Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1740/2484/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 26.12.2018
Номер судового провадження: 857/2800/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2800/18
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді                                                  Заверухи О.Б.,
		суддів                                                                      Багрія В.М., Ніколіна В.В., 
		за участю секретаря судового засідання                    Смидюк Х.В.,
		позивача                                                            ОСОБА_1,
		представника відповідача                                        Курганської О.В.,
		 
		розглянувши у судовому засіданні в м. Львові(в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		суддя (судді) в суді першої інстанції - Махаринець Д.Є., 
		час ухвалення рішення - не зазначено, 
		місце ухвалення рішення - м. Рівне, 
		дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		01 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому просив  визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати за № Д/13-4 від 13 вересня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік з 13 вересня 2018 року по 13 вересня 2019 року на підставі п.п. 3, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийняте за скаргою Ради адвокатів Рівненської області.
		Одночасно з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/13-4 від 13 вересня 2018 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік та зобов'язання Ради адвокатів Рівненської області внести відомості в Єдиний реєстр адвокатів України про зупинення рішення № Д/13-4 від 13 вересня 2018 року дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 на строк один рік з 13 вересня 2018 року по 13 вересня 2019 року.
		На обгрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, що в свою чергу може мати вплив та негативні наслідки на репутацію позивача. Крім того, позивач вказує на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного акту та порушення його прав, свобод та інтересів.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/13-4 від 13 вересня 2018 року про накладення на адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк один рік - з 13 вересня 2018 року по 13 вересня 2019 року на підставі п.п. 3, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(порушення Правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування) за скаргою Ради адвокатів Рівненської області до набрання рішенням по справі законної сили.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що після внесення до Єдиного державного реєстру адвокатів України відомостей про рішення щодо зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю право адвоката ОСОБА_1 на здійснення адвокатської діяльності та права інших осіб на правову допомогу буде обмежене. Поновлення в повній мірі таких прав у випадку задоволення позову стане неможливим, як для позивача, так і для осіб, інтереси яких він представляє як адвокат.
		Не погодившись з прийнятою ухвалою, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою в задоволенні заяви відмовити.
		Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання. Зокрема, зазначає, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що оскарження рішень у дисциплінарних справах не зупиняє їх дію. Позивачем не були доведені та документально підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, та які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а також не надані докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, зупиняючи дію оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично втручається у здійснення дискреційних повноважень дисциплінарної палати.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що норми ч. 3 ст. 31 та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначають, що сам по собі факт оскарження рішення у дисциплінарній справі(за вибором особи або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду) не зупиняє його дію. Прийняття оскаржуваного акту унеможливлює здійснення позивачем професійної діяльності адвоката і порушує його право вирішувати питання організації та діяльності адвокатури.  
		В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи, які в ній викладені. 
		Позивач щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, в своїх поясненнях покликався на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
		Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
		Порядок та підстави забезпечення позову передбачено главою 10 КАС України(ст. 150-158 КАС України).
		За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту.
		Положеннями ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред'явлення  позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		З наведених положень слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність  заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
		При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку  між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку  із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те, чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку  відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Пунктами 5, 9 частини 1 вищевказаної статті визначено, що: 1) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 2) представництв вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків  клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Виходячи із системного аналізу наведених норм права, адвокатська діяльність передбачає захист та представництво інтересів клієнта в ході здійснення судочинства, включаючи представництво в судах апеляційної та касаційної  інстанцій.
		З матеріалів справи слідує, що в провадженні ОСОБА_1, як адвоката,  знаходиться 40 цивільних та кримінальних справ, в межах яких позивачем укладено договори та угоди-доручення про надання правової допомоги (а.с.81-93). Всі справи, в яких позивач приймає участь потребують правових знань з боку кваліфікованого юриста, зазначені особи    не в змозі самостійно захистити свої права в суді в силу своєї юридичної необізнаності. 
		Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Таким чином, усунення заявника від участі в якості захисника у даних справах призведе до порушення його права на здійснення незалежної професійної діяльності та гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки позивач фактично буде позбавлений можливості надавати професійну правничу допомогу, що призведе до дострокового розірвання договорів та необхідності повернення ним гонорарів за адвокатські послуги.
		Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		Отже, позивач не зможе надавати професійну правничу допомогу в кримінальному процесі, а також представляти інтереси клієнтів в адміністративних, цивільних справах у судах, що може призвести до позбавлення його будь-яких засобів до існування, а його клієнтів права на правову допомогу, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення адміністративного позову істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.
		Таким чином, оскаржуване у цій справі рішення ДП КДКА Рівненської області від 13 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік є таким, що тимчасово обмежує позивача у можливостях здійснення незалежної професійної діяльності та отримання винагороди за дану діяльність, вільно обрану останнім. Внаслідок прийняття вказаного рішення, позивач тимчасово позбавляється як можливості здійснення адвокатської діяльності за вже укладеними останнім угодами, так і можливості укладення нових угод в період дії рішення.
		Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що зупиняючи дію оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично втручається у здійснення дискреційних повноважень дисциплінарної палати, колегія суддів зазначає, що такі є помилковими, з огляду на те, що визначений судом спосіб забезпечення позову повністю узгоджується з нормами статті 151 КАС України.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлене позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є обґрунтованим, оскільки на момент його пред'явлення існувала небезпека заподіяння шкоди правам, в тому числі і визначеним конституційно, та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль та витрат.
		Колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення до набрання рішенням по справі законної сили відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті,    а спрямоване лише на захист прав, свобод та інтересів позивача та інших осіб до ухвалення рішення в адміністративній справі.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року про забезпечення позову у справі № 1740/2484/18 - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. М. Багрій   В. В. Ніколін      Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...