Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/642/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 28.11.2018
Номер судового провадження: 11-1092апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2018 року
		м. Київ
		 
		Справа №825/642/18
		Провадження № 11-1092апп18
		 
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача ЗолотніковаО.С., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» (далі - ПАТ «Укрбізнесбанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни (далі - уповноважена особа; Фонд відповідно) на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (суддя Непочатих В. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року (судді Горяйнов А. М., Коротких А. Ю., Файдюк В. В.) у справі № 825/642/18 за позовом ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі уповноваженої особи БілоїІ.В. до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління), Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Департамент), третя особа - Фонд, про визнання протиправними й скасування рішення і запису та
		ВСТАНОВИЛА:
		У січні 2018 року ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі уповноваженої особи БілоїІ.В. звернулося до суду з позовом до Управління та Департаменту, в якому просило визнати протиправними і скасувати:
		- рішення від 24 вересня 2015 року, індексний номер 24714800, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), винесене уповноваженою особою Департаменту Філюком СергіємПетровичем;
		- запис від 01 вересня 2015 року № 11319382, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Шматок Діаною Миколаївною.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 02 листопада 2009 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис № 6349 про проведення державної реєстрації права власності ПАТ «Укрбізнесбанк» на приміщення під банк, загальною площею 1498,4 кв. м у будівлі інституту (літ. «А-3», 4, 5), розташовані на АДРЕСА_1 (далі - спірні приміщення). Після реєстрації права власності зазначені приміщення постійно залишались у власності позивача, де останній проводив власну господарську (банківську) діяльність та в яких знаходився головний офіс ПАТ «Укрбізнесбанк». Рішенням правління ПАТ «Укрбізнесбанк» від 13 серпня 2014 року № 08-14/5 року інформаційну систему банку та частину персоналу головного офісу переведено в м. Київ, однак приміщення продовжували обліковуватись на балансі позивача. Під час підготовки вказаного нерухомого майна до продажу на прилюдних торгах у межах ліквідаційної процедури ПАТ «Укрбізнесбанк» уповноваженій особі стало відомо про те, що відносно приміщень державним реєстратором ШматокД.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 11319382, згідно з яким належна позивачу нерухомість була перереєстрована за ОСОБА_6. Підставою внесення цього запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року, винесене ФілюкомС.П., який, в свою чергу, підставою цього рішення зазначив рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2012 року та ухвалу цього ж суду від 24 квітня 2012 року у справі номер 2/532/861/2012. Проте, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень такого судового рішення, як і справи, не існує. Вказана справа ніколи не розглядалася в Ленінському районному суді м. Донецька та судове рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію, ніколи не приймалось.
		У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу КалинушкоюО.О., спірні приміщення перейшли у власність ОСОБА_8. На думку позивача, внаслідок учинення протиправних дій відповідачами, нерухоме майно на АДРЕСА_1 вибуло з власності ПАТ «Укрбізнесбанк». Однак, в силу приписів статей 317, 319 і 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні та саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
		Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 14 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 
		Не погодившись із постановленими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог позивач зазначив, що спір між ПАТ «Укрбізнесбанк» і суб'єктами владних повноважень виник з приводу законності вчинення реєстраційних дій стосовно нерухомого майна, яке знаходиться у власності позивача, цей спір не пов'язаний зі здійсненням господарської діяльності, а тому є публічно-правовим і підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за скаргою ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі уповноваженої особи БілоїІ.В., а ухвалою від 11 вересня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 жовтня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.
		Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
		Фонд надіслав до суду письмові пояснення, в яких просить задовольнити касаційну скаргу ПАТ «Укрбізнесбанк», посилаючись на те, що спори, які виникають з приводу здійснення державної реєстрації прав власності відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ураховуючи те, що нерухомість позивача вибула з його власності саме на підставі вчинення реєстраційних дій, поза його волею і протиправним способом, ПАТ «Укрбізнесбанк» вправі звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання прийнятих рішення та запису протиправними.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
		Суди попередніх інстанцій установили, що уповноваженою особою Департаменту ФілюкомС.П. на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2012 року у справі № 2/532/861/2012 було прийнято рішення від 24 вересня 2015 року, індексний номер 24714800, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно з яким власником спірних приміщень є ОСОБА_6 
		На підставі рішення, винесеного ФілюкомС.П., державним реєстратором Управління ШматокД.М. 01 вересня 2015 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 11319382 про право власності ОСОБА_6 на спірні приміщення.
		Зазначені обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10 січня 2018 року.
		Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив із того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявлений з підстав порушення права власності позивача на нерухоме майно, а вимоги про визнання протиправними та скасування рішення і запису є похідними від вимог у приватноправовому спорі. З огляду на суб'єктний склад учасників справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрбізнесбанк» підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
		Київський апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що обов'язковою ознакою справи адміністративної юрисдикції, окрім наявності у складі учасників процесу суб'єкта владних повноважень, також є публічно-правовий характер спору, що виник між ними. Натомість, предметом спору в цій справі є захист права приватної власності на об'єкт нерухомого майна. Таким чином, адміністративний позов хоч і містить посилання на порушення відповідачами порядку здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте спрямований на захист права власності. Спірні правовідносини стосуються набутого ОСОБА_6 права власності на об'єкти нерухомого майна, і в разі скасування оскаржуваних рішень майнові права цієї особи можуть бути порушені. Крім того, після прийняття рішення від 24 вересня 2015 року та здійснення запису від 01 вересня 2015 року № 11319382, право власності на нерухоме майно перейшло ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу.
		Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з припиненням відповідачами права власності ПАТ «Укрбізнесбанк» на спірні приміщення та з реєстрацією за ОСОБА_6 (у подальшому за іншою особою) права власності на це нерухоме майно. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.
		Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про неналежність цього спору до юрисдикції адміністративних судів є правильним.
		Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, закриваючи провадження в адміністративній справі помилково зазначив, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		На підставі частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірні приміщення внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за фізичною особою. 
		Отже, цей спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права й обов'язки фізичних осіб, яких не залучено до участі в справі.
		Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року та від 07 листопада 2018 року (справи № 361/3009/16-ц, № 809/595/18 відповідно).
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Статтею 351 КАС України визначено, що підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій прийняли по суті правильні рішення, але помилково застосували норми процесуального права, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для зміни ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року в їх мотивувальних частинах з огляду на викладені вище висновки.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду 
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни задовольнити частково.
		2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року змінити в частині встановлення підсудності справи суду господарської юрисдикції, визначивши право позивача на звернення з цим позовом в порядку цивільного судочинства. 
		3. В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач   О.С. Золотніков
		 
		Судді:                                     Н. О. Антонюк  Н.П. Лященко
		 
		С. В. Бакуліна  О.Б. Прокопенко
		 
		В. В. Британчук  Л.І. Рогач
		 
		Д. А. Гудима І.В. Саприкіна
		 
		В. І. Данішевська   О.М. Ситнік
		 
		О. Р. Кібенко   О.С. Ткачук
		 
		В. С. Князєв  В.Ю. Уркевич
		 
		Л. М. Лобойко  О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...