Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 226/627/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019 (частково)
Результат оскарження 02.07.2019 Донецький апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/235/646/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013050490000988

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Провадження 1кп/235/646/18
		                                   Справа 226/627/17
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 грудня 2018 року                         м. Покровськ
		Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шилівці, Чернівецької області, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого лікарем акушер-гінекологом Мирноградської центральної міської лікарні, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.2 КК України,
		 
		                    ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_7 , перебуваючи, відповідно до наказу головного лікаря Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні № 99/к від 01.08.1997 року, на посаді лікаря акушер-гінеколога Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні, маючи згідно диплома Чернівецького державного медичного інституту серії КЕ 014094 від 24.06.1994 року освіту за спеціальністю «лікувальна справа» та кваліфікацію спеціаліста «лікар», відповідно до наказу Донецького обласного управління охорони здоров`я від 01.03.2005 року № 17 маючи першу кваліфікаційну категорію зі
		спеціальності «акушера-гінеколога»,    тобто відповідно до ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року є медичним працівником зі спеціальною освітою, а також, маючи відповідно до розділу 2-го своєї посадової інструкції «лікаря акушер-гінеколога (чергового)», затвердженої головним лікарем Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні завдання та обов`язки здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, сприяти ранньому виявленню ускладнень вагітності та пологів, надавати кваліфіковану медичну допомогу під час пологів, здійснювати лікування та нагляд за породіллями, володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю, та інше, згідно з п. «а» ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, проте неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього.
		Так, ОСОБА_7 , 28.05.2013 року перебував на чергуванні у стаціонарному пологовому відділенні Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні, мав достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та засоби для проведення лікування та лабораторних досліджень, був відповідальним за надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_8 , з моменту її госпіталізації 28.05.2013 року та під час пологів 29.05.2013 року. Проте, приблизно о 18 годині 30 хвилин 28.05.2013 року під час обстеження ОСОБА_8 у стаціонарному пологовому відділенні Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні після госпіталізації останньої, ОСОБА_7 , в порушення Посадової інструкції «лікаря акушер-гінеколога (чергового)», що полягало в незабезпеченні надання кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_8 , провівши огляд останньої, внаслідок недбалого ставлення до своїх професійних обов`язків, що виявилось у встановленні діагнозу, без його підтвердження лабораторними методами дослідження та проведення огляду ОСОБА_8 в дзеркалах, встановив ОСОБА_8 діагноз: «передчасний розрив плодових оболонок», який згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135-КЕ/2016/пп від 30.07.2016 року встановлений не вірно та не відповідає МКБ-10 та діючим наказом МОЗ України, оскільки при госпіталізації в стаціонар з підозрою на передчасний розрив плодових оболонок (далі ГІРПО) відповідно до Наказу 782 МОЗ України ОСОБА_8 необхідно було провести діагностові проби ПРПО та провести огляд в дзеркалах, що проведено не було. Після цього лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_7 внаслідок недбалого ставлення до своїх професійних обов`язків, призначено введення потерпілій ОСОБА_8 інфузії окситоцинової суміші, покази для якої були відсутні, оскільки тривалість 1-го періоду пологів склала 7 годин 35 хвилин; 2-го періоду - 20 хвилин, що є нормальною для жінки, яка народжує вперше, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135-КЕ/2016/пп від 30.07.2016 року.
		Вищевказані дії ОСОБА_7 , що полягали в призначенні ОСОБА_8 інфузії окситоцинової суміші без наявних показів, в свою чергу, призвели до виникнення дистресу плода.
		Після цього, під час пологів ОСОБА_8 , внаслідок недбалого ставлення до своїх професійних обов`язків, що виявилось в недотриманні вимог Наказу МОЗ України № 624 від 03.11.2008 року, яким регламентовано визначення плану ведення пологів та обов`язкове поінформоване узгодження його з жінкою, моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів, використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а також необхідності та об`єму втручань, лікарем ОСОБА_7 неправильно записано частоту серцевих скорочень плоду, не зафіксовано даних про навколоплідні води і конфігурацію головки плоду, неправильно відображена динаміка відкриття шийки матки і опускання голівки плоду. Недотримуючись вимог Клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», затвердженого Наказом МОЗ України від 27.12.2006 року № 900, згідно якого для діагностики дистресу плоду в пологах необхідно було використовувати наступні методи: аускультація серцебиття плоду, кардіотокографія (КТГ), виявлення меконію в навколоплідних водах, лікар ОСОБА_7 не здійснив правильну оцінку своїх дій з подальшим переглядом тактики ведення пологів, що включало в себе: уникнення положення породіллі на спині; припинення введення окситоцину, якщо він був раніше призначений; при патологічній частоті сердечних скорочень плоду упродовж 3 останніх перейм, необхідне проведення внутрішнього акушерського дослідження для визначення акушерської ситуації і з`ясування можливих причин дистресу плоду; при визначенні дистресу плоду проведення негайного розродження: в 1-му періоді пологів - методом кесаревого розтину; у 2-му періоді при головному передлежанні - вакуум-екстракцією або накладенням акушерських щипців, та продовжив проводити пологову стимуляцію ОСОБА_8 . Внаслідок зазначених дій лікаря ОСОБА_9 , були спричинені тяжкі наслідки для новонародженого ОСОБА_10 у вигляді:    перинатальногогіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, енцефаломаляції, мікроенцефалії, грубого тетрапарезу, затримки темпів усіх видів розвитку, мультифокальних припадків, набряку головного мозку, двосторонньої бронхопневмонії, постгіпоксичної кардіопатії, які є не вродженими та не відносяться до родової травми та її наслідків.
		Причиною розвитку ускладнень у стані дитини на момент народження є не встановлений діагноз - дистрес плоду в 2-му періоді пологів та несвоєчасна надана медична допомога новонародженому, що можна вважати неналежним наданням медичної допомоги лікарем ОСОБА_7 , і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливі для життя. Невстановлений дистрес плоду в пологах, та несвоєчасне проведене полого розрішення призвело до внутрішньоутробної гіпоксії та асфіксії в пологах, тобто, саме у цей період часу відбулося гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку з розвитком незворотних наслідків, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135-КЕ/2016/пп від 30.07.2016 року.
		Своїми недбалими діями ОСОБА_7 вчини злочин, передбачений ч.2 ст.140 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням не визнав повністю та показав, що 28.05.2013 року він знаходився на своєму робочому місті на чергуванні у стаціонарному пологовому відділенні Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні. Біля 19.00 години до відділення поступила громадянка ОСОБА_8 , з доношеною вагітністю без пологової діяльності, зі скаргами на відходження вод. Він обрав тактику очікування для цієї пацієнтки. Біля 22.00 години у ОСОБА_8 розпочалася самостійна пологова діяльність, яка проходила без особливостей. Біля 04 години ранку на початку 2-ї стадії пологів у ОСОБА_8 зменшилася пологова діяльність та вона казала, що більше не може, він вирішив призначити їй інфузію окситоцинової суміші. Біля 05-ї години ранку народився хлопчик в асфіксії важкої ступені. Під час усього періоду пологів у дитини відслідковувалось серцебиття, показань для «Кесарева сечіння» не було. Він надав дитині первинну реанімацію, потім передав дитину черговому педіатру. В подальшому за викликом матері ОСОБА_8 приїхали лікарі з Обласної дитячої лікарні, які забрали дитину до м. Донецьк. Вважає, що ускладнення у дитини настали через транспортування її до м. Донецьк та через інфекцію матері про яку йому відомо не було. Про будь-які патології у ОСОБА_8 йому відомо не було. Вважає, що виконав усі можливі та необхідні дії під час пологів ОСОБА_8 . Цивільний позов не визнав в повному обсязі.
		Винуватість обвинуваченого підтверджується показами свідків та сукупністю письмових доказів.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що 28.05.2013 року була її зміна у відділенні Димитровської (нині Мирноградської) центральної міської лікарні, працює там медичною сестрою. У відділення надійшла ОСОБА_8 . В той день чергували лікар акушер-гінеколог ОСОБА_7 та дитячий педіатр ОСОБА_12 . Вона була присутня при пологах, виконувала звичні обов`язки та накази чергового лікаря. У ОСОБА_8 були слабкі потуги та їй ставили інфузію окситоцинової суміші. Дитина народилася з асфіксією. Після чого її забрали лікарі з Обласної дитячої лікарні. Ще в той день була присутня акушерка ОСОБА_13 . 
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надала аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що він є лікарем, та пам`ятає випадок, який стався у 2013 році з ОСОБА_8 . Зазначає, що після пологів проводилося службове розслідування, за наслідками якого було винесено догану лікарю ОСОБА_7 , з направленням останнього на курси підвищення кваліфікації.
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він працював лікарем педіатром, 29.05.2013 року він був на чергуванні у Димитрівській міській лікарні. Його викликали у пологове відділення надати допомогу новонародженій дитині, у якої було важке дихання. Він реанімував дитину, діяв згілно відповідного протоколу. Трохи пізніше приїхали лікарі з Обласної дитячої лікарні м. Донецька та забрали дитину. Пологи проводив лікар ОСОБА_7 .
		Згідно висновку експерта № 109-КЕ/2014/пп від 19.05.2014 підсумовано, що найбільш вірогідною причиною розвитку ускладнень у стані дитини на момент народження є не встановлений діагноз  дистрес плоду в другому періоді пологів та несвоєчасно надана медична допомога новонародженому, що можна вважати неналежним наданням медично допомоги (а.с. 152-249, т.1 ; а.с. 1-15, т. 2)
		Згідно висновку експерта № 135-КЕ/2016/пп від 30.07.2016, діагноз при надходженні потерпілої ОСОБА_8 встановлений невірно. З підозрою на передчасний розрив плодових оболонок необхідно було провести діагностові проби передчасного розриву плодових оболонок, що проведено не було. Причиною розвитку ускладнень у стані дитини на момент народження є не встановлений діагноз - дистрес плоду в 2-му періоді пологів та несвоєчасна надана медична допомога новонародженому, що можна вважати неналежним наданням медичної допомоги лікарем ОСОБА_7 , і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливі для життя. Невстановлений дистрес плоду в пологах, та несвоєчасне проведене полого розрішення призвело до внутрішньоутробної гіпоксії та асфіксії в пологах, тобто, саме у цей період часу відбулося гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку з розвитком незворотних наслідків. Реанімаційні заходи не вплинули на настання ускладнень у дитини (а.с. 49-61, т. 2).    
		   Згідно Акту службового розслідування в Димитровський ЦМЛ за неналежне виконання службових обов`язків 28-29.05.2013 року притягнути до дисциплінарної відповідальності лікаря ОСОБА_7 у виді строгої догани та 26.12.2013 року атестаційною комісією знято з ОСОБА_7 першу лікарську категорію (а.с. 26-28, 67 т. 2). 
		   Клопотання захисника ОСОБА_6 про визнання доказів недопустимими задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Захисник посилається у своєму клопотанні на те, що оригінали медичних документів, на яких грунтується висновок додаткової комісійної судової експертизи № 135-КЕ/2016/пп стороні захисту не відкривалися, оскільки 13.07.2017 року повернуті потерпілій ОСОБА_8 під розписку. Однак згідно реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 8, т.1, доступ до матеріалів досудового слідства надавався захисту 13.04.2017 року. Тому підстав визнати висновок додаткової комісійної судової експертизи № 135-КЕ/2016/пп недопустимим доказом у суду немає.
		Щодо кваліфікації дій обвинуваченого суд зазначає наступне.
		Частина 2 статті 140 Кримінального Кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, та у подальшому настання смерті.
		   Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що при недбалому чи несумлінному виконанні медичним працівником своїх обов`язків держава не може забезпечити всім громадянам реалізацію їх прав у галузі охорони здоров`я. Крім того, це часто призводить до тяжких наслідків для хворого. Відповідно до ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я медичні та фармацевтичні працівники зобов`язані безплатно надавати першу невідкладну належну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях.
		Неналежне виконання професійних обов`язків може полягати у недбалому проведенні операції або інших процедур, неправильному дозуванні лікарських препаратів, порушенні певних правил при приготуванні ліків, порушенні строків і порядку проведення передбачених законодавством профілактичних медичних оглядів, щеплення тощо.
		Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є настання тяжких наслідків для хворого. До таких наслідків слід відносити смерть, тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, інвалідність або інше ускладнення хвороби.
		З об`єктивної сторони злочин виявляється в неналежній діяльності медичного працівника - ненаданні належної допомоги хворому. 
		Суб`єктивна сторона злочину полягає в прямому умислі або в злочинній недбалості стосовно неналежного виконання професійних обов`язків. Щодо наслідків, то вина до них може бути лише необережною (злочинна недбалість або злочинна самовпевненість). Що було доведено в судовому засіданні в діях обвинуваченого.    
		З наведених доказів суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 140 КК України, тобто неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
		   Суд вважає, що невизнання обвинуваченим вини у скоєному злочину, є бажанням уникнути покарання за скоєне. 
		Обираючи міру покарання обвинуваченому суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризуються по місцю проживання, місцю роботи, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Пом`якшуючих обставин по справі судом не встановлено.
		Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
		Згідно відомостей, які містяться у досудовій доповіді Мирноградського міського відділу з питань пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_7 низький, та його виправлення без обмеження волі та позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити в межах закону, за яким він притягуються до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі за ч.2 ст. 140 КК України, із призначенням додаткового покарання, тобто позбавленням займатися лікарською та акушерсько-гінекологічною діяльністю строком на 2 роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
		1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
		2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
		3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
		4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
		5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, з дня вчинення якого пройшло більше п`яти років (дата скоєння злочину 28-29.05.2013 року), тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку притягнення його до кримінальної відповідальності у відповідності до ч. 5 ст. 74 КК України. ( ч. 5 ст. 74 КК України: особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49цього Кодексу).
		В ході судового розгляду потерпілою було заявлено цивільний позов про відшкодування їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Мирноградською центральною міською лікарнею моральної шкоди у сумі по 500000 грн. кожному. Суд вважає, що даний позов задоволенню не підлягає, оскільки пред`явлений до неналежного відповідача.
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В даному випадку судом винною особою визнано ОСОБА_7 .
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу не заявлено.
		Керуючись ст.ст. 49, 74, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ : 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України та призначити за ч.2 ст. 140 КК України покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права займатися лікарською та акушерсько-гінекологічною діяльністю строком на два роки. 
		Звільнити ОСОБА_7 від призначеного основного та додаткового покарання за даним вироком відповідно до вимог ст. 49, 74 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення його до кримінальної відповідальності. 
		    У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 до Мирноградської центральної міської лікарні про відшкодування моральної шкоди  відмовити.
		    Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Красноармійський міськрайонний суд. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. 
		 
		 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...