Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/3479/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 17.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/4805/515/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		Справа №296/3479/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П. 
		Категорія 19 Доповідач Коломієць О. С. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді:        Коломієць О.С.
		суддів:             Талько О.Б., Шевчук А.М. 
		з участю секретаря 
		судового засідання:        ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/3479/14ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» про визнання права власності в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та за обєднаним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу 
		за апеляційноюскаргою Житомирської міськоїради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2014 року, яке ухвалено суддею Сингаївським О.П. в м.Житомирі
		в с т а н о в и в:
		У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку задоволення вимог іпотекодержателя. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 21.10.2013 року між ним та ТОВ «Житомирбудделюкс» було укладено договір позики. Для забезпечення зобовязань за даним договором між сторонами, 21.10.2013 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є будівля автостоянки, що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Шевченка, 18-А та складається з будинку охорони, воріт, огорожі, асфальтно-дворового покриття та маслозбірника бетонного. Відповідач, у вказаний строк, а саме до 22.11.2013 року кошти отримані, згідно договору позики не повернув, чим порушив умови договору. А тому, ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на будівлю автостоянки, що знаходиться у м.Житомирі по вул.Шевченка, 18-А.
		23 червня 2014 року ТОВ «Житомирбудделюкс» подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яку обґрунтовувало тим, що ОСОБА_2, не зважаючи на незмінність правового статусу предмету іпотеки, вживаються дії, які порушують права власника автостоянки. Відтак, ТОВ «Житомирбудделюкс» просило визнати за ним право власності на вищевказану будівлю автостоянки.
		13 травня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.12 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Житомирбудделюкс», згідно умов якого, ОСОБА_3 передав, а ТОВ «Житомирбудделюкс» прийняло у власність автостоянку за адресою: м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а. Просив застосувати наслідки недійсності договору. Зазначав, що нерухоме майно належало йому на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04.12.12 року, яке було скасовано рішенням апеляційного суду Житомирської області від 11.03.2014 року з мотивів недоведення відповідності державним будівельним нормам здійсненого ним будівництва. Вказував, що предмет купівлі-продажу не є нерухомим майном, оскільки не відповідає визначенню ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ч.1 ст. 181 ЦК України.
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 24.06.2014 року обєднано в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Житомирбудделюкс» про визнання права власності в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, зустрічний позов ТОВ «Житомирбудделюкс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та позов ОСОБА_3 до ТОВ «Житомирбудделюкс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
		Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Житомирбудделюкс» про визнання права власності на предмет іпотекивідмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Житомирбудделюкс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договорувідмовлено. Позов ТОВ «Житомирбудделюкс» задоволено частково. Визнано за ТОВ «Житомирбудделюкс» право власності на будівлю автостоянки, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Шевченка, 18-А, яка складається з будинку охорони (літера «А» згідно з планом) залізобетонний 18,10 кв. м., воріт металевих площею 10, 8 кв. м., огорожі на основі залізо-бетонних плит, площею 379,6 кв. м., асфальтного дворового покриття площею 1598 кв. м. та маслозбірника бетонного обємом 4 м. куб. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житомирбудделюкс» понесені судові витрати в сумі 800 грн. 20 коп. з кожного.
		В апеляційній скарзі Житомирська міська рада просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Житомирбудделюкс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на будівлю автостоянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. В решті рішення суду залишити без змін. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права в частині визнання за ТОВ «Житомирбудделюкс» права власності на будівлю автостоянки. При цьому зазначає, що Житомирська міська рада участі у розгляді даної справи не приймала, проте ухвалене по справі рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків, оскільки у даній справі вирішено питання про право власності територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради на земельну ділянку за адресою : м. Житомир вул. Шевченка,18а. 
		В судовому засіданні представник Житомирської міської ради доводи апеляційної скарги підтримала. Просила апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині визнання за ТОВ «Житомирбудделюкс» права власності на будівлю автостоянки скасувати та ухвали в цій частині нове рішення про відмову у позові.
		Представник ТОВ «Житомирбудделюкс» доводи апеляційної скарги не визнав зазначивши, що права Житомирської міської ради даним рішенням не порушені, оскільки питання щодо володіння, користуванні та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності та на якій розташована спірна будівля автостоянки, під час розгляду справи не вирішувалось. 
		Відповідач ОСОБА_3 також просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2014 року  без змін. 
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за його відсутності.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		Судом під час розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 вересня 1997 року між виконавчим комітетом Житомирської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0637 га, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул.Шевченка,18-а, для розміщення автомобільної стоянки. 
		05 січня 2007 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради з заявою про надання дозволу на продовження оренди земельної ділянки. 
		03 березня 2011 року Житомирська міська рада прийняла рішення, яким відмовила ФОП ОСОБА_3 у поновленні договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою у звязку із закінченням терміну дії договору оренди, а також рекомендувало орендарю звільнити земельну ділянку та повернути її до земель міської ради у стані, придатному для користування. 
		В подальшому, ФОП ОСОБА_3 намагався поновити договір оренди земельної ділянки шляхом звернення до суду з відповідними позовами. 
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.09.2012 року, яке набрало законної сили після його перегляду 11.02.2013 р. Вищим господарським судом України, відмовлено ФОП ОСОБА_3 у задоволенні позову про поновлення договору оренди землі від 15.09.1997 року та задоволено зустрічний позов прокуратура м. Житомира про зобовязання ФОП ОСОБА_3 повернути Житомирській міській раді земельну ділянку площею 0,0637 га по вул.Шевченка,18-а в м. Житомирі у стані, придатному для використання.
		Разом з тим, 28 грудня 2012 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Житомирбудделюкс» укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_3 передав, а ТОВ «Житомирдделюкс» прийняло у власність автостоянку за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка,18-а. 
		В п.1.2 даного договору зазначено, що вказаний обєкт нерухомості належить продавцю ОСОБА_3 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року у справі № 2-2256/12, яке вступило в законну силу 15 грудня 2012 року. Право власності за продавцем зареєстроване 21 грудня 2012 року Комунальним підприємствам «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради за реєстраційним номером 38742935, номер запису в книзі 183.
		Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2013 року було виправлено описку в даті прийняття рішення судом у справі № 2-2256/12 - замість «04.12.2012 р.» на «04.01.2013р».
		11 березня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області скасував рішення Житомирського районного суду Житомирської області у справі № 2-2256/12 про визнання за ОСОБА_3 право власності на автостоянку за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка,18а. 
		Відповідно до положень ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державний реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 
		За правилами ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність обєкта до експлуатації. 
		Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р. передбачено, що суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування. Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання прав власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч.3 ст. 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам. 
		Так ухвалюючи рішення про задоволення вимог ТОВ «Житомирбудделюкс», суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що будівля автостоянки прийнята в експлуатацію. Наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно-технічної експертизи № 570/08.14 від 25.07.2014 р. не свідчить про те, що будівельні роботи здійснені відповідно до будівельних, архітектурних, санітарно-екологічних норм і відповідають державним стандартам. Таким чином будівля даної автостоянка є самочинним будівництвом, що також встановлено і рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року. 
		Однак, визнання права власності на самочинне будівництво можливе лише за умови надання земельної ділянки особі, що здійснила самочинне будівництво, у встановленому законом порядку, зокрема, у випадку укладення договору оренди, іншого цивільно-правового договору, що дає право забудови земельної ділянки. 
		Під час розгляду справи встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля автостоянки, перебуває у комунальній власності. 
		Рішенням Житомирської міської ради від 04.04.2014р. № 670 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам» відмовлено ТОВ «Житомирбудделюкс» у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка,18-а, площею 0,1637 га, на якій розміщена автостоянка. 
		На даний час у ТОВ «Житомирбудделюкс» відсутнє будь-яке речове право на дану земельну ділянку. Житомирська міська рада від імені територіальної громади міста, як власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці комунальної власності. 
		Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року скасовано Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 р. у справі № 906/91/16 та залишено без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 16.03.2017р., яким задоволено позов Житомирської міської ради до ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Житомирбудделюкс» та визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі автостоянки, загальною площею 18,10 кв.м., яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка,18-а, укладений 28.12.2012р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Житомирбудделюкс». Тобто договір купівлі-продажу на підставі якого, як зазначав представник позивача, у ТОВ «Житомирбудделюкс» виникло право власності на будівлю автостоянки скасовано.
		Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що будівля автостоянки є самочинним будівництвом, розташована на земельній ділянці комунальної власності, яка у встановленому законом порядку в користування ТОВ «Житомирбудделюкс» не надавалась, Житомирська міська рада, як власник земельної ділянки, заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність вимог ТОВ «Житомирбудделюкс» про визнання права власності на будівлю автостоянки за рішенням суду.
		Доводи представника ТОВ «Житомирбудделюкс» проте, що оскаржуваним рішенням не порушуються права та інтереси Житомирської міської ради є безпідставними виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органом місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Так під час розгляду справи було встановлено, що Житомирська міська рада вправі від імені територіальної громади міста як власника земельної ділянки відповідно до положень ст.ст. 376, 417 ЦК України заперечувати проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці комунальній власності та вимагати його знесення. Таким чином, Житомирська міська рада, внаслідок ухвалення даного рішення, позбавлена можливості розпорядитися та користуватися земельною ділянкою комунальної власності.
		З врахуваннямнаведеного,рішення судупершої інстанціїв частинізадоволення вимогТОВ«Житомирбудделюкс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на будівлю автостоянки, що знаходиться за адресою : м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а, та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні даних вимог.
		Відповідно доположень ст.141ЦК Україниз ТОВ«Житомирбудделюкс»на користьЖитомирської міськоїради підлягають стягненню понесені витратипо сплатісудового зборуза поданняапеляційної скаргив розмірі 1626 грн. 43 коп. 
		Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.
		Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу Житомирської міськоїради задовольнити.
		Рішення Корольовського районногосуду м.Житомира від24жовтня 2014року вчастині задоволенняпозову Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Житомирбудделюкс»до ОСОБА_2,ОСОБА_3 провизнання прававласності набудівлю автостоянки,що знаходитьсяза адресою:м.Житомир,вул.Шевченка,18-а,та розподілусудових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні даних вимог.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» на користь Житомирської міськоїради понесені витратипо сплатісудового зборув розмірі 1626 грн. 43 коп. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 21 грудня 2018 року. 
		 
		Головуючий:  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...