Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/5765/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано судом: 27.12.2018. Зареєстровано: 02.01.2019. Оприлюднено: 04.01.2019.

Номер судового провадження: 2-о/490/165/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		н\п 2-о/490/165/2018                                                                          Справа № 490/5765/18
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		__________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем   України
		11 грудня 2018 року                                                           м.Миколаїв
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого - судді Гуденко О.А. ,
		при секретарі -         Кваші С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1,яка діє від власного імені та в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2, заінтересовані особи - Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		В С Т А Н О В И В :
		12 липня 2018 року заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт загибелі її чоловіка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_5 року в районі смт Старобешеве Старобешівського району Донецької області України, внслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона являлась дружиною ОСОБА_3, шлюб було зареєстровано 09.08.2011 року. Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 18.02.2013 року її чоловік проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1594 Військово-Морських Сил Збройних Сил України (73-й морський центр спеціальних операцій). При цьому, 08.08.2014 року він був направлений на територію Донецької області для участі в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_3 виконував бойове завдання в районі населеного пункту Старобешеве Старобешівського району Донецької області, неподалік від міста Іловайськ. Ввечері, перебуваючи на бойових позиціях, прозвучав сигнал тривоги, після чого з боку проросійських найманців почався обстріл з систем залпового вогню БМ 21 "Град". В результаті обстрілу військовослужбовець отримав тяжке поранення в живіт, внаслідок якого загинув. Свідоцтвом про смерть , лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті був встановлений факт смерті ОСОБА_3 та її причини, загибель сталася в результаті травматичного шоку та комбінованого відкритого осколкового поранення внутрішньочеревних та тазових органів. Після загибелі ОСОБА_3, на його честь встановлено меморіальну дошку в Очаківській ЗОШ № 4 Очаківської міської ради. Витягом із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 214 від 28.10.2014 року та Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у відкрите осколочне поранення внутрішньочеревних та тазових органів; травматичний шок, що стало причиною смерті ОСОБА_3, дійсно пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби. В результаті загибелі ОСОБА_3 було виключено зі списків особового складу військової частини А1594 та всіх видів забезпечення і нагороджено низкою нагород, зокрема Ювілейною Відзнакою "НОМЕР_1" (посмертно); медаллю "Матрос Кошка" (посмертно); почесною відзнакою "Герой Миколаївщини" НОМЕР_2; орденом "За мужність ІІІ ступеня" (посмертно). Отже, саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією, її чоловік, ОСОБА_3, був поранений та загинув в районі смт Старобешеве Старобешівського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Заявник вважає, що саме внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_3 загинув, виконуючи обов'язки військової служби, пов'язані із захистом Батьківщини, чим було порушено невід'ємне право на життя її чоловіка, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_78/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#78" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 27 Конституції України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627759/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627759" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a> від 04 листопада 1950 року. Встановлення вказаного факту буде породжувати юридичні наслідки виникнення права на справедливу компенсацію з боку Російської Федерації, як держави-агресора.
		Представник заявника в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, заяву підтримує в повному обсязі та просив заяву про встановлення факту задовольнити.
		Міністерство соціальної політики України повідомлене про слухання справи належним чином, до суду подали клопотання про розгляд справи у відсутності представника Міністерства. 
		Представник Російської Федерації до суду не з'явився, через Посольство вказаної держави був повідомлений належним чином про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили.
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. 
		Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є громадянкою України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 року в селі Суха Балка Доманівського району Миколаївської області, зареєстрована та проживає в м. Миколаєві, що підтверджується даними паспорту громадянина України і є дружиною померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 09.08.2011 року. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
		Як вбачається з довідки за №385 від 10.09.2014 року, що видана ТВО командира в/ч А1594, матрос вс/к ОСОБА_3, проходив військову службу у військовій частині А1594 Військово-Морських Сил Збройних Сил України з 18 лютого 2013 року. 08 серпня 2014 року був направлений на територію Донецької області для участі в антитерористичній операції в ході якої, ІНФОРМАЦІЯ_5 року, загинув під час виконання службових обов'язків.
		Факт загибелі ОСОБА_3 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 218 від 22.08.2014 року, з якого вбачається, що датою смерті останнього є ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а причинами смерті комбіноване відкрите осколочне поранення внутрішньочеревних та тазових органів.
		Згідно Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, підстава протокол № 214 від 28.10.2014 року, поранення матроса військової служби за контрактом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3: "Комбіноване відкрите осколкове поранення внутрішньочеревних та тазових органів (ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій)", які послужили причиною його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_5), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 видане 05.09.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, довідкою про причину смерті № 218 виданою 22.08.2014 № 484 по факту загибелі матроса військової служби за контрактом ОСОБА_3, поранення і причина смерті, Т АК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. 
		Відповідно до Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, підстава протокол № 3419 від 04.11.14 року), поранення матроса ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4: "Комбіноване відкрите осколочне поранення внутрішньочеревних та тазових органів. Травматичний шок", яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 р., що підтверджено копією лікарського свідоцтва про смерть № 218, виданого 22.08.2014 р. Старобешевським відділенням судмедекспертизи Донецької області і свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 05.09.14 видане відділом ДРАЦС Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, - поранення та причина смерті, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
		Наказом командира військової частини А1594 від 10.09.2014 року за №566 ОСОБА_3 посмертно нагороджено Ювелійною Відзнакою "НОМЕР_1".
		Головою управління Вінницької громадської організації "Союз Ветеранів розвідки військово-морського флоту" від 27.07.2014 року ОСОБА_3 посмертно нагороджено медаллю "Матрос Кошка" № НОМЕР_4. 
		ГО "Асоціація учасників та інвалідів АТО" від 06.05.2017 року ОСОБА_3 нагороджено почесною відзнакою "Герой Миколаївщини".
		Також, Указом Президента України від 08.09.2014 року №708/2014 ОСОБА_3 посмертно нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.  
		ОСОБА_1 як дружина загиблого, ОСОБА_3, отримала посвідчення серії НОМЕР_5 від 01.12.2014 року члена сім'ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби.
		Як вбачається із Витягу з Наказу Командира військової частини А1594 (построковій частині) від 05.09.2014 року № 233, матроса вс/к ОСОБА_3, кулеметника взводу охорони роти охорони, який у бою за нашу Батьківщину, вірний військовий присязі, виявив стійкість та мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 року в результаті комбінованого відкритого осколочного поранення внутрішньочеревних та тазових органів, виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час проведення АТО на території Донецької області. 
		Положенням <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_17/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#17" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 3 Конституції України</a> встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_78/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#78" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 27 Конституції України</a> кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
		Отже, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> зобов'язано державу за будь-яких обставин захищати життя людей і цей обов'язок не залежить від встановлення тих чи інших юридичних фактів.
		Крім того, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> визначено, що Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України забезпечує державну незалежність, національну безпеку держави, є Головнокомандувачем Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; вносить до Верховної ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_385/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#385" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">стаття 106 Конституції України</a>).
		До повноважень Верховної ради України, відповідно до п.9 ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825711/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825711" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.85 Конституції України</a>, належить оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_281897/ed_2018_10_02/pravo1/T193200.html?pravo=1#281897" title="Про оборону України; нормативно-правовий акт № 1932-XII від 06.12.1991" target="_blank">статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ</a>, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_281938/ed_2018_10_02/pravo1/T193200.html?pravo=1#281938" title="Про оборону України; нормативно-правовий акт № 1932-XII від 06.12.1991" target="_blank">статті 4 цього закону</a> у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його до Верховної Ради України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Наведене підтверджується прийнятими Верховною Радою України та Президентом України актами, якими фактично встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_21/pravo1/T150337.html?pravo=1" title="Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»; нормативно-правовий акт № 337-VIII від 21.04.2015" target="_blank">Постановою Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» №337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»</a>. З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2018_10_02/pravo1/T141207.html?pravo=1#6" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VІІ від 15 квітня 2014 року</a> із змінами і доповненнями, внесеними відповідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_09_15/pravo1/T150685.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації; нормативно-правовий акт № 685-VIII від 15.09.2015" target="_blank">Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» від 15 вересня 2015 року №685-VІІІ</a> Автономна Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		Згідно з <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_21/pravo1/T150337.html?pravo=1" title="Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»; нормативно-правовий акт № 337-VIII від 21.04.2015" target="_blank">постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»», від 21.04.2015 №337-VIIIзазначені</a> події на сході України відбувалися за певним сценарієм.
		Підтвердженням окупації Російською Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької областей, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ Російської Федерації.
		Як підсумок, Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, Верховною Радою України, яка діє як представницький орган Українського народу, який є єдиним джерелом влади в Україні та має виключне право визначати і змінювати конституційний лад України, 27 січня 2015 року було прийнято <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T141207.html?pravo=1" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території "</a>( далі - Закон № 1207-VII) згідно якого встановила, що тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T141207.html?pravo=1" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">законів України</a> і встановила, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року( <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2018_10_02/pravo1/T141207.html?pravo=1#6" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">ст. 1 названого Закону</a> зі змінами та доповненнями).
		Також, прийнято <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_17/pravo1/T150254.html?pravo=1" title="Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями; нормативно-правовий акт № 254-VIII від 17.03.2015" target="_blank">постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями"</a>, якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_04/pravo1/T141680.html?pravo=1" title="Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей; нормативно-правовий акт № 1680-VII від 16.09.2014" target="_blank">Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"</a> запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Також <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_01_27/pravo1/T150129.html?pravo=1" title="Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парл...; нормативно-правовий акт № 129-VIII від 27.01.2015" target="_blank">постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII</a> законодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Крім того, військові дії Російської Федерації на території України були фактично визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій.
		Так, 15 січня 2015 року Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України, в якій вказано: «Європарламент рішуче засуджує агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського союзу, в тому числі засуджує незаконну анексію Криму і неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібер -війни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію; підкреслює, що ці дії є порушенням міжнародного права».
		Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи «Зниклі особи під час конфлікту в Україні» від 25 червня 2015 року визнає, що військові дії на частині територій Донецької та Луганської областей України є агресією зі сторони Російської Федерації.
		Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації стала окупація частини території України, а саме Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, частини Луганської та Донецької областей.
		Зважаючи на викладене, суд вважає вірним констатувати, що наслідком саме збройної агресії Російської Федерації відносно України (обставини, що є загальновідомими, не потребують доказування за нормами ч.3ст. 82 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>), стала окупація частини території України, а саме в тому числі частини Донецької області, де загинув чоловік заявниці. У бойових діях регулярних військ Російської Федерації в смт Старобешеве Старобешівського району Донецької області, і саме цим військам протистояли військові Збройних сил України, що відносились в тому числі і до складу сил та засобів, що належали до відання військової частини А1594 в яких, зокрема, і проходив військову службу ОСОБА_3
		Російська Федерація, здійснивши збройну агресію відносно України, та відповідно окупувавши частину території України, а саме Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, та частину Донецької та Луганської областей, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
		Зокрема, пунктом 1 Будапештського меморандуму передбачено, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
		Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
		Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 р. суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975р., які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці. Виходячи із викладеного, держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземними судами, як гарантію уникнення відповідальності за вчинені проти життя та здоров'я людини злочини.
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 року, Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому суд вважає її державою-агресором, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_27/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#27" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 8 Конституції України</a> гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Відповідно до ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9707/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9707" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 315 ЦПК України</a> у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T141207.html?pravo=1" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">законом</a> не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Згідно роз'яснень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1998_05_25/pravo1/VS95026.html?pravo=1" title="Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення; нормативно-правовий акт № 5 від 31.03.1995" target="_blank">постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»</a> не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		Враховуючи викладене, а також те, що встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_3 при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_5 року в смт Старобешеве Старобешівського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України необхідне для визначення його статусу як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
		Керуючись статтею <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_27/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#27" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">8</a> розділу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_63/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#63" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ІІ Конституції України</a>, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7391/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7391" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">3</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7402/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">5</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7456/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">12</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7928/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7928" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">77-82</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8949/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8949" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">206</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9287/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9287" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">258</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9297/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9297" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">259</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9344/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9344" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">264-265</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9402/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">268</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9738/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9738" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">319 ЦПК України</a>, суд,- 
		В И Р І Ш И В:
		Заяву ОСОБА_1, яка діє від власного імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, заінтересовані особи - Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_5 року в районі смт Старобешеве Старобешівського району Донецької області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       
		Повний текст рішення суду виготовлено 21.12.2018 року
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ О.А.ГУДЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...