Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3495/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2018.
Дата набрання законної сили: 17.12.2018
Номер судового провадження: А/855/5768/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3495/18                                              Головуючий у І інстанції - Вєкуа Н.Г.
		                                                                                    Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		 
		  17 грудня 2018 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		             Головуючого-судді:                 Мельничука В.П.        
		                                                 суддів:                Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,         
		                                                                   
		                        при секретарі:                Андрієнко Н.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального  плану м. Києва", Товариство з обмеженою відповідальністю "Термогальванічний завод" про визнання протиправним та скасування рішення,-
		                                                   В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Заступник прокурора міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва  з адміністративним позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального  плану м. Києва", Товариство з обмеженою відповідальністю "Термогальванічний завод", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року № 1003/4010 «Про затвердження детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва».
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем всупереч нормам чинного законодавства та з порушенням вимог статті 19 Конституції України прийнято оскаржуване рішення про затвердження детального плану території, яким фактично змінено Генеральний план міста, категорію і цільове призначення земельної ділянки, а саме передбачене будівництво будинків на землях промисловості. Затвердження в такий спосіб рішення Київської міської ради позбавляє права територіальної громади приймати участь у вирішенні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Отже, рішення Київської міської ради про затвердження вказаного детального плану території, яким передбачено таке будівництво, є протиправним.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора міста Києва відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням Заступник прокурора м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
		В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. 
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що доводи суду першої інстанції про те, що Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка на якій передбачається будівництво багатоповерхових будинків, згідно діючого Генерального плану належить до території промисловості, зроблені з невірним застосуванням ст. ст. 16, 19, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та в порушення вимог ст. ст. 72, 73 КАС України.
		Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального  плану м. Києва" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та  рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
		Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.
		Відповідно до ч. 1   ст. 308 КАС України   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.
		Згідно з указаним Генеральним планом земельна ділянка в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва загальною площею 217 га за функціональним призначенням належить до території: частково до території житлової забудови (23,27 га), частково до території зелених насаджень (5,57 га), частково до територій установ і підприємств обслуговування (16,7 га), частково до територій вулиць в межах червоних ліній (22,12 га), частково до територій іншого призначення (126,41 га), у тому числі промислові (86,22 га), комунально-складської (33,7 га), інженерного обладнання (2,92 га), частково до територій залізничного транспорту (26,5 га). За вищевказаним Генеральним планом найбільша частина території (119,92 га) за вказаними адресами належить до території промисловості та комунально-складських територій.
		Рішенням Київської міської ради від 20.12.2017 року № 1003/4020 затверджено детальний план території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва.
		Зазначеним детальним планом території на вищевказаній земельній ділянці передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків, а також громадських будівель та споруд.
		Вважаючи рішення Київської міської ради від 20.12.2017 року № 1003/4020 прийняте з перевищенням повноважень та всупереч інтересами держави, Позивач звернувся до суду.
		Відмовляючи у задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходи в з того, що проектні рішення детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804. Таким чином, передбачене проектними рішеннями детальний план території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва та його функціональне призначення території (визначено функціональні зони: зона підприємств IV класу шкідливості, зона підприємств V класу шкідливості, ділова зона, навчальна зона закладів середньої спеціальної освіти, торгівельна зона, зона багатоквартирної змішаної житлової забудови багатоповерхової та підвищеної поверховості (від 9 до 16 поверхів включно), навчальна зона дитячих навчальних закладів, зона розподільчих мереж та об'єктів інженерної інфраструктури; зона транспортної інфраструктури, культурна та спортивна зона, зона культових споруд; зона багатоквартирної середньо - та багатоповерхової житлової забудови (до 9 поверхів включно), рекреаційна зона озеленених територій загального користування, зона розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації) не суперечить визначеному у генеральному плані поліфункціональному використанню територій, а є уточненням положень генерального плану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінює функціональне зонування його територій, що відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, повноваження Київської міської ради у спірних правовідносинах регулюються Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».
		За приписами ч.ч 1,4 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
		Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Положеннями частини 4 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів; склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
		За приписами ч. 9 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що детальний план території не підлягає експертизі.
		Пунктом 4.1. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1468/20206 (далі - Порядок № 290) встановлено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Так, згідно з п. 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» від 13 листопада 2013 року № 518/10006 затверджено програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві. Пунктом 74 переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 роках (в чинній до 20.12.2017 редакції) передбачено розроблення детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва. Між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником, Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва», як розробником, та TOB «Термогальванічний завод», як інвестором, укладено договір від 24 червня 2014 року № 46/ГПмд-14.
		На виконання зазначеного договору виконавцем було розроблено проект детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва.
		Проект детального плану території погоджено листами Департаменту земельних ресурсів від 07.04.2017 року № 057028-6246, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 06.04.2017 року № 064-3456, Департаменту культури від 11.04.2017 року № 060-2629, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури від 28.03.2017 року № 058/7/1-2746, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА від 14.09.2016 року № 052- 8161, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 11.04.2017 року № 050/4356, Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в м. Києві від 07.04.2017 року № 65/1/1988, Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.04.2017 року № 2080/125/19/01-2017.
		Проект детального плану території рекомендовано до затвердження Архітектурно-містобудівною радою при Департаменті містобудування та архітектури м. Києва (протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 21 червня 2017 року у справі № 001-а-15).
		В подальшому вищевказаний детальний план території затверджено рішенням Київської міської ради від 20.12.2017 року № 1003/4010.
		За таких обставин, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
		Щодо посилання Позивача про те, що таким детальним планом території протиправно змінено Генеральний план міста Києва в частині функціонального призначення територій промисловості та комунально-складських будівель на розміщення багатоповерхових житлових будинків колегія суддів зазначає таке.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Відповідно до п. 4.1 ДБН Б. 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (далі - ДБН Б. 1.1-14:2012) детальний план території розробляється з метою:   уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту;   уточнення планувальної структури і функціонального призначення території.
		За приписами п. 4.5 ДБН Б. 1.1-14:2012 у детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва для відповідної території на етап реалізації від 3 до 7 років та надаються орієнтовні показники на розрахунковий етап генерального плану населеного пункту. Строки останнього розрахункового етапу уточнюються в таблиці В.1 додатку В до ДБН Б. 1.1-14:2012 та можуть становити від 15 до 20 років.
		Згідно з положеннями текстової частини детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва передбачено, що виконання цього детального плану території пов'язано з необхідністю деталізації рішень чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020, коригування або уточнення окремих його положень, особливо в частині функціонально-планувальної структури, врахування сучасної містобудівної ситуації, зокрема щодо пропозицій реструктуризації окремих промислових підприємств промрайону «Нивки».
		Основною метою розробки зазначеного детального плану території серед іншого, є   реалізація стратегії Генерального плану міста щодо ефективного використання міських земель - реструктуризація промислових підприємств, що на даний час не працюють;         уточнення планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації території; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території.
		У пункті 1.3 розділу 1 «Аналіз існуючого стану» детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва, проаналізовано існуючий стан комунально-виробничого комплексу та зроблено наступний висновок: «На сьогоднішній день більшість підприємств збанкрутілі і територія за призначенням не використовується, а в діючих підприємств показники ефективності використання території дуже низькі.
		У зв'язку з цим, на перспективу передбачається реструктуризація промислових територій, а також зміна функціонального призначення території на житлово-громадську».
		Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 «Проектні рішення»   детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва передбачено, що планувально територія поділена на 3 мікрорайони:
		Мікрорайон 1. За функціональним призначенням дана територія відносить до територій промислової, громадської та житлової забудови. Основна частина промислової території - TOB «ВІЛСТАР», ВАТ «Київський верстатобудівний концерн», TOB «Інструментальний завод», TOB «ВіСком», TOB «Сердолік», TOB «АК-ІНЕКС» - проектними рішеннями передбачено збереження основної промислової функції з подальшою їх реструктуризацією під інноваційні технології. Багатоповерхова житлова забудова формується за рахунок зміни функціонального призначення TOB «Термогальванічний завод», TOB «ТРЕВІС» та TOB «Веркон-Аґрус» під житлову багатоповерхову. На території ЗAT «Кармен-Трейдінг» передбачається зміна функціонального призначення з комунальної на житлову та громадську. В районі м. «Нивки» передбачено формування громадського центру загальноміського рівня та громадського багатофункціонального торгово-громадського центру районного значення «Кармен-Трейдінг».
		Мікрорайон 2. В межах другого мікрорайону передбачається збереження існуючої житлової забудови, будівництво житлового будинку по вул. Кулібіна, 9/2 (АПЗ-2004 №04- 0289 від 07.11.2004), а також передбачено житлову забудову на запит Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з метою забезпечення працівників Головного управління житлом на земельній ділянці по просп. Перемоги, 69/1 існуючої самостійної Державної пожежно-рятувальної частини № 9. Промислові території - TOB «БУЛАТ», TOB «ЕНЕРГЕТИК», TOB «ТОРЕНТ», TOB «ГРАНДВІЛЬ», TOB «ПЛАТУМ», TOB «ТРІОН» TOB «СЕРДОЛІК», TOB «ЛІАНА», відокремлений підрозділ «СТО автомобілістів» КП «Київпастранс» - проектними рішеннями передбачено зберегти з подальшою їх реструктуризацією під інноваційні технології. На розрахунковий строк гаражні кооперативи зберігаються. Окрім того, в другому мікрорайоні передбачається формування ділового центру «Нивки-сіті», громадського адміністративно-офісного центру та реорганізація спортивного комплексу «Олімп» шляхом будівництва спортивно-громадсько-адміністративного комплексу.
		Мікрорайон 3. В межах третього мікрорайону передбачено збереження існуючих функцій. Промислова функція ЗAT «АТЕК» зберігається з подальшою реструктуризацією під інноваційні технології. Інші підприємства - ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», ЗAT «Київмашпостачзбут», ДП МОУ « 703 металообробний завод котельного обладнання», ВАТ «Київмедпрепарат», ЗAT «Отіс», підприємство із 100% іноземним капіталом «АA3 ТРЕИДІНГ KO», автотранспортний цех 815 ЦПМ-8 дирекції первинної мережі - зберігаються зі збереженням їх основної функції. В межа навчальної зони по вул. Чистяківська, 24-25 на території НВК «Лісова казка» запроектовано розміщення додатково нового дитячого дошкільного навчального закладу на 200 місць та загальноосвітньої школи на 780 місць. Існуючі заклади «Лісової казки» зберігаються. Зберігається спортивний комплекс «АТЕК», та центр творчості дітей та юнацтва.
		Також, положеннями Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, передбачено, що:      в промислових зонах є резерви територій, що дозволяють їх ущільнення на 30-40%;   стратегічна мета розвитку Києва у довгостроковій перспективі - це створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах та забезпечення виконання Києвом функцій столиці України. Сталий розвиток Києва визначається як збалансоване функціонування міста, забезпечення економічного зростання і потреб населення з одночасним поліпшенням екологічного стану міського середовища в цілому, а також раціональне використання всіх ресурсів, в тому числі природних, технологічне переоснащення і реструктуризація підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення природних ландшафтів та культурної спадщини;   формування повноцінного життєвого середовища серед іншого має здійснюватися шляхом удосконалення функціонально-планувальної організації забудови міста (ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог), підвищення інтенсивності використання міських територій в цілому. (Розділ 2 «Передумови та стратегічні цілі перспективного розвитку Києва» Основних положень Генерального плану м. Києва).
		Розділом 4 «Територіальний розвиток» Основних положень Генерального плану м. Києва на період до 2020 року серед іншого передбачено здійснення заходів підвищення інтенсивності використання територій, зокрема      ліквідація та перебазування за межі міста підприємств та об'єктів, що не відповідають умовам екологічної безпеки та санітарно-гігієнічним нормам розміщення підприємств.
		Розділом 5 «Функціонально-планувальна організація» Основних положень Генерального плану м. Києва на період до 2020 року визначено, що Генеральним планом передбачаються обсяжні заходи щодо реорганізації промислових і комунальних територій, зокрема   реорганізація промислово-комунальних територій з метою реабілітації природного комплексу, розміщення нового житлового будівництва та поліфункціонального використання;   обмеження розмірів нових територій для промислово-комунальної забудови з урахуванням максимально ефективного використання територіальних резервів промислових утворень.
		Поряд з тим, вивільнення ділянок для нового житлового будівництва рекомендовано у промислово-комунальних зонах, які можуть органічно бути включені в сельбищні райони і розміщені без порушення санітарно-гігієнічних нормативів.
		Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що проектні рішення детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, з чим також погоджується і колегія суддів.
		Крім того, відповідно до пункту 2.9 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для досягнення високого соціально-економічного ефекту формування планувальної структури міста треба прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під основні функції. 
		При цьому, ураховувати неоднорідність функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної доступності.
		Пунктом 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 визначається, що використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.
		Таким чином, в ДБН Б.1.1-14:2012 застосовується поняття «багатофункціональна» територія, що за змістом є аналогічне поняттю «поліфункціональна».
		Територія розробки детального плану території віднесена до поліфункціонального району західної планувальної зони, що підтверджується витягом з чинного Генерального плану на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради № 370/1804 від 28.03.2002 - «Схемою планувальної структури».
		Тобто, чинним Генеральним планом на період до 2020 року враховано те, що вказана територія, що входить у межі ДПТ, об'єднала ділянки різних видів використання території: промислових, комунально-складських підприємств, інженерно-транспортної інфраструктури, громадської забудови, культових споруд, середньої та спеціальної освіти, житлової багатоквартирної забудови.
		Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи Позивача на те, що територія спірного детального плану віднесена до поліфукціонального району західної планувальної зони, оскільки «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.
		Так, стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		Тобто, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
		За приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Згідно зі змістом статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
		За приписами частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Також, частиною 5 1 статті 20 Земельного кодексу України визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.
		Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
		Крім того, згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.
		В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.
		Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.
		Також, частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		Разом з цим, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населеного пункту, який, в силу приписів частини 2 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розробляється з урахуванням його даних.
		Пунктом 3.4 ДБН Б. 1-3-97 визначено, що генеральний план включає текстові та графічні матеріали. До текстових матеріалів відносяться: а) книга генерального плану; б) брошура з основними положеннями генерального плану Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконанні у встановленому масштабі. Текстові та графічні матеріали можуть виконуватися з застосуванням комп'ютерної технології. Склад графічних матеріалів генерального плану наведений у п. 3.8 ДБН Б. 1-3-97.
		План існуючого населеного пункту (опорний план) не підлягає затвердженню. Документ виконується на топографічній основі. На кресленні відображається планувальна структура, використання територій та окремих функціональних зон населеного пункту, станом на час затвердження генерального плану (п. 3.9 ДБН Б. 1-3-97).
		Відповідно до п. 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме: а) межа населеного пункту (міська межа); б) магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв'язки в одному та різних рівнях; в) території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової); г) території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення; д) озеленені території загального користування та спеціального призначення; е) промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств; ж) території міського та зовнішнього транспорту; з) території спеціального призначення; й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території; к) курортні території; л) території садівничих товариств та дачної забудови; м) території сільськогосподарських підприємств; н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки; о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв; п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури; р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації; с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.
		При цьому, суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те що, що первинним документом для визначення категорії земельної ділянки та її цільового призначення є генеральний план, яким передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, з чим погоджується колегія суддів.
		Таким чином, передбачене проектними рішеннями детального плану території в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва функціональне призначення території (визначено функціональні зони: зона підприємств IV класу шкідливості, зона підприємств V класу шкідливості, ділова зона, навчальна зона закладів середньої спеціальної освіти, торгівельна зона, зона багатоквартирної змішаної житлової забудови багатоповерхової та підвищеної поверховості (від 9 до 16 поверхів включно), навчальна зона дитячих навчальних закладів, зона розподільчих мереж та об'єктів інженерної інфраструктури; зона транспортної інфраструктури, культурна та спортивна зона, зона культових споруд; зона багатоквартирної середньо - та багатоповерхової житлової забудови (до 9 поверхів включно), рекреаційна зона озеленених територій загального користування, зона розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації) не суперечить визначеному у генеральному плані поліфункціональному використанню територій, а є уточненням положень генерального плану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінює функціональне зонування його територій, що відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17.
		Крім того, Заступник прокурора не вказав  ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі, які саме складові детального плану території (графічні або текстові матеріали) в межах проспекту Перемоги та залізничної колії у Святошинському районі м. Києва не узгоджуються або суперечать Генеральному плану міста Києва, а лише обмежився загальними фразами, що детальний план території фактично змінює положення Генерального плану щодо функціонального призначення території насаджень загального користування на розміщення багатоповерхових житлових будинків, та не надає відповідних доказів.
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		 
		 
		                                        П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва - залишити без задоволення, рішення   Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		    Головуючий-суддя:                                                                       В.П. Мельничук
		 
		               Судді:                                                                                   Ю.А. Ісаєнко
		 
		                                                                                                             І.О. Лічевецький
		 
		 
		 
		Повний текст складено  22.12.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...