Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0940/1972/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2019. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: 2142/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		           
		           ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                                
		                                                       РІШЕННЯ
		                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		 
		"28" грудня 2018 р.                                                                                                      №0940/1972/18
		м. Івано-Франківськ  
		 
		 
		 
		 
		          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, третя особа: Центральна районна аптека №13 Богородчанської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -  
		 
		 
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		25.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, третя особа: Центральна районна аптека №13 Богородчанської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
		Ухвалою суду від 30.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не здійснено оплату витрат на відшкодування вартості лікарських засобів, на отримання яких на безоплатній основі ОСОБА_2 має право як учасник бойових дій та інвалід війни 2-ї групи. Крім того, на переконання позивача, відсутність коштів у бюджеті для фінансування надання медикаментів для пільгової категорії громадян, не може бути підставою для невиконання державними органами свої зобов'язань.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.11.2018 року. Представник відповідача просив суд замінити первісного відповідача належним відповідачем - комунальною організацією «Богородчанська центральна районна лікарня».
		Однак вирішуючи вищевказане клопотання суд дійшов висновку, що останнє до задоволення не підлягає. Так, відповідно до п.48 Статуту держава, Богородчанська РДА та Богородчанська районна рада не відповідають за зобов'язаннями Богородчанської ЦРЛ, а Богородчанська ЦРЛ не відповідає за зобов'язаннями держави, Богородчанської РДА та Богородчанської районної ради. При цьому судом встановлено, що причиною відмови у відпуску ліків безоплатно стала відсутність належного фінансування витрат на відшкодування вартості лікарських засобів, що передбачаються саме державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я. 
		Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з огляду на нижчевикладене. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та інвалідом 2 групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом в якості письмових доказів копіями посвідчень серії НОМЕР_2 від 14.06.2000 року та серії НОМЕР_3 від 16.05.2016 року (а.с.15).
		04.09.2018 року позивач звернувся в тому числі до Богородчанської РДА із заявою про здійснення заходів, які б надавали можливість громадянам на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безоплатно отримувати медикаменти.
		Відповідно до отриманої відповіді за №Ш-199/01.01-05 від 17.09.2018 року центральна районна лікарня немає можливості здійснювати оплату на відшкодування вартості лікарських засобів на безоплатній основі Центральній районній аптеці №13 Богородчанської районної ради у зв'язку з неналежним фінансуванням установ охорони здоров'я (а.с.10).
		Суд вважає бездіяльність відповідача щодо невідшкодування вартості лікарських засобів на безоплатній основі протиправною з огляду на наступне.  
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 вищевказаного Закону учасникам бойових надається в тому числі пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.
		При цьому порядок безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань визначено Постановою КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303.
		Так, згідно п.1 вищевказаної Постанови безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2.
		У п.1 Додатку №1 серед груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно зазначено і учасників бойових дій.
		Зокрема, безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.
		Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.
		Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.
		Витрати, пов'язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я (п.2, 3 Постанови).
		Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій має право за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я, на безоплатний відпуск лікарських засобів.
		Відповідно до наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії відповіді Богородчанської РДА за №Ш-199/01.01-05 від 17.09.2018 року підставою для відмови у виплаті відшкодування вартості лікарських засобів є недофінансування установ охорони здоров'я.
		В той же час на переконання суду, відсутність коштів у бюджеті на фінансування медикаментів для пільгової категорії громадян не є підставою невиконання зобов'язань державою.
		Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 
		В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», в якому Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що в сучасній демократичній державі багато осіб протягом усього свого життя або ж його частини, коли йдеться про засоби для існування, перебувають у повній залежності від виплат за соціальним страхуванням або соціальним забезпеченням. В правових системах багатьох країн визнається, що такі особи потребують певного забезпечення, і відтак для них передбачається, що в разі дотримання умов, за яких вони можуть скористатися цими встановленими для них виплатами, вони автоматично будуть отримувати відповідні виплати. На думку Європейського суду це право підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу. Тобто, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
		Зокрема, в рішенні у справі «Сук проти України» (Suk v. Ukraine) від 10.03.2011, заява №10972/05, суд зауважив, що вимога заявника ґрунтувалась на чіткому положенні чинного на той час національного законодавства, відтак заявник міг вважатися таким, що мав обґрунтовані сподівання, якщо не право, отримати відповідну виплату. Відповідно до усталеної практики Суду, державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань, тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі.
		Водночас відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів по справі копій квитанцій про оплату лікарських засобів, підтвердженим належними та допустимими доказами є придбання таких засобів ОСОБА_2 на суму 713,92 грн. (а.с.14).
		Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Таким чином процесуального обов'язку, передбаченого КАС України, позивач не виконав, оскільки підтвердив факт понесення ним витрат на придбання медикаментів  тільки частково на суму 713,92 грн.
		Суд також вважає необгрунтованою позовну вимогу про визнання незаконною бездіяльності Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо нефінансування з місцевого бюджету медикаментів пільговій категорії громадян з огляду на нижчевикладене. 
		Як вбачається з відповіді Богородчанської РДА за №Ш-199/01.01-05 від 17.09.2018 року кошторисом видатків на вказані витрати було затверджено 90 тис.грн. коштів державної медичної субвенції та 30 тис.грн. коштів районного бюджету, що на переконання суду, не свідчить про відсутність будь-якого фінансування. З огляду на зазначене, дана позовна вимога до задоволення не підлягає. 
		Проте суд вбачає за необхідне в порядку частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1    статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		На переконання суду, вихід за межі позовних вимог в даній справі безумовно узгоджується з захистом прав, свобод та інтересів фізичної особи, та відповідно спрямований на ефективне відновлення порушених прав цієї особи.
		Таким чином, враховуючи вищевказану норму частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні даного публічно-правового спору суд виходить за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Богородчанської районної державної адміністрації щодо вжиття відповідних заходів на безоплатне одержання ОСОБА_1 лікарських засобів за рецептами лікарів.
		Так вказаною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано матеріальну шкоду позивачу, яка полягає у понесених витратах в сумі 713,92 грн., які ОСОБА_1 зробив для відновлення свого порушеного права на безоплатне одержання ліків. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю державного органу відшкодовується таким органом незалежно від його вини.  
		Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  Постанови Кабінету Міністрів України Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань від 17 серпня 1998 р. № 1303, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		 
		                                                             УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		 
		позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Богородчанської районної державної адміністрації щодо вжиття відповідних заходів на безоплатне одержання ОСОБА_1 лікарських засобів за рецептами лікарів.
		Стягнути з Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на придбання медикаментів в розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 92 коп.
		В задоволенні позову в іншій частині відмовити. 
		Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне найменування учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1;      
		відповідач:       Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23802966, вул.Шевченка,66, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701;     
		третя особа: Центральна районна аптека №13 Богородчанської районної ради вул.Шевченка,47, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701.    
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                            /підпис/                                                          Гундяк В.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...