Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13433/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2018. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.

Результат оскарження 13.06.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		13 грудня 2018 року                                № 826/13433/18
		 
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
		за позовом1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк", 2) Приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд"до  треті особи   Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 1) Державне підприємство "Укрархбудінформ"  2) Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" ім. Ю.М. Білоконя"провизнання протиправним та нечинним наказу від 23.04.2018 №100,
		за участі представників:
		позивача-1 - адвоката Ярмоленка Євгена Васильовича (довіреність від 30.08.2018, б/н),
		позивача-2 - не прибув,
		відповідача - Мальцева Сергія Сергійовича (довіреність від 04.06.2018 № 7/8-551),
		відповідача - Сідловської Алли Володимирівни (довіреність від 18.12.2017 № 7/8-13862),
		третьої особи-1 - не прибув,
		третьої особи-2 -  Економова Анатолія Олександровича (довіреність від 05.09.2018 № Д-2076),
		третьої особи-2 - Уманського Сергія Олександровича (довіреність від 31.08.2018 № Д-2045),
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання протиправним та нечинним наказу від 23.04.2018 №100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог Конституції України та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині підписання його не уповноваженою особою, а ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», затверджені спірним наказом, прийняті з порушенням процедури та суперечать низці нормативно-правових актів, якими врегульовано питання містобудівної діяльності, планування та забудови територій, а також правового режиму використання земельних ділянок промислового призначення.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження, залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Укрархбудінформ» та Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя».
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами у повному обсязі, оскільки повноваження Парцхаладзе Л.Р. на затвердження (погодження) будівельних норм передбачені пунктом 11 розділу ІІ наказу Мінрегіону №73 від 28.03.2018 «Про розподіл обов'язків та повноважень між Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, першим заступником Міністра, заступниками Міністра та заступником Міністра з питань європейської інтеграції», а посилання позивача на затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» з порушенням процедури та їх невідповідність містобудівному законодавству не відповідають дійсності. 
		Треті особи 1, 2 своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, не скористались.
		27.08.2018 позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 «Про затвердження ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» до набрання рішенням у даній справі законної сили.   
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.   
		30.08.2018 відповідач звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. 
		03.09.2018 відповідачем подано уточнення до вказаної заяви.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2018 у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
		Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про об'єднання до спільного розгляду і вирішення адміністративні справі №826/13433/18 та №826/13434/18, з огляду на те, що позовні вимоги у зазначених справах заявлено до того самого відповідача - Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та з однією і тією ж вимогою - визнати протиправним та нечинним наказ відповідача від 23.04.2018 № 100 «Про затвердження ДБН   Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2018 об'єднано в одне провадження адміністративну справу №826/13433/18 та справу №826/13434/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання протиправним та нечинним наказу від 23.04.2018 №100. Об'єднаній справі присвоєно номер 826/13433/18.
		31.08.2018 та 03.09.2018 від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надійшли заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у якому представник відповідача просив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі.
		Аналогічне клопотання 04.09.2018 надійшло від третьої особи 2 Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 у задоволенні клопотань Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 у задоволенні клопотання Конфедерації Будівельників України про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яке надійшло до суду 06.09.2018, відмовлено. 
		У судовому засіданні 20.11.2018, заслухавши пояснення учасників справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
		 
		Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
		23.04.2018 Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ №100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», відповідно до якого, зокрема:
		1. Затверджено ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». 
		2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (далі - спірні ДБН/ДБН Б.2.2-12:2018) набирають чинності з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства «Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».
		3. Установлено,  що з набранням чинності ДБН Б.2.2-12:2018 визнаються такими, що втратили чинність:
		- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені   наказом Держкоммістобудування України від 17.04.1992 №44; наказами Мінбудархітектури України від 23.06.1993 №91, від 17.12.1993 №231, наказами Держкоммістобудування України від 29.04.1996 №73, від 11.03.1997 №33,   від 25.09.1997 №164, наказами Держбуду України від 25.11.1997 №29, від 02.02.1999 №21, від 16.09.1999 №227, від 11.04.2001 №89, від 18.07.2001 №145,   наказами Мінрегіонбуду України від 13.10.2008 №457, від 13.10.2008 №457,   від 04.12.2009 №555,   від 21.06.2011 №67;
		- ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», затверджені   наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 №6;
		- ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств», затверджені   наказом Держкоммістобудування України від 27.01.95 №17;
		- ДБН Б.2.4-4-97 «Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств», затверджені   наказом Держкоммістобудування України від 25.03.1997 №42; 
		- ДБН Б.1-2-95 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України», затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.11.1995 №229;
		- СНиП II-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий», затверджені постановою Держбуду СРСР від 30.12.1980 №213.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» та Приватне акціонерне товариство «Фірма «Хмельницькбуд» звернулись до суду із відповідними позовами обґрунтовуючи невідповідність нових ДБН вимогам чинного законодавства.
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		 
		Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожній особі надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
		Як підтверджується доданими до позовних заяв статутів ТОВ «Старонаводницький парк» та ПрАТ «Фірма «Хмельницькбуд» основним видом економічної діяльності товариств є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
		Згідно з пунктом 1.2 ДБН, затверджених Наказом №100, ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.
		Враховуючи характер статутної діяльності позивачів у справі, підтверджений доданими до позовної заяви доказами ведення будівництва на об'єктах, а також встановлену пунктом 1.2 ДБН обов'язковість дотримання визначених норм підприємствами, що здійснюють будівництво, суд вважає звернення цих осіб за захистом своїх прав обґрунтованим та таким, що відповідає приписам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Як встановлено статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		 
		Діяльність Мінрегіону регламентована Конституцією України, Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України   від 30.04.2014 №197.
		Відповідно до пункту 1 Положення №197 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
		Основними завданнями Мінрегіону є забезпечення формування та реалізація державної регіональної політики, державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства. Реалізація завдань міністерством здійснюється у тому числі шляхом затвердження державних будівельних норм, зокрема з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх території та визначення меж, режимів використання їх зон охорони, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва (пункти 3, 4 Положення №197).
		Згідно з пунктом 8 Положення №197 Мінрегіон у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, організовує і контролює їх виконання.
		Аналогічна вимога, щодо підписання наказів виключно Міністром передбачена пунктом 27 частини 2 статті 8 та частини 1 статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
		Судом встановлено, що оскаржуваний наказ №100 підписано заступником Міністра Парцхаладзе Л.Р.
		Оскаржуючи наказ №100 позивачі вказують на підписання цього наказу особою, яка не мала на це встановлених законом повноважень.
		Спростовуючи вказані доводи, відповідач підтверджує наявність у заступника Міністра Парцхаладзе Л.Р. права підпису наказів Мінрегіону наказом Мінрегіону від 28.03.2018 №73 «Про розподіл обов'язків та повноважень між Віце-прем'єр-міністром України - Міністром Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, першим заступником Міністра, заступниками Міністра та заступником Міністра з питань європейської інтеграції».
		Зокрема, відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Розподілу обов'язків, Парцхаладзе Л.Р. відповідає за забезпечення формування та реалізацію державної полiтики у сфері архітектури об'єктів житлового та громадського призначення, містобудування, планування і забудови територій, сталого розвитку населених пунктів, з питань збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Пунктом 2 Розділу ІІ Розподілу обов'язків визначено, що Парцхаладзе Л.Р. організовує та координує, зокрема, перевірку, перегляд, скасування галузевих нормативних документів у сферах проектування, будівництва, ремонту об'єктів, а також реставрації пам'яток культури та містобудування. 
		Парцхаладзе Л.Р. затверджує (погоджує) будівельні норми (пункт 11 Розділу ІІ Розподілу обов'язків). 
		Надаючи оцінку доводам сторін, суд погоджується, що підписання наказів Міністерства належить виключно до повноважень Міністра Мінрегіону (пункт 27 частини 2 статті 8 та частини 1 статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», пункт 8 Положення №197). 
		Водночас, Міністр не позбавлений права делегувати відповідні повноваження з підписання наказів Міністерства одному із своїх заступників (пункт 21 частини 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»), який, втім, набуде таких повноважень лише за умови відсутності Міністра.
		Так, поданим відповідачем наказом Мінрегіону від 28.03.2018 №73 встановлено, що право підпису у разі відсутності Міністра має Перший заступник Міністра, а у разі відсутності Першого заступника - один із заступників, відповідно до розподілу обов'язків (пункт 2 наказу).
		За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту відсутності Міністра Мінрегіону та Першого заступника Міністра станом на момент підписання спірного наказу (23.04.2018), тимчасової втрати ними працездатності або існування інших об'єктивних обставин, що унеможливили здійснення ними своїх повноважень, враховуючи відсутність такої інформації також на офіційному сайті Міністерства (http://www.minregion.gov.ua), у суду відсутні підстави для висновку про наявність у заступника Міністра Парцхаладзе Л.Р. повноважень на підписання оскаржуваного наказу №100.
		Суд, відхиляючи доводи відповідача у цій частині, наголошує на тому, що повноваження щодо затвердження (погодження) будівельних норм не наділяють заступника Міністра правом підписання наказів Мінрегіону. 
		Підпис та погодження є окремими видами повноважень. Надані ж Парцхаладзе Л.Р. пунктом 11 Розподілу обов'язків повноваження щодо затвердження (погодження) будівельних норм стосуються саме будівельних норм як окремого документу. 
		Водночас, введення в дію такого документу здійснюється відповідним наказом Міністерства, право підпису якого, в силу норми закону, належить виключно Міністру, і лише за його відсутності особі, яка тимчасово та у визначених межах, здійснює його повноваження.
		Наведене дає суду підстави для висновку про прийняття наказу №100 з порушенням вимог статті 19 Конституції України, статей 8 та 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», оскільки такий наказ підписаний не уповноваженою особою.
		 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 №543 затверджено Порядок розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність (у редакції, чинній на момент проведення процедури розробки, погодження та затвердження спірних ДБН), який визначає механізм розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність.
		Згідно з пунктом 3 Порядку №543 будівельні норми розробляються центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належать питання нормування у будівництві, відповідно до планів робіт з нормування у будівництві.
		Виконавцями робіт з нормування у будівництві, відповідно до пункту п'ятого Порядку №543, є базові організації, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві і визначаються суб'єктом нормування відповідно до переліку, затвердженого Мінрегіоном.
		Позивачі наголошують на недотриманні відповідачем вимог пунктів 7, 8-10, 13, 14 Порядку №543 при затвердженні спірних ДБН, що мало наслідком порушення принципів відкритості, прозорості та демократичності процедур, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про будівельні норми».
		Надаючи оцінку цим доводам, судом встановлено таке.
		Розробником ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» виступило Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя.
		У порушення вимог пункту 7 Порядку №543, яким передбачено обов'язок організації-розробника оприлюднити проект будівельних норм разом з пояснювальною запискою до нього шляхом розміщення на офіційному веб-сайті, ДП «ДІПРОМІСТО» цю вимогу не виконало. 
		Відповідач заперечуючи проти позовних вимог наведені доводи не спростував. Наданим Мінрегіоном скріншотом офіційної сторінки ДП «ДІПРОМІСТО» підтверджується розміщення пояснювальної записки до проекту державних будівельних норм станом на момент підготовки відзиву на позов. 
		Натомість, доданими до відповіді позивача на відзив скріншотами розділу офіційного веб-сайту ДП «ДІПРОМІСТО», присвяченого спірним ДБН, зокрема, у версії за 07.04.2018 підтверджується відсутність посилання на пояснювальну записку.
		Аналогічна ситуація існує для версії цього розділу станом на 05.03.2018, 02.02.2018, 01.01.2018, 01.12.2017 та 15.11.2017 - тобто вже після опублікування на офіційному веб - сайті відповідача повідомлення від 21.07.2017 про роботу над спірним ДБН.
		Наведене дає суду підстави для висновку про недотримання ДП «ДІПРОМІСТО» вимог пункту 7 Порядку №543.
		 
		Відповідно до пункту 8 Порядку №543, суб'єкт нормування надсилає копії проекту будівельних норм, пояснювальної записки та протоколу погодження позицій центральним органам виконавчої влади, які відповідно до компетенції беруть участь у погодженні проекту будівельних норм. 
		Заінтересований орган вивчає проект будівельних норм і не пізніше ніж протягом 30 днів після його надходження надсилає листа, в якому висловлює свою позицію щодо проекту, за підписом керівника (пункт 9 Порядку №543). 
		У разі коли до проекту будівельних норм заінтересований орган висловив зауваження та пропозиції, проект після доопрацювання надсилається на повторне погодження (пункт 10 Порядку №543).
		Частиною 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (у редакції від 07 грудня 2017 року, яка діяла на момент оформлення листів заінтересованих органів) встановлено, що міністр, як керівник міністерства, очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю.
		З доданих до відзиву листів заінтересованих органів про погодження проекту спірних ДБН вбачається, що лише листи Міністерства молоді та спорту та Міністерства інфраструктури України підписані їх керівникам.
		Натомість, усі інші листи - погодження підписані заступниками, а саме: лист Міністерства культури України - заступником Міністра Тамарою Мазур, лист Міністерства охорони здоров'я України - заступником Міністра з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанишиною, лист Міністерства освіти і науки України - заступником Міністра Р.В. Гребою, лист Міністерства екології та природних ресурсів України - заступником Міністра В.М.Вакараш, лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Першим заступником Голови Л. Шемелинець, лист Державної служби України надзвичайних ситуацій - Першим заступником Голови О. Мельчуцьким.
		Оскільки відповідачем на надано доказів на підтвердження повноважень щодо підпису визначених пунктом 9 Порядку №543 листів-погоджень заінтересованих органів заступниками керівників, у суду відсутні підстави для висновку про відповідність здійсненого цими органами погодження вимогам пункту 9 Порядку.
		Недотримання Мінрегіоном порядку погодження із заінтересованими особами проекту державних будівельних норм та перевірки цього проекту базовою організацією також підтверджується наступним.
		Листом від 20.12.2016 №8/16-813-16 «Про проведення перевірки проекту ДБН «Планування і забудова територій» Мінрегіон направив базовій організації ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» проект ДБН, пояснювальну записку до проекту, технічне завдання та копії листів погодження з проханням провести перевірку у відповідно до Порядку№543.
		У відповідь на лист Мінрегіону від 20.12.2016 №8/16-813-16, ДП «НДІБВ» листом від 14.07.2017 №560/01-03 надано висновок перевірки стосовно проекту спірних ДБН. При цьому, п'ять з семи листів-погоджень датовані 2017 роком, тобто, були отримані уже після того, як проект ДБН було надіслано на перевірку. 
		Оцінюючи додані до відзиву листи-погодження, судом встановлено, що листом Міністерства культури України від 14.07.2017 №13/10/61-17 погоджено нову редакцію ДБН, отриману ним 12.07.2017 від ДП «Діпромісто», Міністерством молоді та спорту України листом від 14.12.2016 погоджено другу редакцію ДБН, Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом від 25.04.2017 повторно розглянула другу редакцію ДБН та погодила її, Міністерством освіти і науки України листом від 01.02.2017 погоджено проект ДБН (не встановлено яку редакцію), Міністерство охорони здоров'я України листом від 01.06.2017 погодило проект ДБН (не встановлено яку редакцію), Мінприроди листом від 08.12.2016 погодило проект ДБН (не встановлено яку редакцію). Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи також стосується невстановленої редакції проекту ДБН. Міністерством Інфраструктури України взагалі не надано погодження.
		Листом від 28.03.2018 №224/08-03 ДП «НДІБВ» вдруге надано висновок щодо перевірки проекту ДБН. Усі згадані у висновку перевірки листи погодження заінтересованих органів датовані березнем 2018 року. 
		Оцінюючи додані до відзиву листи-погодження, судом встановлено, що Держгеокадастром листом від 26.03.2018, Міністерством інфраструктури України від 22.03.2018, Міністерством освіти та науки України листом від 27.03.2018, Міністерством молоді та спорту України від 06.03.2018 погоджено проект спірних ДБН.
		Міністерство культури України листом від 28.03.2018 повідомлено, що ним повторно розглянуло проект ДБН, Міністерством охорони здоров'я України листом від 27.03.2018 погоджено доопрацьований проект ДБН, Мінприроди листом від 26.03.2018 погодило проект, який також повторно ним розглядався, Державна служба України з надзвичайних ситуацій повторно розглянула відкориговану остаточну версію проекту ДБН та погодила її листом від 17.04.2018.
		Таким чином, не вбачається можливим встановити, у якій саме редакції проект ДБН було погоджено вказаними органами, як цей проект співвідноситься з тим, стосовно якого вдруге здійснювалась перевірка базовою організацією та тим, що був затверджений оскаржуваним наказом №100, що додатково вказує на порушення Порядку №543.
		 
		Пунктами 13-15 Порядку №543 встановлено, що з метою встановлення відповідності науково-технічному рівню та державним стандартам, будівельним нормам, міжнародним і регіональним нормативним документам, до яких приєдналася Україна, технічному завданню та врегулювання можливих розбіжностей проект будівельних норм підлягає перевірці, що проводиться базовою організацією з науково-технічної діяльності у будівництві за відповідним напрямом. 
		Базова організація визначається суб'єктом нормування відповідно до переліку, затвердженого Мінрегіоном.
		Оригінали проекту будівельних норм і пояснювальної записки разом з копіями технічного завдання, протоколом погодження позицій із заінтересованими органами або протоколом розбіжностей суб'єкт нормування надсилає базовій організації.
		У разі виникнення розбіжностей між організацією-розробником та базовою організацією, які не можуть бути врегульовані під час проведення узгоджувальних консультацій, нарад та робочих зустрічей, відповідний суб'єкт нормування надсилає проект будівельних норм на повторну перевірку іншій базовій організації за відповідним напрямом.
		Аналіз пунктів 13-15 Порядку №543 дає підстави для висновку про те, що перевірка проекту державних будівельних норм має здійснюватись: базовою організацією, яка не є організацією-розробником, а також те, що базова організація має здійснювати науково-технічну діяльність у будівництві за відповідним напрямом.
		Розробником ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» виступило ДП «ДІПРОМІСТО». 
		Перевірка проекту спірних державних будівельних норм, що підтверджується доданим відповідачем до відзиву на позов листом Мінрегіону від 20.12.2016 №8/16-813-16 здійснювалась ДП «НДІБВ» як базовою організацією з науково - технічної діяльності у будівництві.
		Листами від 14.07.2017 та 28.03.2018 підприємством надано висновок по перевірці проекту будівельних норм, відповідно до якого запропоновано затвердити проект спірного ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		Відповідно до копії наказу №29 від 29.01.2013, ДП «НДІБВ» надано статус базової організації з науково технічної діяльності у будівництві за напрямом «Науково - технічне, дослідне, нормативно - методичне та інформаційне забезпечення з питань управління, організації та технології будівельного виробництва, метрологічного забезпечення у будівництві, охорони праці у будівельній галузі; забезпечення функціонування ТК 309 «Будтехнології». 
		Пунктом 5 Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 №589 встановлено, що напрями науково-технічної діяльності у будівництві визначаються за: 
		-          групами будівель та споруд (код згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000); 
		-          основними вимогами до споруд відповідно до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1764;
		-          умовами та технологіями будівництва; 
		-          плануванням та забудовою населених пунктів і територій; 
		-          групою будівельних матеріалів і виробів (код згідно з Українським  класифікатором нормативних документів ДК 004:2008); 
		-          організацією та економікою будівництва; 
		-          інформаційно-аналітичним забезпеченням будівельної галузі.
		Розробник спірних ДБН - ДП «ДІПРОМІСТО» є базовою організацією за напрямом «Науково-технічне, дослідне, нормативно-методичне та інформаційне забезпечення з питань планування та забудови територій і населених пунктів»; забезпечення функціонування ТК 314 «Планування територій та населених пунктів».
		Іншою базовою організацією за вказаним напрямком, відповідно до відомостей з офіційного сайту відповідача, виступає Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування «НДПІмістобудування», напрям діяльності якого є «Науково-дослідне та інформаційно-технічне забезпечення з питань планування та забудови територій і населених пунктів».
		Пунктом 1.1 спірних ДБН визначено їх застосування у сфері планування і забудови територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні. 
		Оскільки до сфери науково-технічної діяльності ДП «НДІБВ» входять питання управління, організації та технології будівельного виробництва, метрологічного забезпечення у будівництві, охорони праці у будівельній галузі, у сукупності з відсутністю доказів здійснення ДП «НДІБВ» науково-технічної діяльності у визначених згаданим пунктом 1.1 сферах, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог пункту 13 Порядку №543, в частині неправильного визначення компетентної базової організації для здійснення відповідної перевірки.
		Крім цього, у порушення пункту 13 Порядку №543 висновок ДП «НДІБВ» не містить жодної інформації стосовно редакції проекту ДБН, щодо якої здійснювалась перевірка, а також відповідності проекту ДБН в доопрацьованій остаточній редакції державним стандартам, будівельним нормам, міжнародним і регіональним нормативним документам, до яких приєдналася Україна, а також технічному завданню.
		Процедура розробки, погодження та затвердження державних будівельних норм включає:
		1. погодження технічного завдання з розробки державних будівельних норм Мінрегіону (пункт 6 Порядку №543);
		2. оприлюднення на власному сайті організацією-розробником проекту державних будівельних норм разом із пояснювальною запискою з одночасним направленням проекту та записки до Мінрегіону (пункт 7 Порядку №543);
		3. розміщення проекту та записки на офіційному сайті Мінрегіону із зазначенням організації-розробника та адреси, за якою приймаються пропозиції (пункт 7 Порядку №543);
		4. надходження пропозицій підприємств, установ та організацій, що провадять діяльність у сфері будівництва, містобудування та архітектури, аналіз цих пропозицій, складення протоколу погодження позицій, доопрацювання проекту державних будівельних норм (пункт 7 Порядку №543);
		5. направлення проекту державних будівельних норм, протоколу погодження та пояснювальної записки до Мінрегіону (пункт 7 Порядку №543);
		6. направлення копій проекту, протоколу та пояснювальної записки Мінрегіоном заінтересованим органам (пункт 8 Порядку №543);
		7. висловлення заінтересованими органами позиції щодо проекту будівельних норм шляхом направлення Мінрегіону листа за підписом керівника (пункт 9 Порядку №543);
		8. за наявності зауважень заінтересованих осіб, доопрацювання проекту та повторне погодження (пункт 10 Порядку №543);
		9. встановлення відповідності будівельних норм науково-технічному рівню та державним стандартам, будівельним нормам, міжнародним і регіональним нормативним документам, до яких приєдналася Україна, технічному завданню та врегулювання можливих розбіжностей шляхом направлення базовій організації на перевірку оригіналу проекту державних будівельних норм, пояснювальної записки, копії техзавдання, протоколу погодження пропозицій (пункт 13 Порядку №543);
		10. у разі отримання позитивного висновку - формування Мінрегіоном справи, у разі наявності зауважень - погодження зауважень та, за необхідності, проведення повторної перевірки (пункти 14-17 Порядку №543);
		11. затвердження державних будівельних норм наказом Мінрегіону (пункт 19 Порядку №543).
		З огляду на вище викладене, судом встановлено, що Мінрегіоном не дотримано встановленої законодавством послідовності погодження та перевірки проекту спірних ДБН, яка здійснюється після погодження із заінтересованими органами і доопрацювання проекту, та затверджено проект за відсутності позитивного висновку базової організації, оскільки доданий до листа від 28.03.2018 №324/01-03 висновок не відповідає на поставлені пунктом 13 питання та відтак, не може бути оцінений як позитивний у розумінні пункту 17 Порядку №543.
		 
		Щодо невідповідності ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», низці нормативно-правових актів, якими врегульовано питання містобудівної діяльності, планування та забудови територій, а також правового режиму використання земельних ділянок промислового призначення, суд зазначає, що враховуючи встановлені судом порушення вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного наказу  відсутні правові підстави для надання оцінки відповідності його змісту вимогам законодавства, з огляду на те, що судом не може бути надано йому оцінку, як належному рішенню суб'єкта владних повноважень.
		 
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		З огляду на встановлені судом обставини, підписання оскаржуваного наказу №100 заступником Міністра Парцхаладзе Л.Р. за відсутності у нього встановлених законом повноважень на вчинення таких дій, а також оскільки під час розробки, погодження та затвердження державних будівельних норм Мінрегіоном допущено суттєві порушення пунктів 7, 8-10, 13, 17 Порядку №543, що свідчить про недотримання принципів передбачених пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про будівельні норми» щодо відкритості, прозорості та демократичності процедур, у сукупності з недоведеністю відповідачем правомірності прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		 
		Витрати позивачів по сплаті судового збору за розгляд даної справи, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		З урахуванням наведеного, керуючись статтями 139, 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28Б, ідентифікаційний код 32104940) до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, ідентифікаційний код 37471928) про визнання протиправним та нечинним наказу - задовольнити повністю.
		2. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, ідентифікаційний код 01269388) до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, ідентифікаційний код 37471928) про визнання протиправним та нечинним наказу - задовольнити повністю.
		3. Визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, ідентифікаційний код 37471928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28Б, ідентифікаційний код 32104940) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
		5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, ідентифікаційний код 37471928) на користь Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, ідентифікаційний код 01269388) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 
		 
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом  тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.  Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                                         О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...