Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 163/2006/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції .
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2018. Зареєстровано: 20.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 02.01.2019
Номер судового провадження: 3/170/417/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 163/2006/18 Провадження № 3/170/417/18
		 
		П ОС ТА НО ВА          
		і м е н е м У к р а ї н и
		19 грудня 2018 року     смт. Шацьк 
		   
		   Суддя Шацького районного суду Волинської області Сушик Н.В., за участю адвоката ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 А, Шацького району Волинської області, громадянина України, працівника Державної екологічної інспекції у Волинській області, який до адміністративної відповідальності не притягувався, якому роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 268 ОСОБА_3,                                        про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ОСОБА_3,    
		                    В С Т А Н О В И В :
		         До суду надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КпАП України. З протоколу вбачається, що 25 вересня 2018 року о 21 год. 23 хв. ОСОБА_2 на 502 км а/д М07, керував автомобілем "KIA-SPORTAGE", державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 ОСОБА_3.
		   В судовому засіданні ОСОБА_2 винуватість не визнав та пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував, вважає, що обставини щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом були встановлені з порушенням порядку встановленого законом. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		   Відповідно до змісту ст. 245 ОСОБА_3 завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		   Згідно ст. 251 ОСОБА_3 доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
		   Статтею 280 ОСОБА_3 передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		   Стаття 266 ОСОБА_3 є спеціальною нормою, яка регламентує порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння.
		   Інструкція затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу руху та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду.
		   Відповідно до п. 2, п.3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
		   Ст. 266 ОСОБА_3 передбачає, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Ч. 3 даної норми передбачає випадки у яких особа - водія направляється для медичного освідування в заклад охорони здоров'я, зокрема, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
		   П. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. А п. 7 розділу І Інструкції передбачає, що - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або - його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. 
		   Та п. 8 розділу І Інструкції передбачає, що у разі скоєння ДТП, у наслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. 
		   Отже відсутність спеціального технічного засобу не передбачено як підставу для направлення водія в медичний заклад для проведення медичного огляду. 
		   Показання ОСОБА_3 в частині неможливості освідування ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу через відсутність технічного засобу, підтверджується відповіддю Любомльського ВП ГУНП у Волинській області від 19.12.2018 року № 7108/60/01-2018, що група реагування патрульної поліції №1 у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 газоаналізатором марки "ALCOTEST" не забезпечувалась. Вказаний прилад був закріплений за групою реагування патрульної поліції №3.
		   ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу, на його пропозицію їхати в медичний заклад для медичного огляду, погодився. Пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу він йому не пропонував, через відсутність спеціального технічного засобу.
		   Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Виходячи зі змісту даного пункту слідує, що він застосовується до осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, що не мається на увазі алкогольного сп'яніння.
		   Отже, порядок та випадки направлення водіїв для визначення стану алкогольного сп'яніння в медичний заклад конкретно визначені ч. 3 ст. 266 КпАП та п. 7, 8 розділу І та п. 12 розділу ІІ Інструкції. І відповідно направлення водіїв в медичний заклад для медичного огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння за відсутності спеціальних технічних засобів працівників поліції на місці зупинки транспортного засобу не передбачено. 
		   А отже працівниками поліції при складанні протоколу було не дотримано порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
		   Після доставлення ОСОБА_2 в медичний заклад, де на пропозицію лікаря в присутності працівника поліції, ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, працівники поліції не зафіксували відмову від проходження медичного огляду. 
		   Ч. 5 ст. 266 ОСОБА_3 передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
		   З акту медичного огляду та показань лікаря в судовому засіданні вбачається, що остання прийшла до висновку про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння на підставі зовнішнього обстеження ОСОБА_2 Проте повідомила, що підвищений артеріальний тиск і пульс не є характерною ознакою стану алкогольного сп'яніння, та що прийшла до такого висновку на підставі сукупності інших ознак, а саме тремтіння пальців рук, збуджену поведінку, балакучість, і не різкий запах алкоголю з видихаючого повітря. Нащо ОСОБА_2 в судовому засіданні додатково пояснив, що по своєму характеру є балакучим і темпераментним, що його поведінка не була неадекватною та що ці ознаки не можна вважати ознаками стану алкогольного сп'яніння.
		   Крім того, акт медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння №247 від 25.09.2018 року складений на бланку, який затверджений наказом МОЗ та МВС від 09.09.2009 року, який втратив чинність та є формою старого зразка. На даний час згідно Інструкції від 09.11.2015 року використовується бланк акту огляду на стан алкогольного сп'яніння нового зразку.                                                    Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні, ОСОБА_1, просив визнати даний акт медичного огляду недопустимим доказом з тих підстав, що його бланк затверджений наказом МОЗ та МВС від 09.09.2009 року, який втратив чинність. 
		   При відтворенні в судовому засіданні відеофіксації працівниками поліції, як зупинки водія транспортного засобу працівниками поліції так і медичного огляду проведеного лікарем. На даному відео зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження медичного освідування за допомогою технічного засобу. 
		   На відео, яке оглядалося в судовому засіданні не вбачається явних ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 
		   Отже при дотриманні працівниками поліції порядку обстеження осіб - водіїв на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, огляд, який би показав наявність і вміст чи відсутність алкоголю із видихаючого повітря і лише в разі незгоди з його результатами чи відмови від огляду ОСОБА_2 міг бути доставлений в медичний заклад для проведення огляду.
		   Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просив визнати дане відео недопустимим доказом, оскільки на ньому зафіксована дата зазначених подій 26.09.2018 року час 02.36 та 03.06 год.                                                    Суд приймає до уваги пояснення адвоката та вважає, що дане відео є недопустимим доказом на підтвердження обставин викладених в протоколі, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обставини правопорушення викладені в протоколі мали місце 25.09.2018 року, а не 26.09.2018 року, як значиться на відео.
		   Крім того, відео на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 та його огляд на стан сп'яніння є нецілісним, таким, що переривається. В зв'язку з чим, сукупність зазначених ознак тягне за собою недійсність даного відео як доказу. 
		   Отже, за наявності вищезазначених порушень в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки докази на підтвердження цих обставин отриманні з порушенням порядку, передбаченого ст. 266 КпАП України та Інструкції. 
		   Відповідно до рішення Конституційного ОСОБА_5 України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.                            Дана позиція КСУ відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ практика якого під час розгляду справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права у відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ.
		   Так, в своєму рішенні від10.02.1995 року по справі Алленеде Рібемон проти Франції, ЄСПЛ вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширша, ніж це видається: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, котрий вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, але й для всіх інших суспільних відносин.
		   В рішенні Маліга проти Франції від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.                            Тобто, якщо за скоєне правопорушення, яке ставиться у вину     особі, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керування транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення та дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, забезпечення права людини на захист, в тому числі:знати про можливість застосування адміністративних санкцій і про факти, які ставлять їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримувати інформацію про характер доказів зібраних проти неї.
		   Крім того, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доказувати свою непричетність до скоєння правопорушень.
		   Також в рішенні від 21.07.2011 року по справі Коробов проти України ЄСПЛ виклав позицію, що суд вправі обгрунтовувати свої доводи лише доказами, які випливають із співіснуванн достатньо переконливих, чітких і взаємоузгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Тобто таких, що не залишають місце для сумніву, так як наявність останнього не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
		   Таким чином, враховуючи позицію ЄСПЛ, а також КСУ, видається справедливим і необхідним дотримуватися і застосовувати судом в справах про адміністративні правопорушення однієї із європейських і власних конституційних гарантій - презумпції невинуватості.
		   Тому всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу вказаного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі.
		   З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ОСОБА_2 тимчасово вилучено посвідчення водія серії ВХР №803442., яке підлягає поверненню останньому  
		      Керуючись ст.ст. 283, 284 ОСОБА_3, на підставі ч. 1 ст. 130 ОСОБА_3, ст. 266 ОСОБА_3, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, п. 1 ч. 1 ст. 247 ОСОБА_3, суддя
		 
		 П О С Т А Н О В И В :
		    Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 ОСОБА_3, щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
		    Посвідчення водія серії ВХР №803442 повернути ОСОБА_2.
		   На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя             /підпис/        ОСОБА_5 Згідно з оригіналом                                                            Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Сушик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...