Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/3165/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: А/855/7099/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3165/18                                                                                     Прізвище судді (суддів) першої інстанції: 
		Головань О.В.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                                             Ісаєнко Ю.А.,
		суддів:                                                                       Мельничука В.П., Земляної Г.В.,
		за участю:
		секретаря                                                                   Левченка А.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської адміністрації, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області, треті особи: Державна авіаційна служба України, Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), ОСОБА_2 про скасування містобудівних умов, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської адміністрації, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області про:
		- скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.12.2016 № 348/2016; 
		- визнання протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області, що виявилась у нереагуванні на порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.12.2016 № 348/2016 та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.01.2017 року № КС 083170200901; 
		- зобов'язання Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт від 20.01.2017 року № КС 083170200901;
		- скасування сертифікату серії КС № 162182470669 про готовність до експлуатації об'єкту будівництва багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
		14.11.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 заяву позивача задоволено частково.
		Зупинено дію сертифікату серії КС № 162182470669 про готовність до експлуатації об'єкту будівництва багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
		В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
		Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
		Представник позивача та Державної авіаційної служби України в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просили залишити без змін.
		Представники Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської адміністрації та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області до судового засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.
		Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що земельна ділянка є приаеродромною територією, і на ній заборонена житлова забудова згідно вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим Державною авіаційною службою України винесено рішення від 18.07.2017 № 47 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, а також з цього приводу приймалися висновки експлуатанта аеродрому. 
		Вказані висновки та рішення не були враховані під час оформлення дозвільної документації на будівництво, що призвело до його проведення на порушення вимог законодавства.
		Після відкриття провадження у вказаній справі Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області замовнику будівництва видано сертифікат серії КС №162182470669 про готовність до експлуатації об'єкту будівництва багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, що матиме своїм наслідком оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 і виникнення необхідності оскарження в судовому порядку реєстраційних дій щодо реєстрації права власності.
		Вказані обставини, на думку заявника, відповідають вимогам ч. 2. ст. 150 КАС України для вжиття заходів для забезпечення адміністративного позову, їх вжиття є співмірним з заявленими вимогами. 
		Суд першої інстанції частково задовольняючи заяву, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову, оскільки видача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області замовнику будівництва сертифікату серії КС №162182470669 про готовність до експлуатації об'єкту будівництва багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 уможливлює оформлення інвесторами права власності на об'єкти нерухомого майна у вказаному будинку.
		Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема, зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою    статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
		Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
		Враховуючи викладене, дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та оцінивши наявність підстав для його забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вказав на наявність підстав для вжиття заходів для забезпечення позову шляхом зупинення дії сертифікату серії КС №162182470669 про готовність до експлуатації об'єкту будівництва, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, можлива ситуація, яка призведе до необхідності оскаржувати рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що потребуватиме додаткових заходів.
		Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта стосовно того, що судом не вказано, які порушення вимог державних будівельних норм та стандартів були порушені під час видачі сертифіката, оскільки зазначення таких мотивів було б передчасним, та стосується безпосередньо предмету спору, що має бути встановлено за наслідками розгляду справи по суті.
		Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		(Постанову у повному обсязі складено 26.12.2018)
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                  Ю.А. Ісаєнко          
		 
		 
		Суддя                                                                                                        Г.В. Земляна
		 
		 
		Суддя                                                                                                        В.П. Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...