Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/11847/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2018.
Дата набрання законної сили: 14.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 369/11847/17
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4534/2018
		  
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		 
		10 грудня 2018 року                                                                                     м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді - доповідача Слюсар Т.А.,
		суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,
		за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Лукашенка Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у складі судді Ковальчук Л.М.,
		у справі за заявою Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2, Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, товариство з обмеженою відповідальністю «КП Білоцерківський ДБК» про визнання недійсним наказу, визнання недійсним рішення, витребування земельної ділянки,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернувся у суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2, Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним наказу, визнання недійсним рішення, витребування земельної ділянки.
		 
		Під час провадження справи у суді першої інстанції позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_4; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_5; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_6, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2; та шляхом заборони власнику чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_3, які мають будівельну адресу: АДРЕСА_1.
		 
		В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_2, усвідомлюючи наявність даного спору вчиняє дії спрямовані на забудову спірних земельних ділянок, що свідчить про його намагання істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Окрім цього також вказано, що накладання арешту на земельні ділянки не призведе до втрати їх фізичних властивостей та відповідно не спричинить збитки відповідачу та будь-яким іншим фізичним або юридичним особам, оскільки такі заходи є необхідними для запобігання подальшого відчуження спірних земельних ділянок і їх забудови безпосередньо під час розгляду судом справи.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 05 жовтня 2018 року заяву задоволено частково. 
		Накладено арешт на земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по вул. Приміська, 3 в с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_4; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_5; земельну ділянку площею 1,96 га з кадастровим номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_6, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 
		Заборонено ОСОБА_2 проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; з кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_4; з кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_5; з кадастровим номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_6. 
		В решті заяви відмовлено.
		 
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, порушення принципу юридичної визначеності, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити по справі нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зупинення будівництва та накладання арешту на земельні ділянки може призвести до зупинення робіт, звільнення працівників, що в свою чергу призведе до перенесення строків здачі об'єктів будівництва - житлових будинків, а отже, до незворотних наслідків для самого ОСОБА_2 та інвесторів будівництва.
		 
		Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, та представника Прокуратури Київської області, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до необхідності часткового задоволення апеляційної скарги.
		 
		Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом спору,  суд першої інстанції вказав про існування об'єктивних підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
		 
		Такі висновки районного суду колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
		 
		Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується судом за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		 
		Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
		 
		Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
		 
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
		 
		Згідно керівних роз'яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		 
		Зі змісту позовних вимог убачається, що предметом розгляду є визнання недійсними наказів щодо права постійного користування землею та про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнання недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, а також витребування на користь держави в особі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України з незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (а.с.1-17).
		 
		Доводи апеляційної скарги про відсутність реальної загрози невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, колегія суддів визнає необґрунтованими, остільки враховує, що за наслідками відсутності обмежень власника у частині  розпорядження земельними ділянками може реально виникнути загроза невиконання рішення суду у випадку доведення позову, чи утруднити його виконання.
		 
		Враховуючи, що накладення арешту на майно є тимчасовою мірою, яка застосовується до вирішення спору по суті, а правомірність вимог позивача підлягає вирішенню за результатами розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність правих підстав до накладання арешту на спірні земельні ділянки.
		 
		Між тим, погодитися із обраним способом забезпечення позову шляхом заборони проводити будівельні роботи,  погодитися неможливо,  враховуючи наступне.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
		За ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду,  з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		 
		Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
		Як  убачається, предметом даного спору між сторонами є  визнання недійсними рішень органів влади та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
		Так, закон встановлює, що невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди відповідачу і заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
		Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
		При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Разом з тим, подана по справі заява  не містить належного обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову  у вигляді заборони проводити  будівельні роботи, які здійснюються  на підставі відповідного чинного рішення органу державної влади - державної архітектурно-будівельної інспекції України  (а.с.206)  може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду  в частині вимог про витребування земельних ділянок.
		 В п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
		Проте, в оскаржуваній ухвалі відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновків про обґрунтованість припущень заявника про те ще, невжиття заходів забезпечення шляхом заборони проводити будівельні роботи, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення з урахуванням заявлених по справі вимог. 
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Як роз'яснено в постанові № 9 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. 
		З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що  суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову   шляхом заборони проводити будівельні роботи, оскільки заявником не надано суду доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		Заборонивши ОСОБА_2 проводити будівельні роботи на спірних земельних ділянках суд першої інстанції до вирішення даного спору по суті, своїм судовим рішенням фактично допустив порушення інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням вказаних заходів.
		Враховуючи вищевказане, матеріали справи у їх сукупності, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а ухвалу районного суду скасувати в частині заборони ОСОБА_2 проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; з кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_4; з кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_5; з кадастровим номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_6 та постановити у цій частині ухвалу нового змісту про відмову у задоволенні заяви.
		 
		В решті ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Лукашенка Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року скасувати в частині заборони ОСОБА_2 проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; з кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_4; з кадастровим номером НОМЕР_4 по АДРЕСА_5; з кадастровим номером НОМЕР_3 по АДРЕСА_6 скасувати та постановити у цій частині ухвалу нового змісту про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2.
		 
		В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 14 грудня 2018 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач:   
		 
		    
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...