної спадщини, при проведенні будівельних робіт, у межах кримінального провадження № 12016100040001673 від 06.02.2016, порушеного за ознаками злочину передбаченого частиною другою статті 298 Кримінального кодексу України.
		Однак, саме лише звернення, лист, слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 10.02.2016, без рішення суду та без погодження та дозволу Державної регуляторної служби, не може бути самостійною підставою для проведення позапланової перевірки.
		Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
		За приписами пп. 4.7 п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
		При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.11.2013 №2183, яким встановлено, що Департамент відповідно до визначених завдань виконує, зокрема такі галузеві повноважень: під час здійснення контролю за законністю проведення реставраційних, консерваційних, реабілітаційних та будівельних робіт на пам'ятках та територіях, пов'язаних з охороною культурної спадщини, вимагає та отримує від відповідальних осіб наявну дозвільну та науково-проектну документацію, перевіряє відповідність її Закону України «Про охорону культурної спадщини» та іншим нормам і правилам. Так, жодним нормативно-правовим актом не визначено порядку щодо проведення таких перевірок відповідачем.
		Разом з тим, за результатами вказаних дій, відповідач виніс припис, яким позивачу фактично заборонено виконувати будь-які роботи за вказаною адресою без відповідного дозволу Відповідача та протягом десяти днів з дня отримання цього припису, на підставі ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини» допустити на територію зазначеної частини пам'ятки спеціалістів відповідача для здійснення огляду, що є безпосереднім втручанням в господарську діяльність позивача та обумовлює понесення останнім фінансових витрат.
		Застосування відповідних заходів реагування, в даному випадку - прийняття оскаржуваного припису, може здійснюватися лише на підставі результатів перевірки.
		Вирішуючи спір з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, суд приходить до висновку, що лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень, у тому числі у сфері охорони культурної спадщини, може бути належною підставою для прийняття рішення про зупинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, зокрема шляхом винесення припис про заборону діяльності такого суб'єкта.
		Предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою (статті 1 вказаного Закону).
		Так, землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, належать до земель історико-культурного призначення та включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
		Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», режими використання пам'яток місцевого значення встановлює орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Відповідно до ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
		За приписами ст. 111 Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відомості про такі обмеження в обов'язковому порядку вносяться до Державного земельного кадастру.
		За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру будь-які обмеження у використанні земельних ділянок по вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському р-ні м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутні.
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність видачі припису № 311/п від 26.04.2016 року, а відтак останній підлягає скасуванню як протиправний.
		Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав.
		Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка" ( 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, Н/П№43) задовольнити повністю.
		2.          Визнати протиправним та скасувати припис № 311/п від 26 квітня 2016 року, винесений Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код в ЄДР 02231933.
		З Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка" ( 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, Н/П№43) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...