Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/2156/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2018.
Дата набрання законної сили: 13.12.2018
Номер судового провадження: А/855/4461/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 818/2156/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
		 Кашпур О.В.
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 грудня 2018 року м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого  суддіКостюк Л.О.;
		суддів: Бужак Н.П., Кузьменка В.В.;
		за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення  17 вересня 2018 року) у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити премії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У грудні 2017 року, ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення ВСП Полтавського ЗВВСП, Чернігівського обласного військового комісаріату оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та просив:
		визнати протиправними та скасувати протоколи про адміністративне правопорушення серії КИПС № 0109, № 0110;
		визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.11.2017 № 865;
		зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити 20% премії за листопад 2017 року у розмірі 1460,00 грн.
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу 10 днів для усунення недоліків.
		Через невиконання вимог ухвали суду позовна заява була повернена ОСОБА_1 згідно ухвали від 19.01.2018.
		Водночас позивачем 19.01.2018 направлено до суду уточнену позовну заяву, в якій ОСОБА_1 звертається з позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд:
		визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.11.2017 року № 865.
		зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити йому 20% премії за листопад місяць 2017 року у розмірі 1460,00 грн.
		зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову премію у розмірі 675,85 грн.
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що застосування до нього дисциплінарного стягнення суперечать вимогам Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарному статуту Збройних Сил України, адже правопорушення, за результатами якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, було вчинено ним не під час виконання службових обов`язків та поза службовий час. В зв`язку з чим позивач вважає, що таке правопорушення не може розглядатися як дисциплінарна провина та військовослужбовець не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2018 справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії було передано на розгляд Чернігівського окружного адміністративного суду за підсудністю.
		Суддею Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміною Н.М. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу надано термін для подачі відзиву на позовну заяву.
		Чернігівським обласний військовим комісаріатом в межах наданого строку подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти позовних вимог та зазначив, що порушуючи по громадський порядок, перебуваючи в громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, нецензурно висловлюючись в бік громадян майор ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 та 178 КУпАП, а також, порушив вимоги статей 11, 49 та 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Враховуючи наведене, відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача щодо того, що правопорушення ним скоєно в позаслужбовий час, оскільки до дисциплінарної відповідальності його було притягнуто не за порушення обов`язків військової служби, а за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 178 КУпАП, порушення громадського порядку, образливу поведінку щодо цивільного населення, створення підстав для зниження іміджу Збройних Сил України в суспільстві, порушення вимог ст.ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби ЗС України. Враховуючи наведене, Чернігівський обласний військовий комісаріат вважає, що оскаржувані позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача без поважних причин.
		Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 ухвалу суду від 21.06.2018 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити. 
		Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
		Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаді заступника військового комісара з територіальної оборони. Наказом Військового комісара Бобровицького районного військового комісаріату від 23.08.2017 № 136 ОСОБА_1 було направлено у відрядження в розпорядження військової частини НОМЕР_1 для виконання службових (бойових) завдань у районах проведення антитерористичної операції терміном до дванадцяти місяців.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 92 майор ОСОБА_1 вибув до пункту постійної дислокації військової частини з 27.09.2017.
		З матеріалів справи вбачається, що листом від 11 листопада 2017 року № 524 на адресу Чернігівського ОВК Військовою частиною НОМЕР_1 були направлені матеріали щодо вчинення заступником військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Матеріали були надіслані на адресу військової частини НОМЕР_1 відділенням військової служби правопорядку Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку (лист № 2187 від 06.10.2017.
		Так, відповідно до надісланих документів, майор ОСОБА_1 05 жовтня 2017 року близько 22:30 години керував автомобілем ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_2 , у якому знаходились військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_2 та старший солдат ОСОБА_3 , яких майор ОСОБА_1 за попередньої домовленості мав доставити до місця розташування військової частини.
		Коли зазначені військовослужбовці від`їхали на незначну відстань від магазину, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль був зупинений працівниками національної поліції, майор ОСОБА_1 почав сперечатися з правоохоронцями та намагався їм довести, що він не керував автомобілем. Пасажири автомобіля зазначають, що поведінка майора ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками національної поліції була зухвалою з використанням нецензурної лайки. Зважаючи на стан та поведінку майора ОСОБА_1 , співробітниками Національної поліції були викликані представники Військової служби правопорядку, які доставили майора ОСОБА_1 до Сумського обласного наркологічного диспансеру, а пізніше до відділення ВСП Полтавського зонального відділу ВСП за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 165, де він перебував до витвереження.
		Від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння майор ОСОБА_1 відмовився, що відображено у медичному висновку від 06 жовтня 2017 року № 9872.
		За фактом скоєння майором ОСОБА_1 адміністративних правопорушень було складено:
		начальником відділення ВСП Полтавського ЗВ ВСП протокол про адміністративне правопорушення серії КИПС № 0109 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП (Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль);
		начальником відділення ВСП Полтавського ЗВ ВСП протокол про адміністративне правопорушення серії КИПС № 0110 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП (Дрібне хуліганство. Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян);
		інспектором національної поліції України протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 520421 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції);
		начальником відділення ВСП Полтавського ЗВ ВСП протокол КИПС № 0058 про адміністративне затримання ОСОБА_1 .
		Опитані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердили той факт, що поведінка позивача була зухвалою, що ОСОБА_1 порушував громадський порядок, висловлювався нецензурною лайкою та мав ознаки алкогольного сп`яніння. Наведені обставини підтверджуються письмовими поясненнями цих осіб.
		Зазначені обставини підтверджуються також рапортом Є.О. Стрельченка старшого солдата ВСП Полтавського ЗВ ВСП який перебував на місці подій.
		Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2017 № 865 «Про притягнення майора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 178 КУпАП, порушення громадського порядку, образливу поведінку щодо цивільного населення, створення підстав для зниження іміджу Збройних Сил України в суспільстві, порушення вимог статей 11, 49 та 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступнику військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_7 майору ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
		Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
		Щодо правового обґрунтування притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ст.ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, крім іншого, кожен військовослужбовець зобов`язаний дорожити честю і гідністю військовослужбовця, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил ввічливості військовослужбовців; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; військовослужбовці повинні бути ввічливими, сприяти захистові честі і гідності громадян, додержанню громадського порядку.
		Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
		Згідно із ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
		На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що дисциплінарна відповідальність наступає для військовослужбовця у разі вчинення ним адміністративного правопорушення. Як встановлено під час судового засідання, начальником відділення ВСП Полтавського ЗВ ВСП та працівниками національної поліції складено відносно позивача три протоколи про порушення ним вимог ст. 130, 178, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто зафіксовано вчинення позивачем три адміністративні правопорушення. В даному випадку Дисциплінарним статутом передбачено притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, вид якого визначає командир.
		Враховуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що Чернігівським обласним військовим комісаріатом за наявності законних підстав, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 вчинено порушення ст.ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що правопорушення було ним скоєно не під час виконання військового обов`язку, не під час несення служби, подія трапилась в позаслужбовий час, за межами дислокації військової частини та він не перебував у військовій формі одягу, а тому не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. 
		Та звертає увагу на те, що підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення стало не порушення обов`язків військової служби, а скоєння адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 178 КУпАП, порушення громадського порядку, образливу поведінку щодо цивільного населення, створення підстав для зниження іміджу Збройних Сил України в суспільстві, порушення вимог ст.ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби ЗС України.
		Окрім зазначеного вище судом апеляційної інстанції враховано те, що Чернігівським обласним військовим комісаріатом до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарний вплив у вигляді суворої догани із повним з`ясуванням обставини, за яких скоєно дисциплінарний проступок, із врахуванням тяжкості проступку, заподіяної шкоди таким проступком, а також із врахуванням того, що позивач, як військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
		На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що наказ від 22.11.2017 № 865 було винесено у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування не підлягають задоволенню.
		Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Чернігівського обласного військового комісаріату нарахувати та виплатити йому 20% премії за листопад місяць 2017 року у розмірі 1460,00 грн. та премію у розмірі 675,85 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п. 31.5 Інструкції про порядок виплати, грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії частково на: 20% - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення сувора догана.
		Приймаючи до уваги наявність у позивача дисциплінарного стягнення «сувора догана» премія позивачу за листопад 2017 року зменшена на 20%.
		18 грудня 2017 року за вх. № 6844 на адресу Чернігівського ОВК надійшло розпорядження військової частини НОМЕР_3 від 15 грудня 2017 року № 502/12/1771 (а.с. 23) відповідно до якого було передбачено виплату премії кращим військовослужбовцям, які у 2017 році виконували обов`язки в районі проведення антитерористичної операції та які не мають не знятих дисциплінарних стягнень (в тому числі «зауважень»).
		Відповідно до вказаного розпорядження, Чернігівським ОВК за вих. № 5/4556ф від 20 грудня 2017 року направлено лист в районні військові комісаріати про видачу наказів на виплату грошової премії кращим військовослужбовцям у розмірі 675,85 грн. додатком до якого було надіслано розпорядження військової частини НОМЕР_3 від 15 грудня 2017 року № 502/12/1771.
		Враховуючи, що позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності, премія позивачу у розмірі 675,85 грн. виплачена не була.
		З огляду на те, що на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення, правомірність якого встановлена, тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити премію задоволенню не підлягають.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про те, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірним, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції  без змін.
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		(Повний текст виготовлено  18 грудня 2018 року).
		 
		Головуючий суддя:Л.О. Костюк 
		Судді:Н.П. Бужак,
		В.В. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...