Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/2374/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: 13.12.2018. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/814/531/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 554/2374/18  Номер провадження 22-ц/814/531/18Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О.  Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2018 року м. Полтава
		 
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду у складі:
		 
		Головуючого: судді Кривчун Т.О.
		Суддів: Кузнєцової О.Ю., Пилипчук Л.І.
		секретар: Радько О.М.
		 
		за участю: представника Полтавської міської ради - Божко Р.О.
		                прокурора Харенко В.М.
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Полтавської міської ради та Прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року
		у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання виконання умов договору.
		 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року заяву про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання виконання умов договору задоволено в повному обсязі.
		Затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
		За умовами мирової угоди:
		1. За ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 175,0 кв.м., який складається з: 1-торгівельна зала - 171,2 кв.м., 2-санвузол - 1,9 кв.м., 3-допоміжне приміщення - 1,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з правом присвоєння окремої адреси;
		2. За ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1,а) загальною площею 149,4 кв.м., який складається з 1-торгівельна зала - 68,8 кв.м., 2-торгівельна зала - 77,9 кв.м., 3-санвузол - 2,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з правом присвоєння окремої адреси;
		3. За ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 206,6 кв.м., який складається з: 1-торгівельна зала - 165,1 кв.м., 2-склад - 39,4 кв.м., 3-санвузол - 2,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з правом присвоєння окремої адреси;
		4. За ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_5, визнається право спільної сумісної власності на громадський будинок - магазин (Літер А-1, А1-1) загальною площею 154,2 кв.м., який складається з: 1-торгівельна зала - 26,1 кв.м., 2-коридор - 1,4 кв.м., 3-санвузол - 0,8 кв.м., 4-коридор - 4,0 кв.м., 5-допоміжне приміщення - 6,1 кв.м., 6-допоміжне приміщення - 5,7 кв.м., 7-кабінет - 14,1 кв.м., 8-допоміжне приміщення - 5,8 кв.м., 9-санвузол - 1,8 кв.м., 10-допоміжне приміщення - 1,0 кв.м., 11-торгівельна зала - 87,4 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з правом присвоєння окремої адреси.
		4. ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовляються від будь-яких претензій до ОСОБА_8, в т.ч. і на нерухоме майно, на яке визнається право власності за цією мировою угодою;
		5. Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в іншій частині залишено без розгляду.
		6. Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про спонукання до виконання умов договору, закрито.
		7. Право власності ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 175,0 кв.м., який складається з; 1-торгівельна зала - 171,2 кв.м., 2-санвузол - 1,9 кв.м., 3-допоміжне приміщення - 1,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; право власності ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, на громадський будинок - магазин (літер А-1,а) загальною площею 149,4 кв.м, який складається з: 1-торгівельна зала - 68,8 кв.м., 2-торгівельна зала - 77,9 кв.м., 3-санвузол - 2,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; право власності ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3, на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 206,6 кв.м, який складається з: 1-торгівельна зала - 165,1 кв.м., 2-склад - 39,4 кв.м., 3-санвузол - 2,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; право спільної сумісної власності ОСОБА_10, РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_10, РНОКПП НОМЕР_5 на громадський будинок - магазин (Літер А-1, А1-1) загальною площею 154,2 кв.м., який складається з: 1-торгівельна зала - 26,1 кв.м., 2-коридор - 1,4 кв.м., 3-санвузол - 0,8 кв.м., 4-коридор - 4,0 кв.м., 5-допоміжне приміщення - 6,1 кв.м., 6-допоміжне приміщення - 5,7 кв.м., 7-кабінет - 14,1 кв.м., 8-допоміжне приміщення - 5,8 кв.м., 9-санвузол - 1,8 кв.м., 10-допоміжне приміщення - 1,0 кв.м., 11-торгівельна зала - 87,4 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 підлягають державній реєстрації.
		 
		Із вказаною ухвалою не погодилась особа, яка не була залучена до участі у справі в суді першої інстанції, проте дана ухвала суду порушує її права - Полтавська міська рада, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати.
		Зазначають, що укладена мирова угода суперечить вимогам закону, оскільки при її укладенні сторони вийшли за межі предмету спору в спосіб, що порушує права третіх осіб, а саме Полтавської міської ради.
		Також, зауважують, що оскаржуваною ухвалою було визнано за позивачами право власності на громадські будівлі як на об'єкти нерухомого майна, тоді як Полтавською міською радою позивачам надавалися виключно дозволи на розміщення тимчасових споруд. Жодних рішень щодо погодження питання чи надання згоди, дозволу Полтавською міською радою позивачам на розміщення, спорудження, будівництво, введення в експлуатацію спірних будівель як об'єктів нерухомого майна, на які визнано право власності за позивачами оскаржуваною ухвалою суду, на розгляд Полтавської міської ради не виносилось та, відповідно, жодних рішень з цього приводу не ухвалювалось.
		Вказують, що, внаслідок постановлення оскаржуваної ухвали про затвердження мирової угоди, у позивачів, на підставі ст.120 ЗК України та 377 ЦК України, виникли відповідні права на земельні ділянки, на яких знаходяться вказані об'єкти та які необхідні для їх обслуговування, що суперечить закону та порушує права та охоронювані законом інтереси, як Полтавської міської ради - особи, уповноваженої розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності, так і інших осіб, зокрема, мешканців м. Полтави щодо вільного використання земель загального користування.
		 
		Також, апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року подала Прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, прохала ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про затвердження мирової угоди, вирішити питання судових витрат.
		Зазначають, що підставою для звернення позивачів до суду стало невиконання умов договору від 12.12.2017 року щодо надання юридичних послуг. Таким чином, затверджуючи мирову угоду, сторони та суд вийшли за межі предмету та підстав позовних вимог.
		Вказують, що зі змісту укладеного між сторонами 12.12.2017 року правочину взагалі не вбачаються строки виконання зобов'язань та суду не надано доказів того, що ОСОБА_8 в цілому «реально» може виконати його умови та має на це відповідні повноваження.
		Зауважують, що при винесенні оскаржуваної ухвали взагалі не встановлено: на підставі яких документів сторони здійснили будівництво МАФа, якими документами підтверджується, що позивачі є власниками майна та чи є у них в установленому законом порядку право власності або користування на земельні ділянки, на яких розміщено капітальні будівлі, яким чином порушено саме майнові права позивачів, що підлягають захисту у судовому порядку саме в такий спосіб - визнання права власності.
		Разом із тим, на думку апелянта, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_8 не порушувались майнові права позивачів, що підлягають захисту у судовому порядку.
		Вважають, що судом першої інстанції неправомірно розглянуто та затверджено мирову угоду, якою визнано право власності на майно (будівлі), які зведено самочинно, чим також порушено права органу контролю у сфері ведення будівельних робіт - ДАБІ України, та власника земельних ділянок комунальної форми власності - Полтавської міської ради.
		Вказують, що в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення сторін до територіального органу ДАБІ України про отримання дозволу про початок будівництва, прийняття забудови до експлуатації, а місцевий суд не залучив вказаний орган до участі у справі, як особу на яку державою покладено обов'язок прийняття до експлуатації нерухомого майна, в тому числі і самочинно переобладнаного.
		       
		У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прохали апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.
		Вказують, що, рішенням Полтавської міської ради від 06.06.2017 року№117 про надання адрес спірним об'єктам, визнаних оскаржуваною ухвалою нерухомим майном, апелянт фактично визнав та погодив ці об'єкти, як громадські будівлі та присвоїв їм адресу, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
		Вважають, що при винесенні ухвали від 16.05.2018 року місцевий суд дотримався усіх принципів законності та вмотивованості, прийняв законну ухвалу про затвердження мирової угоди, якої досягли сторони, та дотримався вимог ЦПК, які діяли на той час.
		 
		У судовому засіданні представники апелянтів - Полтавської міської ради та Прокуратури Полтавської області доводи обох апеляційних скарг підтримали та прохали їх задовольнити. 
		 
		       Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2018 року позивачі звернулись до місцевого суду з позовом до відповідача про зобов'язання виконати умови договору, в якому прохали зобов'язати ОСОБА_8 виконати належним чином зобов'язання, передбачені договором на надання послуг від 12.12.2017 року, щодо впорядкування, оформлення та реєстрації прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с.1-2).
		 
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.04.2018 року прийнято дану справу та відкрито провадження по ній, призначено судове засідання (т.1, а.с.88-89).
		 
		       15.05.2018 року позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 було подано заяву про визнання мирової угоди та як додаток приєднано проект мирової угоди, затвердити яку бажають сторони (т.1, а.с.107-108).
		 
		У подальшому, як зазначено вище, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року заяву про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання виконання умов договору, задоволено в повному обсязі та затверджено подану сторонами мирову угоду (т.1, а.с.110-115).
		 
		       Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив із того, що вказана мирова угода не порушує права інших осіб, є підставою для здійснення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майн, а тому наявні підстави для вирішення спору у добровільному порядку.
		 
		Такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства…
		 
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК).
		 
		За змістом статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		 
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК).
		 
		Відповідно до п.2.1 Договору про надання юридичних послуг від 12.12.2017 року, укладеного між позивачами (замовник) та відповідачем (виконавець), ОСОБА_8 надає наступні послуги: правове забезпечення упорядкування, оформлення та реєстрація права власності на нерухоме майно згідно додатків до цього договору; складання юридичних довідок, надання усних та письмових юридичних консультацій; підготовку та аналіз документації щодо нерухомого майна, яке підлягає юридичному оформленню права власності; представництво інтересів Замовника та його клієнтів в органах державної влади, місцевого самоврядування, в органах юстиції та інших підприємствах, установах та організаціях за дорученням; інші юридичні послуги за домовленістю з Замовником (т.1, а.с.3-4).
		Згідно п.4.1.1 Договору, ОСОБА_8 (виконавець) зобов'язувався своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п.2.1 договору. 
		Пунктом 7.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 19..01.2018 року.
		 
		Відповідно до ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		 
		Установлено, що умови даного договору ОСОБА_8 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого позивачі звернулися до суду з даним позовом про спонукання до його виконання, в процесі розгляду якого ними було подано заяву про затвердження мирової угоди наступного змісту:
		- за ОСОБА_3І, РНОКПП НОМЕР_1, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 175,0 кв.м., який складається з 1-торгівельна зала - 171,2 кв.м., 2-санвузол - 1,9 кв.м., 3-допоміжне приміщення - 1,9 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з правом присвоєння окремої адреси;
		-- за ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1,а) загальною площею 149,4 кв.м., який складається з 1-торгівельна зала - 68,8 кв.м., 2-торгівельна зала - 77,9 кв.м., 3-санвузол - 2,7 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 з правом присвоєння окремої адреси;
		- за ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_3, визнається право власності на громадський будинок - магазин (літер А-1) загальною площею 206,6 кв.м., який складається з 1-торгівельна зала - 165,1 кв.м., 2-склад - 39,4 кв.м., 3-санвузол - 2,1 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 з правом присвоєння окремої адреси;
		- за ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_5, визнається право спільної сумісної власності на громадський будинок - магазин (Літер А-1, А1-1) загальною площею 154,2 кв.м., який складається з 1-торгівельна зала - 26,1 кв.м., 2-коридор - 1,4 кв.м., 3-санвузол - 0,8 кв.м., 4-коридор - 4,0 кв.м., 5-допоміжне приміщення - 6,1 кв.м., 6-допоміжне приміщення - 5,7 кв.м., 7-кабінет - 14,1 кв.м., 8-допоміжне приміщення - 5,8 кв.м., 9-санвузол - 1,8 кв.м., 10-допоміжне приміщення - 1,0 кв.м., 11-торгівельна зала - 87,4 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з правом присвоєння окремої адреси;
		- ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовляються від будь-яких претензій до ОСОБА_8 , в т.ч. і на нерухоме майно, на яке визнається право власності за цією мировою угодою;
		- Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в іншій частині залишаються без розгляду.
		Просили визнати мирову угоду і закрити провадження у справі на підставі ст.205 ЦПК України.
		 
		Згідно ч.1 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
		 
		З аналізу змісту предмету позову та умов затвердженої судом мирової угоди вбачається, що сторони при її укладенні вийшли за межі позовних вимог, при цьому судом першої інстанції не було в повній мірі досліджено та з'ясовано чи порушує вчинення таких дій права та законні інтереси третіх осіб.
		 
		Відповідно до ч.5 даної статті, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
		1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
		2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
		 
		Так, відповідно до Витягів з рішення восьмої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» від 29.11.2016 року, рішення дев'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» від 31.01.2017 року та рішення десятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про затвердження та погодження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» від 24.03.2017 року, спірні будівлі, право власності на які визнано за позивачами, є стаціонарними тимчасовими спорудами - торгівельними павільйонами (т.1, а.с.168-178), право, саме на розміщення яких надано Полтавською міською радою позивачам.
		 
		Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що місцевим судом при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали було змінено статус спірних об'єктів а саме, з тимчасових споруд - на об'єкти нерухомого майна.
		 
		Також, договорами особистого строкового земельного сервітуту від 13.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_6 по АДРЕСА_3), від 13.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_7 по АДРЕСА_3), від 13.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_8 по АДРЕСА_3), від 13.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_9 по АДРЕСА_3), від 13.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_10 по АДРЕСА_3), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_11 по АДРЕСА_1), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_12 по АДРЕСА_1), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_13 по АДРЕСА_1), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_6 по АДРЕСА_1), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_7 по АДРЕСА_1), від 12.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_14 по АДРЕСА_1), від 27.03.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_12 по АДРЕСА_1), від 27.03.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_11 по АДРЕСА_1), від 27.03.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_6 по АДРЕСА_1), від 27.03.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_14 по АДРЕСА_1), від 27.03.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон НОМЕР_13 по АДРЕСА_1), від 19.10.2017 року (стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон по АДРЕСА_2), визначено право за позивачами саме на сервітутне користування земельними ділянками, на яких розміщені відповідні тимчасові будівлі, право на встановлення яких надано Полтавською міською радою (т.1, а.с.179-230).
		 
		Окрім того, як убачається з матеріалів справи, Полтавська міська рада як власник земельних ділянок, на яких розміщені відповідні тимчасові споруди, що є предметом позову, та особа, яка безпосередньо надавала дозволи на їх розміщення, та ДАБІ України, як особа, уповноважена на надання дозволів про початок будівництва, прийняття забудови до експлуатації, зокрема і самочинної, не були залучені до участі у розгляді даної справи, попри те, що вказана справа стосується їх законних прав та охоронюваних інтересів, що є прямим порушенням місцевим судом норм процесуального права.
		 
		Відтак, аналіз наведених правових норм та встановлених по справі обставин свідчить про те, що місцевий суд дійшов хибного висновку про визнання за позивачами права власності на тимчасові будівлі, як об'єкти нерухомого майна, оскільки це виходить за межі позовних вимог та суперечить вимогам чинного законодавства, порушуючи при цьому права та охоронювані законом інтереси інших осіб зокрема, Полтавської міської ради та ДАБІ України.
		 
		Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, невірною оцінкою та аналізом наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку про її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		З огляду на наведене доводи апеляційних скарг є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
		 
		При цьому, вирішення питання про розподіл понесених апелянтами судових витрат підлягає вирішенню при постановленні судового рішення по суті позовних вимог у передбаченому законом порядку.
		 
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи , порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		 
		Керуючись ст.368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Полтавської міської ради, - задовольнити.
		Апеляційну скаргу Прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, - задовольнити.
		Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року, - скасувати.
		Матеріали справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання виконання умов договору, - направити до Октябрського районного суду м. Полтави для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                        Т.О. Кривчун
		 
		СУДДІ :                                                                О.Ю. Кузнєцова
		 
		        Л.І. Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...